Рішення № 40275002, 21.08.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9732/14 21.08.14

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Крапивній А.М., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ"

до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

про стягнення 83 282,35 грн.

за участю представників:

від позивача :Коротун О.М. - представник за довіреністю № 25/147н від 12.12.2013 р. від відповідача:Мицько Р.М. - представник за довіреністю № 49/10 від 30.12.2013 р.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Київ" з позовом до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про стягнення заборгованості у сумі 83 282,35 грн.

У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем рішення господарського суду у справі № 1/95, що набрало законної сили 16.05.2011 р., яким встановлено порушення відповідачем умов договору оренди № 340-10/13 від 31.12.2009 р. та стягнуто заборгованість за цим договором в сумі 1 539 922,18 грн.

Оскільки відповідач вказане рішення виконав невчасно, а саме - вказану заборгованість сплатив лише в ході виконавчого провадження (13.03.2013 року), Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" має сплатити 3 % річних від основного зобов'язання, що складає 83 282,35 грн.

У позові Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Київ" просить суд стягнути з відповідача 3 % річних у сумі 83 282,35 грн. за період з 24.05.2011 р. по 12.03.2013 р.

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив посилаючись на Закон України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», відповідно до якого діяла відстрочка на нарахування матеріальних втрат з 29.04.2011 р. по 01.01.2014 р.

Також заявив клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення процесу реорганізації (перетворення) Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" відповідно до наказів Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 545 від 26.07.2012 р. та № 989 від 23.12.2013 р., у задоволенні якого суд відмовив, з огляду на наступне.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 79 ГПК України господарський суд може зупинити провадження у справі за клопотанням сторони у випадку заміни однієї із сторін її правонаступником.

Відповідно до наказів Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 545 від 26.07.2012 р. «Про припинення Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та № 989 від 23.12.2013 р. «Про внесення змін до наказу Міненерговугілля № 545 від 26.07.2012 р.», на які посилається позивач, вбачається, що прийнято рішення про припинення діяльності Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» шляхом її реорганізації (перетворення) у ПАТ "Синтез - Газ України".

Відповідно до ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, що створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями (ст. 96 ЦК України).

Згідно до ст. 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

З довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців вбачається, що відповідач перебуває в стані припинення підприємницької діяльності, запису про припинення юридичної особи - Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до Реєстру не внесено.

Таким чином, на час розгляду справи Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» є юридичною особою, яка наділена відповідними правами та обов'язками, та може нести господарську-правову відповідальність за спірними правовідносинами.

Розглянувши справу по суті заявлених позовних вимог, заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 31.12.2009 р. між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний банк "Київ" (орендодавець) та Дочірнім підприємством "Нафтогазмережі" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", правонаступником якого є Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (орендар) був укладений договір оренди № 340-10/13 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору в порядку та на умовах, визначених цим договором орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: м. Київ, б-р І. Лепсе, 16, загальною площею 2 352,1 кв. м.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди № 340-10/13 від 31.12.2009 р., а саме - не сплатою відповідачем заборгованості по орендній платі, Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Київ" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості за вищезазначеним договором.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду міста Києва від 29.04.2011 р. у справі № 1/95, яке набрало законної сили 16.05.2011 р., з Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" стягнуто на користь позивача заборгованість з орендної плати у сумі 1 539 922,18 грн.

У зв'язку з тим, що рішення суду відповідачем самостійно не виконано, відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" 06.06.2011 р. Відділом державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 26887258 по примусовому виконанню наказу господарського суду міста Києва від від 23.05.2011 р. по справі № 1/95.

У подальшому позивач також звернувся до відповідача з листом вих. № 25-02/2606 про сплату заборгованості, стягнуту за рішенням господарського суду міста Києва від 29.04.2011 р. у справі № 1/95.

І лише 13.03.2013 р. відповідач сплатив ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Київ" заборгованість, яка була стягнута рішенням суду, у сумі 1 555 557,40 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку банку від 13.03.2013 р.

Отже, прострочення виконання основного зобов'язання стало підставою для нарахування позивачем відповідачу 3 % річних у сумі 83 282,35 грн. за період з 24.05.2011 р. по 12.03.2013 р.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, відповідно до п. 5.4 постанови ПВГСУ № 14 від 17.12.2013 р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" грошове зобов'язання може виникати з рішення суду за приписом частини п'ятої статті 11 ЦК України.

Відтак, якщо певне зобов'язання згідно з рішенням господарського суду є грошовим, відповідальність за невиконання такого зобов'язання, яке виникло з рішення суду, настає на загальних підставах згідно з ч. 2 ст. 625 названого Кодексу.

Відповідно до п. 7.1 постанови Пленуму ВГСУ № 14 від 17.12.2013 р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства, вимоги про стягнення 3 % річних є такими, що заявлені правомірно.

Посилання відповідача на те, що рішення господарського суду міста Києва від 29.04.2011 р. у справі № 1/95 не було вчасно виконано у зв'язку з внесенням відповідача до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості на підставі Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», у зв'язку з чим виконавче провадження зупинялось, суд не приймає до уваги з огляду на наступне.

Згідно з п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» для участі у процедурі погашення заборгованості шляхом застосування механізмів, визначених цим Законом, орган управління підприємства паливно-енергетичного комплексу приймає відповідне рішення. Підприємство паливно-енергетичного комплексу, яке прийняло рішення про участь у процедурі погашення заборгованості, підлягає реєстрації шляхом внесення цього підприємства до Реєстру. Порядок ведення та користування даними Реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абз. 6 п. 3.7 ст. 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо нього зі стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2013 року.

Проте, суд зазначає, що внесення юридичної особи незалежно від форми власності до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не є підставою для зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень щодо стягнення з неї заборгованості, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії і не визначена Законом України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 р. № 18-рп/2012).

Таким чином, оскільки рішенням господарського суду міста Києва від 29.04.2011 р. у справі № 1/95 була стягнута з відповідача заборгованість по орендній платі, а не заборгованість за енергоносії, та яка не була сплачена до 13.03.2013 р., позивач правомірно нарахував відповідачу 3% річних.

Провівши перерахунок заявленої до стягнення суми 3% річних, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних у розмірі 83 282,35 грн. за період з 24.05.2011 р. по 12.03.2013 р.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про стягнення заборгованості у сумі 83 282,35 грн. задовольнити.

Стягнути з Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка 1, ідентифікаційний код 31301827) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерного комерційного банку "Київ" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького 16-22, ідентифікаційний код 14371869) 3% річних в сумі 83 282 (вісімдесят три тисячі двісті вісімдесят дві) грн. 35 коп.

Стягнути з Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка 1, ідентифікаційний код 31301827) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерного комерційного банку "Київ" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького 16-22, ідентифікаційний код 14371869) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 21 серпня 2014 року.

Повний текст рішення підписаний 26 серпня 2014 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна