Рішення № 40276458, 21.08.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22ц/790/3045/14 Головуючий 1 інстанції Сиротников Р.Є.

Справа № 643/5090/13-ц Доповідач: Коваленко І.П.

Категорія: інші

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Коваленко І.П

суддів - Довгаль А.П., Коровіна С.Г.

при секретарі - Москаленко Е.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційними скаргами Харківського національного університету внутрішніх справ та ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 20 лютого 2014 року по справі за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення суми, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Харківського національного університету внутрішніх справ про підготовку фахівців в Національному університеті внутрішніх справ за державним замовленням із числа осіб цивільної молоді, рядового та молодшого складу органів внутрішніх справ України та їх працевлаштування недійсною,-

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2013 року Харківський національний університет внутрішніх справ звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 фактичних витрат, пов'язаних з навчанням у розмірі 14558, 46 гривень.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що наказом Національного університету внутрішніх справ № 178 о/с від 30.07.2002 року відповідача було зараховано до складу курсантів НУВС.

06.09.2003 року між НУВС та відповідачем була укладена Угода про підготовку фахівців в Університеті внутрішніх справ за державним замовленням із числа осіб цивільної молоді, рядового і молодшого начальницького складу органів внутрішніх справ

України та їх працевлаштування, відповідно до якої ОСОБА_1 зобов'язувався у разі звільнення з органів внутрішніх справ до закінчення трирічного терміну перебування на службі відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з його утриманням під час навчання в університеті.

Наказом ХНУВС № 311 о/с від 05.07.2007 року лейтенанта міліції ОСОБА_1 було відраховано зі складу курсантів університету та відкомандировано до ГУМВС України в Харківській області, однак наказом ГУМВС України в Харківській області № 261 о/с від 13.08.2008 року лейтенанта міліції ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ за ст. 64 п. «Є» (за порушення дисциплін) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.

Таким чином, оскільки відповідач не виконав умови угоди позивач просив суд стягнути з нього фактичні витрати, пов'язані з навчанням, у розмірі 14558, 46 гривень, а також покласти судові витрати на відповідача.

В судовому засіданні представник позивача Дверницький В.Г. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, відповідач ОСОБА_1 в судове засідання з'явився, проти позову заперечував посилаючись на пропуск позивачем строків звернення до суду і пред'явив зустрічний позов про визнання угоди про підготовку фахівців в Національному університеті внутрішніх справ укладену 06.09.2003 року між ОСОБА_1 та НУВС недійсною, посилаючись на те, що у порушення вимог п. 1.2 Порядку підготовки фахівців у вищому навчальному закладі МВС України за державним замовленням із числа осіб цивільної молоді, рядового і молодшого начальницького складу органів внутрішніх справ України та їх працевлаштування , затвердженого наказом МВС України від 30.08.1999 року № 660, угода НУВС укладена з неповнолітнім на той час відповідачем. Крім того, НУВС порушено пункт 1 самої угоди щодо зобов'язання забезпечити навчання відповідача за спеціальністю «міжнародна правоохоронна діяльність»

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 20 лютого 2014 року у задоволенні позовних вимог ХНУВС - було відмовлено

У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ХНУВС - Дверницький В.Г. просить рішення суду скасувати і ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ХНУВС у повному обсязі, посилаючись на те,що рішення винесено з порушенням норм матеріального права.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду в частині відмови у задоволені його позову скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення, посилаючись на порушення судом матеріального та процесуального права, оскільки судом безпідставно не були взяті до уваги надані ним докази та пояснення.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення з?явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга Харківського національного університету внутрішніх справ - підлягає задоволенню.

При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що лейтенант міліції ОСОБА_1 звільнений з органів внутрішніх справ за порушення дисципліни на підставі наказу ГУ МВС України в Харківській області від 13.08.2008 р. № 261 о/с, позов про стягнення витрат на навчання до нього пред'явлено до суду 08.04.2013 року, тобто з пропуском позовної давності, оскільки остання підлягає обчисленню з дня звільнення відповідача - 13.08.2008 року.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 06 вересня 2003 року між Харківськими національним університетом внутрішніх справ та ОСОБА_1 укладена угода про підготовку фахівця та відповідач в період з 2003 року до 2007 року навчався у Харківському національному університеті внутрішніх справ.

Листом від 07 серпня 2012 року ГУ МВСУ в Харківській області позивача повідомлено, що наказом ГУ МВСУ в Харківській області від 13 серпня 2008 року відповідач звільнений з органів внутрішніх справ за порушення дисципліни. Розмір фактичних витрат, пов'язаних з утриманням відповідача під час навчання, становить 14558, 46 гривень .

Ці обставини підтверджуються угодою між сторонами від 06 вересня 2003 року, послужним списком, витягом з наказу ГУ МВСУ в Харківській області від 13 серпня 2008 року № 261 о/с про звільнення відповідача, розрахунками та довідками-розрахунками витрат від 22 серпня 2012 року № 5/627, від 03 лютого 2012 року, листом ГУ МВСУ в Харківській області від 07 серпня 2012 року № 7/2976. (а.с.4-13).

Частина 2 ст. 52 Закону України «Про освіту» передбачає, що випускники вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, направляються на роботу і зобов'язані відпрацювати за направленням і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 14 Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 року № 992, у разі, зокрема, звільнення молодого фахівця за порушення дисципліни, випускник зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

Про звільнення відповідача позивач дізнався у серпні 2012 року з листа ГУ МВСУ в Харківській області від 07 серпня 2012 року № 7/2976 (а.с. 13), отже, саме з цього періоду почала перебіг позовна давність.

Подавши позов до суду 08 квітня 2013 року, Харківський національний університет внутрішніх справ дотримався вимог ст. 257 ЦК України, відповідно до якої позовна давність встановлюється у тривалістю у три роки, та ч. 1 ст. 261 ЦК України, якою врегульовано початок перебігу позовної давності.

Доводи ОСОБА_1 стосовно того, що вищезазначена угода про підготовку фахівців в Національному університеті внутрішніх справ є недійсною, оскільки була укладена з ним, як неповнолітньою особою без згоди його батьків, колегією суддів не приймаються.

Так, вищезазначена угода була укладена 06 вересня 2003 року і діяла весь час до закінчення навчання ОСОБА_1 За весь час дії цієї угоди сторони її не оспорювали.

З даним позовом ОСОБА_1 звернувся лише 05.06.2013 року, тобто, через 10 років, після звернення з позовом до нього університету.

Отже, підстав для задоволення позову ОСОБА_1 немає.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає зміні, яким позов Харківського національного університету внутрішніх справ необхідно задовольнити.

На підставі наведеного та керуючись п.2 ч.1 ст.307, 313, ч.2 ст.314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Апеляційну скаргу Харківського національного університету внутрішніх справ - задовольнити.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 20 лютого 2014 року в частині відмови в позові Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення суми скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення суми задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету внутрішніх справ 14558, 46 гривень.

В іншій частині рішення суду залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -