Постанова № 40273222, 28.07.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" липня 2014 р. Справа№ 910/8047/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Жук Г.А.

Сухового В.Г.

при секретарі судового засідання Євдокимові В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця»

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 25.06.2014

у справі №910/8047/13 (суддя - Кирилюк Т.Ю.)

за скаргою Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця» на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві,

за позовом Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електростанції, м. Київ,

до Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця», м. Київ,

про стягнення 129 648,60 грн.,

за участю представників:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: Яхнівська Г.С. - представник (довіреність №4077-НЮ від 18.12.2012);

від ДВС: не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця» (надалі - ДТГО «Південно-Західна залізниця», відповідач, боржник у виконавчому провадженні) звернулось до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві (надалі - ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві), в якій просить визнати неправомірними дії старшого державного виконавця вказаного відділу Андрійко Є.Л. по винесенню 12.12.2013 постанови про стягнення з ДТГО «Південно-Західна залізниця» виконавчого збору при виконанні наказу Господарського суду м. Києва №910/8047/13 від 25.10.2013, постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.05.2014, та скасувати вказані постанови.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2014 у справі № 910/8047/13 Державному територіально-галузевому об'єднанню «Південно-Західна залізниця» у задоволенні скарги на дії ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві відмовлено повністю.

Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця», не погоджуючись із ухвалою, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом статей 25, 28, 43, 45, 50 Закону України «Про виконавче провадження», неповне з'ясування обставин, які мають істотне значення для справи, відсутність обґрунтувань за якими суд відхилив доводи боржника, просить оскаржувану ухвалу скасувати як незаконну та постановити нове рішення, яким задовольнити скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.07.2014 року апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» на ухвалу господарського суду м. Києва від 25.06.2014 у справі №910/9658/13 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 28.07.2014.

28.07.2014 в судовому засіданні представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги, просив таку задовольнити повністю, оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким скаргу на дії органу виконавчої служби задовольнити.

Позивач та ВДВС Шевченківського РУЮ у місті Києві своїх уповноважених представників в судове засідання не направили, про день, місце та час розгляду апеляційної скарги повідомлялись належним чином, про що свідчать повідомлення поштової установи про вручення поштових відправлень.

Вислухавши думку представника скаржника щодо можливості розгляду справи у відсутність вищевказаних осіб, враховуючи вимоги частини 2 статті 102 Господарського процесуального кодексу України щодо строків розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, з урахуванням наявних у справі заперечень державного виконавця Андрійко Є.Л. на скаргу боржника від 24.06.2014, колегія суддів, порадившись, ухвалила здійснити розгляд справи за наявними у справі матеріалами та у відсутність представників позивача та ВДВС Шевченківського РУЮ у місті Києві.

28.07.2014 в судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника скаржника, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, у зв'язку з чим постановлена у справі № 910/8047/13 ухвала від 25.06.2014 року має бути скасована, виходячи з наступного.

За приписами статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно частини 2 статті 11 цього ж Закону державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, на примусовому виконанні ВДВС Шевченківського РУЮ у місті Києві перебував наказ № 910/8047/13 від 25.10.2013, виданий Господарським судом міста Києва на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду про стягнення з Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» на користь ПАТ «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електростанції боргу в сумі 111 195,85 грн, за яким відкрито виконавче провадження № 40934685 (а.с. 2 т.2).

Вказане виконавче провадження було відкрито 26.11.2013 на підставі заяви стягувача - ПАТ «Центренерго», поданої 25.11.2013, про що державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Андрійко Є.Л. винесено відповідну постанову (а.с.118 т.2).

Зі змісту п. 2 даної постанови слідує, що боржнику було запропоновано добровільно, у семиденний термін з моменту відкриття виконавчого провадження оплатити заборгованість на користь стягувача.

Разом з тим, боржник був повідомлений про наслідки невиконання рішення в добровільному порядку у строк, наданий державним виконавцем у вигляді стягнення з останнього виконавчого збору, витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій та виконання рішення у примусовому порядку (п. 3 постанови про відкриття виконавчого провадження).

12.12.2013, виносячи постанову про стягнення з боржника - ДТГО «Південно-Західна залізниця» виконавчого збору в розмірі 11 119,58 грн, державний виконавець послався в мотивувальній її частині на невиконання відповідачем наказу у добровільному порядку, (а.с.119 т. 2).

Матеріали справи також свідчать, що 24.04.2014 між ДТГО «Південно-Західна залізниця» та ПАТ «Центренерго» було укладено Угоду №1 про зарахування зустрічних однорідних вимог, за умовами якої, зокрема, пункту 2.4 заборгованість ДТГО «Південно-Західна залізниця» перед ПАТ «Центренерго» по виконанню постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2013 у справі №910/8047/13 та наказу Господарського суду м. Києва від 25.10.2013 №910/8047/13 погашається повністю в сумі 111 195,83 грн (а.с. 123 т.2).

З урахуванням поданої стягувачем заяви, 30.04.2014 постановою державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві виконавче провадження ВП №40934685 з примусового виконання наказу №910/8047/13, виданого Господарським судом м. Києва від 25.10.2013 про стягнення вищевказаної суми боргу на підставі п.8 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» було закінчено.

Водночас, місцевим господарським судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 23.05.2014 органом виконавчої служби було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови №40934685 від 12.12.2013 про стягнення з ДТГО «Південно-Західна залізниця» на користь ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві виконавчого збору в розмірі 11 119,58 грн. При цьому боржнику запропоновано сплатити заборгованість у добровільному порядку у 7-денний термін з моменту відкриття виконавчого провадження.

Вказана постанова була направлена скаржникові простою поштовою кореспонденцією та отримана останнім 02.06.2014 за вх. №М-20/1130 (а.с.122 т. 2).

Як зазначає скаржник, саме 02.06.2014 йому стало відомо про винесення ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві постанови від 12.12.2013 про стягнення з ДТГО «Південно-Західна залізниця» судового збору та постанови про відкриття провадження на підставі зазначеної постанови.

Предметом спору у даній справі є оскарження виконавчих дій державного виконавця з приводу неналежного повідомлення боржника про винесення постанови про стягнення виконавчого збору та постанови про відкриття провадження за вказаним вище стягненням у спосіб, передбачений статтею 31 Закону України «Про виконавче провадження».

Вирішуючи скаргу, місцевий господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів скаржника щодо наявності підстав для задоволення скарги та скасування оскаржуваних ним постанов органу виконавчої служби при виконанні наказу Господарського суду м. Києва від 25.10.2013 року №910/8047/13.

При цьому суд керувався тим, що на його вимогу державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві Андрійко Є.Л. був наданий витяг з журналу вихідної кореспонденції на підтвердження обставин надсилання боржникові органом виконавчої служби постанови про відкриття виконавчого провадження від 26.11.2013 разом із супровідним листом від 06.12.2013.

Водночас суд надав оцінку діям боржника на предмет їх відповідності вимогам статті 35 Закону України «Про виконавче провадження», дійшовши висновку, що останній не скористався правом на звернення до державного виконавця з заявою про відкладення провадження виконавчих дій з метою надання строку для добровільного виконання наказу, а тому винесення державним виконавцем постанови про стягнення з відповідача виконавчого збору визнав правомірним.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з такими висновками не погоджується, находить їх помилковими та вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня находження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Положеннями частин 1, 4 статті 31 Закону встановлено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Державний виконавець або уповноважена ним особа може особисто вручити документи виконавчого провадження сторонам або іншим учасникам виконавчого провадження під розписку.

Згідно частини 1 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Як стверджує відповідач, незаконність винесення постанови про стягнення виконавчого збору полягає у причинному зв'язку із неотриманням ним постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження.

З матеріалів справи вбачається, що доказів направлення постанови про відкриття виконавчого провадження від 26.11.2013 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення боржнику органом виконавчої служби не надано. Не містять матеріали справи і доказів про вручення названої постанови боржникові під розписку.

З огляду на імперативність положень статті 31 Закону України «Про виконавче провадження» копія витягу з журналу вихідної кореспонденції ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві за порядковим № 83699 про реєстрацію відправлення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження належними доказами на підтвердження факту направлення адресату вищевказаної кореспонденції вважатись не може.

Відповідно до статті 28 Закону у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною 2 статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувану за виконавчим документом.

Судом першої інстанції встановлено, що постанова про відкриття виконавчого провадження №40934685 від 26.11.2013 була надіслана на адресу відповідача лише 06.12.2013, тобто на момент її відправки органом виконавчої служби семиденний строк, відведений для добровільного виконання наказу, сплив.

Зважаючи на наведене, судова колегія погоджується з доводами скаржника про те, що державний виконавець, не пересвідчившись в отриманні ним постанови про відкриття виконавчого провадження від 26.11.2013, виніс 12.12.2013 постанову про стягнення виконавчого збору, не направивши копії постанови боржникові, чим позбавив останнього права на реалізацію свого процесуального права як сторони у виконавчому провадженні на її оскарження. Органом виконавчої служби, в свою чергу, доказів на підтвердження протилежного суду не надано.

У своїх запереченнях на скаргу відповідача, поданих до Господарського суду м. Києва 24.06.2014, державний виконавець наголосив на тому, що постанову про відкриття виконавчого провадження боржник отримав 16.12.2013, а угоду про зарахування однорідних вимог зі стягувачем уклав 24.04.2014. Наведені ним обставини, на його думку, вказують, що фактично боржником рішення суду виконано з порушенням строку, наданого для добровільного виконання, а тому підстави для стягнення з боржника виконавчого збору в наявності.

Проте, з такими твердженнями погодитись не можна.

Варто зазначити, що сплив строку на добровільне виконання сам по собі не може бути достатньою та безумовною підставою для стягнення виконавчого збору, оскільки органом державної виконавчої служби у розумінні статей 32-34 ГПК України не доведено належними та допустимими доказами вчинення дій, які б свідчили про примусове виконання наказу.

Разом з цим, необхідно зазначити, що згідно п.3.7.4 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 у разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 5, 8, 9, 11-13 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження», якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець у постанові про закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа) зазначає про виділення постанови про стягнення виконавчого збору в окреме провадження та не пізніше наступного робочого дня після завершення такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору, про що виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Строк для самостійного виконання боржнику в такому випадку не надається.

Як вбачається з постанови про закінчення виконавчого провадження №40934685 від 30.04.2014, в такій не міститься жодних відомостей про виділення постанови про стягнення виконавчого збору в окреме провадження, а тому винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.05.2014 щодо стягнення з боржника на користь ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві виконавчого збору в сумі 11 119,58 грн є таким, що не відповідає вимогам названої Інструкції та порушує права боржника у виконавчому провадженні.

Крім того, необхідно зазначити, що оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження в порушення строків, встановлених Інструкцією з організації примусового виконання рішень, була винесена не наступного дня (05.05.2014), а лише 23.05.2014.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно п. 3 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду,

Апеляційний господарський суд вважає, що ухвала господарського суду м. Києва від 25.06.2014 року у справі №910/8047/13 була прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» - задоволенню.

Як зазначено в п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з її задоволенням на підставі статті 49 ГПК України покладаються на ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві.

Керуючись статтями 4-3, 32, 33, 43, 49, 80, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» на ухвалу Господарського суду м. Києва від 25.06.2014 у справі №910/8047/13 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 25.06.2014 у справі №910/8047/13 скасувати.

3. Визнати незаконними дії Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві по винесенню постанови від 12.12.2013 про стягнення з Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» виконавчого збору в розмірі 11 119,58 грн у виконавчому провадженні № 40934685 та постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.05.2014 щодо виконання постанови про стягнення виконавчого збору від 12.12.2013 у виконавчому провадженні №43437929.

4. Визнати недійсною постанову, винесену Відділом Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві від 12.12.2013 у виконавчому провадженні № 40934685.

5. Визнати недійсною постанову, винесену Відділом Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві від 23.05.2014 у виконавчому провадженні № 43437929.

6. Стягнути з Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві (04032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 110, код 34967593) на користь Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» (01034, м. Київ, вул. Лисенка, буд. 6, код 04713033) судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції в сумі 609,00 грн (Шістсот дев'ять гривень 00 коп).

7. Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.

8. Матеріали справи №910/8047/13 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді Г.А. Жук

В.Г. Суховий