Рішення № 40275036, 27.08.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/22295/13 27.08.14

За позовомПублічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз"до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"простягнення 1 088 138,76 грн.

Головуючий суддя Літвінова М.Є.

Судді Босий В.П.

Цюкало Ю.В.

Представники сторін:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про стягнення заборгованості у розмірі 23 619 272,97 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив умови договору №14/2932/13 від 15.04.2013 в частині оплати наданих послуг.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.11.2013 порушено провадження у справі №910/22295/13, розгляд справи призначений на 16.12.2013.

16.12.2013 позивач подав до суду заяву пр. уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 14 900 269, 64 грн.

В судовому засіданні 16.12.2013, на підставі ст. 77 ГПК України, оголошено перерву до 13.01.2014.

В судовому засіданні 13.01.2014, на підставі ст. 77 ГПК України, оголошено перерву до 03.02.2014, разом з тим продовжено строк вирішення спору на 15 днів на підставі ст. 69 ГПК України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.02.2014, на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи №910/22295/13 відкладений на 24.02.2014.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.02.2014 суд за власною ініціативою призначив колегіальний розгляд справи №910/22295/13.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 03.02.2014 справу №910/22295/13 передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуюча суддя Літвінова М.Є., суддя Паламар П.І., суддя Полякова К.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.02.2014, на підставі ст. 86 ГПК України, колегією суддів прийнято справу №910/22295/13, розгляд справи призначений на 24.02.2014.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 24.02.2014 справу №910/22295/13 передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя Мельник В.І., суддя Паламар П.І., суддя Полякова К.В., у зв'язку з перебуванням судді Літвінової М.Є. у відпустці.

Ухвалою від 24.02.2014 справу прийнято до провадження колегії суддів, розгляд справи призначено на 17.03.2014.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 27.02.2014 справу передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуюча суддя Літвінова М.Є., суддя Паламар П.І., суддя Полякова К.В., у зв'язку з виходом з відпустки судді Літвінової М.Є.

Ухвалою від 27.02.2014 справу прийнято до провадження колегії суддів, розгляд справи призначено на 17.03.2014.

28.02.2014 позивач подав до суду заяву про уточнення та збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд припинити провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості за Договором №14/2932/13 від 15.04.2013, у зв'язку із зарахуванням зустрічних однорідних вимог та стягнути з відповідача пеню - 885 809,43 грн., 3 % річних - 202 329,33 грн., всього: 1 088 138,76 грн.

З прохальної частини поданої заяви, вбачається, що ціна позову зменшена, тому суд її розцінює як заяву про зменшення позовних вимог, яка прийнята до розгляду.

У зв'язку з неявкою представників позивача, ухвалою від 17.03.2014 розгляд справи відкладено на 07.04.2014.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.04.2014, на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи №910/22295/13 відкладений на 23.04.2014.

В судовому засіданні 23.04.2014, на підставі ст. 77 ГПК України, оголошено перерву до 05.05.2014.

Розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 05.05.2014 справу передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя Літвінова М.Є., суддя Трофименко Т.Ю., суддя Цюкало Ю.В., у зв'язку з перебуванням судді Паламар П.І. та судді Полякова К.В. у відпустці.

Ухвалою від 05.05.2014 справу прийнято до провадження колегії суддів, розгляд справи призначено на 11.06.2014.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 11.06.2014, у зв'язку з перебуванням судді Літвінової М.Є. на лікарняному, справу передано на розгляд колегії суддів господарського суду міста Києва: головуюча суддя Мельник В.І., суддя Трофименко Т.Ю., суддя Цюкало В.Ю.

Ухвалою від 11.06.2014 справу прийнято до провадження колегії суддів, розгляд справи призначено на 09.07.2014.

У зв'язку з поверненням судді Літвінової М.Є. з лікарняного, розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 16.06.2014, справу передано на розгляд колегії суддів господарського суду міста Києва: головуюча суддя Літвінова М.Є., суддя Трофименко Т.Ю., суддя Цюкало В.Ю.

Ухвалою від 16.06.2014 справу прийнято до провадження колегії суддів, розгляд справи призначено до розгляду на 09.07.2014.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 09.07.2014, у зв'язку з перебуванням судді Трофименко Т.Ю. у відпустці, справу № 910/22295/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Літвінова М.Є., суддя Босий В.П., суддя Цюкало Ю.В.

Ухвалою від 09.07.2014 справу прийнято до провадження колегії суддів, розгляд справи призначено на 09.07.2014.

Ухвалою від 09.07.2014, в порядку ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 27.08.2014.

Письмових заперечень на позов відповідач суду не надав.

Представники сторін в судове засідання 27.08.2014 не з'явились, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що 15.04.2013 між сторонами укладено договір №14/2932/13 на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу (далі -Договір), за умовами якого, позивач зобов'язувався протягом року, визначеного даним договором, зберігати в підземному сховищі газу природний газ, у тому числі страховий запас газу, переданий йому замовником, та повернути замовнику плату за послуги із зберігання (закачування, зберігання, відбору) у встановлені цим договором строки.

Строк зберігання газу визначається з моменту початку закачування газу або передачі газу на зберігання виконавцю до закінчення періоду відбору, але не пізніше 15.04.2014 (п. 2.5).

Відповідно до п. 2.11 Договору, акти приймання-передачі газу є підставою для проведення розрахунків замовника із виконавцем.

Згідно п. 3.1 Договору, тариф на закачування 1000 куб.м. газу становить 35,10 грн., крім того ПДВ - 7,02 грн., разом з ПДВ - 42,12 грн. Тариф на зберігання 1000 куб.м. газу на один сезон зберігання газу становить 37,60 грн., крім того ПДВ - 7,52 грн., разом з ПДВ - 45,12 грн. Тариф на відбір 1000 куб.м. газу становить 33,90 грн., крім того ПДВ - 6,78 грн., разом з ПДВ - 40,68 грн.

Замовник сплачує послуги із закачування газу у підземні сховища газу та його зберігання шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця до 20-го числа місяця, наступного за звітним місяцем закачування газу.

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами, в частині зберігання газу з до 15.04.2014, а в частині проведення розрахунків за надані виконавцем послуги - до повного виконання замовником своїх зобов'язань за даним договором (розділ 9 Договору).

Додатковою угодою №1 від 29.04.2013 до Договору сторони внесли зміни до розділу 2 Договору та виклали п. 2.1 Договору у наступній редакції:

2.1 Замовник передає, а виконавець приймає газ на зберігання, у тому числі страховий запас, у таких обсягах:

до 360 000 тис. куб.м. - обсяз газу замовника, що закачуэться до підземних сховищ газу у поточному сезоны зберігання (період з 16 квітня 2013 року по 15 квітня 2014 року);

до 513 000 тис. куб.м. - обсяг газу замовника, який залишається у ПСГ з попереднього сезону зберігання (період з 16 квітня 2012 року по 15 квітня 2013 року).

У випадку наявності у ПСГ невикористаної частини (залишку) обсягу газу замовника на кінець попереднього сезону зберігання, останній залишає його у ПСГ виконавця на зберігання у поточному сезоні зберігання, що оформлюється сторонами відповідно до п. 2.13 цього Договору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Як передбачено ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 01.05.2013 по 31.05.2013 відповідачу згідно акту приймання-передачі надано послуги по закачуванню за зберіганню природного газу в обсягу 65 379, 305 тис. куб.м. на суму 4 228 733,45 грн.;

У період 01.06.2013-30.06.2013 - 71 365,591 тис. куб.м. на суму 4 615 926,43 грн.;

У період 01.07.2013-31.07.2013 - 78 802,307 тис. куб.м. на суму 5 096 933,22 грн.;

У період 01.08.2013 по 31.08.2013 - 77 776,726 тис. куб. м. на суму 5 030 598,64 грн.;

У період 01.09.2013 - 30.09.2013 - 71 847,267 тис. куб.м. на суму 4 647 081,23 грн.

Умовами Договору передбачено, що замовник сплачує послуги із закачування газу у підземні сховища газу та його зберігання шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця до 20-го числа місяця, наступного за звітним місяцем закачування газу.

Таким чином, порушення терміну оплати послуг призвело до утворення заборгованості у розмірі 23 619 272,97 грн. за період з 01.05.2013 по 30.09.2013

Позивач повідомив суду, що на підставі заяви відповідача від 15.11.2013 (вих. №26-6058/1.5-13) про зарахування зустрічних однорідних вимог зобов'язання НАК "Нафтогаз України" перед ДАК "Чорноморнафтогаз" по договору від 15.04.2013 №14/2932/13 за період з 01.05.2013 по 30.09.2013 у сумі 10 219 485,46 грн. припинено, залишок заборгованості склав 13 399 787,51 грн.

На підставі заяви НАК "Нафтогаз України" від 13.12.2013 (вих. №26-6065/1.5-13) про зарахування зустрічних однорідних вимог зобов'язання НАК "Нафтогаз України" перед ДАК "Чорноморнафтогаз" по Договору від 15.04.2013 №14/2932/13 за період 01.05.2013-30.09.2013 припинено повністю.

У період з 01.10.2013 по 31.10.2013 - 15 544,384 тис. куб.м. на суму 1 005 410,76 грн.

У період з 01.10.2013 по 31.10.2013 на суму 495 071, 37 грн.

На підставі заяви НАК "Нафтогаз України" від 13.12.2013 (вих.№26-6065/1.5-13) про зарахування однорідних вимог зобов'язання НАК "Нафтогаз України" перед ДАК "Чорноморнафтогаз" по Договору від 15.04.2013 №14/2932/13 за період 01.10.2013 по 31.10.2013 припинені повністю.

У період 01.11.2013 по 30.11.2013 - 31 202,242 тис. куб.м. на суму 1 995 454,66 грн.

На підставі заяви НАК "Нафтогаз України від 13.12.2013 (вих..№26-6065/1.5-13) про зарахування зустрічних однорідних вимог зобов'язання НАК "Нафтогаз України" перед ДАК "Чорноморнафтогаз" по договору від 15.04.2013 №14/2932/13 за період 01.11.2013 по 30.11.2013 були частково припинені, залишок несплаченої заборгованості склав 271 703,93 грн.

На підстави заяви НАК "Нафтогаз України" від 29.01.2014 (вих..26-365/1.5-14) про зарахування зустрічних однорідних вимог зобов'язання НАК "Нафтогаз України" перед ДАК "Чорноморнафтогаз" по договору від 15.04.2013 №14/2932/13 за період 01.11.2013 по 30.11.2013 припинено повністю.

У період з 01.12.2013 по 31.12.2013 відповідачу згідно акту приймання передачі надано послуги по закачуванню та зберіганню природного газу в обсягу 98 807,977 тис. куб.м. на суму 6 248 616,47 грн.

На підставі заяви НАК "Нафтогаз України" від 29.01.2014 (вих..№26-365/1.5-14) про зарахування зустрічних однорідних вимог зобов'язання НАК "Нафтогаз України" перед ДАК "Чорноморнафтогаз" по договору від 15.04.2013 №14/2932/13 за період 01.12.2013 по 31.12.2013 припинені в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 597 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно ст. 601, ЦК України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Таким чином, вищенаведеними заявами, відповідач припинив своє зобов'язання перед позивачем зарахуванням зустрічних однорідних вимог у загальному розмірі 33 363 826,23 грн.

Відповідно до заяви про уточнення позовних вимог, яка розцінюється як зменшення позовних вимог в частині суми основного боргу до 14 900 269, 64 грн., у зв'язку з частковим зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Таким чином, позивачем заявлено до стягнення суму основного боргу у розмірі 14 900 269, 64 грн., зобов'язання щодо сплати якого у відповідача припинились зарахуванням зустрічних однорідних вимог, що підтверджується поясненнями сторін, копіями вищевказаними заявами про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Враховуючи, що обов'язок відповідача по сплаті заявленої до стягнення суми боргу у розмірі 14 900 269,64 грн. припинений, предмет спору в цій частині відсутній, тому позивач звернувся до суду із заявою від 28.02.2014, відповідно до якої позивач просить стягнути пеню - 885 809,43 грн. та 3% річних - 202 329,33 грн.

ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові (п.3.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011).

Тобто, враховуючи заяву від 28.02.2014 з позовними вимогами на суму 1 088 138, 76 грн., суд вирішує спір із врахуванням нової ціни позову, тому підстави для припинення провадження в частині суми основного боргу відсутні враховуючи, що в останній заяві від 28.02.2014, сума основного боргу до стягнення позивачем не заявлялась.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи прострочення сплати коштів за надані послуги за травень 2013 року по грудень 2013 року, позивач також заявив до стягнення пеню у розмірі 885 809,43 грн., 3 % річних - 202 329,33 грн., з урахуванням заяви від 28.02.2014.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 5.2 Договору, у разі порушення замовником строків оплати, передбачених пунктами 4.1, 4.2, 4.3, 4.4 Договору, із замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

У відповідності до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Пенею відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відтак, частиною шостою статті 232 ГК України визначено строк та порядок нарахування штрафних санкцій, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім 3% річних.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок поданий до суду, дійшов висновку про його обґрунтованість.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині пені - 885 809,43 грн. та 3 % річних - 202 329,33 грн.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 28.02.2014.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код 20077720) на користь Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 26, офіс 505, код 00153117) пеню - 885 809,43 грн. (вісімсот вісімдесят п'ять тисяч вісімсот дев'ять гривень 43 коп.), 3 % річних - 202 329,33 грн. (двісті дві тисячі триста двадцять дев'ять гривень 33 коп.) та 21 762,76 грн. (двадцять одна тисяча сімсот шістдесят дві тисячі 76 коп.) судового збору.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Головуючий суддя М.Є. Літвінова

Судді В.П. Босий

Ю.В. Цюкало