Рішення № 402777, 27.12.2006, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

м.Чернігів тел.7-99-18

просп.Миру,20 тел.678-853

=====

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

21 грудня 2006р. Справа № 8/326

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „БМ Транс Trans”, вул..Буслівська, 20, оф.24, м.Київ, 01014

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Аврора Люкс”, юридична адреса: вул..Привокзальна, 24, м.Носівка (поштова адреса: вул..Виборзька, 104, м.Київ, 03680)

Про стягнення 24145грн.46коп.

Суддя Т.Г.Оленич

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: Бусел Д.О. –представник, довір. № 03/09-2006 від 03.10.06р.

від відповідача: не з’явився

За згодою сторони в судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

С У Т Ь С П О Р У:

Позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача 22360грн. боргу по оплаті послуг по перевезенню вантажу, наданих на підставі договору на транспортне обслуговування №1032 від 05.08.05р., 1180грн.20коп. пені за прострочення оплати наданих послуг, нарахованої за період з 05.08.06р. по 31.10.06р., 158грн.06коп. процентів річних, нарахованих за період з 05.08.06р. по 31.10.06р. та 447грн.20коп. інфляційних нарахувань, обчислених також за період з 05.08.06р. по 31.10.06р.

Після порушення провадження у справі до прийняття рішення позивачем подано доповнення до позовної заяви, в якій позивач зазначає про часткову сплату відповідачем боргу та вказує, що сума основного боргу становить 17860грн.

Відповідач письмового мотивованого відзиву на позов не надав. Справа розглядається на підставі ст..75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.

Незважаючи на належне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними у справі доказами, представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомлено. Враховуючи, що відповідач не скористався своїм процесуальним правом прийняти участь у господарському засіданні, явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов’язковою судом не визнавалася, суд доходить висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача.

Заявлене позивачем клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу судом задоволено.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, з’ясувавши обставини, перевіривши їх доказами, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких були додані позивачем до позовної заяви, суд ВСТАНОВИВ:

5 серпня 2005р. між сторонами укладений договір №1032 на транспортне обслуговування, відповідно до умов якого позивач зобов’язувався надавати послуги з організації і виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у міських, міжміських і міжнародних сполученнях, а відповідач зобов’язувався надавати вантажі для перевезень на підставі узгодженого „Замовлення на перевезення”, забезпечити оформлення товаро-супровідних документів, організовувати вантажно-розвантажувальні роботи, а також своєчасно оплачувати послуги Перевізника. Відповідно до п.8.3. договору строк дії договору встановлений сторонами до 31.12.05р., якій зберігає свою силу протягом наступного року у випадку відсутності заяви будь-якій із сторін за три місяця до закінчення строку дії договору про його розірвання. Враховуючи, що сторонами не надані докази пред’явлення заяви про розірвання договору, дія цього договору продовжена на 2006р.

12 липня 2006р. відповідачем подано дві заявки №07 про надання транспортно-експедиційних послуг для перевезення вантажу за маршрутом Fontaine (Франція) (Україна).

Відносини, які виникли між сторонами у справі за своїм правовим характером є відносинами транспортного експедирування, які регулюються ст.316 Господарського кодексу України та главою 65 Цивільного кодексу України, а також Законом України “Про транспортно-експедиторську діяльність”.

Відповідно до ст.316 Господарського кодексу України та ст.929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату й за рахунок другої сторони (замовника) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу.

Матеріалами справи, зокрема міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR) без номерів від 17.07.06р. та від 19.07.06, підтверджується, що перевезення вантажу по заявкам позивача здійснено автомобілями позивача.

Як вбачається із вищезазначених міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) від 19.07.06р. (а.с.14) та від 17.07.06р. (а.с.19) вантаж був доставлений за місцем призначення –м.Київ відповідно 25.07.06р. та 27.07.06р., про що свідчать підписи та відбитки печатки отримувача вантажу на міжнародних ТТН.

Таким чином, суд доходить висновку, що позивачем зобов’язання за договором в частині організації та здійснення перевезення виконані.

Згідно п.3.1. ціни на послугу узгоджуються сторонами в Замовленнях на перевезення і вказуються у рахунках-фактурах. Пунктом 17 договорів-замовлення від 12.07.06р. визначена ставка за перевезення в розмірі 3600дол.США по курсу НБУ на день митної очистки автомобілю.

Крім того, п.4.1 договору передбачено, що розрахунки за договором здійснюються протягом 5 банківських днів після отримання рахунка-фактури Перевізника (позивача у справі), товарно-транспортної накладної (CMR) з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу, акту виконаних робіт та податкової накладній, якщо в заявці на перевезення не вказані інші умови оплати за кожне окреме перевезення. Аналіз умов вищезазначених договорів-замовлень свідчить, що в них не містяться інші умови оплати за надані послуги з перевезення.

На виконання умов договору позивачем по реєстрам переданих оригіналів документів №2106 від 27.07.06р. та №2121 від 31.07.06р. передані визначені договором документи, які були прийняти представником відповідача. Крім того, відповідачем підписані акти виконаних робіт №2106 від 25.07.06р., та №2121 від 27.07.06р., що свідчить про фактичне надання позивачем послуг по перевезенню та про прийняття цих послуг відповідачем.

В силу ст..193 ГК України суб’єкти господарювання, якими є сторони у справі, повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні зазначений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Виходячи із умов договору щодо строків оплати за перевезення відповідач повинен був сплатити повну вартість наданих йому послуг на підставі рахунку-фактури №2106 від 27.07.06р. до 03.08.06р., а на підставі рахунку-фактури №2121 від 28.07.06р. в строк до 04.08.06р. Всього підлягало оплаті 36360грн.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем послуги з перевезення оплачені з порушенням встановлених строків. На момент складання позовної заяви, тобто станом на 31.10.06р., відповідачем було сплачено 14000грн., що визнається позивачем, а тому станом на 31.10.06р. заборгованість по оплаті послуг з перевезення становила 22360грн.

Позивач звернувся до господарського суду за захистом свого порушеного права 30.11.06р., що підтверджується відбитком поштового штемпелю на конверті, який знаходиться в матеріалах справи. Відповідно до довідки ВАТ „Державний експортно-імпортний банк України” від 19.12.06р. № 153-1/2-886, відповідачем на оплату міжнародних перевезень були здійснені платежі: 01.11.06р. в сумі 1500грн., 08.11.06р. в сумі 1000грн. та 14.11.06р. в сумі 500грн. Таким чином, суд приходить до висновку, що до моменту звернення позивача до суду з позовною заявою, тобто до 30.11.06р. відповідачем було сплачено 3000грн., в зв’язку з чим є безпідставними позовні вимоги в частині стягнення цих коштів.

Крім того, відповідачем 05.12.06р. сплачено в рахунок погашення заборгованості 1500грн. Враховуючи, що дана сума сплачена після відправлення позивачем позовної заяви, суд приходить к висновку, що спір в цій частині між сторонами врегульований, предмет спору відсутній, в зв’язку з чим провадження у справі щодо стягнення 1500грн. боргу підлягає припиненню.

За таких обставин, відповідачем всього оплачено 18500грн. На день розгляду справи заборгованість по оплаті послуг становить 17860грн. Враховуючи, що відповідач не надав суду доказів сплати наданих послуг з міжнародного перевезення в повному обсязі, з нього має бути стягнуто 17860грн. боргу.

Позивач, посилаючись на п.5.5. договору просить стягнути з відповідача 1180грн.20коп. пені за прострочення виконання зобов’язання, нарахованої за період з 05.08.06р. по 31.10.06р. При цьому сума пені обчислена з урахуванням сплачених відповідачем сум, з дотриманням умов договору та вимог чинного законодавства.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України пеня застосовується до несправних боржників у випадку порушення ними зобов’язання за договором. Матеріалами справи підтверджується факт прострочення відповідачем строків оплати, що свідчить про порушення ним зобов’язань за договором, а тому з відповідача має бути стягнута пеня в сумі 1180грн.20коп.

Відповідно до ст..625 Цивільного кодексу України, яка застосовується судом до спірних правовідносин оскільки Господарським кодексом України не регулюються питання відповідальності за порушення грошових зобов’язань, у разі прострочення виконання грошових зобов’язань боржник на вимогу кредитора повинен сплатити суму з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, та три проценти річних від простроченої суми.

Враховуючи, що судом встановлений факт прострочення відповідачем виконання зобов’язань по оплаті послуг з перевезення, що підтверджується матеріалами справи, позовні вимоги позивача про стягнення 158грн.06коп. процентів річних та 447грн.20коп. інфляційних нарахувань є правомірними і підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню.

В силу ст.49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам з урахуванням 1500грн., в частині яких провадження у справі припиняється у зв’язку зі сплатою.

Керуючись ст.ст.193, 316 Господарського кодексу України, ст.ст.530,549,625,929,932 Цивільного кодексу України, ст.ст.22,49,80п.1-1,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Аврора Люкс”, м.Носівка, ву.Привокзальна, 24 (поштова адреса: м.Київ, вул..Виборзька, 104, ідентифікаційний код 326317025150, р/р 26000031533111 в КМФ АКБ „Укрсоцбанк” м.Київ, МФО 322012) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „БМ Транс Trans”, м.Київ, вул..Буслівська, 20, оф.24 (ідентифікаційний код 22974033, р/р 2600401285062 в ВАТ „Державний експортно-імпортний банк України” м.Києва, МФО 322313) 17860грн. боргу, 1180грн.20коп. пені, 158грн.06коп. процентів річних, 447грн.20коп. інфляційних нарахувань, 211грн.45коп. державного мита та 103грн.34коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Провадження у справі в частині стягнення 1500грн. боргу припинити.

В решті позову відмовити.

Суддя Т.Г.Оленич

Повне рішення підписано 26 грудня 2006р.

Суддя Т.Г.Оленич

27.12.06