Рішення № 40274062, 21.08.2014, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 21.08.2014

Справа N 320/1564/14-ц

(2/320/1120/14)

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

« 21» серпня 2014 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Кучеренко В.В.

при секретарі - Левандовській Т.Ю.

за участю представників: позивача - Перегуда О.В., відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КМД-Трейдінвест Україна» до ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом визнання втрати прав на користування нерухомим майном, та виселення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом, в якому просить визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування частиною приміщення, розташованого на другому поверсі нежитлової будівлі по АДРЕСА_1, загальною площею 114,4 кв.м, а також усунути перешкоди у користуванні нерухомим майном - частиною приміщення, розташованого на другому поверсі нежитлової будівлі по АДРЕСА_1, загальною площею 114,4 кв.м, шляхом виселення ОСОБА_3 та звільнення від будь-якого майна з частини приміщення, розташованого на другому поверсі нежитлової будівлі по АДРЕСА_1, загальною площею 114,4 кв.м. Позовна заява обґрунтована тим, що між позивачем та відповідачем 17.07.2012 року було укладено договір № 1 оренди частини нежитлового приміщення. Відповідно до п. 1.1 Договору оренди позивач передає, а відповідач приймає у строкове платне користування частину нежитлового приміщення, що в технічному паспорті позначено цифрами 18, 19, 20, 21 та розташовано на другому поверсі нежитлової будівлі по АДРЕСА_1, загальною площею 114,4 кв.м. Зазначене майно на праві власності належить позивачу. Відповідно до п. 8.1 договору оренди договір оренди набуває чинності з « 01» серпня 2012 року та діє протягом одного року до 30.06.2013 року. 21 жовтня 2013 року позивачем на адресу відповідача направлено вимогу про відмову від договору, звільнення приміщення та сплату заборгованості за оренду приміщення, а також з проханням у добровільному порядку звільнити приміщення протягом місяця з дня отримання претензії. Однак відповідач відмовляється від звільнення приміщення, чинить перешкоди у користуванні ним.

Представник позивача в судовому засіданні наполягає на заявлених позовних вимогах та просить задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач та його представник - ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали в повному обсязі та суду пояснили, що станом на 01.08.2013 року до ОСОБА_3 жодних претензій щодо розірвання договору в односторонньому порядку не надходило, а тому ОСОБА_3 продовжував користуватися орендованим майном. Тому договір було пролонговано автоматично. Крім того зазначив, що позивачем не надано жодних доказів наявності у відповідача заборгованості, а тому не має підстав для усунення перешкод у користуванні приміщенням. Оплата за користування приміщення здійснювалася готівкою через представника ТОВ «КМД-Трейдінвест».

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача та його представника, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню за наступними підставами.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

У відповідності до вимог ч.1 ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема, звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Як вбачається з вимог ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 17.07.2012 року між ТОВ «КМД-Трейдінвест Україна» та ОСОБА_3 було укладено договір оренди частини нежитлового приміщення № 1, предметом якого є частини нежитлового приміщення, що в технічному паспорті позначено цифрами 18, 19, 20, 21 та розташовано на другому поверсі нежитлової будівлі по АДРЕСА_1, загальною площею 114,4 кв.м /а.с. 11-14/.

Відповідно до акту прийому-передачі частини нежитлового приміщення від 01.08.2014 року орендоване майно було передано ОСОБА_3 в користування /а.с.15/.

21.10.2013 року на ім'я ОСОБА_3 була направлена претензія про відмову від договору, звільнення приміщення та сплату заборгованості за оренду приміщення /а.с. 16/.

Зазначену претензію ОСОБА_3 отримав особисто 25.10.2013 року, про що в матеріалах справи мається витяг про відстеження пересилання поштових відправлень /а.с. 17/.

Тому суд не приймає до уваги доводи представника відповідача, що жодних претензій про розірвання договору ОСОБА_3 не отримував, оскільки вони спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що за користування орендованим майном Орендар сплачує щомісячно Орендодавцеві орендну плату в розмірі 5 500,00 грн. (п'ять тисяч гривень 00 копійок) гривень.

Згідно з п. 3.2. Договору Орендар сплачує оренду плату щомісячно, авансом, не пізніше 20 (двадцятого) числа місяця, попереднього звітному місяцю, на підставі рахунків, виставлених Орендодавцем на ім'я Орендаря. Орендну плату за серпень 2012 року Орендар сплачує в строк до 31 липня 2012 року.

Крім того, слід зазначити, що ТОВ «КМД-Трейінвест Україна» щомісячно надавало ОСОБА_3 рахунки на оплату, але кожного разу не намагалося отримувати докази такого надання, по-перше, обов'язок отримання доказів надання рахунку на оплату не передбачено умовами Договору № 1 від 17.07.2012 р.; по-друге, у зв'язку з відсутністю претензій (вимог, зауважень) з боку ОСОБА_3 з приводу рахунків протягом тривалого часу (17.07.2012 р. до 13.08.2014 р.).

Факт існування рахунків по Договору № 1 від 17.07.2012 р. підтверджується даними з Таблиці розрахунку взаємних розрахунків, яка була сформована за даними бухгалтерського обліку ТОВ «КМД Трейдінвест Україна», в якій напроти кожної суми платежу (5 500,00 грн.) зазначена дата та номер рахунку на оплату.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до п. 8.1 договору оренди договір оренди набуває чинності з 01 серпня 2012 року та діє протягом одного року до 30.06.2013 року.

Також, у судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_3 міг належними чином виконати свій обов'язок по сплаті орендних платежів, оскільки п. 3.1. Договору чітко визначений розмір щомісячної орендної плати - 5 500,00 грн.; п. 3.2. Договору чітко визначено порядок та строк оплати орендної плати - авансом, не пізніше 20 числа місяця, попереднього звітному місяцю; розділом 9 Договору чітко визначені реквізити Орендодавця, на які має здійснювати оплату орендних платежів - п/р 26006003821401 в АТ «Банк «Фінанси та Кредит» м. Київ, код банка 300131, код ЄДРГЮУ 38003872.

У відповідності із вимогами ст. 391 ЦК України, власник може вимагати усунення будь-яких перешкод в здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 порушував зобов'язання, передбачені договором оренди, не належним чином сплачував орендну плату, що є підставою для розірвання договору.

Отже, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі у сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 391, 759, 762 ЦК України, ст.ст. 15,57,59,84,107,208,212-215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КМД-Трейдінвест Україна» до ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом визнання втрати прав на користування нерухомим майном, та виселення - задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування частиною приміщення, розташованого на другому поверсі нежитлової будівлі по АДРЕСА_1, загальною площею 114,4 кв.м.

Усунути перешкоди у користуванні нерухомим майном - частиною приміщення, розташованого на другому поверсі нежитлової будівлі по АДРЕСА_1, загальною площею 114,4 кв.м, шляхом виселення ОСОБА_3 та звільнення від будь-якого майна з частини приміщення, розташованого на другому поверсі нежитлової будівлі по АДРЕСА_1, загальною площею 114,4 кв.м.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КМД-Трейдінвест Україна» судові витрати 487 гривень 20 копійок.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя: