Постанова № 402799, 23.01.2007, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 7-38-36, факс 7-44-62

Іменем України

П О С Т А Н О В А

"23" січня 2007 р. Справа № 3/364/5а

« 23 » січня 2007 року справа № 3/364/5а

12 год. 40 хв.

За позовом Дочірнього підприємства „УкрСіверБуд” Закритого акціонерного товариства „ДСК” м.Чернігів, вул.Щорса, 76А

до Державної податкової інспекції у місті Чернігові м.Чернігів, вул.Кирпоноса, 28

про визнання нечинним рішення

Суддя В. М. Репех

За участю секретаря судового засідання Рубан Н. О.

Представники сторін :

від позивача: Городнича Т. В. –представник ДП „УкрСіверБуд” ЗАТ „ДСК”, довіреність № 462 від 25.10.2006р.

від відповідача: Машко О. П. –старший держподатінспектор юридичного відділу ДПІ у м.Чернігові, довіреність № 30821/10/10-010 від 28.12.2006р.

Клоновець В. Я. –держподатінспектор відділу оперативного контролю управління аудиту юридичних осіб ДПІ у м.Чернігові, довіреність № 345/9/10-010 від 23.01.2007р.

СУТЬ СПОРУ:

Постанова прийнята після перерви оголошеної в засіданні згідно статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач заявив позов про визнання нечинним рішення Державної податкової інспекції у місті Чернігові № 0007742323/0 від 11.10.2006р. про застосування до Дочірнього підприємства „УкрСіверБуд” Закритого акціонерного товариства „ДСК” штрафних ( фінансових ) санкцій в розмірі 12476,90 грн. за порушення законодавства про застосування РРО.

ДП „УкрСіверБуд” ЗАТ „ДСК” посилається на те, що рішення про застосування штрафних ( фінансових ) санкцій є невірним по суті, а також порушує його права та охоронювані законом інтереси. Позивач свої вимоги мотивує тим, що при застосуванні штрафних санкцій ДПІ у м.Чернігові керувалась Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. На його думку, штраф, передбачений п.1 ст.17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, застосований безпідставно, оскільки він не є об”єктом торгівлі, визначення якого дано у листі Міністерства економіки та європейської інтеграції України № 56-36/320 від 24.07.2002р.

Відповідач позовних вимог не визнає, посилаючись на обґрунтованість прийнятого рішення і відповідність його чинному законодавству. Податковий орган зазначає, що реалізація цегли є розрахунковою операцією, яка повинна проводитися через реєстратор розрахункових операцій у встановленому порядку.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини та докази по справі, встановив наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками ДПІ у місті Чернігові була проведена виїзна позапланова перевірка ДП „УкрСіверБуд”, код за ЄДРПОУ 30042170, з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2005р. по 30.06.2006р., про що був складений акт від 05.10.2006р. № 774/23/30042170.

Перевіркою були встановлені порушення, зокрема, вимог пункту 1 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995р. № 265/95-ВР –розрахункові операції за готівку за реалізацію товару були проведені через касу підприємства з оформленням прибуткового касового ордеру № 19 від 17.09.2004р. Рудницький В. А. на суму 2495,38 грн.

За відповідне правопорушення на підставі акту перевірки № 774/23/30042170 від 05.10.2006р. податковим органом було прийнято рішення № 0007742323/0 від 11.10.2006р. про застосування до Дочірнього підприємства „УкрСіверБуд” Закритого акціонерного товариства „ДСК” штрафних ( фінансових ) санкцій в розмірі 12476,90 грн. за порушення законодавства про застосування РРО.

Не погоджуючись з цим рішенням позивач, звернувшись з позовною заявою, просить визнати його нечинним посилаючись на те, що він не є об”єктом торгівлі і норми Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995р. № 265/95-ВР не можуть поширюватись на сферу його діяльності.

Пунктом 2.6 статті 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19.02.2001р. № 72 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 березня 2001 р. за N 237/5428 передбачено, що розрахунки за готівку підприємств сфери торгівлі, громадського харчування та послуг здійснюються із застосуванням РРО згідно із Законом України від 06.07.1995р. № 265/95-ВР.

Згідно ст. 1 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995р. № 265/95-ВР реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в готівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Відповідно до п.1 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995р. № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Зазначений закон не містить обмежений перелік засобів проведення безготівкових операцій та в той же час не звільняє від обов'язку проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій.

Стаття 2 зазначеного Закону містить визначення терміну “розрахункова операція”, а саме: “приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів”.

Таким чином, реалізація товару не звільняє позивача від обов'язку проведення операції по відпуску товару через реєстратор розрахункових операцій.

Відповідальність за дане правопорушення передбачена п.1 ст.17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995р. № 265/95-ВР –у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг) у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Виходячи з вищезазначеного, податковим органом правомірно застосовано штрафні санкції в розмірі 12476,90 грн.

Таким чином, доводи позивача є неправомірними.

При таких обставинах, враховуючи вищезазначене, позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 72, 86, 158, 160-163, 167, 186, 254, 255, пунктом 6 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України суд, –

ПОСТАНОВИВ:

В позові відмовити.

Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Суддя В. М. Репех

Повний текст постанови підписаний