Ухвала суду № 4027603, 07.07.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

07.07.09 р. Справа № 37/186

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., розглянувши матеріали за позовною заявою Акціонерного комерційного банку „Європейський”, м. Київ

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Унікомбанк”, м. Донецьк

про: стягнення заборгованості за кредитним договором по сплаті процентів за користування кредитом в розмірі 1471095,89грн.,

без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

Акціонерний комерційний банк „Європейський”, м. Київ звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Унікомбанк”, м. Донецьк про стягнення заборгованості за кредитним договором по сплаті процентів за користування кредитом в розмірі 1471095,89грн.

Ухвалою суду від 07.07.2009р. порушено провадження за вказаним позовом у справі №37/186.

До суду разом із позовом надійшла заява Позивача № б/н від 07.07.2009р. про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ „Унікомбанк”, які зберігаються на кореспондентському рахунку 32000179201 в Управлінні НБУ в Донецькій області в межах суми позовних вимог; шляхом заборони Відповідачу вчиняти певні дії, а саме: будь-які дії щодо розпорядження будь-яким рахунком та нерухомим майном, що належить ТОВ „Унікомбанк”; шляхом заборони Відповідачу вчиняти певні дії, а саме: здійснювати Відповідачу будь-які активні операції, що передбачені банківською ліцензією та дозволом, до вирішення питання по суті.

В обґрунтування своїх вимог Позивач зазначає, що 19.09.2008р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір №980080919/13138DP про надання міжбанківського кредиту. Кредитні кошти було надано строком користування з 19.09.2008р. по 05.02.2009р. зі сплатою 18% річних за користування. Відповідач в порушення умов договору своєчасно не повернув надані йому у користування кредитні кошти у сумі 40000000,00грн. У зв’язку з цим Позивач мусив задовольнити свої вимоги із наданого майновим поручителем забезпечення виконання Позичальником зобов’язань за договором, а саме грошових коштів на депозитному рахунку. Невиконання зобов’язань Відповідача з повернення кредиту, на думку Позивача, вказує на погіршення фінансового становища та платоспроможності боржника, що ставить під загрозу виконання спірного зобов’язання зі сплати стягуваних процентів та утворює можливість настання негативних фінансових наслідків для Позивача, до якого Національним банком України було призначено Тимчасову адміністрацію.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, яка подала позов, має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь–якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Згідно п. 3 Роз’яснення ВАСУ „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” від 23.08.94 р. N 02-5/611 найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (ст. 65 ГПК).

Розглянувши доводи заяви, суд вважає її такою, що підлягає частковому задоволенню, з урахуванням наступного.

Предметом розглядуваного позову є вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором по сплаті процентів за користування кредитом в розмірі 1471095,89грн. Отже, сутність розглядуваного спору передбачає виникнення необхідності у вчиненні певних дій на виконання судового рішення у разі ймовірного задоволення позовних вимог, що, в свою чергу, дає підстави для застосування положень ст. 66 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи із змісту цієї статті, необхідною умовою вжиття забезпечувальних заходів є ймовірність утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду. Зазначене положення закону встановлює вимоги щодо адекватності між виконанням рішення та його забезпеченням.

З огляду на позицію Вищого господарського суду України, викладену в Інформаційному листі „Про деякі питання практики забезпечення позову” від 12.12.2006р. № 01-8/2776, вирішуючи питання про забезпечення позову судом мають бути враховані наступні вимоги:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

В контексті зазначених роз’яснень касаційної інстанції суд вважає, що запровадження забезпечення у вигляді заборони Відповідачу вчиняти певні дії, а саме: здійснювати будь-які активні операції, що передбачені банківською ліцензією та дозволом не відповідає вимогам адекватності і співмірності, та порушує баланс інтересів сторін, оскільки запровадило б неприпустиме втручання у повноваження Відповідача як господарюючого суб’єкту та завдало б шкоди йому шкоди. Ця позиція суду узгоджується із змісту п. 2 абз. 4 Постанови Пленуму ВСУ „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” від 22 грудня 2006 року9.

Разом із тим, ймовірність зменшення приналежного майна та грошових коштів внаслідок здійснення Відповідачем в перебігу поточної господарської діяльності відповідних повноважень власника з розпорядження ними вочевидь призведе до утруднення виконання рішення у разі задоволення позовних вимог, оскільки грошові кошти та майно Відповідача є джерелом погашення вимог контрагентів. За таких обставин, враховуючи наведені Позивачем мотиви запропонованих забезпечувальних заходів, призначення Національним банком України тимчасової адміністрації Позивача, суд дійшов висновку про необхідність їх застосування для запобігання ситуації нівелювання ефективності судового захисту, що (нівелювання) є неприпустимим у світлі положень ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р. Дійсно, за змістом ст. 75 Закону України „Про банки і банківську діяльність” призначення тимчасової адміністрації в контексті мотивів відповідної постанови Правління НБУ від 14.05.2009р. №293 зумовлено саме існуванням істотної загрози платоспроможності Позивача як банківської установи. В свою чергу, будь-яке зволікання з виконанням ймовірного рішення про задоволення заявлених позовних вимог внаслідок можливої недостатності майна Відповідача з огляду на значний розмір позовних вимог ставить під загрозу ефективність дій з відновлення нормальної діяльності банківської установи Позивача.

Відтак, на думку суду, належним і адекватним забезпечувальним заходом, який не призводить до припинення поточної господарської діяльності Відповідача, та, разом із цим, створює належні умови для ефективного судового захисту прав та інтересів Позивача у разі задоволення його позовних вимог, є накладення арешту на грошові кошти ТОВ „Унікомбанк”, які зберігаються на кореспондентському рахунку 32000179201 в Управлінні НБУ в Донецькій області в межах суми позовних вимог, та встановлення заборони Відповідачу вчиняти певні дії, а саме: будь-які дії щодо розпорядження будь-яким рухомим та нерухомим майном, що належить ТОВ „Унікомбанк”. Вказані види забезпечення передбачені ст. 67 Господарського процесуального кодексу України, а їх застосування в контексті співмірності із позовними вимогами узгоджується зі правової позицією Вищого господарського суду України, сформульованою в п.п. 6.1. та 8 Роз’яснення „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” від 23.08.1994 р. N 02-5/611.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-5, 4-7, 65, 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 3,19 Закону України „Про виконавче провадження”,

УХВАЛИВ:

1. Заяву Позивача №б/н від 07.07.2009р. про забезпечення позову задовольнити частково.

2. Вжити заходи до забезпечення позову Акціонерного комерційного банку „Європейський” (04070, м. Київ, вул. Почайнинська, 38/44, ідентифікаційний код 19359904) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Унікомбанк”, м. Донецьк про стягнення заборгованості за кредитним договором по сплаті процентів за користування кредитом в розмірі 1471095,89грн. у вигляді встановлення накладення арешту на грошові кошти ТОВ „Унікомбанк”, які зберігаються на кореспондентському рахунку 32000179201 в Управлінні НБУ в Донецькій області в межах суми позовних вимог, та встановлення Товариству з обмеженою відповідальністю „Унікомбанк” (83048, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 202-а, ідентифікаційний номер 26287625) заборони вчиняти певні дії, а саме: будь-які дії щодо розпорядження будь-яким рахунком та нерухомим майном, що належить ТОВ „Унікомбанк”.

3. Ухвала набирає законної сили 07.07.2009р. та є виконавчим документом у розумінні ст.ст. 3, 19 Закону України „Про виконавче провадження”, який може бути пред’явлений до примусового виконання в порядку, передбаченому зазначеним Законом протягом 3 (трьох) років з наступного дня після його прийняття.

4. Умисне невиконання цієї ухвали або перешкоджання її виконанню утворює склад злочину, передбачений ст. 382 Кримінального кодексу України.

5.Ухвала може бути скасована Господарським судом Донецької області в порядку ст. 68 Господарського процесуального кодексу України, або оскаржена через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня її винесення.

6.Заходи забезпечення позову, запроваджені цієї ухвалою, діють до вирішення Господарським судом Донецької області питання про скасування забезпечення позову, або до скасування ухвали про забезпечення позову у встановленому законом порядку вищими судовими інстанціями.

Суддя Попков Д.О.