Постанова № 40273308, 19.08.2014, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"19" серпня 2014 р. Справа № 924/275/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Мельник О.В. ,

суддя Філіпова Т.Л.

секретар судового засідання Ярема Г.В.,

за участю представників сторін:

позивача - Кузишен К.М. (довіреність №14/08 від 13.08.2014р.);

відповідача - Сторощук О.В. (довіреність №3/д від 25.03.2013р.);

третьої особи на стороні відповідача - Храновський С.М. (довіреність №б/н від 17.03.2014р.),

третьої особи на стороні позивача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача-Публічного акціонерного товариства «Банк «Форум» на рішення господарського суду Хмельницької області від 13.05.2014р. у справі №924/275/14

за позовом Колективного підприємства «Хмельницька меблева фабрика»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача

Державна реєстраційна служба України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділляжитлобуд»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача

Публічне акціонерне товариство «Банк «Форум»

про визнання права власності на нежитлове приміщення,-

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.22, 28 ГПК Украї-ни. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу стороною заявлено не було. Заяви про відвід суддів не надходило.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 13.05.2014р. у справі №924/275/14 (суддя Муха М.Є.) задоволено позов Колективного підприємства «Хмельницька меблева фабрика» (надалі в тексті - Меблева фабрика) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача Державної реєстраційної служби України (надалі в тексті - Ре-єстраційна служба) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділляжитлобуд» (надалі в тексті - ТзОВ «Поділляжитлобуд») за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача Публічного акціонерного товариства «Банк «Форум» (надалі в тексті - Банк) про визнання права власності на нежитлове приміщення.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідачем не надано до-казів належності йому земельної ділянки як під час будівництва та реконструкції спірного примі-щення так і доказів надання земельної ділянки у встановленому порядку під уже збудоване неру-хоме майно, тому, на думку місцевого суду - Відповідач самочинно здійснив реконструкцію части-ни двоповерхової будівлі головного корпусу з південного боку (приміщення торгово-промислово-го призначення) загальною площею 1 578 м2 в офісні приміщення та магазини з продажу продово-льчих і непродовольчих товарів з надбудовою мансардного поверху загальною площею 3 493 м2 на земельній ділянці, яка йому не належить.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рі-шення господарського суду Хмельницької області від 13.05.2014р. у даній справі та прийняти но-ве, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Скаржник вважає, що рішення прийняте судом із порушенням норм матеріального права, без дослідження усіх істотних обставин справи. Третя особа вказує, що на момент здійснення ре-конструкції Відповідач дотримався усіх норм законодавства, які діяли на той час. Крім того, оскар-жуване рішення порушує права Банку як іпотекодержателя, що не враховано судом першої інстан-ції.(арк.справи 153-156).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у даній справі від 11.06.2014р. апеляційну скаргу Третьої особи прийнято до провадження, справу призначено до слухання.(арк. справи 152).

На адресу апеляційного суду 13.06.2014р. від Реєстраційної служби надійшли пояснення стосовно апеляційної скарги, в яких просить суд розглянути справу у відповідності до норм зако-нодавства України та без участі уповноваженого представника.(арк.справи 172).

Розгляд справи відкладався апеляційним судом з 05 по 19 серпня 2014р. з метою витребу-вання у Позивача відсутніх у справі доказів: витягу із статуту Колективного підприємства «Хме-льницька меблева фабрика» щодо правонаступництва, інших доказів на підтвердження реоргані-зації підприємства; Відповідача зобов'язано надати докази, що стверджують право користування земельною ділянкою, на якій розташовано спірний об'єкт нерухомості (листування, договір орен-ди, рішення місцевої ради тощо).(арк.справи 191-192).

Витребувані докази подано лише Позивачем, їх долучено до матеріалів справи.(арк.справи 199-208).

В судовому засіданні апеляційної інстанції 19.08.2014р. представники Банку та ТзОВ «По-ділляжитлобуд» підтримали доводи апеляційної скарги та надали пояснення в обґрунтування своєї позиції. Представник Позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інс-танції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до розпорядження Хмельницької міської ад-міністрації від 14.06.1994р. №1575. Хмельницькій меблевій фабриці надано в постійне користу-вання 1,59 га землі під виробничу базу, про що зазначено в Державному акті на право користуван-ня землею, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею ХМ №278.(арк.справи 115-118).

Як стверджено матеріалами справи, Колективне підприємство «Хмельницька меблева фаб-рика» зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності 20.10.1994р. на підставі укладеного організацією орендарів Хмельницької меблевої фабрики та Фондом державного майна України до-говору купівлі-продажу державного майна від 11.03.1994р.(арк.справи 75, 202-203, 206-207). Това-риство з обмеженою відповідальністю «Поділляжитлобуд» зареєстроване як суб'єкт підприємни-цької діяльності 29.07.2003р.(арк.справи 76).

З матеріалів справи вбачається, що внаслідок неповернення Меблевою фабрикою 800 000 грн. зворотної фінансової допомоги, отриманої від ТзОВ «Поділляжитлобуд» згідно договору №4/ 11 від 04.11.2004р., сторони уклали 01.02.2005р. Договір про задоволення вимог іпотекодержате-ля (надалі в тексті - Договір), згідно п.1 якого в рахунок виконання основного зобов'язання за дого-вором іпотеки - іпотекодавець-Меблева фабрика передала, а іпотекодержатель-ТзОВ «Поділляжит-лобуд» - прийняло право власності на предмет іпотеки: частину двоповерхової будівлі головного корпусу з південного боку (приміщення торгово-промислового призначення загальною площею 1578,9 м2, матеріал стін - цегла, реєстраційний №8226787), яке розташоване в м.Хмельницькому, Старокостянтинівське шосе, 26.(п.2 Договору). Договір підписано головою правління Меблевої фабрики та директором ТзОВ «Поділляжитлобуд», скріплено відтисками печаток сторін та посвід-чено нотаріусом ОСОБА_5, про що внесено реєстровий запис №254.(арк.справи 36, 36-зво-рот).

Зазначені обставини досліджені і встановлені під час розгляду господарськими судами справи №8/5025/313/11 за позовом Меблевої фабрики до ТзОВ «Поділляжитлобуд» про визнання Договору недійсним в зв'язку з перевищенням представником іпотекодавця повноважень в мо-мент його укладення.(арк.справи 16-27).

Матеріалами справи стверджується, що з метою забезпечення виконання ТзОВ «Поділля-житлобуд» зобов'язань перед Акціонерним комерційним банком «Форум» за кредитним догово-ром №03/05/16 КІ від 29.11.2005р. та додаткових угод до нього, які можуть бути укладені в май-бутньому - Банк, діючи як іпотекодержатель та ТзОВ «Поділляжитлобуд», діючи як іпотекодавець 29.11.2005р. уклали іпотечний договір (надалі в тексті - Іпотечний договір).

Відповідно до п.п.1.1 Іпотечного договору, обсяг зобов'язань ТзОВ «Поділляжитлобуд» за кредитним договором №03/05/16 КІ від 29.11.2005р. складає: кредит в сумі 200 000 доларів США; часткове повернення зазначеного кредиту згідно графіку з кінцевим терміном повернення 28.11. 2006р., щомісячна сплата нарахованих процентів за користування кредитними коштами з розра-хунку 15% річних і можливі неустойки у розмірах та у випадках, передбачених основним зобов'-язанням і цим договором, а також інші витрати на здійснення забезпеченої іпотекою вимоги.

Предметом іпотеки є нерухоме майно: частина двоповерхової будівлі головного корпусу з південного боку (приміщення торгово-промислового призначення) загальною площею 1 266 м2, що розташоване у м.Хмельницькому, Старокостянтинівське шосе, буд.26, який належить іпотекодав-цеві на підставі договору про поділ в натурі приміщення, який посвідчено приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_6 від 03.11.2005р. за №10649. Пра-вочин зареєстровано 03.11.2005р. за №937065. Право власності на нерухоме майно за іпотекодав-цем зареєстроване Хмельницьким бюро технічної інвентаризації 04.05.2005р. за реєстровим №12663680. Заставну вартість предмету іпотеки сторони визначили в сумі 1 659 457 грн.(п.п. 1.2, 1.4 Іпотечного договору). Іпотечний договір підписано керуючим Хмельницькою філією Банку та директором ТзОВ «Поділляжитлобуд», скріплено відтисками печаток, нотаріально посвідчено, про що внесено реєстровий запис №5604.(арк.справи 28-34).

Як вбачається з матеріалів справи, Хмельницьким бюро технічної інвентаризації 25.01.2007 року зареєстровано за ТзОВ «Поділляжитлобуд» право власності на нежитлову будівлю (невироб-ничі приміщення) загальною площею 875,9 м2, яка розташована за адресою м.Хмельницький, Ста-рокостянтинівське шосе, 26.(арк.справи 67).

Матеріалами справи також стверджено, що 22.05.2008р. рішенням Виконавчого комітету Хмельницької міської ради №618 затверджено Акт державної приймальної комісії від 20.05.2008р. про прийняття в експлуатацію закінченого будівництво об'єкту загальною площею 3 493,2 м2 вар-тістю 9 213 077 грн.: офісних приміщень та магазину з продажу продовольчих і непродовольчих товарів з надбудовою мансардного поверху та влаштуванням головного входу зі сторони Старо-костянтинівського шосе за адресою: м.Хмельницький, Старокостянтинівське шосе, 26.(арк.справи 88, 89-94).

Управлінням житлово-комунального господарства від 25.06.2008р. на підставі рішення від 12.06.2008р. №664-А видано ТзОВ «Поділляжитлобуд» свідоцтво про право власності на нерухо-ме майно: офісні приміщення та магазин з продажу продовольчих і непродовольчих товарів з над-будовою мансардного поверху загальною площею 3 493,2 м2, яке розташоване у м.Хмельницькому, Старокостянтинівське шосе, буд.26.(арк.справи 87).

Матеріали справи свідчать, що відповідно до внесених Банком та ТзОВ «Поділляжитлобуд» змін до Іпотечного договору 22.09.2006р. та 27.08.2008р., у зв'язку із збільшенням загальної площі заставного майна до 3 493,2 м2, - збільшено вартість предмета іпотеки до 6 500 000 грн. Договори про внесення змін до Іпотечного договору підписано керуючим Хмельницькою філією Банку та директором ТзОВ «Поділляжитлобуд», скріплено відтисками печаток, нотаріально посвідчено, про що внесено реєстрові записи №№ 4334 та 5253.(арк.справи 34-35, 37, 38).

Разом з тим, рішенням господарського суду Хмельницької області від 02.10.2012р. у згада-даній вище справі №8/5025/313/11, залишеним без змін постановами Рівненського апеляційного господарського суду від 12.11.2012р. та Вищого господарського суду України від 18.02.2013р. - за-доволено позов Меблевої фабрики до ТзОВ «Поділляжитлобуд» за участю третіх осіб, які не зая-вляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - ОСОБА_7, ПАТ «Банк Форум», приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання Договору недійсним.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 01.02.2005р., укладений Меблевою фабрикою та ТзОВ «Поділляжитлобуд» і посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5 за реєстровим №254 визнано недійсним .(арк.справи 16-19, 22-27, 20-21, 62-66).

Як вбачається з довідки Хмельницького БТІ від 12.05.2014р. №567/01-15 - на земельній ді-лянці за адресою м.Хмельницький, Старокостянтинівське шосе, 26, яка перебуває в постійному ко-ристуванні КП «Хмельницька меблева фабрика» згідно державного акту серія І-ХМ №001726 від 01.02.1996р. розташоване нежитлове приміщення загальною площею 3 493,2 м2 (офісні приміщен-ня та магазин з продажу продовольчих і непродовольчих товарів з надбудовою мансардного повер-ху).(арк.справи 134).

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і про-цесуального права, апеляційний суд вважає, що скарга обґрунтована з огляду на наступне:

Предметом даного спору визнання права власності на нежитлове приміщення.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнан-ня або оспорювання.(ст.15 ЦК України). Способи захисту цивільних прав та інтересів судом перед-бачені у ст.16 ЦК України. Одним з таких способів, як зазначено у п.1 ч.2 вказаної статті, є визнан-ня права. Аналогічні приписи містить частина 2 ст.20 ГК України.

Відповідно до ст.392 ЦК України, власник вправі пред'явити позов про визнання його пра-ва власності, якщо це право не визнається або оспорюється іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

Позивач звернувся до суду з вимогою визнати за нам право власності на реконструйоване Відповідачем за власні кошти нежитлове приміщення загальною площею 3 493,2 м2 (офісні примі-щення та магазин з продажу продовольчих і непродовольчих товарів з надбудовою мансардного поверху).

Частиною 1 статті 316 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України), визначе-но, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.(ст.321 ЦК України).

Колегія суддв приймає до уваги, що у відповідності до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вва-жається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди то-що) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту йо-го прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону під-лягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.(ч.2 ст.331 ЦК України).

Судова колегія звертає увагу, що як правило, всі об'єкти нерухомого майна, зважаючи на свою специфіку, після завершення будівництва підлягають прийняттю до експлуатації та держав-ній реєстрації.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтверд-ження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяжен-ня таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на неру-хоме майно. Такої позиції дотримується Верховний суд України, що знайшло відображення у вис-новках з деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді циві-льних справ від 01.07.2013р.(надалі в тексті - Лист ВСУ від 01.07.2013р.).

Колегія суддів звертає увагу, що спірне майно належить Відповідачеві на праві приватної власності згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Управлінням житло-во-комунального господарства від 25.06.2008р. на підставі рішення 12.06.2006р. №664-А. Право власності зареєстроване Хмельницьким бюро технічної інвентаризації за реєстраційним № 23765747.(арк.справи 87).

На думку Позивача, реконструкцію спірного майна Відповідач здійснив самочинно.

При цьому, Позивач покликається на положення ст.376 ЦК України, якою передбачено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівницт-вом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвер-дженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Крім того, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право влас-ності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. (ч.5 ст.376 ЦК України).

Колегія суддів встановила, що в даному випадку за Відповідачем зареєстроване право влас-ності на частину будівлі №26 з південного боку загальною площею 3 493,2 м2 по Старокостянти-нівському шосе. Реєстрація права власності здійснюється лише за умови дотримання всіх вимог законодавства, які діяли на час реєстрації. Таким чином, без наявних дозвільних документів на ре-конструкцію будівлі площею 1 578,9 м2 і фактично здійсненої реконструкції об'єкта - у державної приймальної комісії були б відсутні підстави для складання Акту від 20.05.2008р. про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту: офісних приміщень та магазину з продажу продо-вольчих і непродовольчих товарів з надбудовою мансардного поверху та влаштуванням головного входу зі сторони Старокостянтинівського шосе за адресою: м.Хмельницький Старокостянтиніське шосе, 26, загальною площею 3 493,2 м2 вартістю 9 213 077 грн.(арк.справи 88, 89-94).

Таким чином, наявні в матеріалах справи докази спростовують висновок місцевого суду про самочинність будівництва. Крім того, на земельній ділянці вже був розташований об'єкт неру-хомості, а Відповідач лише здійснив реконструкцію з надбудовою мансардного поверху.

