Ухвала суду № 40270984, 19.08.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УКРАЇНА

Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2014 р.Справа № 548/913/14-а

Головуючий 1 інстанції: Старокожко В.П.

Доповідач: Водолажська Н.С.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Водолажська Н.С.,

Суддя Філатов Ю.М., Суддя Бенедик А.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хорольського районного суду Полтавської області від 16.06.2014р. по справі № 548/913/14-а

за позовом ОСОБА_1

до Хорольської міської ради в особі міського голови Свириденка Ігоря Володимировича

про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Хорольського районного суду Полтавської області з позовом, в якому просив визнати незаконними та протиправними дії суб'єкта владних повноважень - Хорольської міської ради в особі міського голови Свириденка І.В.; зобов'язати Хорольську міську раду в особі міського голови Свириденка І.В. вчинити дії - розірвати договір оренди земельної ділянки від 26.12.11 р. № 532480004002044.

Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 16.06.14 р. по справі № 548/913/14-а у відкритті провадження було відмовлено.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Хорольського районного суду Полтавської області від 16.06.14 р. по справі № 548/913/14-а та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Сторони по справі в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином. Розгляд справи просили проводити за їх відсутності.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції дійшов до висновку, що даний спір за своєю правовою природою є господарським, оскільки виник у сфері цивільних, господарських відносин між відповідачем, як орендодавцем, та позивачем як орендарем земельної ділянки, склад сторін відповідає ст. 1 ГПК України, тому дана справа є підвідомча Господарському суду Полтавської області.

При цьому суд першої інстанції послався на п. 1.2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.11 р. «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», де вказано, що з положень ст. 13, ст. 14, ст. 140, ст. 142, ст. 143 Конституції України, ст. 11, ст. 16, ст. 167, ст. 169, ст. 374 ЦК України, ст. 2, ст. 8, ст. 48, ст. 133, ст. 148, ст. 152, ст. 197, ст. 283 ГК України, ст. 80, ст. 84, ст. 123, ст. 124, ст. 127, ст. 128 Земельного кодексу України випливає, що органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок. Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини.

Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності. Таким чином, справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору ст. 1 ГПК України підвідомчі господарським судам.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 26.12.11 р. між ОСОБА_1 та Хорольською міською радою в особі голови Свириденка І.В. укладений договір оренди земельної ділянки, розташованої у АДРЕСА_1, який було зареєстровано у Відділі Держкомзему у Хорольському районі 09.04.12 р. за № 532480004002044. На вказаній земельній ділянці розташовані належні позивачу будівлі контори, складу, приміщення холодильних камер та складу-магазину. В п. 33 договору оренди земельної ділянки від 26.12.11 р. № 532480004002044 вказано істотну умову припинення дії договору, а саме відчуження майна, яке знаходиться на орендованій земельній ділянці. На підставі договору № 1865 від 30.07.13 р. право власності на будівлю складу-магазину перейшло до ОСОБА_3.

У зв'язку з цим, 21.10.13 р. позивач звернувся до Хорольської міської ради в особі міського голови Свириденка І.В. із заявою про розірвання договору оренди за № 532480004002044 від 26.12.11 р. у зв'язку із зміною власника однієї із будівель та укласти нові договори із землекористувачами. До заяви позивачем були додані докази переходу права власності на склад-магазин до ОСОБА_3 Разом з тим, листом № 1480/02-22 від 15.11.13 р. позивачу було відмовлено у розірванні договору. При цьому посадові особи Хорольської міської ради спонукали позивача отримати дозвіл та виготовити технічну документацію щодо поділу вказаної земельної ділянки. Рішенням 49 сесії 6 скликання Хорольської міської ради № 629 від 20.12.13 р. (п. 2) позивачу було відмовлено у припиненні договору шляхом його розірвання у зв'язку із тим, що він не провів поділу земельної ділянки.

Наведені обставини стали підставою для звернення позивача до суду першої інстанції із позовними вимогами про розірвання у судовому порядку договору оренди земельної ділянки № 532480004002044 від 26.12.11 р.

Колегія суддів зазначає, що відповідно ч. 1, ч. 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

В п. ч. 1 ст. 3 КАС України визначено, що справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в т.ч. на виконання делегованих повноважень.

З наведених вище норм права вбачається, що справа, яка підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, є спором фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. У цій категорії справ з'ясування присутності у спорі органу державної влади чи органу місцевого самоврядування не є достатнім для висновку про те, що справа є публічною, оскільки необхідно враховувати і характер спірних правовідносин.

Необхідно зазначити, що договір оренди є договором цивільно-правовим (господарсько-правовим), а отже, ґрунтується на добровільному волевиявленні і не допускає застосування до нього імперативного методу правового регулювання. В свою чергу, адміністративний договір ? це дво- або багатостороння угода, зміст якої складають права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди (п. 14 ч. ст. 3 КАС України).

Підставою для звернення позивача до суду першої інстанції слугувала відмова органу місцевого самоврядування розірвати договір оренди земельної ділянки. При цьому, така відмова була оформлена у формі Рішенням 49 сесії 6 скликання Хорольської міської ради № 629 від 20.12.13 р., яким позивачу було відмовлено у припиненні договору шляхом його розірвання. Із вимогою про оскарження даного рішення позивач до суду першої інстанції не звертався.

Водночас господарськими судами розглядаються на загальних підставах справи зі спорів за участю суб'єкта владних повноважень, якщо такі спори виникають з цивільних чи господарських правовідносин, в яких ці органи виступають на рівних засадах з іншими учасниками відповідних відносин (наприклад, у зв'язку з виконанням цивільно-правових чи господарсько-правових договорів).

Відповідно ч. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2010 від 01.04.10 р. у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 143 Конституції України, пунктів «а», «б», «в», «г» ст. 12 ЗК України, п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України визначено, що: «В аспекті конституційного подання: - положення ч. 1 ст. 143 Конституції України, згідно з якими територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування «вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції», слід розуміти так, що при вирішенні цих питань органи місцевого самоврядування діють як суб'єкти владних повноважень; - положення пунктів «а», «б», «в», «г» ст. 12 ЗК України у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб'єкти владних повноважень; - положення п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на «спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності» слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.

Оскільки в даному випадку позивача не звертався до суду першої інстанції із вимогами щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності по земельному спору з органом місцевого самоврядування, як суб'єктом владних повноважень, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що дану справу (позовні вимоги про розірвання договору оренди) не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства у зв'язку з відсутністю в даному випадку публічно-правового спору.

Зважаючи на те, що ухвала Хорольського районного суду Полтавської області від 16.06.14 р. по справі № 548/913/14-а прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 197, 199, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хорольського районного суду Полтавської області від 16.06.14 р. по справі № 548/913/14-а - залишити без задоволення.

Ухвалу Хорольського районного суду Полтавської області від 16.06.14 р. по справі № 548/913/14-а за позовом ОСОБА_1 до Хорольської міської ради в особі міського голови Свириденка Ігоря Володимировича про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Водолажська Н.С.Судді(підпис) (підпис) Філатов Ю.М. Бенедик А.П.