Постанова № 40278474, 27.08.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2014 року Справа № 912/2308/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Сибіги О.М. - головуючого,

Костенко Т. Ф.,

Ходаківської І.П.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи підприємця ОСОБА_4на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.05.2014у справіГосподарського суду Кіровоградської областіза позовомФізичної особи підприємця ОСОБА_4доВиконавчого комітету Олександрійської міської ради Кіровоградської областітреті особи1. Управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради 2. Фізична особа підприємець ОСОБА_5 3. гр. ОСОБА_6провизнання незаконним та скасування рішенняв судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: ОСОБА_7 (дов. від 16.01.14),

відповідача: не з'явились,

3-тіх осіб: не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 11.03.2014 господарського суду Кіровоградської області позов задоволено, визнано незаконним та скасовано пункт 1 рішення виконавчого комітету Олександрійської міської ради № 571 від 22.07.2004 року, яким дозволено надати в орендне користування нежитлове приміщення, що знаходиться на балансовому обліку комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора № 4", розташоване за адресою: м. Олександрія, АДРЕСА_1, загальною площею 601,9м.кв. (у т.ч підвал-199,5 м. кв.) підприємцю ОСОБА_5 строком на 1 рік для розміщення об'єкта торгівлі.

Постановою від 21.05.2014 Дніпропетровського апеляційного господарського суду вказане вище рішення скасовано, в позові відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду, ФОП ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, які приймали оскаржувані судові рішення, відповідно до умов договору оренди нерухомого майна від 13.07.1999 року № 178, укладеного між фондом комунального майна Олександрійської міської ради, житлово-експлуатаційною конторою № 4 як балансоутримувачем та ТОВ "Фірма "ВІТ", останнім прийнято в строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване по АДРЕСА_1 у м. Олександія, площею 582,4/199,5 м2 строком дії з 05.07.1999 року по 05.07.2004 року.

Орендовані приміщення передано орендарю за актом передачі від 12.07.1999.

27.10.1999 між фондом комунального майна Олександрійської міської ради, ТОВ "Фірма ВІТ" та ФОП ОСОБА_4 укладено договір суборенди нерухомого майна № 19, згідно п. 1.1 останньому передано в суборенду нежиле приміщення площею 23,2 м2, розташоване за адресою: м. Олександрія, АДРЕСА_1.

Строк дії договору з 25.10.1999 до 25.10.2000, який вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення його строку протягом 1 місяця (п. 9.6 договору).

Пунктом 4.11 договору суборенди передбачено, що суборендар зобов'язується у разі припинення договору оренди повернути орендарю приміщення (будівлю), надане в суборенду, в належному стані, не гіршому ніж на час передачі в суборенду, з урахуванням фізичного зносу згідно з актом прийому-передачі в суборенду.

25.10.1999 складено акт передачі приміщення в суборенду.

24.06.2004 ТОВ "Фірма "ВІТ" звернулося до голови фонду комунального майна про розірвання договору оренди нерухомого майна №178 від 13.07.1999 року з 01.07.2004 року.

02.07.2004 ФОП ОСОБА_5 подав до міського голови заяву про надання в оренду приміщення загальною площею 601,9 м2 по АДРЕСА_1 у м. Олександія, у зв'язку з чим 22.07.2004 року виконавчим комітетом Олександрійської міської ради прийнято рішення № 571 "Про оренду приміщень", яким дозволено надати ФОП в орендне користування зазначене нежитлове приміщення, яке знаходиться на балансовому обліку ЖЕКу № 4.

10.08.2004 між фондом комунального майна Олександрійської міської ради та ФОП ОСОБА_5 укладено договір оренди наведеного вище нерухомого майна № 46.

17.06.2005 між ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_4 укладено договір суборенди нерухомого майна № 01, згідно якого останньому надано в суборенду нежитлове приміщення площею 23,8 м2 по АДРЕСА_1 у м. Олексанрія.

Рішенням від 24.06.2005 Олександрійської міської ради спірне приміщення включено до переліку об'єктів, які підлягають приватизації у 2005 році, а 01.03.2006 між Фондом комунального майна Олександрійської міської ради та ФОП ОСОБА_5 укладеного договір купівлі-продажу.

Відповідно до умов договору купівлі-продажу від 16.11.2007 року, укладеного між ФОП ОСОБА_5 та ОСОБА_6, останньою придбано магазин непродовольчих товарів після реконструкції нежитлових приміщень площею 759,8 м2 по АДРЕСА_1 у м. Олександрія.

Згідно довідки Олександрійського міжміського бюро технічної інвентаризації від 12.11.2007 року за № 002346 за ОСОБА_6 зареєстровано право власності на вказане вище нежитлове приміщення.

Звертаючись з позовом у даній справі, ФОП ОСОБА_4 послався на те, що Олександрійська міська рада в порушення Положення про порядок надання в оренду нежитлових приміщень (будівель, споруд), що знаходяться у комунальній власності територіальної громади м. Олександрії, затвердженого рішенням від 28.08.2003 № 308, не забезпечила доступу до інформації про наявність вільного нежитлового фонду в засобах масової.

Згідно п. 7 ст. 9 Закону "Про оренду державного та комунального майна" за наявності заяв про оренду цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу (за умови відсутності заяви господарського товариства, створеного членами трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу) або заяв про оренду нерухомого майна (за умови відсутності заяви бюджетної установи, організації) від двох або більше фізичних чи юридичних осіб орендар визначається орендодавцем на конкурсних засадах.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судом апеляційної інстанції в даному випадку правомірно взято до уваги ст. 774 ЦК України, якою передбачено, що передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму, отже, припинення договору найму обумовлює припинення відносин піднайму. Окрім того, положеннями договору суборенди від 27.10.1999 передбачено зобов'язання суборендаря повернути приміщення, надане в суборенду, у разі припинення договору оренди.

При цьому апеляційним господарським судом враховано рішення Олександрійського міського суду Кіровоградської області від 28.02.2007 року у справі № 2-440/07, яким в позові ФОП ОСОБА_4 до фонду комунального майна міської ради та ОСОБА_5, третя особа: Олександрійська міська рада про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення загальною площею 625,6 м2 за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, АДРЕСА_1 відмовлено.

Також обґрунтовано, в даному випадку судом апеляційної інстанції взято до уваги той факт, що ФОП ОСОБА_4 до Олександрійської міської ради з відповідною заявою у встановленому порядку про надання йому в оренду спірного приміщення не звертався, а лише уклав з ФОП ОСОБА_5 договір суборенди на 23, 8 м2.

Доказів на підтвердження того факту, що позивач мав намір орендувати або викупити все приміщення площею 625,6 м2 судам надано не було, так само, як і не доведено наявності перешкод, які б позбавляли ФОП ОСОБА_4 можливості також звернутися з відповідною заявою, а отже, позивачем не доведено, яким чином прийняття спірного рішення Олександрійською міською радою порушує його права або охоронювані законом інтереси.

З врахуванням зазначеного вище, вмотивованим є висновок апеляційного господарського суду про те, що порушення відповідачем Положення про порядок надання в оренду нежитлових приміщень (будівель, споруд), що знаходяться у комунальній власності територіальної громади міста Олександрії щодо публікації в засобах масової інформації про вільний нежитловий фонд, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі, а відтак, судом правомірно відмовлено в позові.

З врахуванням зазначеного вище, судові рішення прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права і підстави для їх скасування відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову від 21.05.2014 Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі № 912/2308/13 залишити без змін.

Головуючий Сибіга О.М.

Судді Костенко Т.Ф.

Ходаківська І.П.