Постанова № 40277133, 21.08.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

21.08.2014 р. № 820/7753/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємство "Тролейбусне депо №2" про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємство "Тролейбусне депо №2", в якому просить суд стягнути з Комунального підприємство "Тролейбусне депо №2" (61105, м. Харків, вул. Ньютона, 5, код ЄДРПОУ 37766007, МФО 351931,р/р 26003010069107 у АКБ "Золоті ворота") на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів(61022, м. Харків, Держпром, 1 під., 1 пов., к.16, код ЄДРПОУ 14070760, одержувач: р/р 31219230700003, МФО 851011, код одержувача:37999654, УДКСУ У Дзержинському районі м. Харкова) адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів, в сумі 270363,10 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що згідно із звітом відповідача за 2013 рік середньооблікова кількість штатних працівників у 2013 році становить 442 особи, з них середньооблікова чисельність фактично працюючих інвалідів - 11 осіб, а також кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - 18 осіб. Норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів визначено у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік. Норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2013 році для відповідача становить 18 осіб, що визначено в розрахунку боргу. Середньорічна заробітна плата штатного працівника за 2013 рік становила 38623,30 грн. (графа 05 звіту). Тому сума адміністративно - господарських санкцій становить 270363,10 грн. (7 (кількість робочих місць, не зайнятих інвалідами)*38623,30 (середньорічна заробітна плата штатного працівника за 2013 рік). Згідно з розрахунком станом на 15.04.2014 року сума адміністративно - господарських санкцій відповідачем не сплачена та складає 270363,10 грн. останнім днем сплати адміністративного господарських санкцій в розмірі 270363,10 грн. є 15.04.2014 року.

Відповідач проти позову заперечував, надав письмові заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач на виконання вимог законодавства подавав в центр зайнятості протягом 12 місяців 2013 року звіти встановленого зразка про наявність вільних робочих місць для інвалідів. Відповідач приймав участь у ярмарках вакансій для осіб з обмеженою працездатністю, що проводилися Харківським міським центром зайнятості у 2013 р. Також відповідачем неодноразово направлялися листи на ім'я директора Харківського міського центру зайнятості з проханням направити осіб з обмеженими можливостями, які стоять на обліку в ХМЦЗ для їх працевлаштування на КП "Тролейбусне депо №2" на всі вакантні посади

Від представника позивача - Лещенко Н.О., через канцелярію суду, надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Від представника відповідача - Мухіної А.І., через канцелярію суду, надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.

Судом розглянуто справу у письмовому провадженні у відповідності до ч.6 ст.128 КАС України, оскільки відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, і прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, та відсутні потреби заслухати свідка чи експерта.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.41 КАС України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини.

Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2013 рік, наданого до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова численність штатних працівників облікового складу Комунального підприємства "Тролейбусне депо №2" у 2013 році становить 442 особи, середньооблікова чисельність інвалідів на підприємстві у 2013 році - 11 осіб, чисельність інвалідів - штатних працівників які повинні працювати на підприємстві - 18 осіб, фонд оплати праці штатних працівників в 2013 році склав 17017,50 грн., середньорічна заробітна плата на підприємстві в 2013 році складала 38623,30 грн. (а. с. 5).

Законом України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" визначені основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантовано їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Згідно ч.ч. 1, 2, 3 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньо облікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Відповідно, чисельність інвалідів - штатних працівників, які повинні були працювати у 2013 році в Комунального підприємства "Тролейбусне депо №2", на робочих місцях, створених відповідно до нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, встановленого ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", становить 18 осіб при фактично працевлаштованих 11 осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньо облікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Вказана вище адміністративно-господарська санкція застосовується за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Так, відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, для яких це місце роботи є основним.

Працевлаштування - це система організаційних, економічних і правових заходів, направлених на забезпечення трудової зайнятості населення.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що покладення на підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, обов'язку працевлаштування інвалідів, передбачає виділення та створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць, створення для них умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечення інших соціально-економічних гарантій, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів.

Згідно до ч.3 ст.18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендації МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Наведене свідчить про те, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов'язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону України "Про зайнятість населення" від 05.07.2012 року N 5067-VI, який набрав чинності з 01.01.2013 року, своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії)

Наказом Державного комітету статистики від 19.12.2005 року №420 затверджена форма статистичної звітності №3-ПН „Звіт про наявність вакансій", яка подається підприємствами, установами та організаціями щомісячно на адресу державної служби зайнятості.

Згідно наказу Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 року №316 затверджена нова форма звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядку її подання. Зазначена звітність подається підприємствами, установами та організаціями щомісячно на адресу державної служби зайнятості.

Як вбачається з матеріалів справи, кожного місяця відповідачем до Харківського районного центру зайнятості подавалися звіти за формою № 3-ПН у відповідності до наказу Державного комітету статистики від 19.12.2005 року №420 та наказу Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 року №316, в яких зазначено про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів в кількості 7 осіб (а.с. 39-80).

З листа Харківського районного центру зайнятості від 19.05.2014 року за №ХМЦЗ - 03-13923-22/14 вбачається, що протягом 2013 року до КП "Тролейбусне депо №2" за сприянням служби зайнятості було працевлаштована 1 особа з обмеженими фізичними можливостями, 2 особам з обмеженими фізичними можливостями було відмовлено у працевлаштуванні за результатами направлень центру зайнятості (а.с. 88).

Згідно листа Харківського районного центру зайнятості від 05.06.2014 року за №ХМЦЗ - 02-16003-22/14 вбачається, що відповідач відмовив у працевлаштуванні на своє підприємство особам ОСОБА_3, ОСОБА_4 з підстав невідповідності вимогам (а.с.123).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу направлялись для працевлаштування зазначені особи з обмеженими фізичними можливостями на посаду кондукторів громадського транспорту (а.с.138-139).

Відповідно до медичного висновку ОСОБА_3 зазначено, що вона знаходиться на обліку у окуліста, та їй протипоказана праця з навантаженням на зір, в нічний час (а.с.140).

Суд зазначає, що відповідно до наказу про змінну роботу водіїв тролейбусів пасажирських та кондукторів з 01.01.2013 року від 25.12.2012 року №118, на посаді на яку було направлено для працевлаштування ОСОБА_3, передбачається праця в нічний час, а саме: 1 зміна початок з 04:33 год. до 07:34 год. закінчення з 12:58 год. до 15:14 год; 2 зміна початок з 12:58 год. о 15:10 год. закінчення з 20:30 год. о 00:38 год.; нічна зміна початок з 22:10 год. до 23:00 год. закінчення з 05:50 год. до 06:15 год. (а.с.155).

Також, суд зазначає, що згідно програми реабілітації інваліда ОСОБА_3 зазначено, що видами професій, які доступні їй за станом здоров'я, передбачено працевлаштування в системи УТОС (а.с.141,142).

Згідно довідки до акту огляду МСЕК №192754, індивідуальної програми реабілітації інваліда від 19.12.2013 року, виданої ОСОБА_4 зазначено, що підставами інвалідності є загальна хвороба, у висновку про умови праці зазначено, що йому протипоказана тяжка праця, праця біля вогнища, біля води, на висоті та біля пересувних механізмів (а.с.147-152).

Крім того, відповідно до робочої інструкції кондуктора громадського транспорту, затвердженої директором КП "Тролейбусне депо №2" Приймак В.О. від 04.12.2012 року, передбачено, що кондуктором громадського транспорту призначаються особи, які пройшли медичну комісію (а.с.156-158).

Судом встановлено, що ОСОБА_3, ОСОБА_4 відмовились від проходження медогляду перед працевлаштуванням (а.с.153-154).

Крім того, як вбачається з інструкції по охороні праці кондукторів №1, затвердженої наказом КП "Тролейбусне депо №2" від 04.12.2012 року №118, для інвалідів ОСОБА_3, ОСОБА_4 фактично передбачено несприятливі умови праці при обійманні посади кондуктора громадського транспорту (а.с.159-161).

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач КП "Тролейбусне депо №2" правомірно відмовив у працевлаштуванні ОСОБА_3, ОСОБА_4 на своє підприємство з підстав невідповідності вимогам.

Суд зазначає, що адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обов'язковим платежем), обов'язкова сплата яких передбачена Конституцією України та ПК України, а є заходом впливу до правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення.

Відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

У частині 2 наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог законодавства, КП "Тролейбусне депо №2" була направлена до Харківського районного центру зайнятості відповідна звітність з інформацією щодо можливості працевлаштування інвалідів, але робочі місця залишилися вакантними у зв'язку з ненаправленням для працевлаштування необхідного числа інвалідів уповноваженими органами, а також правомірною відмовою ОСОБА_3, ОСОБА_4 у зв'язку з невідповідністю вимогам.

Частина 1 статті 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимога та заперечення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для накладення на відповідача адміністративно-господарських санкцій за нестворення робочих місць для працевлаштування інвалідів, та відповідно, про відсутність підстав для задоволення позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства "Тролейбусне депо №2" про стягнення з Комунального підприємства "Тролейбусне депо №2" адміністративно - господарської санкції за незайняті робочі місця призначені для працевлаштування інвалідів в сумі 270363,10 грн. - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Мар'єнко Л.М.