Рішення № 40281725, 18.08.2014, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/2498/13-ц

Провадження № 2/234/1434/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2014 року місто Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді Бакуменко А.В.,

при секретарі Кісточка І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування реєстрації права власності на майно, усунення перешкод в користуванні власністю, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Краматорського міського суду Донецької області з позовом про визнання договору купівлі-продажу недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування реєстрації права власності на майно, усунення перешкод в користуванні власністю, обґрунтувавши свої вимоги тим, що вона є правонаступником ОСОБА_4. котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Вона є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_4,

ОСОБА_4 зверталась до Краматорського міського суду Донецької області з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, обґрунтовувала свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати ОСОБА_6, яка мешкала в АДРЕСА_1 Згідно заповіту спадкодавця ОСОБА_6 у Першій державній нотаріальній конторі м. Краматорська було відкрито спадкову справу та їй було видано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 20.05.2010 року № 392752, де зазначено, що вона є спадкоємцем 1/3 частки квартири АДРЕСА_1. Співвласником вищевказаної квартири є відповідач у справі ОСОБА_2, якому належить 2/3 частки квартири.

29.06.2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання права власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1. 08 вересня 2011 року було винесено заочне рішення, згідно котрого за ОСОБА_2 було визнано право власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1.

17 травня 2012 рок у Апеляційним судом Донецької області вищевказане рішення було скасовано та у задоволенні позову ОСОБА_2 було відмовлено в повному обсязі.

Після отримання Рішення Апеляційного суду вона звернулась до ОСОБА_2, та від нього їй стало відомо , що 7 жовтня 2011 року він продав квартиру ОСОБА_3

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Вона є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_4, а отже і правонаступником у справі. Просить суд, визнати договір купівлі-продажу недійсним, витребувати майно з чужого незаконного володіння, скасувати реєстрації права власності на майно, усунути перешкоди в користуванні власністю

Позивачка в судовому засіданні наполягала на задоволені заявлених вимог , навела поясненя аналогічні викладеним в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник в судове засідання не зґявився, про дату слухання справи були повідомлені.

Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_8 в судовому засіданні заперечував проти задоволення заявленихз вимог, посилався на те що ОСОБА_3 була добросовісним набувачем.

Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні також заперечувала проти задоволення заявлених вимог, посилалась на те, що документи на час придбання нею квартири були в порядку, частка квартири належала продавцю на підставі заочного рішення, а частка як спадщина. Вважає себе добросовісним набувачем.

Згідно ст. 212 ЦПК України , суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Проаналізувавши в сукупності зібрані в справі докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Із позову вбачається, що згідно свідоцтва про право на спадщину по заповіту ОСОБА_4 є власником 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_2 є власником 2/3 частки квартири АДРЕСА_1.

У відповідності до ст. 15 ЦК України - кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 ЦК України , передбачено способи захисту цивільних прав та інтересів, одним із котрих є визнання правочину недійсним.

У відповідності до ст. 321 ЦК України - право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно до ст. 220 ЦК України - правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або

припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

В судовому засіданні встановлено, що волевиявлення ОСОБА_4 на здійснення договору купівлі-продажу належній їй 1/3 частки спірної квартири було відсутне.

У відповідності до ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що договір купівлі-продажу від 07.10.2011 року квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в частині продажу 1/3 частки квартири є недійсним.

Згідно до ст.. 217 ЦК України - недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

У відповідності до ППВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», - якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно з незаконного володіння набувача (статті 387, 388 ЦК). Якщо в такій ситуації (саме так обґрунтовано підставу позову) пред'явлений позов про визнання недійсними договорів про відчуження майна, суду під час розгляду справи слід мати на увазі правила, встановлені статтями 387, 388 ЦК. У зв'язку із цим суди повинні розмежовувати, що коли майно придбано за договором в особи, яка не мала права його відчужувати, то власник має право на підставі статті 388 ЦК звернутися до суду з позовом про витребування майна у добросовісного набувача, а не з позовом про визнання договору про відчуження майна недійсним. Це стосується не лише випадків, коли укладено один договір із порушенням закону, а й випадків, коли спірне майно відчужено на підставі наступних договорів.

Набувач визнається добросовісним, якщо при вчиненні правочину він не знав і не міг знати про відсутність у продавця прав на відчуження майна, наприклад, вжив усіх розумних заходів, виявив обережність та обачність для з'ясування правомочностей продавця на відчуження майна. При цьому в діях набувача не повинно бути і необережної форми вини, оскільки він не лише не усвідомлював і не бажав, а й не допускав можливості настання будь-яких несприятливих наслідків для власника.

ОСОБА_3 суду пояснила, що вона не знала про наявність ще будь-яких спадкоємців на спірну квартиру, однак зазначила, що їй надавалось заочне рішення суду про визнання за ОСОБА_2 права власності на 1\3 частку квартири, тому мала усвідомлювати той факт, що дане рішення може бути оскаржене відповідачем, крім того за рішенням суду з ОСОБА_2 була стягнута на користь ОСОБА_4 певна сума, ОСОБА_3 не впевнилась, що дана сума була отримана ОСОБА_4.

В судовому засідані було встановлено, що ОСОБА_2 дійсно направив грошові кошти ОСОБА_4, однак дані кошти остання не отримувала, а забрав їх сам ОСОБА_2, що підтверджується довідкою а.с.154 .

Таким чином суд вважає, що ОСОБА_3 не є добросовісним набувачем.

Відповідно до положень частини першої статті 388 ЦК власник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі.

Оскільки відповідно до статті 1218 ЦК до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, право на витребування майна від добросовісного набувача, передбачене статтею 388 ЦК, переходить до спадкоємців власника.

Оскільки право власності є абсолютним правом, яке включає право володіння, користування та розпорядження майном, якого ніхто не може бути позбавлений, крім випадків, передбачених законом (стаття 41 Конституції України, статті 316-319 ЦК), таким чином суд вважає, за необхідне усунути ОСОБА_1 перешкоди в користуванні її власністю 1\3 часткою спірної квартири.

Питання про скасування реєстрації права власності на майно не підлягає задоволенню, оскільки визнання договору недійсним тягне за собою скасування реєстрації права власності без будь-яких додаткових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 3, 10, 15, 60, 212-215 ЦПК України, ст.. 15,16,102,220 ЦК України, ППВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування реєстрації права власності на майно, усунення перешкод в користуванні власністю - задовольнити частково.

Витребувати з чужого незаконного володіння 1\3 частку квартири АДРЕСА_1.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 07.10.2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні майном, а саме 1\3 часткою квартири АДРЕСА_1.

В іншій частині позову про скасування реєстрації права власності відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі - 53 грн. 65 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі - 53 грн. 65 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Краматорський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

Суддя А. В. Бакуменко