Рішення № 40275095, 20.08.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" серпня 2014 р.Справа № 916/2172/14

За позовом Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради

до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

про стягнення 6345,39грн.

Суддя Погребна К.Ф.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: Ніколенко Г.В. - довіреність;

Від відповідача: не з'явився;

В судовому засіданні 20.08.2014р. приймали участь представники:

Від позивача: Ніколенко Г.В. - довіреність;

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди в сумі 6106,89грн., яка складається з основної заборгованості в сумі 5950,23грн. та пені в розмірі 156,66грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.06.2014р. порушено провадження по справі №916/2172/14.

Позивач неодноразово надавав до суду заяви про збільшення розміру позовних вимог, так відповідно останньої від 20.08.2014р. просить суд стягнути з відповідача заборгованості за договором оренди в сумі 6345,39грн., яка складається з основної заборгованості в сумі 5950,23грн. та пені в розмірі 395,16грн.

Відповідно до приписів ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Вищенаведена редакція позовних вимог Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, згідно з вказаною заявою є остаточною, у зв'язку з чим приймається господарським судом для розгляду по суті викладених в них вимог.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.07.2014р. строк розгляду справи №916/2172/14 був продовжений на п'ятнадцять днів, в порядку ст. 69 ГПК України.

Відповідач у засідання суду не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про місце та дату засідання.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 є саме та адреса на яку судом здійснювалась відправка поштової кореспонденції, а саме: АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були здійсненні саме за адресою зазначеною у витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

У судовому засіданні 20.08.2014р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

28.03.2011р. між Департаментом праці та соціальної політики Одеської міської ради (Орендодавець) та Фізичною особою - підприємця ОСОБА_2 (Орендар) був укладений договір оренди нежитлове приміщення №55 (далі - договір).

Відповідно п.1.1 договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування об'єкт комунальної власності, нежитлове приміщення першого поверху житлового будинку загальною площею 19,1 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що термін дії договору оренди 365 днів з моменту підписання договору, з 01.04.2011р. по 29.03.2012р.

Як вбачається з матеріалів справи додатковою угодою №1 від 23.05.2012р. строк дії договору був продовжений з 23.05.2012р. до 28.03.2013р., додатковою угодою №2 від 18.03.2013р. строк дії договору був продовжений з 18.03.2013 до 24.02.2014р., додаткову угоду №3 від 11.02.2014р., відповідно якої сторони дійшли згоди що дія договору оренди припиняється за згодою сторін з 24.02.2014р., а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Вступ Орендаря у користування майном настає одночасно з підписанням сторонами цього договору та акту приймання передачі орендованого майна (п.3.4 договору)

На виконання умов договору між сторонами 28.03.2012р. був підписаний акт приймання - передачі майна, відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування об'єкт комунальної власності, приміщення першого поверху житлового будинку загальною площею 19,1 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2.

Пунктом 4.7 договору передбачено, що після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, Орендар зобов'язаний у 15 денний термін передати Орендодавцю приміщення за атом у належному стані.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.03.2014р. між сторонами був підписаний акт приймання передачі відповідно якого Орендар передав а Орендодавець прийняв нежитлове приміщення першого поверху житлового будинку загальною площею 19,1 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2.

За орендоване приміщення Орендар, зобов'язується сплачувати орендну плату, що становить за перший, після підписання договору оренди, місяць 3464,91грн. та є базовою ставкою орендної плати за місяць. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Міністерством України. (п. 2.2 договору).

Орендар зобов'язаний вносити орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності з урахуванням індексу інфляції. (п. 4.2 договору).

Проте, в порушення умов договору відповідач свої грошові зобов'язання за договором оренди належним чином не виконував, в зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість за січень по 15.04.2014р. в розмірі 5950,23грн.

Як зазначає позивач, він звертався на адресу відповідача з листом від 11.02.2014р. №02-27/255 та претензією від 24.04.2014р. №02-27/346, яки були залишені ним без відповіді та задоволення. Крім того, листом від 18.03.2014р. за № 02-27/536 відповідача було письмове повідомлено про необхідність погашення заборгованості у 10-ти денний термін, що підтверджується його особистим підписом, втім до теперішнього часу заборгованість не погашена.

Посилаючись на порушення відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором оренди, Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради звернувся до суду із відповідним позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин мають виконувати господарські зобов'язання належним чином у відповідності до закону, інших правових актів, договорів.

Частиною 1, 3 ст.283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно з ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України

Відповідно до п.п.1,2 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За таких обставин, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів погашення заборгованості за договором оренди №55 від 48.03.2011р. господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради про стягнення з відповідача заборгованості за договорами оренди нежилого приміщення №55 від 28.03.2011р. в сумі 5950,23 грн.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Так, згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Як вбачається з матеріалів справи, за невиконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором оренди нежилого приміщення № 55 від 28.03.2011р. позивачем нараховано до сплати Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 395,16грн. пені. Розглянувши здійснений позивачем розрахунок суми пені, господарський суд відзначає його правильність та обґрунтованість, у зв'язку з чим позовні вимоги Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради в частині стягнення з відповідача пені в сумі 395,16грн. за порушення грошових зобов'язань за договором оренди нежилого приміщення №55 від 28.03.2011р. підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) на користь Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (65023, м. Одеса, вул. Льва Толстого, 7, код: 36290160) 5950 (п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят)грн. 23коп. - основної заборгованості по орендній платі; 395 (триста дев'яносто п'ять) грн. 16коп. - пені та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім)грн. 00 коп. - судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 26.08.2014р.

Суддя Погребна К.Ф.