Постанова № 40276046, 20.08.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2014 р. Справа № 804/6130/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О. при секретарі судового засіданняЧервяченко Д.В. за участю представників сторін: від позивача від відповідача Біднягіна К.В. Василенко Т.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Асоціації «Багатопрофільна компанія «Спецметалургмонтаж» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

29.04.2014р. Асоціація «Багатопрофільна компанія «Спецметалургмонтаж» звернулася з позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області та просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість позивача за січень 2014р. в АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» на підставі акту «Про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки Асоціації «Багатопрофільна компанія «Спецметалургмонтаж» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з ТОВ «Промбуд Маркет» за період січень 2014р. та відображення в господарських операціях або їх подальшої реалізації» №1382/59/04-03-22-03-09/32816042 від 09.04.2014р.;

- зобов'язати Дніпродзержинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити в АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» показники податкової звітності з податку на додану вартість, визначені у податкових деклараціях з податку на додану вартість Асоціації «Багатопрофільна компанія «Спецметалургмонтаж» за січень 2014р. по взаємовідносинах з ТОВ «Промбуд Маркет» на загальну суму ПДВ 107474,20 грн. та по взаємовідносинах з ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського» на загальну суму ПДВ 1289,69 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що податковою інспекцією була проведена документальна позапланова виїзна перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по правовідносинах з ТОВ «Промбуд Маркет» за період - січень 2014р. за результатами якої складено акт від 09.04.2014р. №1382/59/04-03-22-03-09/32816042 на підставі якого податковою інспекцією було здійснено коригування показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача з податку на додану вартість, які були зазначені позивачем в декларації з ПДВ за січень 2014р. та такі коригування були відображені в центральній електронній базі податкової звітності, зокрема в АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до нульового рівня без прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення та без зміни показників податкової звітності самим позивачем. Такі дії відповідача позивач вважає протиправними, вчиненими поза межами компетенції податкового органу з огляду на зміст ст.ст. 21, 49, 86 Податкового кодексу України. Враховуючи наведене, позивач просить зобов'язати відповідача відновити вказані показники податкової звітності позивача, які були відображені позивачем у податковій декларації з ПДВ за січень 2014р. Також позивач вважає безпідставним коригування показників податкової звітності позивача з підстав не підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТОВ «Промбуд Маркет» та правовідносинах з ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського» за січень 2014р., оскільки такі висновки жодними доказами в акті не підтверджені та висновки акту суперечать наданим до перевірки первинним бухгалтерським документам.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, у письмових запереченнях на позов просив у задоволенні позову відмовити повністю посилаючись на те, що Дніпродзержинська ОДПІ не виходить за межі своїх повноважень і не здійснює коригування, співробітники органу тільки вносять до електронних баз акт з результатами перевірки (звірки), вважає, що відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову у позові, при цьому, зазначає, що податковий контроль здійснюється шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, що становить комплекс заходів із збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами ДПС покладених на них функцій та завдань, інформація, що збирається, використовується та формується органами ДПС у зв'язку з обліком платників податків і вноситься до інформаційних баз даних та використовується з урахуванням обмежень, передбачених для податкової інформації з обмеженим доступом згідно до вимог ст.ст.62,63,74 Податкового кодексу України та задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача відновити в електронних базах співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту інформацію, внесену на підставі актів, на думку відповідача, є прямим втручанням та перешкоджанням законної діяльності органу Міністерства доходів і зборів в сфері податкового контролю.

Судом у ході судового розгляду справи встановлені наступні обставини у справі.

Асоціація «Багатопрофільна компанія» «Спецметалургмонтаж» 11.02.2004р. зареєстрована виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради як юридична особа за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, тупик Шкільний, буд.3, перебуває на обліку у Дніпродзержинській ОДПІ, що підтверджується наявними в матеріалах справи копією виписки з ЄДРПОУ від 12.03.2014р., копією довідки статистики від 30.10.2012р. та копією свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ (а.с.65-67 том 1).

19.02.2014р.позивачем була подана до податкової інспекції податкова декларація з податку на додану вартість за січень 2014р. у якій у додатку 5 позивачем по правовідносинах з ТОВ «Промбуд Маркет» було віднесено до податкових зобов'язаннях суму ПДВ 2364,43 грн., а до податкового кредиту - 107474,20 грн., що підтверджується змістом копії відповідної декларації (а.с.62-64 том 1).

В подальшому, у період з 04.04.2014р. по 08.04.2014р. податковою інспекцією була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Промбуд Маркет» за період - січень 2014р. та відображення в господарських операціях або їх подальшої реалізації за результатами якої складено акт від 09.04.2014р. №1382/59/04-03-22-03-09/32816042 за висновками якого встановлено відсутність об'єктів оподаткування, нереальність здійснення господарських операцій, їх вид, обсяг, якість та розрахунки в результаті порушень ст.ст.44,180,185,186,187,188, 198 Податкового кодексу України (а.с.11-49 том 1).

У ході судового розгляду справи судом було встановлено, що на підставі вищевказаного акту перевірки податковою інспекцією було здійснено коригування показників податкової звітності позивача з податку на додану вартість за січень 2014р.у центральній базі податкової звітності, зокрема в АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до нульового рівня або із зазначенням у деклараціях сум з мінусами, що підтверджується копією витягу з відповідної електронної бази даних за січень 2014р. (а.с.118, 140 том 2).

Позивач не погоджується з вищевказаними діями відповідача щодо коригування показників податкової звітності, які позивачем було відображені у податковій декларації з ПДВ за січень 2014р., на підставі акту перевірки від 09.04.2014р. посилаючись на те, що дії із коригування податкової інспекцією податкової звітності вчинені без прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення, з перевищенням повноважень податкового органу та з порушенням норм ст. ст.21,49, 54, 86 Податкового кодексу України.

Заслухавши представників позивача та відповідача, які брали участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача про визнання дій протиправними з приводу коригування відповідачем показників податкової звітності позивача за період - січень 2014р., задовольняючи позовні вимоги в цій частині, суд виходить з наступного.

При вирішенні питання щодо можливості оскарження таких дій в порядку адміністративного судочинства та обрання належного способу судового захисту прав позивача від наслідків таких дій, суд виходить з наступного.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно з ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Пунктами 1,2 ст. 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

З наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що дії суб'єктів владних повноважень можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства, якщо такі дії порушують права, свободи та інтереси позивача.

У частині 1 ст.2 КАС України та інших положеннях КАСУ йдеться про захист не будь-якого інтересу, а тільки того, що охороняється законом, визначення якого наведено у Рішенні Конституційного Суду від 01.12.2004р. № 18-рп/2004р.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), а також контроль за поданням платниками податків податкових декларацій розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, перевірки їх достовірності є одними з основних функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій відповідно до норм Податкового кодексу України.

Порядок та механізм такого контролю визначається нормативними документами Державної податкової служби України.

Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів затвердженого наказом ДПА України від 18.04.2008р. №266, який втратив чинність на підставі наказу №165 від 14.06.2013р.

Відповідно до п.54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п.49.8 ст. 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПС України від 14.06.2012р. № 516 за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом ведення та захисту податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків, несуть відповідальність підрозділи ведення та захисту податкової звітності.

Отже, з наведених нормативних актів вбачається, що обов'язок платника податків подати декларацію з ПДВ узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності.

Таким чином, показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в автоматизованій базі співставлення, формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ з додатком №5, і повинні їм відповідати.

Як встановлено у ході судового розгляду справи та підтверджено і витягом з бази даних АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за період - січень 2014р, відповідачем було здійснено коригування показників податкової звітності позивача за вказаний вище період, які були позивачем відображені у поданих ним податкових деклараціях з ПДВ на підставі акту від 09.04.2014р. шляхом відображення даних перевірки у вказаній вище базі даних без прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення, що підтверджено також і представником відповідача в судовому засіданні (а.с.118,140 том 2).

В той же час, норми ст. 86 Податкового кодексу України передбачають, що після складання акту перевірки, який фіксує порушення вимог чинного податкового законодавства платником податку, обов'язок податкового органу щодо складання за наслідками такої перевірки податкового повідомлення-рішення.

Так, представником відповідача у судовому засіданні підтверджений факт того, що будь-якого податкового повідомлення-рішення за результатами проведеної перевірки від 09.04.2014р. податковим органом не приймалося.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що самостійна зміна відповідачем в центральній базі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі акту перевірки шляхом відображення показників перевірки у вказаній базі, без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), є порушенням норм ст.ст.49,50, 54, 86 Податкового кодексу України і порушує права та інтереси позивача, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань повинні відповідати показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Виходячи зі специфіки податку на додану вартість, який сплачується у складі ціни товарів (робіт, послуг), одна операція з продажу товару викликає відповідні податкові наслідки у обох сторін цієї операції, які є платниками ПДВ, - у продавця - податкові зобов'язання, а у покупця - податковий кредит на аналогічну суму.

