Ухвала суду № 40279350, 27.08.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

27 серпня 2014 року м. Київ К/800/34057/14

Суддя Вищого адміністративного суду України Бухтіярова І.О.,

перевіривши касаційну скаргу Міністерства доходів і зборів України

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17.10.2013 р.

та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2014 р.

у справі № 808/6487/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольмеблі»

до Державної податкової служби України

про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії, –

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мелітопольмеблі» звернулось до суду з позовом до Державної податкової служби України, у якому просило визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у прийнятті податкових накладних від 29.05.2013 р. №79 та від 03.07.2013 р. №5 у Єдиному державному реєстрі податкових накладних; зобов’язати відповідача зареєструвати у Єдиному державному реєстрі податкових накладних отримані від позивача датою надходження до ДПС України податкову накладну від 29.05.2013 р. №79 зареєструвати датою 31.05.2013 р. та податкову накладну від 03.07.2013 р. №5 зареєструвати датою 09.07.2013 р.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.10.2013 р. позов задоволено частково, зобов'язано Міністерство доходів і зборів України зареєструвати у Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкові накладні товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольмеблі» від 29.05.2013 р. №79 зареєструвати датою 31.05.2013 р. та податкову накладну від 03.07.2013 р. №5 зареєструвати датою 09.07.2013 р. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2014 р. постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17.10.2013 р. змінено, виклавши абзаци 2, 3 резолютивної частини в наступній редакції: «Визнано протиправною бездіяльність Міністерства доходів і зборів України, що полягає у неприйнятті 31.05.2013 р. та 09.07.2013 р. для проведення реєстрації у Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкових накладних №79 від 29.05.2013 р. та №5 від 03.07.2013 р. складених ТДВ «Мелітопольмеблі».», «Вважати податкову накладну №79 від 29.05.2013 р., складену ТДВ «Мелітопольмеблі», зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі податкових накладних 31.05.2013 р. та податкову накладну №5 від 03.07.2013 р., складену ТДВ «Мелітопольмеблі», зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі податкових накладних 09.07.2013 р.».

Міністерство доходів і зборів України подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Однак у зв’язку із тим, що касаційна скарга не відповідала вимогам ч. 5 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України скарга була залишена без руху із встановленням строку до 28.07.2014 р. для виправлення зазначених недоліків, про що було постановлено ухвалу від 27.06.2014 р.

Відповідно, на виконання зазначеної ухвали скаржник виправив вказані недоліки, в межах встановленого строку.

При цьому, перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам ст.ст. 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач приходить до висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.

Так, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до положень п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті – пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, ця касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

З урахуванням викладеного, суддя-доповідач приходить до висновку, що провадження по вказаній касаційній скарзі не підлягає відкриттю.

На підставі викладеного та керуючись п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства доходів і зборів України відмовити.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження, разом із доданими до касаційної скарги матеріалами, направити скаржнику, а касаційну скаргу Міністерства доходів і зборів України залишити у суді касаційної інстанції.

3. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.О. Бухтіярова