Як вбачається з матеріалів справи, господарськими судами було розглянуто спір за участю Позивача та Відповідача про визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержате-ля від 01.02.2005р., за умовами якого Позивач-іпотекодавець передав Відповідачу-іпоеткодержа-телю право власності на предмет іпотеки - частину двоповерхової будівлі головного корпусу з пів-денного боку (приміщення торгово-промислового призначення), що знаходиться в м.Хмельниць-кому, Старокостянтинівське шосе, 26, загальна площа приміщень - 1 578,9 м2, матеріал стін - цег-ла, реєстраційний номер - 8226787.(арк.справи 36).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.(ст.33 ГПК України).

Проте, колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази повер-нення Позивачем поворотної фінансової допомоги внаслідок визнання Договору недійсним та виз-нання недійсними актів (акта від 20.05.2008р. про прийняття в експлуатацію закінченого будівниц-твом об'єкту та свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 25.06.2008р., виданого на підставі рішення УЖКГ від 12.06.2006р. №664-А), які підтверджують право власності Відповідача на спірне майно і чинні на даний час.

Крім того, вирішуючи питання про правомірність набуття права власності, апеляційний суд врахував положення ч.2 ст.328 ЦК України, якою встановлюється презумпція правомірності набут-тя права власності, котра означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше не встановлено в судовому порядку або незаконність набуття права влас-ності прямо не випливає із закону. Таким чином, факт неправомірності набуття права власності, якщо це не випливає із закону, підлягає доказуванню, а правомірність набуття права власності включає в себе законність і добросовісність такого набуття.(Лист ВСУ від 01.07.2013р.).

При цьому, апеляційний суд не вбачає перешкод для врегулювання сторонами питання що-до користування земельною ділянкою, на якій розташовано спірний об'єкт нерухомості шляхом укладення договору оренди.

Натомість, вирішуючи даний спір, місцевий господарський суд залишив зазначені обстави-ни поза увагою, що призвело до прийняття неправильного рішення.(арк.справи 137-139).

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім пе-реконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на встановлені Рівненським апеляційним господарським судом обставини в сукуп-ності, доводи Скаржника зазначені в апеляційній скарзі, визнаються апеляційним судом такими, які згідно п.п. 2, 3 ч.1 ст.104 ГПК України є підставою для зміни оскаржуваного рішення, оскільки ухвалюючи його, місцевий господарський суд визнав установленими недоведені обставини, що мають значення для справи, внаслідок чого припустився невідповідності обставинам справи вис-новків, викладених у рішенні.

Колегія суддів звертає увагу, що судовий збір з позовної заяви про визнання права власнос-ті на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна.

За подання позовної заяви Позивач сплатив максимальну ставку судового збору 73 080 грн., що підтверджується квитанцією №3 від 03.03.2014р. ПАТ «Державний ощадний банк України», квитанцією ПАТ «А-Банк» №274024.4 від 03.03.2014р. та квитанцією ПАТ КБ «ПриватБанк» № 487.256.1 від 01.04.2014р.(арк.справи 10-а, 11, 12).

Оскільки, відповідно до п.22 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судово-вого збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у спра-вах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку, то Скаржник-Тимча-сова адміністрація ПАТ «Банку «Форум» звільнена від сплати судового збору за подання апеляцій-ної скарги.

Таким чином, у зв'язку із задоволенням апеляційної скарги, належну до стягнення суму су-дового збору за подання апеляційної скарги, яка становить 36 540 грн., відповідно до ст.49 ГПК України, належить стягнути з Позивача, внаслідок його неправильних дій - доведення спору до господарського суду.

Керуючись, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процессуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Форум» на рішення гос-подарського суду Хмельницької області від 13.05.2014р. у справі №924/275/14 - задоволити.

2. Рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задово-ленні позову.

3. Стягнути з Колективного підприємства «Хмельницька меблева фабрика» в доход Держав-ного бюджету 36 540 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Надати господарському суду Хмельницької області доручення про видачу наказу.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

6. Справу №924/275/14 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Філіпова Т.Л.