Рішення № 40277395, 27.08.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.08.14р. Справа № 904/4625/14

За позовом Приватного акціонерного товариства "Орджонікідзевський рудоремонтний завод", м. Орджонікідзе, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Орджонікідзевський рудоремонтний завод", м. Орджонікідзе, Дніпропетровська область

про стягнення 232 930,79 грн.

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від позивача: Сидоренко А.А. - (представник дов. №142 від 26.03.14 р.)

Гетьман І.Г. - (представник дов. № 807 від 10.12.13 р.)

від відповідача: Житарєв Є.В. - представник (дов. № 28 від 14.07.14 р.)

Дергач О.Г. - представник (дов. № 1408 від 14.07.14 р.)

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" про стягнення заборгованості за договором постачання № 12-п від 26.03.2014 у розмірі 232 930,79 грн., з яких: 224 849,27 грн. основний борг, 7 420,03 грн. інфляційні втрати та 661,49 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором постачання № 12-п від 26.03.2014, в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2014 порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 04.08.2014.

У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 04.08.2014 на 18.08.2014.

18.08.2014 представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що відповідачем був отриманий товар на загальну суму 224 849,27 грн., але поставлена продукція виявилась бракованою та не придатною до експлуатації та просить суд провести експертизу щодо якості поставленого товару.

Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про проведення експертизи щодо якості поставленого товару, оскільки якість товару не є предметом розгляду даної справи.

22.08.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" звернулось до господарського суду із зустрічною позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" про зобов'язання замінити продукцію, яка є браком.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2014 у прийнятті зустрічної позовної заяви відмовлено.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 03.02.2014 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

26.03.2014 між Приватним акціонерним товариством "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" (покупець) було укладено договір постачання № 12-п (а.с.12).

Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник в цілях здійснення господарської діяльності поставляє, а покупець приймає і оплачує продукцію технічного призначення в асортименті, кількості і за цінами, визначеними в специфікаціях, які є невідємною частиною цього договору.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що вартість договору на момент укладення визначається специфікаціями, що є невід'ємною частиною до цього договору.

Сторонами були підписані додаток № 1 "Специфікація" та додаток 2 "Специфікація" до договору, в яких сторони дійшли згоди щодо найменування, кількості та ціни товару (а.с.14,17).

На виконання умов договору, позивач поставив товар відповідачу на загальну суму 224 849,27 грн., що підтверджується накладною та актом приймання-передачі № 82 від 18.04.2014 на суму 71 381,40 грн. (а.с.15-16) та накладною та актом приймання-передачі № 115 від 22.05.2014 на суму 153 467,87 грн. (а.с.18-19).

Пунктом 4.1 договору встановлено, що оплата за продукцію здійснюється покупцем шляхом прямого платежу на розрахунковий рахунок постачальника в наступному порядку:

- 50% - передоплата впродовж 5 днів з моменту надання рахунку;

- 50% - впродовж 5 днів після повідомлення про готовність продукції до відвантаження, але у будь-якому випадку до її відвантаження покупцеві.

Відповідачем суму заборгованості у розмірі 224 849,27 грн. не оплачено, що є причиною виникнення спору.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Оскільки, відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с.52) підтвердив факт отримання продукції від позивача, тому відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України відповідач зобов'язаний оплатити товар після його прийняття.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 4.1 договору, строк оплати поставленого товару за накладними є таким, що настав за накладною № 82 - 18.04.2014 та за накладною № 115 - 22.05.2014.

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача, викладені у відзиві з наступних підстав.

Відповідно до пункту 5.1 договору покупець зобов'язаний брати участь в прийманні продукції по кількості і якості на складі постачальника. Для участі в прийманні представник покупця надає доручення (посвідчення) на право приймання продукції за якістю, що уповноважує його на здійснення вказаних дій. Результати прийому - передачі готової продукції фіксуються в акті, що підписується до моменту відвантаження представниками обох сторін. Покупець уповноважує особу, що отримує продукцію, підписувати акти виконаних робіт або акти прийому-передачі.

Пунктом 5.2 договору встановлено, що приймання продукції покупцем за якістю і кількістю повинно здійснюватись в порядку, передбаченому цим договором, а моменти ним не врегульовані інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості (інструкція П-6) та інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю (інструкція П-7).

Відповідно до пункту 16 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю (Інструкція П-7), при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркіровки продукції, що поступила, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам), договору або даним, вказаним в маркіровці і супровідних документах, що засвідчують якість продукції, одержувач призупиняє подальше приймання продукції і складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів.

Частиною 5 статті 268 Господарського кодексу України встановлено, що у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

Оскільки, відповідач прийняв продукцію, що підтверджується актами приймання-передачі продукції № 82 від 18.04.2014 та № 115 від 22.05.2014, які підписані обома сторонами, без зауважень та не склав акт відповідно до пункту 16 Інструкції, тому відповідач зобов'язаний сплатити продукцію у строки встановлені договором, а саме за накладною № 82 - 18.04.2014 та за накладною № 115 - 22.05.2014.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 224 849,27 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з тим, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, позивачем нараховано 3% річних за період з 19.04.2014 по 16.06.2014 у сумі 661,49 грн. та інфляційні втрати за квітень 2014 у сумі 7 420,03 грн.

Перевіривши розрахунок позивача (а.с.8-11), судом встановлено, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 661,49 грн. та інфляційних втрат у сумі 7 420,03 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволені позову судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" (53300, Дніпропетровська область, м. Орджонікідзе, вул. Г. Тикви, 3-А; ідентифікаційний код 38235976) на користь Приватного акціонерного товариства "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" (53300, Дніпропетровська область, м. Орджонікідзе, вул. Г. Тикви, 3; ідентифікаційний код 30866547) - 224 849,27 грн. основний борг, 661,49 грн. 3% річних, 7 420,03 грн. інфляційні втрати та 4 658,62 грн. судовий збір, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 28.08.2014

Суддя Я.С. Золотарьова