Рішення № 40282266, 26.08.2014, Вовчанський районний суд Харківської області

Справа № 617/511/14-ц

Провадження № 2/617/220/14

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.08.2014 року Вовчанський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Глоба М.М.,

при секретарі Борщ Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Вовчанську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, голови садівничого товариства «Домобудівник» Сенюка Володимира Михайловича про усунення порушень права власності на землю,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у квітні 2014 року звернувся до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що він є власником земельної ділянки площею 0,11 га у с. Молодова Вовчанського району Харківської області. Власник суміжної земельної ділянки ОСОБА_2 порушує правила добросусідства, порушує межу, пошкоджує дерева та кущі рослин. Оскільки земельні ділянки розташовані на території садівничого товариства «Домобудівник», у жовтні 2013 року він звернувся з приводу вказаних порушень до голови садівничого товариства Сенюка В.М., однак останнім дієві заходи прийняті не були. Просив усунути порушення його права власності на земельну ділянку з боку ОСОБА_2 та Сенюка В.М., зобов'язати відшкодувати матеріальну та моральну шкоду у розмірі 3000 грн. 00 коп.

В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. ОСОБА_2 порушила встановлену між земельними ділянками межу та на його території побудувала паркан, знищила крони дерев, які посаджені на його земельній ділянки, а крона знаходилась над парканом. Вважає що йому була спричинена матеріальна шкода у розмірі 1500 грн. 00 коп. та 1500 грн. 00 коп. моральної шкоди, оскільки він змушений звертатись за захистом свого порушеного права.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, проти їх задоволення заперечувала посилаючись на те, що побудований нею паркан знаходиться на території належній їй земельній ділянки. Ніякі крони дерев на території земельної ділянки ОСОБА_1 вона не пошкоджувала. Просила відмовити у задоволенні заявлених вимог.

Відповідач Сенюк В.М. під час судового розгляду заявлені вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні. Зазначив, що у жовтні 2013 року до нього звернувся ОСОБА_1 з приводу порушення ОСОБА_2 встановленої між ними межи. Були проведені відповідні заміри та було встановлено, що ніяких порушень меж не було, оскільки побудований між земельними ділянками паркан розташований саме на території земельної ділянки ОСОБА_2 Площа земельної ділянки ОСОБА_1 була більша за площу визначену планом земельних ділянок СТ «Домобудівник» та державного акту на землю.

Суд, вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. ст. 3, 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні й суспільні інтереси в спосіб, визначений законами України.

Перелік можливих способів захисту міститься в ст. 16 ЦК України.

Згідно із державним актом на право приватної власності на землю серії Р1 № 694219, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,11 гектарів, розташованої на території СТ «Домобудівник» Молодівської сільської ради Вовчанського району Харківської області (а.с. 34).

Власником земельної ділянки площею 0,0602 гектарів, розташованої на території СТ «Домобудівник» Молодівської сільської ради Вовчанського району Харківської області є ОСОБА_2 (державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 644741) (а.с. 35).

Вказані земельні ділянки є суміжними, про що зазначено у плані земельної ділянки СТ «Домобудівник». Земельній ділянці належній ОСОБА_1 присвоєний НОМЕР_1, земельній ділянці належній ОСОБА_2 присвоєний НОМЕР_2 (а.с. 48).

Зазначені обставини визнані сторонами по справі, а тому відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Відповідно до ст. ст. 103, 104 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Крім того, власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров'я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше.

У випадку проникнення коренів і гілок дерев з однієї земельної ділянки на іншу власники земельних ділянок мають право відрізати корені дерев і кущів, які проникають із сусідньої земельної ділянки, якщо таке проникнення є перепоною у використанні земельної ділянки за цільовим призначенням (ст. 105 ЗК України).

На підтвердження своїх доводів, щодо порушення меж земельної ділянки, позивач посилався на технічний звіт Вовчанської районної філії Харківського регіонального центру державного земельного кадастру по встановленню зовнішніх меж та розробки документації для складання державного акту на право приватної власності на земельну ділянку ОСОБА_1, виконаний у 2001 році.

Натомість належних та допустимих доказів того, що межа земельної ділянки ОСОБА_1, а так саме і його права порушені, вказаний технічний звіт не містить. Як зазначено у пояснювальній записці, межі земельної ділянки погоджені з суміжними землевласниками, про що був складений відповідний акт (а.с. 14-26).

Згідно протоколу засідання правління членів СТ «Домобудівник» від 17 травня 2014 року, були проведені контрольні виміри зовнішніх меж ділянки НОМЕР_1, належної ОСОБА_1, встановлена орієнтовна площа ділянки 0,119 га (а.с. 36).

Оскільки під час розгляду справи відповідачі заперечили проти порушень меж земельної ділянки ОСОБА_1 з боку ОСОБА_2, судом для визначення фактичних розмірів та конфігурацій земельних ділянок, їх відповідності правовстановлюючим документам, неодноразово пропонувалось позивачу заявити клопотання про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи.

Від призначення у справі експертизи позивач фактично відмовився, зазначивши, що її призначення не є необхідним.

Суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно позивач мав довести в суді, що його права, як власника земельної ділянки, порушені.

Позивач не надав суду належних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 побудувала паркан та пошкодила крону дерев саме на належній йому земельній ділянці, а Сенюк В.М., як голова садового товариства не прийняв дієвих заходів, як те передбачено ст. 60 ЦПК України.

Оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позивач не довів свої вимоги в суді, оскільки не надав суду жодного доказу, який би фактично підтверджував порушення його прав як власника земельної ділянки НОМЕР_1, розташованої на території СТ «Домобудівник» та спричинення йому відповідачами матеріальної чи моральної шкоди.

Таким чином, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 1, 3, 4, 60, 61, 88, 207, 213, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, голови садівничого товариства «Домобудівник» Сенюка Володимира Михайловича про усунення порушень права власності на землю - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Вовчанський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти діб з дня проголошення рішення суду.

Суддя -