YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди місто Київ

/

Печерський районний суд міста Києва

Ухвала суду № 40282834, 18.08.2014, Печерський районний суд міста Києва

Дата ухвалення

18.08.2014

Номер справи

757/9898/14-ц

Номер документу

40282834

Форма судочинства

Цивільне

Компанії, зазначені в тексті судового документа

1) ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ЛЕММА"

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/9898/14-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2014 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Горкавої В.Ю.,

при секретарі - Липській І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання Корейської національної страхової корпорації, про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Арбітражного Трибуналу ad hoc м. Лондона від 16.07.2013 та від 10.09.2013 по справі за позовом Корейської національної страхової корпорації до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лемма» про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2014 року представник Корейської національної страхової корпорації Мулярчук І.О. звернувся до суду з клопотанням про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Арбітражного Трибуналу ad hoc м. Лондона від 16.07.2013 та від 10.09.2013 по справі за позовом Корейської національної страхової корпорації до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лемма» про стягнення заборгованості. В обґрунтування поданого клопотання представник стягувача зазначає, що рішеннями Арбітражного Трибуналу м. Лондона від 16.07.2013 та від 10.09.2013, які набрали законної сили стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лемма» на користь Корейської національної страхової корпорації суму заборгованості у розмірі 1 698 836, 31 євро (один мільйон шістсот дев'яносто вісім тисяч вісімсот тридцять шість євро та 31 євроцент) та 130 357, 66 фунтів стерлінгів (сто тридцять тисяч триста п'ятдесят сім фунтів стерлінгів та 66 пенсів. Оскільки станом на час подання даного клопотання рішення Арбітражного Трибуналу ad hoc м. Лондона від 16.07.2013 та від 10.09.2013 у добровільному порядку не виконані, присуджені грошові кошти Корейській національній страховій корпорації не сплачено, представник Корейської національної страхової корпорації просить суд визнати та надати дозвіл на примусове виконання рішення Арбітражного Трибуналу ad hoc м. Лондона від 16.07.2013 та від 10.09.2013.

Представник боржника ПАТ «Страхова компанія «Лемма», відповідно до ст. 395 ЦПК України, направив суду заперечення проти поданого клопотання.

У судовому засіданні представник стягувача Корейської національної страхової корпорації клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини. Уточнив клопотання в частині присуджених сум до стягнення, а саме, просив, відповідно до вимог Закону Англії «Про арбітраж» правильно вважати присуджені суми у наступному розмірі: 103 011, 11 євро (сто три тисячі одинадцять євро та 11 євроцентів), 72 413, 22 євро (сімдесят дві тисячі чотириста тринадцять євро та 22 євроцентів), 85 623,17 євро (вісімдесят п'ять тисяч шістсот двадцять три євро та 17 євроцентів); 6 304, 28 євро (шість тисяч триста чотири євро та 28 євроцентів); 4 431, 69 євро (чотири тисячі чотириста тридцять один євро та 69 євроцентів); 4 281, 22 фунтів стерлінгів (чотири тисячі двісті вісімдесят один фунт стерлінгів та 22 пенси); 2 993, 45 фунтів стерлінгів (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто три фунти стерлінгів та 45 пенсів); 162, 50 фунтів стерлінгів (сто шістдесят два фунти стерлінгів та 50 пенсів)- процентами за користування грошовими коштами, а не штрафними санкціями як зазначено у вказаному клопотанні. По суті поданих представником боржника ПАТ «Страхова компанія «Лемма» письмових заперечень представник стягувача зазначив, що посилання боржника на викладені у своїх запереченнях обставини, не можуть бути підставами для відмови у задоволенні вказаного клопотання в розумінні ст. 396 ЦПК України, оскільки направлені на перегляд Арбітражного рішення, що суперечить чинному законодавству. Одночасно зазначив, що представник ПАТ «СК «Лемма» був належним чином сповіщений про кожну стадію арбітражного розгляду справи шляхом електронного повідомлення уповноваженим представникам ПАТ «СК «Лемма», що відповідає вимогам чинного законодавства Англії про Арбітраж 1996 і не заперечувалось останнім у такий спосіб повідомлення, скористався правом свого арбітра, надав свої заперечення на позовну заяву, надав Трибуналу в обґрунтування своїх заперечень документи, що знаходились у брокерів ПАТ «СК «Лемма». Проте, ПАТ «СК «Лемма» фактично самоусунулась від участі в арбітражному провадженні та ігнорувала всі електронні повідомлення, про що Арбітражним Трибуналом було прийнято рішення відмовитися від призначення судових засіданнях та винести рішення, на підставі наявних в матеріалах справи документів. Крім того, представник стягувача зауважив, що боржник не скористався правом апеляційного оскарження вказаного рішення Арбітражного Трибуналу, що в свою чергу свідчить, що це рішення є чинним, остаточним та обов'язковим для сторін.

Представник боржника ПАТ «СК «Лемма» у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, просив відмовити у задоволенні клопотання. Заперечуючи проти задоволення клопотання, представник боржника, посилаючись на відсутність повноважень у страхового брокера Ессет Франс Сарл на підписання договору перестрахування ризику додаткового утримання на базі ексцедента збитку зі страхування майна від пожежі, зазначив, що вказане рішення Арбітражного Трибуналу від 16.07.2013 та від 10.09.2013 суперечить публічному порядку України, що свідчить на його думку про наявність підстав відповідно до п «а» ч.1 ст. 5 Нью -Йоркської Конвенції для відмови у визнанні та виконанні зазначеного рішення Трибуналу на території України. Крім того, зазначив, що боржник не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи 16.07.2013 та 10.09.2013, що позбавило останнього можливості скористатись захистом своїх прав та інтересів безпосередньо під час розгляду спору. Одночасно зазначив, що листом від 06.02.2013 за підписом пана Чернишова, ПАТ «СК «Лемма» повідомило Арбітражний Трибунал про перенесення судового засідання призначене на 08.07.2013 та про проведення розслідування з питань представництва. Однак, не зважаючи на вказане, Арбітражний Трибунал 16.07.2013 та 10.09.2013 прийняв рішення за відсутності боржника, при цьому не повідомив ПАТ «СК «Лемма» про перенесення розгляду справи. Зауважив, що боржник не отримував від складу Трибуналу зазначені вище рішення Арбітражного Трибуналу від 16.07.2013 та від 10.09.2013, а відтак вважає, що це рішення не набрало законної сили та не стало остаточним для сторін. Також зазначив, що склад арбітражного органу не відповідає угоді сторін (п. «d» ч.1 ст.5 Нью-Йоркської Конвенції). Таким чином, вважав відсутніми підстави для задоволення клопотання.

Суд, заслухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, вивчивши заперечення ПАТ «СК «Лемма», дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що між Корейської національної страхової корпорації та Публічним Акціонерним Товариством «Страхова Компанія «Лемма» був укладений Договір перестрахування ризику додаткового утримання на базі ексцедента збитку зі страхування майна від пожежі №FS/PRXL20101W, підписаний Перестрахувальником (Стягувачем) 8 січня 2010 року та представником Перестраховика (Боржника) компанією Ессет Франс Сарл 11 січня 2010 року. (Т.1 а.с.117-167)

Стаття 21 Договору містить арбітражне застереження, яким передбачається наступний порядок вирішення будь-яких розбіжностей між Сторонами щодо Договору, а саме: усі спори, що виникають між сторонами у зв'язку з договором, до якого додається цей Договір, у тому числі з питань, пов'язаних із його укладенням і дійсністю, причому незалежно від того, чи вони виникають протягом або після закінчення строку дії такого договору, передаються на розгляд арбітражного трибуналу у встановленому нижче порядку. Місцем проведення арбітражу є м. Лондон, при цьому в якості права, що застосовується до цього Договору, арбітражний трибунал повинен застосовувати право Англії та Уельсу.

У зв'язку з тим, що з настанням страхових подій Боржник не виконав свої зобов'язання за Договором щодо виплати суми перестрахування Стягувач звернувся з позовом до Арбітражного Трибуналу в порядку, передбаченому статтею 21 Договору.

Розгляд даної справи Арбітражним Трибуналом ad hoc здійснювався в 2 етапи.

На першому етапі Арбітражний Трибунал вирішив питання щодо основної суми боргу та процентів, про що 16 липня 2013 року постановив першу частину арбітражного рішення. (Т.1 а.с.37-83, Т.6 а.с.125-206) При цьому, даним рішенням Арбітражний Трибунал залишив за собою право визначити вартість юридичних послуг, пов'язаних з арбітражним розглядом справи, а також суми зборів та витрат, понесених Арбітражним Трибуналом у зв'язку з розглядом справи, у випадку якщо сторони не погодять вищезазначені суми між собою.

10 вересня 2013 року Арбітражний Трибунал ad hoc виніс друге й остаточне арбітражне рішення щодо вартості юридичних послуг, а також сум зборів та витрат понесених Арбітражним трибуналом (Том 1, а.с. 84-116).

Згідно першого часткового арбітражного рішення від 16 липня 2013 року Арбітражний Трибунал зобов'язав Боржника сплатити Стягувачу протягом 21 (двадцяти одного) дня після отримання першого арбітражного рішення будь-якою стороною:

- суму у розмірі 1 427 052, 84 євро;

- проценти, розраховані відповідно до частини (а) пункту 72 Рішення, а саме:

а. 5%, що нараховуються за простим процентом на такі суми:

i. 774 439,89 євро за період із 17 листопада 2010 року до дати винесення цього арбітражного рішення; та

ii.652 612, 95 євро за період з 27 квітня 2011 року до дати винесення цього арбітражного рішення.

- додатково нарахувати на суми, присуджені у частині «а» пункту 74 вище (або у випадку часткової сплати до встановленої дати виплати - їхній несплачений залишок), 8%, що нараховуються щоквартально за складним процентом за період із дати винесення цього арбітражного рішення до дати платежу;

- зобов'язати Відповідача сплатити Позивачеві відшкодування витрат разом із 8%, що нараховуються щоквартально за складним процентом на суму таких витрат за період із дати винесення цього арбітражного рішення до моменту здійснення сплати, при цьому суму таких витрат і процентів (за відсутності відповідної домовленості) буде визначено Арбітражним Трибуналом на підставах, передбачених підпунктами 63(5)(а) і (b) Закону;

- крім того, зобов'язати Відповідача сплатити і взяти на себе зобов'язання зі сплати суми гонорарів та витрат Арбітражного Трибуналу стосовно цього першого часткового арбітражного рішення, при цьому у випадку сплати Позивачем будь-якої частини такої суми Відповідач зобов'язаний невідкладно відшкодувати Позивачеві цю суму і сплатити 8%, що нараховуються щоквартально за складним процентом на суму таких гонорарів та витрат за період із дат здійснення платежів Позивачем до дати такого відшкодування.

Таким чином, Арбітражним Трибуналом ad hoc в Арбітражному рішенні від 16 липня 2013 року були присуджені наступні суми до стягнення:

- 1 427 052, 84 євро (один мільйон чотириста двадцять сім тисяч п'ятдесят два євро та 84 євроценти) - сума боргу за Договором перестрахування;

- 103 011, 11 євро (сто три тисячі одинадцять євро та 11 євроцентів) - 5% річних, що нараховуються на суму 774 439,89 євро, за період з 17 листопада 2010 року по 16 липня 2013 року;

- 72 413, 22 євро (сімдесят дві тисячі чотириста тринадцять євро та 22 євроцентів) - 5% річних, що нараховуються на суму 652 612,95 євро, за період з 27 квітня 2011 року по 16 липня 2013 року;

- 85 623,17 євро (вісімдесят п'ять тисяч шістсот двадцять три євро та 17 євроцентів) - 8% річних, що нараховуються щоквартально за складним процентом на суму 1 427 052, 84 євро за період з 18 липня 2013 року по 18 квітня 2014 року;

- 6 304, 28 євро (шість тисяч триста чотири євро та 28 євроцентів) - 8% річних, що нараховуються щоквартально за складним процентом на суму 103 011,11 євро за період з 16 липня 2013 року по 18 квітня 2014 року;

- 4 431, 69 євро (чотири тисячі чотириста тридцять один євро та 69 євроцентів) - 8% річних, що нараховуються щоквартально за складним процентом на суму 72 413, 22 євро за період з 16 липня 2013 року по 18 квітня 2014 року;

Згідно другого й остаточного арбітражного рішення від 10 вересня 2013 року, Арбітражний Трибунал зобов'язав Боржника сплатити Стягувачу протягом 21 (двадцяти одного) дня після отримання цього арбітражного рішення будь-якою стороною:

- суму в розмірі 69 945, 49 англійських фунтів стерлінгів (шістдесят дев'ять тисяч дев'ятсот сорок п'ять англійських фунтів стерлінгів та 49 пенсів) плюс 8%, що нараховуються щоквартально за складним процентом на таку суму за період з 16 липня 2013 року до дати здійснення сплати;

- суму гонорарів та витрат Арбітражного Трибуналу стосовно цього другого й остаточного арбітражного рішення, при цьому у випадку сплати Позивачем будь-якої частини такої суми Відповідач зобов'язаний невідкладно відшкодувати Позивачеві цю суму і сплатити 8%, що нараховуються щоквартально за складним процентом на суму таких гонорарів та витрат за період із дат здійснення платежів Позивачем до дати такого відшкодування.

Таким чином, Арбітражний Трибунал ad hoc в арбітражному рішенні від 10 вересня 2013 року присудив наступні суми до стягнення:

- 69 945, 49 фунтів стерлінгів (шістдесят дев'ять тисяч дев'ятсот сорок п'ять фунтів та 49 пенсів) - витрати Корейської національної страхової корпорації [Korea National Insurance Corporation] на юридичні послуги, в тому числі витрати зі сплати арбітражного збору;

- 4 281, 22 фунтів стерлінгів (чотири тисячі двісті вісімдесят один фунт стерлінгів та 22 пенси) - 8% річних, що нараховуються щоквартально за складним процентом на суму 69 945, 49 фунтів стерлінгів за період з 16 липня 2013 року по 18 квітня 2014 року;

- 48 912, 50 фунтів стерлінгів (сорок вісім тисяч дев'ятсот дванадцять фунтів стерлінгів та 50 пенсів) - витрати Арбітражного Трибуналу у зв'язку з розглядом справи по суті та винесенням Арбітражного Рішення від 16 липня 2013 року;

- 2 993, 45 фунтів стерлінгів (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто три фунти стерлінгів та 45 пенсів) - 8% річних, що нараховуються щоквартально за складним процентом на суму 48 912, 50 фунтів стерлінгів за період з дати оплати Корейською національною страховою корпорацією [Korea National Insurance Corporation] витрат Арбітражного Трибуналу у зв'язку з розглядом справи по суті та винесенням Арбітражного рішення від 16 липня 2013 року (з 26 липня 2013 року по 18 квітня 2014 року);

- 4 062, 50 фунтів стерлінгів (чотири тисячі шістдесят два фунти стерлінгів та 50 пенсів) - витрати Арбітражного Трибуналу щодо визначенням розміру зборів та витрат, понесених Корейською національною страховою корпорацією [Korea National Insurance Corporation] у зв'язку з арбітражним розглядом справи та винесенням Арбітражного рішення від 10 вересня 2013 року;

- 162, 50 фунтів стерлінгів (сто шістдесят два фунти стерлінгів та 50 пенсів) - 8% річних, що нараховуються щоквартально за складним процентом на суму 4 062, 50 фунтів стерлінгів за період з дати оплати Корейською національною страховою корпорацією [Korea National Insurance Corporation] витрат Арбітражного Трибуналу щодо визначення розміру зборів та витрат та винесенням Арбітражного рішення від 10 вересня 2013 року (з 08 жовтня 2013 року по 18 квітня 2014 року).

Судом встановлено, що зазначені вище рішення Арбітражного Трибуналу від 16 липня 2013 року та від 10 вересня 2013 року були винесені одним й тим самим складом Арбітражного Трибуналу щодо одного предмету спору, який виник між тими самими сторонами на підставі одного й того ж Договору. Винесення другого й остаточного арбітражного рішення прямо передбачено першим частковим арбітражним рішенням, зокрема п. 74. Друге й остаточне арбітражне рішення по суті є більш детальним викладенням одного з пунктів першого часткового арбітражного рішення, а саме: розподілу витрат Арбітражного Трибуналу на розгляд справи та оплату послуг юридичних радників.

Таким чином, Стягувач подав одне рішення Арбітражного Трибуналу, оформленого двома частковими Арбітражними рішеннями від 16 липня та 10 вересня 2013 року, що відповідає вимогам чинного законодавства України.

Згідно наявного в матеріалах справи листа від 17 березня 2014 року за підписом Голови Арбітражного Трибуналу - пані Хізер Томас, обидва Арбітражні рішення від 16 липня 2013 року та від 10 вересня 2013 року складені в письмовій формі та є зобов'язальними для позивача та відповідача. (Т.2 а.с.182-183)

Крім того, зі змісту наданої стягувачем довідки від 05 серпня 2014 року, згадані вище Арбітражні рішення набрали законної сили, є обов'язковими для сторін та можуть бути пред'явлені до українських судів до примусового виконання. (Т.7 а.с.9-15)

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що Арбітражні рішення від 16 липня 2013 року та від 10 вересня 2013 року набрали законної сили.

Як встановлено судом, станом на час розгляду даного клопотання вказані Арбітражні рішення не виконані, що не заперечувалось представником боржника в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 390 ЦПК України, рішення іноземного суду (суду іноземної держави; інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних чи господарських справ; іноземних чи міжнародних арбітражів) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності".

Виконання іноземних арбітражних рішень серед іншого регулюється Нью-Йоркською Конвенцією «Про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень» 1958 року (надалі - «Нью-Йоркська Конвенція»), яку Україна ратифікувала 10 жовтня 1960 року. Сполучено Королівство Великобританії та Північної Ірландії приєдналося до даної Конвенції 24 вересня 1975 року.

Відповідно до ст. 3 Нью-Йоркської Конвенції «Кожна Договірна Держава визнає арбітражні рішення як обов'язкові і виконує їх відповідно до процесуальних норм тієї території, де запитується визнання і приведення до виконання цих рішень, на умовах, викладених в нижченаведених статтях».

Відповідно до п. 1 ст. 35 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» «Арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов'язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36».

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про міжнародне приватне право», останній застосовується до питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом, в тому числі щодо визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів.

Відповідно до ст. 81 Закону України «Про міжнародне приватне право» рішення іноземних судів можуть бути виконані в Україні.

Клопотання Корейської національної страхової корпорації, про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Арбітражного Трибуналу ad hoc м. Лондона від 16.07.2013 та від 10.09.2013 по справі за позовом Корейської національної страхової корпорації до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лемма» про стягнення заборгованості за формою та змістом відповідає вимогам, встановленими Нью- Йорської Конвенції та вимогам ст. 394 ЦПК України.

Відповідно до ст. 5 Нью-Йоркської Конвенції у визнанні та наданні дозволу на примусове виконання арбітражного рішення може бути відмовлено на прохання тієї сторони, проти якої воно направлено, тільки якщо ця сторона надасть компетентній владі за місцем де запитується визнання та виконання докази того, що:

а) сторони Угоди, зазначеній у статті II, були за застосованим до них законом, в будь-якій мірі недієздатні або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а за відсутності такої вказівки, за законом країни, де рішення було винесено, або

б) сторона, проти якої винесено рішення, не була належним чином повідомлена про призначення арбітра або про арбітражний розгляд або з інших причин не могла подати свої пояснення, або

в) вказане рішення винесено щодо спору, не передбаченому або що не підпадає під умови арбітражної угоди чи арбітражного застереження в договорі, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди або арбітражного застереження в договорі, з тим, однак, що якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою або застереженням, можуть бути відокремлені від тих, що не охоплюються такою угодою або застереженням, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, охоплених арбітражною угодою або арбітражним застереженням в договорі, може бути визнана і приведена до виконання, або

г) склад арбітражного органу або арбітражний процес не відповідали угоді сторін чи, за відсутності такого, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж, або

е) рішення ще не стало остаточним для сторін або було скасовано або призупинено виконанням компетентною владою країни, де воно було винесене, або країни, закон який застосовується.

Заперечуючи проти клопотання, представник боржника ПАТ «Страхова компанія «Лемма» зазначає, що Рішення Арбітражного Трибуналу від 16 липня 2013 року та від 10 вересня 2013 року суперечить публічному порядку України, оскільки Французьке товариство з обмеженою відповідальністю Ессет Франс Сарл не мало повноважень на укладання договору перестрахування, а його дії були спрямовані на незаконне заволодіння майном; Боржника було неналежним чином повідомлено про арбітражний розгляд справи; Арбітражний Трибунал не мав права переходити до винесення Рішення у разі відсутності Боржника; Арбітражне рішення містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; склад Арбітражного Трибуналу не відповідає угоді сторін; рішення Арбітражного Трибуналу від 16 липня 2013 року та від 10 вересня 2013 року не набрало законної сили.

Разом з тим, з таким висновком представника боржника погодитись не можна, оскільки вказане не ґрунтується на законі та спростовується матеріалами даного клопотання.

Так, вичерпний перелік правочинів, що порушують публічний порядок встановлений ст.228 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 п.18 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 року № 9 при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами.

При цьому жодних обвинувальних вироків українського суду, або відповідного судового рішення судів інших держав, що набрали законної сили і не підлягають оскарженню, про притягнення посадових осіб Ессет Франс до відповідальності, Боржником надано не було.

Таким чином, суд дійшов висновку, що твердження Боржника про порушення публічного порядку України є передчасними та такими, що не ґрунтуються на дійсних обставинах справи, а тому не можуть братися судом до уваги.

Відповідно до ст. 76 Закону Англії «Про арбітраж», сторони повинні узгодити порядок вручення/відправки будь-якого повідомлення або іншого документа, який вимагається подати для цілей арбітражного провадження, у Арбітражному договорі (застереженні). У випадку, якщо такого узгодження не міститься в договорі, застосовуються наступні положення. Повідомлення або інший документ може бути відправлений/доставлений будь-яким ефективним способом».

Як вбачається з матеріалів справи, сторони арбітражного провадження погодили порядок обміну інформацією між собою, а саме, за допомогою електронного листування (Т. 6 а.с. 57-63). Цивільними процесуальними правилами Англії прямо передбачена можливість подачі процесуальних документів за допомого електронної пошти, про що зазначено у Других свідченнях ОСОБА_4 під присягою. (Т. 6 а.с. 36-42)

Крім того, положення статті 34 Закону Англії «Про арбітраж» (Т. 6 а.с. 34) надають Арбітражному Трибуналу право самостійно вирішувати всі процесуальні питання та питання надання доказів, серед іншого спосіб яким має проводитися обмін такими доказами та порядок їх подання до Арбітражного Трибуналу.

Як встановлено судом, Боржник повідомлявся про час та місце розгляду справи за допомогою електронної пошти, що не суперечить положенням англійського права, яким керувався Арбітражний Трибунал під час розгляду справи. Вказана обставина, зокрема, підтверджується листом від 06 лютого 2013 року, що відправлений Боржником на адресу Арбітражного суду за допомогою електронної пошти. (Т. 3 а.с. 136) Доказів відправлення цього листа на адресу Арбітражного Трибуналу звичайною поштою, факсом, телеграмою чи телеграфом або будь-яким іншим альтернативним способом надано не було. Жодних інших доказів, які б підтверджували незгоду Боржника та його юридичних радників з таким способом обміну інформацією надано не було. Іншого судом не встановлено.

Доводи представника Боржника щодо неналежного повідомлення Боржника про проведення судових засідань суд не приймає до уваги як безпідставні, оскільки згідно Процесуальної постанови № 3 від 1 травня 2013 року, долученої до Перших свідчень ОСОБА_4 під присягою, Арбітражний Трибунал таких засідань не проводив, що відповідає вимогам ст. 34 Закону Англії «Про арбітраж», відповідно до яких встановлено право Арбітражного Трибуналу не проводити судові засідання. (Т. 3 а.с.147-148)

Отже, судом встановлено, що Боржник був належним чином сповіщений про кожну стадію арбітражного розгляду справи, скористався правом на призначення свого арбітра, надав свої заперечення на позовну заяву разом із документами.

Відповідно до ст. 41 Закону Англії «Про арбітраж» (Т. 4 а.с.75-76) визначає, що: «(4) У випадку, якщо сторона без поважних причин:

(а) не з'являється або не є присутньою у ході усного слухання, про яке вона була належним чином повідомлена, або

(б) у випадку, коли слухання відбуваються письмово, не надає письмові докази або письмові пояснення після того як вона була належним чином повідомлена про необхідність це зробити, трибунал може продовжити розгляд справи за відсутності цієї сторони або якщо це можливо, без жодних письмових доказів або пояснень з боку цієї сторони, та винести рішення у справі на підставі наявних у трибуналу доказів.

Таким чином, з огляду на встановлені обставини справи та, виходячи з положень вказаного законодавства Англії «Про арбітраж» Арбітражний Трибунал, мав право перейти до винесення рішення у разі відсутності Відповідача. Дії Арбітражного Трибуналу є абсолютно правомірними та відповідають приписам англійського права, яке підлягає застосування до цього питання.

Що стосується тверджень Боржника про те, що арбітражне рішення містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди, то по суті ці твердження не ґрунтуються на положеннях ст. 21 вказаного Договору, відповідно до яких передбачено, що сторони погодили, що на розгляд арбітражного трибуналу передаються «усі спори, що виникають між сторонами у зв'язку з договором». При цьому, сторони не виключили з повноважень Трибуналу вирішення питання щодо нарахування процентів.

Відповідно до ст. 49 Закону Англії «Про арбітраж» у разі, якщо сторони не домовляться про повноваження суду, щодо вирішення питання про сплату процентів, суд може присудити прості або складні проценти, від таких дат, при таких процентах які він вважатиме такими, що, відповідатимуть цьому випадку.

Отже, оскільки вирішення питання щодо присудження процентів, період їх нарахування та розмір віднесено англійським правом на розсуд Трибуналу, Трибунал правомірно визначив та присудив проценти на користь Стягувача, та в даному випадку арбітражне рішення не містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди.

Крім того, при розгляді вказаного клопотання, суд не вправі вирішувати ті питання, які стосуються розгляду в іншому порядку, у тому числі щодо правомірності присуджених процентів та інших сум заборгованості іноземними судами, оскільки вказане суперечить вимогам чинного законодавства.

По суті доводів Боржника про те, що склад Арбітражного Трибуналу не відповідає угоді слід зазначити наступне.

Арбітражне застереження, що міститься у ст. 21 Договору передбачало кваліфікаційну вимогу щодо осіб, які могли бути призначені арбітрами у справі. Так у п.4 ст. 21, було вказано, що «якщо сторони не домовилися про інше, арбітражний трибунал повинен складатися із осіб, які мають досвід роботи у галузі страхування чи перестрахування не менш ніж 10 років».

Як вбачається з матеріалів справи, Боржник приймав активну участь у призначенні арбітрів та формуванні складу арбітражного трибуналу для розгляду конкретної справи ("ad hoc").

Відповідно до арбітражного застереження, зважаючи на відсутність згоди сторін, щодо єдиного арбітра, справа повинна була розглядатися арбітражним трибуналом у складі трьох арбітрів. Так, кожна сторона повинна була призначити по одному арбітру. У свою чергу, ці два арбітри призначили головуючого або третього арбітра.

У зв'язку з цим, Стягувачем було призначено пана ОСОБА_7 [ОСОБА_7], Боржником було призначено - пана ОСОБА_5 [ОСОБА_5]. Пани ОСОБА_7 та ОСОБА_5, згодом належним чином призначили пані Хізер Томас [Heather Thomas] в якості головуючого та третього арбітра. Порядок призначення арбітрів відображено в п. 3 першого часткового арбітражного рішення від 16 липня 2013 року (Т. 6 а.с. 186).

Матеріали справи не містять заяв Боржника про відвід арбітра чи арбітрів, а також будь-якої інформації, яка б підвереджувала незгоду Боржника зі складом Арбітражного Трибуналу.

Належність кваліфікації арбітрів відповідає вимогам погодженим сторонами в арбітражному застереженні. При цьому, у разі незгоди Боржника з кваліфікацією арбітрів, останній мав право заявити про це, проте своїм правом не скористався, як і не скористався правом оскарження згаданого вище рішення Арбітражного Трибуналу.

Твердження Боржника про те, що Арбітражне рішення Арбітражного Трибуналу не набрало законної сили, оскільки не відправлялося Боржнику особисто Арбітражним Трибуналом та не було опубліковано в засобах масової інформації є необґрунтованими та безпідставними, виходячи з наступного.

Згідно уточненого перекладу Арбітражного рішення від 16 липня 2014 року та від 10 вересня 2014 року (Том. 6 а.с.125-206) правильному перекладу англійського слова «publish» відповідає українське слово «складене». Крім того, згідно наданих представником стягувача Свідчень пана ОСОБА_4 під присягою від 25 липня 2014 року (Т. 6 а.с. 22-56) - практикуючого англійського юриста, роз'яснено суду, що згідно положень англійського права опублікування арбітражного рішення Арбітражним Трибуналом не здійснюється.

Також, відповідно до ст. 55 Закону Англії «Про арбітраж», сторони можуть на свій розсуд погодити вимоги щодо доведення рішення до відома сторін. Якщо немає такої угоди, рішення має бути доведене до відома сторін направленням на їхню адресу копій рішень, що робиться негайно після винесення рішення.

Судом встановлено, що жодного посилання на те, що повідомлення про Арбітражне рішення або копія Арбітражного рішення має бути надіслана сторонам саме Арбітражним Трибуналом дана стаття не містить.

Відповідно до ч. 1 статті 56 Закону Англії «Про арбітраж» Трибунал може відмовитися від відправки арбітражного рішення сторонам у випадку несплати зборів та витрат арбітрів».

Як вбачається із Других Свідчень ОСОБА_4 сторін арбітражного розгляду повідомили про те, що Арбітражне рішення виготовлено та, що сторони можуть його отримати після оплати всіх арбітражних зборів та витрат арбітрів. Боржник, у свою чергу, не сплатив витрати арбітрів, натомість свою частину витрат та частину Боржника оплатив Стягувач. Отримавши Арбітражне рішення представник Стягувача відправив їх на електронну адресу Боржника, що, відповідно до англійського права, є належним засобом повідомлення та відправлення документів.

Згідно наявного в матеріалах справи листа від 25 лютого 2014 року, відправленого представниками Стягувача на адресу Боржника, до якого додаються копії першого часткового арбітражного рішення та другого часткового арбітражного рішення, останні були отримані Боржником 17.03.2014. (Т. 3 а.с. 186-191) Факт отримання вищезазначених арбітражних рішень від представників Стягувача Боржником не заперечується.

Таким чином, суд приходить до висновку, що арбітражні рішення були належним чином відправлені Боржнику у відповідності до норм англійського права.

Посилання Боржника на те, що рішення Арбітражного Трибуналу від 16 липня 2013 року та від 10 вересня 2013 року не набрало законної сили спростовуються вищевикладеним та наявними в матеріалах справи доказами.

Судом також не приймаються до уваги інші доводи Боржника, на які він посилається у своїх запереченнях, оскільки були належним чином розглянуті Арбітражним Трибуналом та їм надана належна правова оцінка і вони в жодному разі не можуть бути підставою для відмови у визнанні та наданні дозволу про примусове виконання у розумінні ст. 5 Нью-Йоркської конвенції.

Відповідно до п.12 Постанови Пленуму Верховного суду України віл 24.12.1999 року №12 «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» клопотання про визнання й виконання рішень іноземних судів (арбітражі) суд розглядає у визначених ними межах і не може входити в обговорення правильності цих рішень по суті, вносити до останніх будь-які зміни.

Виходячи з вищевикладеного, враховуючи встановлені судом обставини, аналізуючи чинне законодавство та докази у їх сукупності, суд вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи, що в рішенні суду суми стягнень зазначені в іноземній валюті, відповідно до ч. 8 ст. 395 ЦПК України кошти, які слід стягнути на користь стягувача, визначаються в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.

На день постановлення ухвали, а саме, станом на 18.08.2014 Національним банком України встановлений курс гривні по відношенню до Євро (1Є = 17,502грн.), по відношенню до фунтів стерлінгів (1 фунт стерлінг = 21, 9138грн.)

Таким чином, з ПАТ «Страхова компанія «Лемма» на користь Корейської національної страхової корпорації підлягають стягненню відповідно до рішення Арбітражного Трибуналу від 16 липня 2013 року та від 10 вересня 2013 року наступні суми:

- сума боргу за Договором перестрахування; що за офіційним курсом НБУ станом на 14.02.2014 у розмірі 1 427 052, 84 євро (один мільйон чотириста двадцять сім тисяч п'ятдесят два євро та 84 євроценти), що за офіційним курсом НБУ станом на 18.08.2014 складає 24 976 278,80 (двадцять чотири мільйони дев'ятсот сімдесят шість тисяч двісті сімдесят вісім)грн.80коп.;

- 5% річних, що нараховуються на суму 774 439,89 євро, за період з 17 листопада 2010 року по 16 липня 2013 року у розмірі 103 011, 11 євро (сто три тисячі одинадцять євро та 11 євроцентів), що за офіційним курсом НБУ станом на 18.08.2014 складає 1 802 900 (один мільйон вісімсот дві тисячі дев'ятсот)грн.45коп.;

- 5% річних, що нараховуються на суму 652 612,95 євро, за період з 27 квітня 2011 року по 16 липня 2013 року у розмірі 72 413, 22 євро (сімдесят дві тисячі чотириста тринадцять євро та 22 євроцентів), що за офіційним курсом НБУ станом на 18.08.2014 складає 1 267 376,18 (один мільйон двісті шістдесят сім тисяч триста сімдесят шість)грн.18коп.;

- 8% річних, що нараховуються щоквартально за складним процентом на суму 1 427 052, 84 євро за період з 18 липня 2013 року по 18 квітня 2014 року у розмірі 85 623,17 євро (вісімдесят п'ять тисяч шістсот двадцять три євро та 17 євроцентів), що за офіційним курсом НБУ станом на 18.08.2014 складає 1 498 576,72 (один мільйон чотириста дев'яносто вісім тисяч п'ятсот сімдесят шість)грн.72коп.;

- 8% річних, що нараховуються щоквартально за складним процентом на суму 103 011,11 євро за період з 16 липня 2013 року по 18 квітня 2014 року у розмірі 6 304, 28 євро (шість тисяч триста чотири євро та 28 євроцентів), що за офіційним курсом НБУ станом на 18.08.2014 складає 110 337,51 (сто десять тисяч триста тридцять сім) грн.51коп.;

- 8% річних, що нараховуються щоквартально за складним процентом на суму 72 413, 22 євро за період з 16 липня 2013 року по 18 квітня 2014 року у розмірі 4 431, 69 євро (чотири тисячі чотириста тридцять один євро та 69 євроцентів), що за офіційним курсом НБУ станом на 18.08.2014 складає 77 563 (сімдесят сім тисяч п'ятсот шістдесят три)грн.44коп.;

- витрати Корейської національної страхової корпорації [Korea National Insurance Corporation] на юридичні послуги, в тому числі витрати зі сплати арбітражного збору у розмірі 69 945, 49 фунтів стерлінгів (шістдесят дев'ять тисяч дев'ятсот сорок п'ять фунтів та 49 пенсів), що за офіційним курсом НБУ станом на 18.08.2014 складає 1 532 771,48 (один мільйон п'ятсот тридцять дві тисячі сімсот сімдесят одна)грн.48коп.;

- 8% річних, що нараховуються щоквартально за складним процентом на суму 69 945, 49 фунтів стерлінгів за період з 16 липня 2013 року по 18 квітня 2014 року у розмірі 4 281, 22 фунтів стерлінгів (чотири тисячі двісті вісімдесят один фунт стерлінгів та 22 пенси), що за офіційним курсом НБУ станом на 18.08.2014 складає 93 817,80 (дев'яносто три тисячі вісімсот сімнадцять)грн.80коп.;

- витрати Арбітражного Трибуналу у зв'язку з розглядом справи по суті та винесенням першого часткового арбітражного рішення у розмірі 48 912, 50 фунтів стерлінгів (сорок вісім тисяч дев'ятсот дванадцять фунтів стерлінгів та 50 пенсів), що за офіційним курсом НБУ станом на 18.08.2014 складає 1 071 858,74 (один мільйон сімдесят одна тисяча вісімсот п'ятдесят вісім)грн.74коп.;

- 8% річних, що нараховуються щоквартально за складним процентом на суму 48 912, 50 фунтів стерлінгів за період з дати оплати Корейською національною страховою корпорацією [Korea National Insurance Corporation] витрат Арбітражного трибуналу у зв'язку з розглядом справи по суті та винесенням першого часткового арбітражного рішення (26 липня 2013 року) по 18 квітня 2014 року у розмірі 2 993, 45 фунтів стерлінгів (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто три фунти стерлінгів та 45 пенсів), що за офіційним курсом НБУ станом на 18.08.2014 складає 65 597, 86 (шістдесят п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто сім)грн.86коп.;

- витрати Арбітражного Трибуналу щодо визначенням розміру зборів та витрат, понесених Корейською національною страховою корпорацією [Korea National Insurance Corporation] у зв'язку з арбітражним розглядом справи та винесенням другого й остаточного арбітражного рішення у розмірі 4 062, 50 фунтів стерлінгів (чотири тисячі шістдесят два фунти стерлінгів та 50 пенсів), що за офіційним курсом НБУ станом на 18.08.2014 складає 89 024,81 (вісімдесят дев'ять тисяч двадцять чотири)грн.81коп.;

- 8% річних, що нараховуються щоквартально за складним процентом на суму 4 062, 50 фунтів стерлінгів за період з дати оплати Корейською національною страховою корпорацією [Korea National Insurance Corporation] витрат Арбітражного Трибуналу щодо визначення розміру зборів та витрат та винесенням другого й остаточного арбітражного рішення (08 жовтня 2013 року) по 18 квітня 2014 року у розмірі 162, 50 фунтів стерлінгів (сто шістдесят два фунти стерлінгів та 50 пенсів), що за офіційним курсом НБУ станом на 18.08.2014 складає 3 650,99 (три тисячі шістсот п'ятдесят)грн.99коп.

Загальна сума до стягнення складає 1 698 836, 31 євро (один мільйон шістсот дев'яносто вісім тисяч вісімсот тридцять шість євро та 31 євроцент), що за офіційним курсом НБУ станом на 18.08.2014 складає 29 733 033,09 (двадцять дев'ять мільйонів сімсот тридцять три тисячі тридцять три)грн. 09коп. та 130 357, 66 фунтів стерлінгів (сто тридцять тисяч триста п'ятдесят сім фунтів стерлінгів та 66 пенсів), що за офіційним курсом НБУ станом на 18.08.2014 складає 2 856 631,69 (два мільйони вісімсот п'ятдесят шість тисяч шістсот тридцять одна)грн.69коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 35, 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», ст.ст. 3,5 Нью-Йоркської Конвенції, Постановою Пленуму Верховного Суду України №12 від 24.12.1999р. «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України», ст.ст. 1, 2, 81 Закону України «Про міжнародне приватне право», ст.ст. 210, 390, 394, 395 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання Корейської національної страхової корпорації, про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Арбітражного Трибуналу ad hoc м. Лондона від 16.07.2013 та від 10.09.2013 по справі за позовом Корейської національної страхової корпорації до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лемма» про стягнення заборгованості, - задовольнити.

Визнати та надати дозвіл на примусове виконання на території України Арбітражного рішення від 16 липня 2013 року та від 10 вересня 2013 року за позовом Корейської національної страхової корпорації [Korea National Insurance Corporation] до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лемма» про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лемма» (01042, м. Київ, Печерський район, вул. Чигоріна, будинок 59, ЄДРПОУ: 22623173) на користь Корейської національної страхової корпорації (Хаебангсан Дон, Центральний район, м. Пхеньян, Корейська Народно-Демократична Республіка, Реєстраційний номер компанії JG-72 [Korea National Insurance Corporation, Haebangsan Dong, Central District, Pyongyang DPR Korea, Registration Number JG-72):

- суми боргу за Договором перестрахування; що за офіційним курсом НБУ станом на 14.02.2014 у розмірі 1 427 052, 84 євро (один мільйон чотириста двадцять сім тисяч п'ятдесят два євро та 84 євроценти), що за офіційним курсом НБУ станом на 18.08.2014 складає 24 976 278,80 (двадцять чотири мільйони дев'ятсот сімдесят шість тисяч двісті сімдесят вісім)грн.80коп.;