Ухвала суду № 40282727, 26.08.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2014 р.Справа № 820/11175/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Подобайло З.Г. , Старостіна В.В.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2014р. по справі № 820/11175/14

за позовом Вовчанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Вовчанська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість перед бюджетом у розмірі 168240,62 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2014р. по справі № 820/11175/14 позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2014р. по справі № 820/11175/14, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному зясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Представник відповідача у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі з підстав та мотивів, викладених в ній.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував у повному обсязі, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 29 грудня 2012 р. до Вовчанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області листом №1442 надійшла інформація від Вовчанської міської ради Харківської області про укладені та зареєстровані договори оренди на земельні ділянки за період з 01 грудня 2012 по 01 січня 2013 року.

Так, між Вовчанською міською радою Харківської області (в якості Орендодавця) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди землі №178 від 28 серпня 2012 р. (а.с. 5-7).

Предметом даного договору є строкове платне користування земельною ділянкою із земель житлової та громадської забудови для підприємницької діяльності загальною площею 0,7873 га, земельна ділянка знаходиться на території Вовчанської міської ради Харківської області по вул. Ігнатьєва, 107 а, м. Вовчанськ, кадастровий номер земельної ділянки: 6321610100:00:002:1035, орендна плата за земельну ділянку складає 144489,23 грн. за один рік.

На підставі договору оренди землі, зареєстрованого в управлінні Держкомзему у Вовчанському районі Харківської області під № 63461014001255 від 02 листопада 2012 р., Вовчанською ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області ОСОБА_1 визначено податкове зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку, сформовано та надіслано поштою з повідомленням про вручення податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 на суму 168240,62 грн. (за 2013 р. - 144489,23 грн.; листопад - грудень 2012 р. - 23751,39 грн.), яке було вручено позивачу 01 липня 2013 р.

ОСОБА_1, не погодившись із податковим повідомленням-рішенням Вовчанської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області, оскаржив його до суду.

За результатами розгляду справи, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2013 р. у задоволенні позовних вимог відмовлено. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2013 р. постанова суду першої інстанції залишена без змін, ОСОБА_1 - відмовлено у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

На вказані судові рішення по справі №820/5687/13-а ОСОБА_1 подана касаційна скарга. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.11.2013 р. відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення про застосування фінансових (штрафних) санкцій, яке є підставою для стягнення заборгованості, одержано відповідачем, ним оскаржено, але визнано правомірним згідно судового рішення, яке набуло законної сили, та сума заборгованості не сплачена, тому підлягає стягненню з відповідача.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.287.1 ст.287 Податкового кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, у тому числі зазначеними у пунктах 276.1, 276.4 статті 276, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).(п.287.7 ст.287 Податкового кодексу України).

Згідно п. 288.1 ст.288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Відповідно до ч.5 ст. 286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Відповідно до п. 58.1. ст. 58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно ч.2 п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

Відповідно до ч. 5 ст. 287 Податкового кодексу України, податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Позивачу податкове повідомлення-рішення згідно поштового повідомлення вручено 01.07.2013 р. Отже граничний термін сплати визначеного даним податковим повідомленням - рішенням грошового зобов'язання з орендної плати є 30.08.2013 року, яке на час розгляду справи, залишається несплаченим.

Колегія суддів відзначає, що відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом повязує можливість стягнення боргу у судовому порядку, встановлення факту його сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо.

При цьому, питання правомірності нарахування боргу не може бути предметом доказування, оскільки рішення субєкта владних повноважень, яким застосовані санкції, не є предметом позову у даній справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати його правовий аналіз.

Правомірність винесення податкового повідомлення-рішення № 63461014001255 від 02.11.2012 р. підтверджена постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.13 по справі №820/5687 13-а, яка ухвалою Харківського апеляційною адміністративного суду від 15.10.13року - залишена без змін.

Наведені обставини свідчать про невиконання відповідачем свого податкового обов'язку щодо сплати податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених ПК України (п. п. 16.1.4 16.1 ст. 16, ст. 36).

Згідно до приписів п. 16.1.4. ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 54.1. ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Ткож з матеріалів справи слідує, що з метою погашення податкового боргу Вовчанською ОДПІ застосовувалися заходи по його стягненню, а саме: виставлялась податкова вимога; майно підприємця було зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Так, Вовчанською ОДПІ 11.01.2014 року сформовано податкову вимогу за № 1-15 на суму 168240,62 грн., яку відправлено на адресу відповідача, отримана представником за довіреністю 23.01.2014 року (а.с. 16-17).

Отже доводи відповідача з приводу відсутності у Вовчанської ОДПІ доказів про отримання позивачем зазначеної вимоги - спростовуються наявними у матеріалах справи копіями доказів про вручення вимоги.

Щодо тверджень відповідача, що розгляд справи триває, у зв'язку із чим це є підставою для відмови в задоволенні позову, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанова або ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Отже, на даний час існує таке, що набрало законної сили судове рішення, яким визначено правомірним нарахування відповідачу грошового зобов'язання з орендної плати земельної ділянки в розмірі 168240,62 грн., яке є узгодженим у встановленому порядку і в порушення вимог п.п. 16.1.4 п 6.1 ст. 16 ПК України, залишається несплаченим до бюджету.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 04.02.2014р. по справі № 816/257/14 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2014р. по справі № 820/11175/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

ОСОБА_2Судді

ОСОБА_3

ОСОБА_4

Повний текст ухвали виготовлений 26.08.2014 р.