Постанова № 40270849, 22.08.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 серпня 2014 року письмове провадження № 826/10265/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі : головуючого - судді Арсірія Р.О. вирішив адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Текнопак»

до Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання дій незаконними, скасування припису № 142/п та постанови № 22-14 від 29 травня 2014 року,

ВСТАНОВИВ :

Позивач 16.07.2014 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив :

- визнати незаконними дії Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в особі заступника начальника відділу інспекції державного контролю об'єктів культурної спадщини та археологічного нагляду Печінкіна А.В., головного спеціаліста відділу інспекції державного контролю об'єктів культурної спадщини та археологічного нагляду Купрієнко Є.І. по проведенню інспекційної перевірки об'єкта культурної спадщини по вул. Костянтинівській, 11/13 в м. Києві (охоронний № 69) зі складанням акту огляду об'єкта культурної спадщини від 08.054.2014.,

- визнати незаконними дії Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в особі заступника начальника відділу інспекції державного контролю об'єктів культурної спадщини та археологічного нагляду Печінкіна А.В., головного спеціаліста відділу інспекції державного контролю об'єктів культурної спадщини та археологічного нагляду Купрієнко Є.І. по складанню акта про вчинення правопорушення № 33 від 11.08.2014 щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Текнопак» (юридична адреса: м. Київ, вул. Костянтинівська, 11/13),

- скасувати припис № 142/п від 29.05.2014 р., ухвалений Управлінням охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в особі заступника начальнику відділу інспекції державного контролю об'єктів культурної спадщини та археологічного нагляду Печінкова А.В. на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Текнопак» (юридична особа юридична адреса: м. Київ, вул. Костянтинівська, 11/13),

- скасувати постанову № 22-14 від 29.05.2014 про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини, ухвалену Управлінням охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в особі виконуючого обов'язки начальника управління Дігтяр Я.Я. стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Текнопак» (юридична особа юридична адреса: м. Київ, вул. Костянтинівська, 11/13).

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що дії відповідача та спірні припис і постанова порушують його інтереси та охоронювані законом права стосовно процедури проведення перевірки об'єкта, накладання штрафу та визначення відповідальності за правопорушення у сфері охорони культурної спадщини.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, мотивуючи свою позицію аналогічно викладеному у позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, вважала його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, згодом суду надала письмові заперечення, просила у задоволенні позову відмовити.

Задовольняючи клопотання представників сторін, суд викликав свідків, що надали інформацію стосовно обставин справи. В судове засідання 13.08.2014 р. прибув та був допитаний у якості свідка ОСОБА_5, який у судовому засіданні вказав, що він займає посаду директора ТОВ «Текнопак». Зазначив, що перевірки на об'єкті культурної спадщини не проводилося. В 2014 році на об'єктах, що належать підприємству жодних будівельних робіт не здійснювалося.

Прибуття свідків, працівників відповідача, в судове засідання не було забезпечено, оскільки представник відповідача в судове засідання 13.08.2014 р. не з'явився.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на наведене та з урахуванням вимог ст.128 КАС України, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справу у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

Позивач - юридична особа - товариства з обмеженою відповідальністю «Текнопак» (ІК 31514835), зареєстрована Подільською районною у місті Києві державною адміністрацією 24.07.2001, за адресою: 04071, місто Київ, вул. Костянтинівська/Хорива 11/13 (літера А).

Свою діяльність ТОВ «Текнопак» здійснює на підставі Статуту, затвердженого загальними зборами учасників, протокол № 2 від 28.11.2010 (нова редакція).

Відповідач - Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) -є юридичною особою - структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який підпорядковується голові Київської міської державної адміністрації, підзвітне та підконтрольне Київській міській раді, а з питань виконання функцій державної виконавчої влади - центральному органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, та здійснює свою діяльність на підставі Положення про Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 28.09.2005 N 1805 (в редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 16.04.2008 N 550).

У відповідності до п. 6 Положення основними завданнями Управління є, забезпечення реалізації державної політики, національних пріоритетів і світових стандартів у сфері охорони культурної спадщини м. Києва з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і прийдешніх поколінь; забезпечення виявлення, наукового вивчення, класифікації, захисту, збереження, належного утримання і відповідного використання об'єктів культурної спадщини; забезпечення дослідження, консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту, пристосування об'єктів культурної спадщини; контроль за дотриманням Закону України «Про охорону культурної спадщини», інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини.

