Постанова № 40271995, 18.08.2014, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

18 серпня 2014 р. Справа № 802/2703/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Альчука Максима Петровича,

секретаря судового засідання: Боровської Т.А.

позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідача: ОСОБА_3

третіх осіб: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до: реєстраційної служби Іллінецького районного управління юстиції, третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6

про: визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до реєстраційної служби Іллінецького районного управління юстиції, третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням суду визнано протиправним та скасовано правовстановлюючий документ, який став підставою для державної реєстрації та видачі свідоцтва про право власності на земельну ділянку.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, з посиланнями на обставини, викладені у позовній заяві та письмових поясненнях (а.с. 36).

Представник відповідача в судовому засіданні проти заявленого позову заперечував в повному обсязі, просив відмовити в його задоволенні.

Треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в судовому засіданні проти заявленого позову заперечували в повному обсязі, просили відмовити в його задоволенні.

Третя особа ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена судом належним чином та завчасно. Її неявка не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову, з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням державного реєстратора реєстраційної служби Іллінецького районного управління юстиції Вінницької області № 2477412 від 22.05.2013 року проведено державну реєстрацію права спільної сумісної власності громадян ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 і ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,2198 га, розташовану по АДРЕСА_1, та видано свідоцтво про право власності № 3765730 від 22.05.2013 року.

Підставою для проведення державної реєстрації стало рішення Паріївської сільської ради Іллінецького району Вінницької області № 171 від 19.04.2013 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), часткову зміну рішення", яким у список співвласників належної ОСОБА_5 земельної ділянки були включені ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_4, уточнено площу земельної ділянки із первісних 0,19 га до 0,2198 га, а також затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) громадян ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 і ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,2198 га, в тому числі для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - 0,2198 га, яка розташована по АДРЕСА_1.

Постановою Іллінецького районного суду Вінницької області від 02.04.2014 року у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Паріївської сільської ради Іллінецького району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення ради, треті особи без самостійних вимог ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 і ОСОБА_4 рішення № 171 від 19.04.2013 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), часткову зміну рішення" визнано протиправним і скасовано в цілому.

Із змісту вказаної постанови встановлено, що на підставі рішення Паріївської сільської ради № 171 від 19.04.2013 року частину земельної ділянки, яка належить позивачу в порядку спадкування за заповітом, передано у власність третім особам. Дана постанова набула законної сили 15.04.2014 року (а.с. 6-7).

В червні 2014 року позивач зверталася до реєстраційної служби Іллінецького РУЮ з письмовою заявою про скасування запису про державну реєстрацію права власності третіх осіб на земельну ділянку площею 0,2198 га, розташовану в АДРЕСА_1, проте листом реєстраційної служби Іллінецького РУЮ № 3.2-12/10 від 05.06.2014 року їй відмовлено у внесенні запису про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно до Державного реєстру прав (а.с. 10).

З цих підстав позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення реєстраційної служби Іллінецького РУЮ Вінницької області № 2477412 від 22.05.2013 року про державну реєстрацію права спільної сумісної власності третіх осіб на земельну ділянку та свідоцтво на право власності № 3765730 від 22.05.2013 року, а також зобов'язати відповідача внести відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядком надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 703 від 22.06.2011 року, Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 р. № 868 "Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно".

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно п. 2 ч.1 ст. 4 Закону обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема: право постійного користування та право оренди земельної ділянки.

Державна реєстрація прав проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою (ч. 1 ст. 19 Закону).

Аналогічні норми містяться в Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 703 від 22.06.2011 року, в чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції (далі - Порядок).

Відповідно до п. 26 цього Порядку для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.

Документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно є, зокрема: інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону (п.п. 16 п. 27 Порядку).

Згідно із п. 42 Порядку державний реєстратор у встановлених законом випадках за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно, на підставі якого проводить державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Як свідчать матеріали реєстраційної справи, основним документом, який підтверджував виникнення права власності земельної ділянки за третіми особами, реєстрація якого здійснена рішенням державного реєстратора № 2477412 від 22.05.2013 року, було рішення Паріївської сільської ради № 171 від 19.04.2013 року.

Тобто, станом на момент державної реєстрації згідно рішення державного реєстратора, реєстраційні дії вчинено з дотриманням законодавства, що регулює порядок проведення таких дій.

Однак, як встановлено в описовій частині даної постанови, рішенням Іллінецького районного суду від 02.04.2014 року рішення Паріївської сільської ради № 171 від 19.04.2013 року визнано протиправним і скасовано в цілому.

Відповідно до п.п. 10, 16 п. 37 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 р. № 868 "Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є: рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Згідно із п. 49-1 цього Порядку документом, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку, може також вважатися рішення сільської ради щодо передачі (надання) земельної ділянки у власність або користування.

Для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новосформовану земельну ділянку в разі формування земельної ділянки шляхом поділу або об'єднання раніше сформованих земельних ділянок заявник подає документ, що підтверджує виникнення права власності на раніше сформовану земельну ділянку (п. 59 цього Порядку).

Аналіз викладених норм свідчить про те, що під час державної реєстрації права власності на земельну ділянку, особа, яка звертається із заявою обов'язково повинна додавати документ, на підставі якого виникло таке право.

Враховуючи викладене, а також те, що згідно постанови суду рішення Паріївської сільської ради № 171 від 19.04.2013 року скасоване, тобто відсутній документ, який був підставою для проведення державної реєстрації права власності земельної ділянки та видачі свідоцтва про права власності третім особам, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити шляхом визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора № 2477412 від 22.05.2013 року про державну реєстрацію та свідоцтва про право власності № 3765730 від 22.05.2013 року, виданого на підставі вказаного рішення.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання реєстраційної служби Іллінецького РУЮ внести запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування державної реєстрації права спільної сумісної власності вказаних осіб на земельну ділянку по АДРЕСА_1, то суд відмовляє в задоволенні даної вимоги, в зв'язку з наступним.

Відповідно до ст. 26 Закону записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що в цій частині адміністративний позов не може бути задоволений, оскільки скасування судом рішення про державну реєстрацію прав є підставою для внесення до Державного реєстру прав запису про скасування такої реєстрації.

Згідно ст.ст. 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення реєстраційної служби Іллінецького районного управління юстиції Вінницької області № 2477412 від 22.05.2013 року про державну реєстрацію права спільної сумісної власності ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 0,2198 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої по АДРЕСА_1.

Визнати протиправним та скасувати свідоцтво на право власності № 3765730 від 22.05.2013 року на земельну ділянку по АДРЕСА_1.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 48 грн. 72 коп. судових витрат.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Альчук Максим Петрович