Ухвала суду № 40273317, 20.08.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2014 р.

м.Одеса

Справа № 814/5400/13-а

Категорія: 8.3.1

Головуючий в 1 інстанції: Устинов І. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого – судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Авантехтранс» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 21.10.2013 року №00066015602,-

В С Т А Н О В И В:

30 грудня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Авантехтранс» (далі – ТОВ Фірми «Авантехтранс») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 21.10.2013 року №0006601502.

В обґрунтування позову зазначено, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, є неправомірним та таким, що підлягає скасуванню.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 січня 2014 року адміністративний позов ТОВ Фірми «Авантехтранс» задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення №00066015602 від 21.10.2013 року, прийняте Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні позову ТОВ Фірми «Авантехтранс» відмовити.

Справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження в зв’язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ Фірма «Авантехтранс» на правах консолідованого платника на прибуток з 01.01.2013 нараховує і сплачує податок на прибуток, в тому числі авансовий внесок по цьому податку, за місцезнаходженням юридичної особи, що враховується під час обчислення об'єкту оподаткування.

Станом на 01.01.2013 р. за ТОВ Фірма «Авантехтранс» на підставі даних ДПІ обліковується переплата по податку на прибуток в сумі 150 000 грн., що підтверджується актом від 31.12.2012 р. про проведення звірених розрахунків платника з бюджетом за період 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р., а також факт переплати підтверджується актом про проведення звірення розрахунків платника з бюджетом за період з 01.01.2013 р. по 29.01.2013 р. від 29.01.2013 р. (вказані обставини відповідачем не оспорюються).

07 жовтня 2013 року ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області на підставі пп.16.1.3 та пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст.20 та п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, ст. 76 Податкового кодексу України (далі - ПК України) проведено камеральну перевірку своєчасності сплати авансових внесків згідно нарахувань по декларації з податку на прибуток за три квартали 2012 року платника податку на прибуток ТОВ Фірма «Авантехтранс».

За результатом даної перевірки складено акт про результати камеральної перевірки своєчасності сплати суми авансового внеску з податку на прибуток №382/15-02/30396394.

Згідно з актом перевірки відповідач, на підставі наказу ДПС України від 21.12.2012р. №1171 «Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо особливостей подання декларацій з податку на прибуток та сплати податку у 2013 році», згідно якого при розрахунку узгодженої суми грошових зобов'язань в цілях сплати авансових внесків з податку на прибуток надміру сплачені суми цього податку не враховуються, дійшов висновку про порушення позивачем п. 57.1 ст. 57 та п. 2 підрозділу 4 розділу ХХ перехідних положень ПК України та встановлено затримку на 13 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 24 450 грн. 00 коп.

21 жовтня 2013 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0006601502, яким визначено суму штрафу в розмірі 2 445 грн. 00 коп.

Задовольняючи позов ТОВ Фірми «Авантехтранс» та скасовуючи зазначене податкове повідомлення-рішення суд першої інстанції виходив з наступного, з чим погоджується апеляційний суд.

У відповідності до пункту 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень), щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

п. 4 р. XX Податкового кодексу України встановлено, що платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію, відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п.п. 17.1.10 ПКУ платники податків мають право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом. Порядок повернення надміру сплачених податків врегульовано ст. 43 ПКУ. В свою чергу порядок заліку надміру сплачених податків врегульовано ст. 87 ПКУ.

Згідно п. 1 ст. 87 ПКУ зазначено, що сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Відтак суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що надміру сплачену суму податку може бути не тільки повернуто, відповідно до ст. 43 ПКУ, а і спрямовано на самостійне погашення грошових зобов'язань (а також на погашення податкового боргу) платника податків відповідно до вимог ст. 87 ПКУ.

Зазначені норми ПКУ не суперечать одна одній, а передбачають порядок реалізації двох самостійних прав платника податку, які зазначені у п.п. 17.1.10 ПКУ - право на залік надміру сплачених сум податку (яке деталізовано у ст. 87 ПКУ) та право на повернення надміру сплачених сум податку (яке деталізовано у ст. 43 ПКУ).

Крім того, як вбачається з платіжного доручені № 1726 від 24 грудня 2012 року про перерахування в грудні 2012 року податку на прибуток в графі «Призначення платежу» підприємством зазначено - «авансова сплата з податку на прибуток». Таким чином, позивач ще в грудні 2012 року, що не заборонено законодавством, сплатив податок авансовим платежем, який вимагає відповідач.

Вищенаведене вказує на невідповідність дій контролюючого органу приписам чинного податкового законодавства України та невмотивованість і надуманість обставин, які слугували підставою для відмови суб'єкту господарювання в заліку надмірно сплаченого податку (відповідно до платіжного доручення «авансового платежу») в платежі майбутніх періодів з цього ж податку та прийняття оспорюваної вимоги.

Так, відмовляючи позивачу в зарахуванні надміру сплачених коштів з податку на прибуток як авансових внесків, податковий орган діяв на підставі наказу ДПС України від 21.12.2012р. №1171 «Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо особливостей подання декларацій з податку на прибуток та сплати податку у 2013 році», згідно якого при розрахунку узгодженої суми грошових зобов'язань в цілях сплати авансових внесків з податку на прибуток надміру сплачені суми цього податку не враховуються.

Однак суд першої інстанції обґрунтовано керувався тим, що з огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, положення Податкового кодексу України мають вищу юридичну силу в порівнянні із вказаним наказом ДПС України.

Отже, податковим органом неправомірно відмовлено Позивачу в зарахуванні надміру сплачених коштів з податку на прибуток як авансових внесків за 2013 рік, а тому податкове повідомлення-рішення №0006601502 від 21.10.2013р. є незаконним та підлягає скасуванню, з чим погоджується колегія суддів апеляційного суду.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову ТОВ Фірми «Авантехтранс».

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію апеляційному суду не довів та не обґрунтував. В свою чергу позивач довів протиправність прийнятого відповідачем рішення.

Колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції правильним і таким, що відповідає вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність рішення суду не спростовують.

Відтак, апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області – залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 січня 2014 року – без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов