Постанова № 40273225, 29.07.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2014 р. Справа№ 10/86

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Тищенко О.В.

За участі представників:

від заявника (апелянта): Дешко В.О. - представник

від позивача (стягувача): не з'явився

від відповідача(боржника): не з'явився

від третьої особи: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал»

на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 20.05.2014

у справі № 10/86 (суддя: Мурашко І.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»

до Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Степ»

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3

про стягнення заборгованості в сумі 207671,45 грн.

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал»

про заміну сторони (стягувача) її правонаступником у виконавчому провадженні

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» звернулось до Господарського суду Чернігівської області з заявою про залучення до участі у справі № 10/86 правонаступника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» та заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні: заміна Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк» його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал».

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 20.05.2014 року у справі № 10/86 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» про залучення його до участі у справі як правонаступника позивача та заміну сторони у виконавчому провадженні відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 20.05.2014 року у справі № 10/86 та прийняти рішення яким заяву про заміну правонаступника позивача та заміну сторони у виконавчому провадженні задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що при винесенні оскаржуваної ухвали, судом першої інстанції грубо порушені як процесуальні так і матеріальні норми чинного законодавства.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2014 для розгляду справи № 10/86 визначено колегію суддів у складі головуючого судді: Тарасенко К.В., суддів: Іоннікової І.А., Тищенко О.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2014 апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 29.07.2014.

Представники позивача, відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явились про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши думку представника апелянта, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників позивача, відповідача та третьої особи.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 06.09.2011 по справі № 10/86 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Степ» було задоволено частково та присуджено до стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Степ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» заборгованість за кредитом в сумі 164430,45 грн., заборгованість по процентам за кредитом в сумі 34526,58 грн., пеня за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 782,67 грн., пеня за несвоєчасне погашення процентів в сумі 266,58 грн., 2000,06 грн. державного мита, 227,29 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

19.09.2011 року на примусове виконання рішення від 06.09.2011 року було видано наказ по справі № 10/86, який був пред'явлений до виконання. Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС головного управління юстиції у Чернігівській області від 27.02.2014 про повернення виконавчого документа стягувачеві, судовий наказ повернуто стягувачу в зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке можливе звернення стягнення.

05.09.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (установник управління), Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» (управитель) та Національним банком України укладено договір № 31-Л про передавання в управління непроданих активів (надалі - Договір), відповідно до умов якого установник управління взяв на себе зобов'язання передати в управління управителеві активи, наявні на балансі установника управління на дату укладання цього договору, а управитель зобов'язується прийняти в управління активи та вживати всіх необхідних заходів для задоволення вимог кредиторів установника управління за рахунок активів.

Перелік активів наведено в додатку 1 до Договору. Вигодонабувачами за Договором є кредитори установника управління, які на дату підписання договору внесені до переліку (реєстру) вимог кредиторів установника управління та кредитори, вимоги яких виникли під час здійснення ліквідаційної процедури установника управління та розрахунки з якими не проведені (п.1.1.).

Згідно з положеннями ст. 25 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Пунктом 1.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визначено, що статтею 25 Господарського процесуального кодексу України передбачено процесуальне правонаступництво у зв'язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (статті відповідно 512 і 520 Цивільного кодексу України). У разі заміни кредитора в зобов'язанні не в повному обсязі (у подільному зобов'язанні; в разі передачі новому кредитору права на стягнення неустойки окремо від передачі прав вимоги за основним зобов'язанням тощо) новий кредитор є правонаступником первісного кредитора лише в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу відповідних прав якщо інше не встановлено договором або за законом (стаття 514 Цивільного кодексу України); при цьому якщо правонаступником заявляються відповідні вимоги, то вважається, що позов подано кількома позивачами (стаття 23 ГПК). Процесуальне правонаступництво допускається на будь-якій стадії судового процесу і здійснюється господарським судом без виклику сторін у справі, якщо їх явка не зумовлена необхідністю з'ясування судом тих чи інших обставин.

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Нормами ст. 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до ст. 1029 Цивільного кодексу України за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача). Договір управління майном може засвідчувати виникнення в управителя права довірчої власності на отримане в управління майно.

Як вказує заявник та визначено пунктом 1.2. Договору управитель є довірчим власником отриманих в управління активів. До управителя не переходить право власності на активи.

Пунктом 2.4. Договору визначено, що управитель - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» має право володіти, користуватись і розпоряджатися активами відповідно до законодавства України та цього договору; бути процесуальним правонаступником установника управління в справах, однією із сторін (учасників) яких є установник управління, а також правонаступником у виконавчих провадженнях, однією із сторін (учасників) яких є установник управління (Товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»).

У відповідності до п. 3.1. Договору передавання активів від установника управління управителю здійснюється за актом про приймання-передавання, у якому зазначаються назва боржника, вид активу, його балансова вартість, вартість відповідно до виконавчих документів та за результатами незалежної оцінки, якщо така визначалася, перелік документів, які підтверджують право власності на активи, є підставою для стягнення коштів (договори, векселі тощо), свідчать про проведену установником управління претензійно-позовну роботу.

На виконання Договору 01.10.2013 за актом приймання-передавання в управління непроданих активів Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк», Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк» (установник управління) передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» (управитель) прийнято активи, наявні на балансі установника управління, зокрема права вимоги до СТОВ «Степ», згідно кредитного договору № 38/КВ-08, код ЄДРПОУ 32359019, балансова вартість активу 210736,80 грн.

За актом приймання-передачі від 14.11.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк» передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ІФГ Капітал» прийняло кредитний договір № 38/КВ-08, укладений 23.09.2008 між ТОВ «Укрпромбанк» та СТОВ «Степ», договір № 4550 від 23.09.2008 застави транспортного засобу, договір № 38/Zпор-09 від 24.02.2009 поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1030 Цивільного кодексу України предметом договору управління майном можуть бути підприємство як єдиний майновий комплекс, нерухома річ, цінні папери, майнові права та інше майно. Не можуть бути предметом договору управління майном грошові кошти, крім випадків, коли право здійснювати управління грошовими коштами прямо встановлено законом (ч. 2 ст. 1030 Цивільного кодексу України).

Як вбачається зі змісту Договору предметом договору є активи, наявні на балансі установника управління на дату укладення цього договору, зокрема, вид активу: права вимоги до СТОВ «Степ», згідно кредитного договору № 38/КВ-08, код ЄДРПОУ 32359019, балансова вартість активу 210736,80 грн.

Проте, згідно рішення Господарського суду Чернігівської області у справі № 10/86 від 06.09.2011 року, присуджено до стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Степ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» заборгованість за кредитом в сумі 164430,45 грн., заборгованість по процентам за кредитом в сумі 34526,58 грн., пеня за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 782,67 грн., пеня за несвоєчасне погашення процентів в сумі 266,58 грн., 2000,06 грн. державного мита, 227,29 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що існує розбіжність між сумами, а саме: балансовою вартістю переданого заявнику активу в розмірі 210736,80 грн. згідно Договору та стягнутою заборгованістю в розмірі 202233,63 грн. згідно рішення Господарського суду від 06.09.2011 по справі № 10/86 від 06.09.2011 року, розмір переданих в управління активів перевищують суму заборгованості присудженої до стягнення за рішенням Господарського суду Чернігівської області.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що за Договором від 05.09.2013 р. № 31-Л про передавання в управління непроданих активів заявнику передано активи в управління, а не передано право вимоги до СТОВ «Степ».

У разі заміни кредитора у зобов'язанні у спосіб, передбачений статтею 512 Цивільного кодексу України, первісний кредитор остаточно (безстроково) втрачає всі свої права у зобов'язанні, а до нового кредитора ці права переходять також без застережень у часі.

Відповідно ж до приписів 1029 Цивільного кодексу України за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Тобто, в цьому випадку установник управління лише на певний період часу (термін дії договору управління майном) передає новому кредитору свої права у зобов'язанні, а після спливу цього часу ці передані права «повертаються» до установника управління.

У відповідності до п. 1.2 Договору №31-Л від 05.09.2013 р. до управителя (Товариства з обмеженою відповідальністю «ІК «ІФГ Капітал») не переходить право власності на активи.

Згідно з ч. 2 ст. 316 Цивільного кодексу України особливим видом права власності є право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору управління майном.

Виходячи з того, що відносно переданого в довірче управління майна управитель володіє, користується, розпоряджається переданим майном в межах, встановлених законом або договором, проте управитель не стає власником майна, власником майна залишається установник управління, укладення договору про управління майном не тягне за собою переходу до управителя права власності на майно, що передане в управління.

Таким чином, за Договором про передавання в управління непроданих активів не відбулося заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, оскільки до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» не перейшло право власності на активи.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про виконавче провадження» учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання.

Сторонами у виконавчому провадженні, відповідно до ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Частиною 5 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, у наслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи всіх прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Саме перехід до нового кредитора всіх прав і обов'язків у зобов'язанні є обов'язковою умовою правонаступництва, про що вказав Верховний Суд України в постанові від 20.11.2013 по справі № 6-122цс13.

Враховуючи, що до управителя (апелянта у справі) не переходить право власності на активи, власником продовжує бути установник, який передає управителю не всі свої повноваження, а можливість їх реалізації, а отже підстави для задоволення заяви про заміну сторони (стягувача) її правонаступником у виконавчому провадженні та апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає ухвалу суду по даній справі обґрунтованою та такою, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для її скасування чи зміни не вбачається, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 20.05.2014 по справі № 10/86 залишити без змін.

Матеріали справи № 10/86 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді І.А. Іоннікова

О.В. Тищенко