За таких обставин суд вважає, що невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем у деклараціях з ПДВ, показникам з централізованої бази даних податкової звітності, має безпосередній вплив на права та інтереси позивача, оскільки така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки, як то: погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмова його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій, тощо.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що дії податкового органу по зміні задекларованих платником податків показників податкового кредиту та податкових зобов'язань в автоматизованій центральній базі співставлення можуть бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства, оскільки відображення таких відомостей з урахуванням того, що такі відомості повинні співпадати з показниками у податковій декларації платника податку, фактично формує податкові зобов'язання на майбутнє, а отже спричиняє реальні зміни майнового стану такого платника, а належним способом захисту прав та інтересів платника податків у випадку незаконності таких дій повинно бути відновлення в цій базі таких показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, які задекларував платник податків.

У зв'язку з наведеним, підлягають і задоволенню позовні вимоги про зобов'язання відповідача відновити в АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за січень 2014р., які були позивачем відображені самостійно у податковій декларації з ПДВ за вказаний період по взаємовідносинах з ТОВ «Промбуд Маркет» на загальну суму ПДВ 107474,20 грн. та по взаємовідносинах з ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського» на загальну суму ПДВ 1289,69 грн.

При цьому, досліджуючи питання щодо підстав, які слугували причиною для коригування показників податкової звітності позивача податковою інспекцією, судом було встановлено, що причиною коригування показників податкової звітності позивача з ПДВ були висновки податкового інспектора щодо відсутності об'єктів оподаткування, нереальності здійснення господарських операцій, їх вид, обсяг, якість та розрахунки по взаємовідносинах з ТОВ «Промбуд Маркет» та ПАТ «Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Дзержинського», які відображені у акті перевірки від 09.04.2014р.

В той же час, як свідчить зміст акту перевірки від 09.04.2014р., він містить посилання на дослідження податковим інспектором всіх первинних бухгалтерських документів, які були надані позивачем до перевірки, зокрема, договори, рахунки - фактури, акти прийомки виконаних робіт, податкові накладні, які свідчать про реальність проведення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Промбуд Маркет», ПАТ «Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Дзержинського».

Також, слід зазначити, що податковим інспектором не зазначено про будь-які невідповідності у оформленні зазначених первинних документів чи про їх відсутність взагалі. Зміст акту перевірки від 09.04.2014р. не містить жодних посилань на будь-які порушення саме позивачем норм податкового законодавства та не зазначено в чому саме вони полягають, що суперечить вимогам п.6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №984 від 22.12.2010р. (далі - Порядок № 984) відповідно до якого факти виявлених порушень податковим інспектором повинні викладатися в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському обліку та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Так, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій , зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг - п.198.1 ст. 198 ПКУ.

Пунктом 198.2 ст. 198 вказаного вище Кодексу, визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.4, 201.6 статті 201 ПКУ податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Як свідчить зміст акту перевірки від 09.04.2014р. позивачем до перевірки були надані та досліджені податковим інспектором податкові накладні на підтвердження реальності здійснення вищевказаних господарських операцій, які оформлені належним чином у відповідності до вимог чинного законодавства України, оскільки податковим інспектором зауважень до вказаних податкових накладних не було висловлено у акті, а отже, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, позивач мав право на віднесення до податкового кредиту та податкових зобов'язань сум ПДВ, які відображені ним у податковій декларації з ПДВ за січень 2014р. по взаємовідносинах із вищевказаними контрагентами у відповідності до вимог ст. 198 ПК України.

Отже, факти реальності здійснення позивачем господарських операцій по взаємовідносинах з ТОВ «Промбуд Маркет», ПАТ «Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Дзержинського» за січень 2014р. підтверджені наведеними у акті перевірки від 09.04.2014р. первинними бухгалтерськими документами, зокрема, і податковими накладними, які оформлені у відповідності до вимог ст. 201 Податкового кодексу України (а.с.11-49 том 1).

За викладеного, з аналізу первинних бухгалтерських документів, які наведені у акті перевірки та норм чинного податкового законодавства, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо коригування показників податкової звітності позивача з ПДВ за січень 2014р. на підставі висновків про нереальність здійснення господарських операцій позивачем з ТОВ «Промбуд Маркет», ПАТ «Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Дзержинського» є протиправними, оскільки є суб'єктивною думкою податкового інспектора, яка спростовується дослідженими інспектором первинними бухгалтерськими документами, що були надані позивачем до перевірки, та нереальність господарських операцій жодними доказами не підтверджена у акті перевірки від 09.04.2014р. у порушення вимог Податкового кодексу України та Порядку № 984.

Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Представник відповідача в ході судового розгляду справи не зміг надати жодних доказів та не навів жодних підстав, які б свідчили про законність та обґрунтованість вчинених ним дій щодо коригування в АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» показників податкової звітності у декларації з ПДВ за січень 2014р. без прийняття податкового повідомлення-рішення на підставі акту перевірки від 09.04.2014р.

Є безпідставними посилання відповідача на те, що співробітниками не здійснювалося коригування показників податкової звітності позивача з ПДВ за січень 2014р. на підставі акту від 09.04.2014р., оскільки зазначене твердження спростовується копією витягу з автоматизованої системи за спірний період, яка свідчить про те, що податкова інспекція самостійно без прийняття будь-якого податкового повідомлення-рішення за результатами проведеної перевірки та узгодження такого рішення платником податку у спосіб та порядку, встановленому Податковим кодексом України, змінила показники податкової звітності позивача, які були відображені позивачем у податковій декларації з ПДВ за січень 2014р. (а.с.62-64 том 1, а.с.140 том 2).

Також судом не приймаються до уваги і доводи відповідача про відсутність порушеного права і невідповідність обраного позивачем способу його захисту з огляду на те, що порушення права позивача відповідачем встановлено в даному засіданні, оскільки у відповідності до вимог Податкового кодексу України позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань повинні відповідати показникам з централізованої бази даних податкової звітності та зміна показників податкової звітності позивача можлива лише у порядку, визначеному ст.50, ст.54 Податкового кодексу України.

Суд критично ставиться і до посилань відповідача на те, що позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідача відновити показники податкової звітності в електронній базі даних державної податкової інспекції є прямим втручанням та перешкоджанням законної діяльності органу Міністерства доходів і зборів у сфері податкового обліку з огляду на те, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, повинен діяти у відповідності до вимог ст. 19 Конституції, законів України згідно до вимог ст. 21 ПК України та протиправні дії відповідача, як суб'єкта владних повноважень, можуть бути оскаржено до адміністративного суду у відповідності до вимог ст.ст.2, 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За викладеного, з урахуванням ч.3 ст. 2 вказаного Кодексу, суд приходить до висновку, що вказані вище дії вчинені відповідачем не у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України та без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), а тому зазначені дії податкової інспекції слід визнати протиправними, зобов'язавши, при цьому, відповідача вчинити дії щодо відновлення в АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» показників податкової звітності позивача з податку на додану вартість, які були позивачем відображені у податковій декларації з ПДВ за січень 2014р.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Виходячи з наведеного, слід стягнути Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 73 грн. 08 коп. понесені позивачем згідно квитанції від 28.04.2014р.(а.с.68 том 1) з урахуванням вимог ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 160, 161, 162, 163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Асоціації «Багатопрофільна компанія «Спецметалургмонтаж» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість Асоціації «Багатопрофільна компанія «Спецметалургмонтаж» за січень 2014р. в АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» на підставі акту перевірки №1382/59/04-03-22-03-09/32816042 від 09.04.2014р. «Про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки Асоціації «Багатопрофільна компанія «Спецметалургмонтаж» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з ТОВ «Промбуд Маркет» за період січень 2014р. та відображення в господарських операціях або їх подальшої реалізації».

Зобов'язати Дніпроджержинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити в АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» показники податкової звітності з податку на додану вартість, визначені у податкових деклараціях з податку на додану вартість Асоціації «Багатопрофільна компанія «Спецметалургмонтаж» за січень 2014р. по взаємовідносинах з ТОВ «Промбуд Маркет» на загальну суму ПДВ 107474,20 грн. та по взаємовідносинах з ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім.. Дзержинського» на загальну суму ПДВ 1289,69 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Асоціації «Багатопрофільна компанія «Спецметалургмонтаж» (51925, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, тупик Шкільний, буд. 3, ЄДРПОУ 32816042, п/р №26006239033 АТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ, МФО 380805)- судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 73 грн. 08 коп.(сімдесят три грн. 08 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 26.08.2014р.

Суддя С.О. Конєва