ТОВ «Текнопак» з 2000-х років є власником нежитлових будівель по вул. Костянтинівська, 11/13 А, до складу яких, зокрема, входила одноповерхова будівля - пам'ятка архітектури - будинок архітектора Меленського А., що підтверджується наданим відповідачем паспортом індекс 3.2/2,5/69/м-2.10.85. Зазначений факт сторонами не заперечується.

08.04.2014 представниками Управління охорони культурної спадщини - заступником начальника відділу Інспекції державного контролю об'єктів культурної спадщини та археологічного нагляду Печінкіним А.В., та головним спеціалістом відділу Інспекції державного контролю об'єктів культурної спадщини та археологічного нагляду Купрієнко Є.І., було проведено перевірку об'єкта культурної спадщини по вул. Костянтинівська, 11\13, який є пам'яткою архітектури та історії місцевого значення, охоронний № 69 (розпорядження представника Президента України від 17.02.1994 № 105).

За результатами перевірки посадовими особами відповідача зроблено висновок, що на об'єкті проводяться будівельні роботи без погодженої з Управлінням проектної документації, без дозволу Управління на проведення робіт, за відсутності охоронного договору. Вказано, що доступ до об'єкт культурної спадщини для ознайомлення з його станом, способом використання, веденням реставраційних робіт уповноваженим на це особам відмовлено охороною, чим порушено ст. 9 , ст. 23, п. 2, 3 ст. 24, п. 2 ст. 26 Закону «Про охорону культурної спадщини».

Висновки перевірки викладені в акті № 33 про вчинення правопорушення від 11.04.2014.

Втім, відповідачем ані в акті, ані в наданих суду доказах не зазначено архітектурних меж перевіряємої пам'ятки культурної спадщини, не зазначено ступеню її охорони. Тобто не можливо визначити об'єкту охорони культурної спадщини, щодо якого було здійснено перевірку.

За результатами перевірки 29.05.2014 Управлінням охорони культурної спадщини видано ТОВ «Текнопак» припис 142/п, яким було зобов'язане позивача припинити будь-які роботи на пам'ятці до отримання необхідних документів для здійснення робіт на вказаному об'єкті культурної спадщини, погодити з Управлінням науково-проектну документацію на проведення робіт на вказаному об'єкті, отримати письмовий дозвіл від Управління на виконання робіт за вказаною адресою, укласти з Управлінням охоронний договір та повідомити відділ Інспекції державного контролю об'єктів культурної спадщини та археологічного нагляду Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до 29.07.2014.

Крім того, постановою № 22-14 про накладання фінансових санкцій за правопорушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини 29.05.2014 на ТОВ «Текнопак» за порушення ст. 9, ст. 23, п. 2, 3 ст. 24, п. 2 ст. 26 Закону «Про охорону культурної спадщини» на підставі абз. 1, 4 ч. 1 ст. 44 Закону України «Про охорону культурної спадщини», було накладено штраф у сумі 170 000 грн., та за порушення ч. 1 ст. 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» у розмірі 17 000 грн. Фінансові санкції на загальну суму 187 000 грн.

На вирішення суду поставлено питання правомірності проведення перевірки, складання акту перевірки, припису та накладення штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч.2 зазначеної статті Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно норм ч. 2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь визначені Законом України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 № 1805-IІI (зі змінами та доповненнями).

Утримання та використання пам'яток культурної спадщини визначено нормами ст. 24 вказаного Закону

Власник або уповноважений ним орган, користувач зобов'язані утримувати пам'ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору ( ч.1 ст. 24 Закону).

Використання пам'ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам'ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо (ч.2 ст. 24 Закону).

Забороняється змінювати призначення пам'ятки, її частин та елементів, робити написи, позначки на ній, на її території та в її охоронній зоні без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини (ч.3 ст. 24 Закону).

Згідно ст.26 Закону України «Про охорону культурної спадщини» роботи із збереження об'єктів культурної спадщини проводяться згідно з реставраційними нормами та правилами, погодженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Будівельні норми та правила застосовуються у разі проведення робіт із збереження об'єкта культурної спадщини лише у випадках, що не суперечать інтересам збереження цього об'єкта.

У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи та не оспорюється сторонами, що у 2010 році відповідно дозволу Державної служби з питань національної культурної спадщини № 22-3295/35 від 11.11.2010 ТОВ «Українська будівельно-промислова компанія» на підставі Дефектного акту № 27/10-10, проводилися першочергові протиаварійні роботи на пам'ятці архітектури та містобудування місцевого значення (розпорядження представника Президента від 17.09.1994 № 105, охоронний № 69) по вул. Костянтинівській, 11/13 (вул. Хорива,13/11) у Подільському районі м. Києва.

Втім, вказані протиаварійні роботи не є предметом даного позову, тому суд не досліджує правомірність їх проведення. Позивач стверджує, що жодних будівельних робіт на вказаному об'єкті культурної спадщини з того періоду (2010 рік) не проводилося.

У відповідності до ст.69 КАС України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

В силу чч. 1-2 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд критично ставиться до того, що відповідач у якості доказів у справі посилається, зокрема, на фотофіксацію та інформаційний стенд «Реставрація з пристосуванням пам'ятки архітектури 1818 року - будинку А. Меленського та реконструкція нежитлової будівлі під офісно-готельний комплекс в складі садиби № 11/13 по вул. Костянтинівська у Подільському районі м. Києва», з огляду на наступне.

Позивач не заперечував у судовому засіданні, що ним проводилося будівельно-реставраційні роботи нежитлової будівлі, що не є культурною спадщиною, та яка примикає до зазначеної пам'ятки архітектури, про що свідчить зазначений інформаційний стенд. Крім того, як вбачається із матеріалів фотофіксації, сам об'єкт культурної спадщини накритий захисною сіткою.

Отже, твердження відповідача про те, що на об'єкті культурної спадщини позивачем проводяться будівельні роботи, не мають доказового підґрунтя.

Крім того, як вбачається із листа ТОВ «КИЇВ ІНВЕСТ-БУД» від 28.03.2014 № 109/03А «Щодо подальшого виконання договору» на адресу ТОВ «Текнопак», з 01.04.2014 ТОВ «КИЇВ ІНВЕСТ-БУД» не проводитиме ніяких робіт на тій частині будівлі, що не є пам'яткою і значиться в затвердженому проекті як реконструкція, до часу відновлення фінансування.

Щодо ухилення позивача від укладання охоронного договору, то суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Згідно ч.1 ст. 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини», усі власники пам'яток, щойно виявлених об'єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об'єкти зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

Порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України(ч.3 ст.23 Закону).

Таким порядком є Порядок укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини, затверджений постановою КМУ від 28.12.2001 № 1768, згідно якого власник пам'ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов'язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам'ятки чи її частини у власність або у користування, укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Суд вважає безпідставними доводи відповідача про ухилення позивача більше ніж 10 років від укладання охоронного договору, оскільки суду не надано доказів реагування контролюючого органу у сфері охорони культурної власності та застосування фінансових санкцій.

Суду не надано будь яких доказів, що відповідач здійснював заходи, щодо укладання відповідного договору відповідно до вимог ст. 181 Господарського Кодексу України - направляв проект договору, надсилав листи, факсограми, телеграми, телефонограми тощо. Тобто відсутня ініціатива сторони договору, від якої інша сторона мала можливість ухилитись.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, з приводу укладення охоронного договору ТОВ «Текнопак» зверталося до відповідача листом від 12.02.2014, однак відповіді на своє звернення не отримав.

Неотримання позивачем відповіді на своє звернення з питання укладення охоронного договору та повернення рекомендованих листів від 11.04.2014 та від 29.05.2014 на адресу Управління охорони культурної спадщини підтверджується, окрім пояснень представника позивача, листом від 10.07.2014 № 335-т-725 Північного поштамт Київської міської дирекції УДППЗ «Укрпошта». Зазначеним листом роз'яснюється, що у зв'язку із виниклим непорозумінням, ТОВ «Технопак» за адресою не розшукане, керівнику ВПЗ Київ - 71 вказано на посилення контролю за роботою підлеглих працівників.

Доступ до об'єктів культурної спадщини регламентований ст. 9 зазначеного Закону.

Право безумовного доступу до об'єктів культурної спадщини з метою їхнього обстеження, ознайомлення зі станом зберігання, характером та способом використання, ведення реставраційних робіт, одержання відповідних даних, наукового вивчення мають особи, уповноважені на це органами охорони культурної спадщини. Власник об'єкта культурної спадщини або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, виконавець реставраційних робіт зобов'язані допускати уповноважених органами охорони культурної спадщини осіб для виконання ними своїх обов'язків до об'єктів культурної спадщини та на їхню територію.

Втім, суду не надано жодного доказу присутності чи недопуску посадових осіб відповідача щодо проведення перевірки об'єктів нерухомості ТОВ «Текнопак».

Також, відповідальність юридичних осіб за порушення законодавства про охорону культурної спадщини регламентована ст. 44 Закону України «Про охорону культурної спадщини»

Згідно ч.1 зазначеної статті Закону, відповідний орган охорони культурної спадщини накладає на юридичну особу, яка є власником або уповноваженим ним органом чи замовником робіт, такі фінансові санкції:

- за проведення будь-яких незаконних робіт, що можуть завдати або завдали шкоди пам'ятці, її території, охоронюваній археологічній території, охоронним зонам, історичним ареалам населених місць, - у розмірі від тисячі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п.1 ч. 1 ст.44 Закону),

- за ухилення власника пам'ятки або уповноваженого ним органу від підписання охоронного договору або за порушення ним режиму використання пам'ятки - у розмірі від ста до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п.4 ч.1 ст. 44 Закону).

Суд звертає увагу на те, що у оскаржуваній постанові йдеться про максимальний розмір штрафу за порушення, зміст об'єктивної сторони яких не конкретизовано. Втім, об'єктивна сторона правопорушення включає в себе не тільки дії суб'єкта, але й обов'язково вимагає наявності наслідків у вигляді шкоди (в тому числі потенційної) та причинно-наслідкового зв'язку між такими діями та наслідком. Така конструкція виключає можливість застосування санкції за відсутності хоча б одного з перелічених елементів об'єктивної сторони правопорушення.

Крім того, логічною вбачається пов'язаність розміру санкції з наслідками вчинення правопорушення, зокрема, застосування максимального її розміру не може ґрунтуватися на потенційній можливості настання шкоди або припущеннях.

Суду відповідачем не надано обґрунтування підстав застосування саме максимальних штрафних санкцій.

Крім того, як вбачається із постанови про закриття справи № 2380 від 07.07.2014, адміністративна комісія при виконавчому органі Київської міської ради (Київській міський державній адміністрації) постановила закрити справу, яка порушена у відповідності ч.1 ст.23, ч.1 ст. 26 Закону України «Про охорону культурної спадщини», а саме, проведення робіт у приміщенні об'єкта культурної спадщини без дозволу управління охорони культурної спадщини, ухилення від укладення договору з управлінням (вулю Костянтинівська 11/13), у відношенні директора ТОВ «Текнопак» ОСОБА_5 у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Також, відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, суд вважає доведеним, що відповідачем у межах своїх повноважень, але не у спосіб, що передбачений діючим законодавством, було проведено перевірку дотримання вимог діючого законодавства у сфері охорони культурної спадщини. З огляду на встановлені вище обставини та досліджені матеріали справи, вбачається що позивачем ТОВ «Текнопак»» у межах спірних правовідносин не порушено вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини, тому склад правопорушення вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини» відносно позивача нормативно та документально не підтверджується, а винесення припису та накладення штрафу відбулось протиправно.

Отже, суд вважає, що захист порушеного права позивача слід здійснити шляхом скасування спірних припису № 142/п від 29.05.2014 та постанови № 22-14 від 29.05.2014, а позовні вимоги ТОВ «Текнопак» задовольнити частково.

Розподіл судових витрат здійснити у відповідності до ст.94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 94, 128,163-165, 167, 254 Кодексу адмністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Текнопак» задовольнити частково.

Скасувати припис Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 142/п від 29 травня 2014 року щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Текнопак».

Скасувати постанову Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 22-14 від 29 травня 2014 року про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини на Товариства з обмеженою відповідальністю «Текнопак» у розмірі 187 000 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати в сумі 146,16 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Текнопак» за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій