ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 819/1732/14-a
"28" серпня 2014 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Чепенюк О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області до відкритого акціонерного товариства «Тернопільський авторемонтний завод» про стягнення податкового боргу,
ВСТАНОВИВ:
Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Тернопільській області (далі - Тернопільська ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області, позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до відкритого акціонерного товариства «Тернопільський авторемонтний завод» (далі - ВАТ «Тернопільський авторемонтний завод», відповідач) про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача, та готівки, що належить платнику податків, у рахунок погашення податкового боргу у розмірі 2352852 грн. 68 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зареєстрований суб'єктом господарювання, взятий на облік як платник податків у Тернопільській ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області, зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом строки. Станом на 30.07.2014 року за відповідачем рахується податковий борг, що не заявлений до стягнення в судовому порядку, у розмірі 2352852 грн. 68 коп., у тому числі по податку на додану вартість - 2216423 грн. 85 коп. (2215389 грн. 00 коп. - основний платіж, 990 грн. 67 коп. - штрафні санкції, 44 грн. 18 коп. - пеня), по земельному податку з юридичних осіб - 136428 грн. 83 коп. (130701 грн. 17 коп. - основний платіж, 2725 грн. 48 коп. - штрафні санкції, 3002 грн. 18 коп. - пеня), який виник по узгоджених грошових зобов'язаннях визначених самостійно платником податків у податкових деклараціях та донарахованих податковим органом за результатами перевірок.
Позивач відповідно до пункту 20.1 статті 20, пунктів 95.1, 95.3, 95.4 статті 95 Податкового кодексу України просить стягнути з ВАТ «Тернопільський авторемонтний завод» податковий борг по податку на додану вартість та по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 2352852 грн. 68 коп. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, та за рахунок готівки, що належить відповідачу.
Представник позивача у судове засідання не прибув, проте подав до суду клопотання від 28.08.2014 року про розгляд справи за його відсутності (а. с. 198).
Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча в розумінні статей 33, 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 197), причини неприбуття до суду представника не повідомив, заперечення проти позову не подав.
Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, судовий розгляд даної справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.
Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.
Судом встановлено, що ВАТ «Тернопільський авторемонтний завод» 26.05.1997 року зареєстроване як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 11.08.2014 року (а. с. 6-8). Відповідач перебуває на обліку як платник податків у Тернопільській ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області, має відкриті рахунки в банківських установах (а. с. 18).
Відповідно до довідки Тернопільської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Тернопільській області станом на 30.07.2014 року за ВАТ «Тернопільський авторемонтний завод» рахується податковий борг у загальному розмірі 2728858 грн. 19 коп. (а. с. 17), в даному адміністративному позові до стягнення заявлений борг у розмірі 2352852 грн. 68 коп. Відповідно до розрахунків суми позовних вимог за відповідачем рахується податковий борг, що заявлений до стягнення в даному адміністративному позові, по таких платежах до бюджету: податку на додану вартість - 2216423 грн. 85 коп. (2215389 грн. 00 коп. - основний платіж, 990 грн. 67 коп. - штрафні санкції, 44 грн. 18 коп. - пеня), земельному податку з юридичних осіб - 136428 грн. 83 коп. (130701 грн. 17 коп. - основний платіж, 2725 грн. 48 коп. - штрафні санкції, 3002 грн. 18 коп. - пеня) (а. с. 189-192). На дату розгляду справи у суді заборгованість не погашена.
Податковий борг по податку на додану вартість виник через несплату відповідачем узгоджених сум грошових зобов'язань, визначених платником податків самостійно у податкових деклараціях з податку на додану вартість та уточнюючих розрахунках податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за період з липня 2011 року по липень 2014 року (а. с. 54-140, 151-174) та несплатою узгоджених сум грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні Тернопільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області від № 0003791501 від 26.02.2014 року (а. с. 186), прийнятому на підставі акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість № 911/7/15-01/5461562 від 18.02.2014 року (а. с. 188). Зазначене податкове повідомлення-рішення направлялось ВАТ «Тернопільський авторемонтний завод» поштовим зв'язком листами з повідомленням про вручення та отримано відповідачем 03.03.2014 року (а. с. 186), у встановленому законом порядку оскаржене не було.
Крім того, відповідачу нараховано пеню на суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також у зв'язку з скасуванням рішення про розстрочення податкового боргу (рішення № 13/с від 30.04.2014 року (а. с. 194)) на загальну суму 44 грн. 18 коп. Податковий борг по податку на додану вартість відображений по особовому рахунку облікової картки платника податку по даному платежу (а. с. 22-36).
Податковий борг по земельному податку з юридичних осіб виник у зв'язку з несплатою відповідачем узгоджених податкових зобов'язань, визначених платником податків самостійно у податкових деклараціях з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік № 9000050353 від 25.01.2011 року (а. с. 149-150), за 2012 рік № 9000534117 від 18.01.2012 року (а. с. 146-148), за 2013 рік № 9008342035 від 20.02.2013 року (а. с. 143-145) та за 2014 рік № 9008470642 від 19.02.2014 року (а. с. 175-177) в сумі 130701 грн. 17 коп. (а. с. 191-192) та несплатою узгоджених сум грошових зобов'язань, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях Тернопільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області № 0013881502 від 17.11.2011 року, прийнятому на підставі акту про результати невиїзної документальної позапланової перевірки своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по земельному податку ВАТ «Тернопільський авторемонтний завод» № 8357/15-02/05461562 від 14.11.2011 року (а. с. 181-182), яким збільшено грошове зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 1780 грн. 37 коп.; № 0000071502 від 11.01.2012 року, прийнятому на підставі акту про результати невиїзної документальної позапланової перевірки своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по земельному податку ВАТ «Тернопільський авторемонтний завод» № 12044/15-02/05461562 від 27.12.2011 року (а. с. 13-14), яким збільшено грошове зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 343 грн. 11 коп.; № 0001041530 від 17.04.2012 року, прийнятому на підставі акту камеральної перевірки податкової декларації з плати за землю (земельний податок та /або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 502/15-02/14051419 від 13.04.2012 року (а. с. 183-184), яким збільшено грошове зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 602 грн. 00 коп. Зазначені податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем 17.11.2011 року, 11.01.2012 року та 17.04.2012 року відповідно, що підтверджується розписками про отримання на корінцях податкових повідомлень-рішень (а. с. 181, 13, 183), у встановленому законом порядку оскаржені не були.
Крім того, відповідачу нараховано пеню на суми грошових зобов'язань по земельному податку з юридичних осіб, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також у зв'язку з скасуванням рішення про розстрочення податкового боргу (рішення № 13/с від 30.04.2014 року (а. с. 194)) на загальну суму 3002 грн. 18 коп. Податковий борг по земельному податку з юридичних осіб відображений по особовому рахунку облікової картки платника податку по даному платежу (а. с. 37-53).
Узгодженні суми грошових зобов'язань ВАТ «Тернопільський авторемонтний завод» своєчасно не сплачені та набули статусу податкового боргу.
З метою погашення податкового боргу Тернопільською ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області надіслані ВАТ «Тернопільський авторемонтний завод» податкові вимоги № 1/1135/44185 від 30.07.2010 року, № 2/1397/52038 від 16.09.2010 року (а. с. 9, 11), проте вжиті заходи не призвели до сплати податкового боргу відповідачем. При цьому з моменту надіслання податкових вимог податковий борг платника податків не переривався, заборгованість збільшувалася.
До спірних правовідносин суд застосовує наступні правові норми.
Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, чинного з 01.01.2011 року, з змінами і доповненнями (далі - ПК України), передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
В силу приписів пунктів 57.1, 57.3 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом; у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до пункту 58.3 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Судом встановлено, що податковий борг відповідача виник внаслідок несплати платником податків сум грошових зобов'язань, визначених самостійно платником податку у поданих ним податкових деклараціях та донарахованих за результатами перевірок податковим органом, які є узгодженими та підлягали до сплати у відповідні строки, встановлені пунктами 57.1, 57.3 статті 57 ПК України.
Пункт 59.1 статті 59 ПК України передбачає, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункти 95.2, 95.3 статті 95 ПК України).
Згідно з пунктом 95.4 статті 95 ПК України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Підпунктами 14.1.39, 14.1.156, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання; грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності; податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.
Згідно із підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відтак, позивач обґрунтовано, в межах своїх повноважень звернувся до суду з даними позовними вимогами та надав належні та допустимі докази щодо наявності податкового боргу у платника податків ВАТ «Тернопільський авторемонтний завод».
Статтею 11 КАС України встановлено принцип змагальності сторін, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідач не спростував доводи адміністративного позову, не надав доказів про сплату податкового боргу, вжиті податковим органом заходи не призвели до його погашення, тому позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом прийняття постанови про стягнення з рахунків ВАТ «Тернопільський авторемонтний завод» у банках, обслуговуючих платника податків, та за рахунок готівки, що належить відповідачу, коштів у розмірі податкового боргу в сумі 2352852 грн. 68 коп.
Керуючись статтями 11, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з рахунків відкритого акціонерного товариства «Тернопільський авторемонтний завод» (46010, Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Текстильна, будинок 28, код ЄДРПОУ 05461562) у банках, обслуговуючих платника податків, та за рахунок готівки, що належить відкритому акціонерному товариству «Тернопільський авторемонтний завод», на користь держави кошти у розмірі податкового боргу в сумі 2352852 (два мільйони триста п'ятдесят дві тисячі вісімсот п'ятдесят дві) гривні 68 (шістдесят вісім) копійок, у тому числі по податку на додану вартість - 2216423 (два мільйони двісті шістнадцять тисяч чотириста двадцять три) гривні 85 (вісімдесят п'ять) копійок, по земельному податку з юридичних осіб - 136428 (сто тридцять шість тисяч чотириста двадцять вісім) гривень 83 (вісімдесят три) копійки.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя Чепенюк О.В.
З оригіналом згідно:
Суддя Чепенюк О.В.
Судове рішення № 40276091, Тернопільський окружний адміністративний суд було прийнято 28.08.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 819/1732/14-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: