Постанова № 40274823, 19.08.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2014 р. Справа № 804/10588/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЛуніної О.С. при секретаріГамовій Л.І. за участю: представника позивача - представника позивача - представника відповідача - Лисиці Т.І. Дмитрієвої Н.К. Курпай Г.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Граніт Групп» до Криворізької Північної об'єднаної Державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2014 року ТОВ «Граніт Групп» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Криворізької Північної ОДПІ Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровської області, в якому просить:

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.02.2014 року № 0000432205.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що вважає спірне податкове повідомлення рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, в зв'язку з тим, що воно винесено за результатами перевірки одного й того ж періоду (липень-грудень 2008 року та січень-травень 2009 року) та з питання правомірності зменшення податковим органом залишку від'ємного значення ПДВ, що й повідомлення-рішення № 0000072220 від 14.09.2012 року, яке було скасоване постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2014 року (справа № 804/2806/13-а). Отже, обставини, які було встановлено постановою суду апеляційної інстанції від 03.04.2014 р., не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін з одного й того ж питання.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили позов задовольнити.

Представник відповідача заперечував, вказуючи на безпідставність позову, та просив відмовити в його задоволенні. В письмових запереченнях, а також у відкритому судовому засіданні вказав, що Криворізькою Північною ОДПІ проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ТОВ «Граніт Групп» у податковій звітності з податку на додану вартість за грудень 2013 року. За результатами перевірки було складено акт від 30.01.2014 р. № 8/04-83-22-02/34752520. Перевіркою було обгрунтовано встановлено, що в порушення п. 102.5 ст. 102, п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України ТОВ «Граніт Групп» завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) за грудень 2013 року у розмірі 1 586 011,00 грн. У зв'язку з цим було винесено податкове повідомлення рішення від 26.02.2014 року № 0000432205 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 586 011,00 грн. Також зазначає, що на момент проведення камеральної перевірки рішення по справі № 804/2806/13-а стосовно оскарження податкового повідомлення-рішення № 0000072220 від 14.09.2012 р., згідно якого зменшено залишок від'ємного значення на 3 948 169,00 грн., не набрало законної сили. Частиною 4 п. 56.18 ст. 56 Податкового Кодексу України встановлено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Таким чином, відповідач вважає, що права та обов'язки платника податків щодо використання цієї суми у наступних податкових періодах виникають лише після набрання законної сили судових рішень. За таких обставин, відповідач наполягав, що діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений законом, а винесене відповідачем податкове повідомлення - рішення є законним та обґрунтованим.

Дослідивши матеріали справи та подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Граніт Групп» зареєстроване 30.01.2007 р. у Криворізькій районній державній адміністрації Дніпропетровської області за № 12041020000003076 (свідоцтво про державну реєстрацію серії А01 № 189053) за адресою: 53012, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Недайвода, вул. Рората, буд. 103, та перебуває на податковому обліку в Криворізькій Північній об'єднаній Державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

На підставі п. 200.10 ст. 200 розділу V Податкового Кодексу України, в порядку ст. 76 розділу ІІ Податкового Кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності ТОВ «Граніт Групп» з податку на додану вартість за грудень 2013 року, а саме: податкової декларації з податку на додану вартість вх. № 9087384033 від 16.01.2014 р., додатку 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» вх. № 9087384021 від 16.01.2014 р., додатку 2 «Довідка щодо залишку від'ємного значення попереднього періоду» вх. № 9087384034 від 16.01.2014 р.

30 січня 2014 року за результатами цієї перевірки було складено акт «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість» № 8/04-83-22-02/34752520 (далі акт камеральної перевірки).

Висновками камеральної перевірки встановлено наступні порушення:

1. В порушення п. 200.4 ст. 200, п. 102.5 ст. 102 Податкового Кодексу України ТОВ «Граніт Групп» завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) за грудень 2013 року на суму 1 586 011 грн.

За результатами акту камеральної перевірки від 30.01.2014 року № 8/04-83-22-02/34752520 податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 26.02.2014 року № 0000432205, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість податкової декларації з ПДВ за грудень 2013 року у загальній сумі 1 586 011,00 грн.

Не погодившись з вказаними висновками ТОВ «Граніт Групп» подало відповідачу заперечення на акт камеральної перевірки від 30.01.2014 року № 8/04-83-22-02/34752520 (№ 36 від 07.02.2014 р.).

Листом Криворізької Північної ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області № 2408/22-02 від 13.02.2014 р. «Відповідь на заперечення до акту перевірки ТОВ «Граніт Групп» від 30.01.2014 р. № 8/04-83-22-02/34752520» висновки акту перевірки залишено без змін.

05.03.2014 р. позивачем подано скаргу № 62 на податкове повідомлення-рішення від 26.02.2014 р. № 0000432205 до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, яку рішенням № 2618/10/04-36-10-08-09 від 08.05.2014 р. «Про результати розгляду скарги» залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 26.02.2014 року № 0000432205 залишено без змін.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач 27.05.2014 р. подав скаргу № 175 на податкове повідомлення-рішення від 26.02.2014 р. № 0000432205 до Міністерства доходів та зборів України, яку рішенням № 10759/6/99-99-10-01-15 від 17.06.2014 р. «Про результати розгляду скарг» (ТОВ «Граніт Групп» отримало вх.. № 150 від 25.06.2014 р.), залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 26.02.2014 року № 0000432205 залишено без змін.

Судом встановлен, що фактичною підставою для зменшення розміру бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з податковим повідомленням-рішенням форми «В4» від 26.02.2014p. № 0000432205 року (зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість податкової декларації з ПДВ за грудень 2013 року у загальній сумі 1 586 011,00 грн.), з приводу якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті документальної позапланової виїзної перевірки від 05.09.2012 року № 95/222-34/34752520 про порушення ТОВ «Граніт Групп» вимог пунктів 102.5, ст. 102, абз. «б» 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України.

Зокрема, в акті документальної позапланової виїзної перевірки від 05.09.2012 року № 95/222-34/34752520 контролюючий орган прийшов до висновку, що завищення залишку від'ємного значення у податковій декларації з ПДВ за червень 2012 р. по від'ємним значенням, що сформовані у податкових деклараціях з ПДВ за травень-грудень 2008 р. та січень-травень 2009 р., фактично є наслідком заниження суми бюджетного відшкодування за липень 2009 р. Податковий орган також зазначив, що платник податку мав скористатися правом на отримання суми бюджетного відшкодування в момент виникнення на це такого права, тобто, у червні-грудні 2008 р. та у січні-червні 2009 р.

В довідці щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Додаток 2 до податкової декларації за червень 2012 року), зазначено, що залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 22 податкової декларації звітного (податкового) періоду) складається із сум ПДВ, які виникли, зокрема, в звітних періодах:

травень 2008 р. - 1 102 402 грн.,

червень 2008 р. - 575 477 грн.,

липень 2008 р. -723 009 грн.,

серпень 2008 р. - 395 689 грн.,

вересень 2008 р. - 623 566 грн.,

жовтень 2008 р. - 323 698 грн.,

листопад 2008 р. - 75 191 грн.,

грудень 2009 р. - 22 312 грн.,

лютий 2009 р.-52 645 грн.,

березень 2009 р. - 23 206 грн.,

квітень 2009 р.- 6 273 грн.,

травень 2009 р.- 4 736 грн.

Також, за висновками акту документальної позапланової виїзної перевірки від 05.09.2012 року № 95/222-34/34752520 встановлено, що ТОВ «Граніт Групп» в порушення п. 200.4 ст. 200, п. 198.6 ст. 198, п. 102.5 ст. 102 Податкового Кодексу України, завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) за червень 2012 року на суму 4 150 363,00 грн.

На підставі висновків акту документальної позапланової виїзної перевірки від 05.09.2012 року № 95/222-34/34752520 відповідачем 14.09.2012 р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0000072220 щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість по податковій декларації за червень 2012 р. на суму 4 150 363 грн.

За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення від 14.09.2012 р. № 0000072220 відповідачем скасовано в частині зменшення TOB «Граніт Групп» розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2012 року на 199 094 грн., в іншій частині вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а саме на суму 3 948 169 грн.

ТОВ «Граніт Групп» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.09.2012 р. № 0000072220 в частині визначення суми завищення від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 3 948 169 грн. (справа № 804/2806/13-а суддя Потолова Г.В.).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 804/2806/13-а від 16.05.2013 року у задоволені адміністративного позову ТОВ «Граніт Групп» до Кривозізької Північної міжрайонної ДПІ Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 14.09.2012 р. № 0000072220 відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу по вказаній справі, яка була розглянута Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом 03.04.2014 року.

Таким чином, судом встановлено, що постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.05.2013 року по справі №804/2806/13-а за позовом ТОВ «Граніт Групп» про скасування податкового повідомлення-рішення за формою «В4» від 14.09.2012 року № 0000072220 на момент проведення камеральної перевірки ТОВ «Граніт Групп», в результаті якої складено акт від 30.01.2014 р. № 8/04-83-22-02/34752520 «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ», не набрала законної сили.

Водночас суд зазначає, що пунктом 56.1 ст. 56 Податкового Кодексу Украаїни визначено, що рішення прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно п. 56.18 ст. 56 Податкового Кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, зменшення від'ємного значення ПДВ на підставі податкового повідомлення-рішення за формою «В4» від 14.09.2012 року № 0000072220, оскаржуваного в судовому порядку, з огляду на зроблені за результатами документальної позапланової виїзної перевірки в акті від 05.09.2012 року № 95/222-34/34752520 висновки, є неузгодженим до набрання законної сили рішенням суду, з урахуванням положень п.56.18 ст.56 Податкового Кодексу України.

Згідно п. 200.1 ст. 200 Податкового Кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

В п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України зазначено - якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Проаналізувавши наведені норми права та обставини справи, суд прийшов до висновку, що позивач при заповненні декларації з податку на додану вартість за грудень 2013 року, не міг врахувати результати документальної позапланової виїзної перевірки від 05.09.2012 року № 95/222-34/34752520, проведеної органом державної податкової служби (акт попередньої перевірки), за результатами якої було прийнято податкове повідомлення-рішення за формою «В4» від 14.09.2012 року № 0000072220, оскільки на момент заповнення зазначеної декларації вказане податкове повідомлення-рішення було неузгодженим, тому що відбувалася процедура оскарження в судовому порядку.

Крім того, суд зазначає, що постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2014 року по справі № 804/2806/13-а задоволено апеляційну скаргу ТОВ «Граніт Групп», постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.05.2013 року скасовано, позов ТОВ «Граніт Групп» задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення за формою «В4» від 14.09.2012 року № 0000072220 в частині визначення суми завищення від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 3 948 169 грн.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції встановив, що ТОВ «Граніт Групп» правомірно, у відповідності до вимог податкового законодавства, відображено в податковій декларації з ПДВ за червень 2012 року залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) в сумі 3 948 169 грн. і таке декларування може проводитись без дотримання строків, встановлених п. 102.5 ст. 102 Податкового Кодексу України.

Відповідно частині 5 ст. 254 Кодексу Адміністративного Судочинства України постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Згідно до ч. 2 ст. 255 Кодексу Адміністративного Судочинства України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорювати ся в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Таким чином, висновки відповідача, викладені в акті камеральної перевірки від 30.01.2014 р. № 8/04-83-22-02/34752520 «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ», про те, що ТОВ «Граніт Групп»:

- в порушення п. 102.5 ст. 102 та п. 200.4 «б» ст. 200 Податкового Кодексу України безпідставно включено до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за грудень 2013 року по рядкам 21 «залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» та 24 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» залишок від'ємного значення податкових декларацій з ПДВ за серпень-грудень 2008 року, січень-травень 2009 року у загальному розмірі 1 502 624 грн.;

- з урахуванням вимог п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України також завищено рядок 24 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» податкової декларації з ПДВ за грудень 2013 року по залишку від'ємного значення на суму 83 387 грн. Наведений залишок від'ємного значення в порушення п. 200.2 та п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України безпідставно включений до рядка 24 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» податкової декларації з ПДВ за січень 2014 року, як фактично погашений у розмірі 83 387 грн. позитивним значенням різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (рядок 18 зазначеної податкової декларації) -

не знайшли свого підтвердження у ході розгляду вказаної адміністративної справи, а тому податкове повідомлення-рішення від 26.02.2014 року № 0000432205, прийняте за результатами акту камеральної перевірки від 30.01.2014 р. № 8/04-83-22-02/34752520 «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ», є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що наведені в позовній заяві обставини підтверджуються належними та достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог позивача до податкового органу про скасування податкового повідомлення-рішення, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі..

Ст. 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 11 Кодексу Адміністративного Судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 ст. 71 Кодексу Адміністративного Судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно п.1 ч.3 ст. 2 Кодексу Адміністративного Судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 ст. 71 Кодексу Адміністративного Судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти позову, відповідач, який відповідно до норм Податкового Кодексу України та за визначенням Кодексу Адміністративного Судочинства України є суб'єктом владних повноважень, правомірність винесення спірного податкового повідомлення-рішення належним чином не довів.

Згідно частини 1 ст. 94 Кодексу Адміністративного Судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 158-163 Кодексу Адміністративного Судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Граніт Групп» до Криворізької Північної об'єднаної Державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.02.2014 року № 0000432205, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Граніт Групп» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість податкової декларації з ПДВ за грудень 2013 року у розмірі 1 586 011,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Граніт Групп» (ЄДРПОУ 34752520) судовий збір у розмірі 487,20 грн. (чотирьохста восьмидесяти семи гривень двадцять копійок).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 26 серпня 2014 року.

Суддя О.С. Луніна