Постанова № 40270845, 18.08.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 серпня 2014 року 12:55 № 826/10698/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Шевченко М.В. вирішив адміністративну справу

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Укройлпродукт» до Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києвіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Укройлпродукт» (надалі - позивач або ТОВ «Укройлпродукт») з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - відповідач або ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.03.2014 року № 000002242203.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, оскільки ТОВ «Укройлпродукт» не порушувало вимог п.198.2., п.198.3., п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України, а в основу прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідача покладені незаконні висновки за результатами фактично не проведеної перевірки (акт перевірки складено у приміщенні податкового органу на підставі раніше одержаних за письмовими запитами копій документів), що суперечить вимогам діючого податкового законодавства та підтверджує протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідача.

Представник відповідача проти позову заперечував, вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача законним та обґрунтованим, прийнятим з підстав встановлення, під час перевірки позивача, факту нереальності проведення господарських операцій між позивачем та контрагентами, що, за правилами діючого податкового законодавства позбавляє платника податків (у даному випадку - позивача) права на формування податкового кредиту по таким операціям.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їхніх представників, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем згідно із пп.78.1.1 п.78.1. ст.78 Податкового кодексу України була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання податкового законодавства по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Бізнес Капітал» (код за ЄДРПОУ 37175309), ТОВ «Укрфрут» (код за ЄДРПОУ 37413473) та ТОВ «Біг Бен» (код за ЄДРПОУ 38576599) за період з 01.09.2013 року по 30.09.2013 року.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.09.2013 року по 30.09.2013 року по взаємовідносинах ТОВ «Бізнес Капітал», ТОВ «Укрфрут» та ТОВ «Біг Бен» встановлено його завищення на загальну суму 2016451,00 грн., у тому числі, по періодам: вересень 2013 року - 2016451,00 грн. та, відповідно, встановлено завищення від'ємного значення податку на додану вартість на зазначену суму.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 23.12.2013 року № 2467/26-56-22-03-09/37036907, яким зафіксовані виявлені під час перевірки порушення позивачем норм податкового законодавства України, зокрема:

п.198.2., п.198.3., п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено від'ємне значення податку на додану вартість на загальну суму 2016451,00 грн., у тому числі, по періодам: вересень 2013 року - 2016451,00 грн.

Не погоджуючись з такими висновками акту перевірки, позивачем, у порядку п.86.7. ст.86 Податкового кодексу України, подавалися відповідачу заперечення до акту перевірки, за результатом розгляду яких, висновки акту перевірки від 23.12.2013 року № 2467/26-56-22-03-09/37036907 були залишені без змін.

Вищезазначені порушення обґрунтовані з боку відповідача наступним.

Взаємовідносини позивача (покупець) з ТОВ «Бізнес Капітал» (постачальник) ґрунтувалися на договорі поставки ПММ від 27.09.2013 року № 2709-У-Б, за умовами якого постачальник зобов'язувався на умовах та у порядку, визначених Договором, поставити покупцю нафтопродукти (дизельне паливо Л-К5) у кількості 544,00 тони (+/-5%), а покупець зобов'язувався на умовах та в порядку, визначених цим Договором, прийняти товар та оплатити його за ціною 5 793 600,00 грн. з ПДВ. Транспортування товару до станції або пункту призначення організовується покупцем. Постачальник зобов'язується поставити товар не пізніше 30-ти днів з дати підписання Договору. Розрахунок за товар здійснюється покупцем на умовах 100% попередньої оплати.

На підтвердження реальності вчинення зазначених операцій поставки, виконання умов договору поставки ПММ від 27.09.2013 року № 2709-У-Б, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар, ТОВ «Бізнес Капітал» була виписана позивачу податкова накладна від 27.09.2013 року № 19 на паливо дизельне ДТ-Л-К5 у кількості 543,1921 тони на загальну суму 5 785 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 964 166,67 грн.).

В той же час, позивачем не надано до перевірки документи, що підтверджують факт взаєморозрахунків між товариствами; додаткові угоди, які за умовами договору поставки ПММ від 27.09.2013 року № 2709-У-Б є його невід'ємною частиною; видаткові накладні та/або акти прийому-передачі продукції, складання яких передбачені умовами договору поставки ПММ від 27.09.2013 року № 2709-У-Б, а також документів, які підтверджують факт транспортування та зберігання продукції.

Взаємовідносини позивача (покупець) з ТОВ «Укрфрут» (постачальник) ґрунтувалися на договорі поставки ПММ від 27.09.2013 року № 2709-У-У, за умовами якого постачальник зобов'язувався на умовах та у порядку, визначених Договором, поставити покупцю нафтопродукти (дизельне паливо Л-К5, сорт С) у кількості 500,00 тон (+/-5%), а покупець зобов'язувався на умовах та в порядку, визначених цим Договором, прийняти товар та оплатити його за ціною 5 205 000,00 грн. з ПДВ. Транспортування товару до станції або пункту призначення організовується покупцем. Постачальник зобов'язується поставити товар не пізніше 30-ти днів з дати підписання Договору. Розрахунок за товар здійснюється покупцем на умовах 100% попередньої оплати.

На підтвердження реальності вчинення зазначених операцій поставки, виконання умов договору поставки ПММ від 27.09.2013 року № 2709-У-У, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар, ТОВ «Укрфрут» була виписана позивачу податкова накладна від 27.09.2013 року № 7 на паливо дизельне-Л-К5, сорт С у кількості 496,599 тони на загальну суму 5 169 600,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 861 600,00 грн.).

В той же час, позивачем не надано до перевірки додаткові угоди, які за умовами договору поставки ПММ від 27.09.2013 року № 2709-У-У є його невід'ємною частиною; видаткові накладні та/або акти прийому-передачі продукції, складання яких передбачені умовами договору поставки ПММ від 27.09.2013 року № 2709-У-У, а також документів, які підтверджують факт транспортування та зберігання продукції. Взаєморозрахунки між підприємствами здійснювались у безготівковій формі згідно платіжного доручення від 27.09.2013 року №1847 на загальну суму 5 169 600,00 грн., хоча в листі № 245/12 від 06.12.2013 року позивач зазначає, що станом на 06.12.2013 року заборгованість перед ТОВ «Укрфрут» складає 6 169 600,00 грн.

Взаємовідносини позивача (покупець) з ТОВ «Біг Бен» (постачальник) ґрунтувалися на договорі поставки ПММ від 27.09.2013 року № 2709/13УБ, за умовами якого постачальник зобов'язувався на умовах та у порядку, визначених Договором, поставити покупцю нафтопродукти (дизельне паливо Л-К5, сорт С) у кількості 138,00 тон (+/-5%), а покупець зобов'язувався на умовах та в порядку, визначених цим Договором, прийняти товар та оплатити його за ціною 1 449 000,00 грн. з ПДВ. Транспортування товару до станції або пункту призначення організовується покупцем. Постачальник зобов'язується поставити товар не пізніше 30-ти днів з дати підписання Договору. Розрахунок за товар здійснюється покупцем на умовах 100% попередньої оплати.

На підтвердження реальності вчинення зазначених операцій поставки, виконання умов договору поставки ПММ від 27.09.2013 року № 2709/13УБ, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар, ТОВ «Біг Бен» була виписана позивачу податкова накладна від 27.09.2013 року № 5 на паливо дизельне ДТ-Л-К5, сорт С у кількості 108,962 тон на загальну суму 1 144 102,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 190 683,67 грн.).

В той же час, позивачем не надано до перевірки додаткові угоди, які за умовами договору поставки ПММ від 27.09.2013 року № 2709/13УБ є його невід'ємною частиною; видаткові накладні та/або акти прийому-передачі продукції, складання яких передбачені умовами договору поставки ПММ від 27.09.2013 року № 2709/13УБ, а також документів, які підтверджують факт транспортування та зберігання продукції. Взаєморозрахунки між підприємствами здійснювались у безготівковій формі згідно платіжного доручення від 27.09.2013 року №1849 на загальну суму 5 169 600,00 грн., хоча в листі № 245/12 від 06.12.2013 року позивач зазначає, що станом на 06.12.2013 року заборгованість перед ТОВ «Біг Бен» складає 1 144 102,00 грн.

Крім того, ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві складено акт від 24.12.2013 року № 840/26-56-22-01-03/37175309 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Бізнес Капітал» (код за ЄДРПОУ 37175309) щодо господарських взаємовідносин із платниками податків за період з 01.11.2012 року по 31.10.2013 року, згідно якого встановлено, що від ОУ ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві отримано висновок про результати відпрацювання ризикового платника податків оперативним підрозділом ГУ Міністерства доходів і зборів України, згідно якого місце знаходження платника податку не встановлено, за результатами опитування посадових осіб, засновників не встановлено ознак здійснення реальних фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами. Підприємство має стан « 9» - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. В ході перевірки встановлено порушення ТОВ «Бізнес Капітал» ч.5 ст.203, ч.1, 2 ст.215, ст.216, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Бізнес Капітал» при придбанні та продажу товарів (послуг), а також встановлено відсутність об'єктів оподаткування при визначені доходів та витрати (послуг) за період з 01.11.2012 року по 31.10.2013 року, які підпадають під визначення ст.134, ст.138 Податкового кодексу України.

Також, в ході перевірки позивача, відповідач отримав від ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві акт від 26.11.2013 року № 449/26-53-22-01-15-38576599 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «БІГБЕН» (код за ЄДРПОУ 38576599) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період: за період липень 2013 року, вересень 2013 року, згідно якого встановлено, що зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що товариство не знаходяться за юридичною адресою. Крім того, від оперативного підрозділу ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві отримано висновки №09/11-13/240 від 25.11.2013 року та №09/11-13/241 від 25.11.2013 року про результати відпрацювання ризикового платника податків оперативним підрозділом ГУ Міністерства доходів і зборів України за період - липень 2013 року, вересень 2013 року. За результатами відпрацювання встановлено, що ТОВ «БІГБЕН» за податковою адресою не здійснює свою реальну фінансово-господарську дальність, а використовує дану адресу як поштову, про що, працівниками оперативного управління складено відповідний акт про обстеження приміщення (адреси), щодо ведення господарської діяльності підприємства, на основі якого складено довідку форми № 2 та вправлено до ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві. Неодноразово проведено телефонні дзвінки за номерами вказаними в базі даних та мобільним директора Кушніра О.Г. для надання пояснень по взаємовідносинах з ТОВ «Укройлпродукт», однак останній так і не з'явився. Таким чином, правочини, укладені ТОВ «БІГБЕН» з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

Надавши оцінку викладеному, відповідач дійшов висновку про те, що взаємовідносини (господарські операції поставки) позивача з ТОВ «Бізнес Капітал», ТОВ «Укрфрут» та ТОВ «Біг Бен» не спричиняють реального настання правових наслідків, отже складені по таким операціям первинні документи є такими, що складені всупереч вимогам діючого законодавства, у зв'язку з чим не можуть підтвердити факт здійснення господарських операцій та засвідчити право позивача на формування податкового кредиту по таким взаємовідносинам. Оскільки реальність вчинення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Бізнес Капітал», ТОВ «Укрфрут» та ТОВ «Біг Бен» відсутня, а наслідком для податкового обліку не є фактичний рух активів, а лише задекларований на папері, таким чином, у позивача не було підстав для податкового обліку вказаних операцій.

У зв'язку з виявленими порушеннями, на підставі акта перевірки позивача від 23.12.2013 року № 2467/26-56-22-03-09/37036907, відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 13.01.2014 року № 0000322203, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення дяка 19 Декларації та від'ємного значення рідка 24 декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 року у розмірі 2 016 451,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення відповідача за правилами ст.56 Податкового кодексу України оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку до Головного управління Міндоходів у м. Києві та Міністерства доходів і зборів України.

Рішенням Головного управління Міндоходів у м. Києві від 13.03.2014 року № 2314-110/26-15-10-06-15 про результати розгляду первинної скарги, податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 13.01.2014 року № 000032220 було скасовано та зобов'язано відповідача винести податкове повідомлення-рішення форми «В4» про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 2016451,00 грн. передбачене Порядком № 1236.

На виконання зазначеного рішення Головного управління Міндоходів у м. Києві, відповідачем було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 19.03.2014 року № 000002242203, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2013 року у розмірі 2 016 451,00 грн.

Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 11.04.2014 року № 6563/6/99-99-10-01-15 про результати розгляду скарги, залишене без змін рішення, прийняте за розглядом первинної скарги, а скарга позивача - без задоволення.

Податкове повідомлення-рішення відповідача форми «В4» від 19.03.2014 року № 000002242203, також, за правилами ст.56 Податкового кодексу України оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку до Головного управління Міндоходів у м. Києві та Міністерства доходів і зборів України, за результатом чого оскаржуване податкове повідомлення-рішення було залишене без змін, а скарга позивача - без задоволення.

Позивач вважає податкове повідомлення-рішення відповідача форми «В4» від 19.03.2014 року № 000002242203 протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до п.56.1. ст.56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Дослідивши та надавши оцінку наявним у матеріалах справи письмовим доказам, а також поясненням представників сторін, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (надалі - Кодекс), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Кодексу, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно пп. «а» п.198.1, п.198.2., абз.1 п.198.3. ст.198 Кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, крім іншого, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредит виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6. ст.198 Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1. ст.201 Кодексу, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України);

ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Приписами п.201.4 ст.201 Кодексу передбачено, що податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу (п. 201.6 ст. 201 Кодексу).

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань (п. 201.7 ст. 201 Кодексу).

Відповідно до п.201.10. ст.201 Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 201.2 ст. 201 Кодексу).

Так, наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 року № 1379 на виконання положень ст.201 Кодексу затверджено Порядок заповнення податкової накладної, який набрав чинності 16.12.2011 року та втратив чинність 01.03.2014 року (надалі - Порядок № 1379), тобто діяв на момент здійснення позивачем спірних господарських операцій з контрагентами.

Відповідно до п.5 Порядку №1379, сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п.6.2 Порядку №1379).

Не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, зокрема: відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; порушення порядку заповнення податкової накладної; податкова накладна виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду (п.6.3 Порядку №1379).

Крім того, відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст.9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.2.4, п.2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

З аналізу п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення вбачається, що забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Системний аналіз викладених законодавчих норм свідчить про те, що до складу податкового кредиту не відносяться суми сплаченого податку на додану вартість у складі ціни з придбані товари (роботи, послуги), які не підтверджені відповідними первинними документами, зокрема, податковими накладними, складеними у відповідності до вимог чинного законодавства, у тому числі, Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

При цьому, згідно з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 pоку № 742/11/13-11, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції також передбачена нормами Кодексу.

Крім того, суд звертає увагу на позицію Вищого адміністративного суду України, викладену в оглядовому листі від 06.07.2009 року № 982/13/13-09, в якому зазначено, що правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього, відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 року також зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому, приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Таким чином, поставка товарів, виконання робіт та надання послуг для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість має бути фактично здійснена і підтверджена належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання/реалізації товарів (робіт, послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу доходів/витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкових зобов'язань та податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених документів або сплати грошових коштів.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, змісту акта перевірки позивача від 23.12.2013 року № 2467/26-56-22-03-09/37036907 та вже зазначалося раніше, позивач у перевіряємий період мав договірні взаємовідносини з контрагентами - ТОВ «Бізнес Капітал», ТОВ «Укрфрут» та ТОВ «БігБен», які ґрунтувалися на договорах поставки ПММ, на підтвердження виконання умов яких та сплати податку на додану вартість у складі ціни за придбані позивачем товари, зазначеними контрагентами були виписані позивачу податкові накладні. На думку позивача, податкових накладних цілком достатньо для підтвердження права на формування податкового кредиту по його взаємовідносинам з зазначеними контрагентами.

При цьому, суд вважає, що вищезазначених первинних документів (договорів та податкових накладних) недостатньо для підтвердження отримання товару, оскільки вони неповно відображують господарську операцію. З наданих документів, зокрема, неможливо встановити де товар був розвантажений і зберігався, а також який подальший рух цього товару.

Окрім зазначеного, під час дослідження та надання оцінки поданим позивачем первинним документам (зокрема, договорам поставки) на підтвердження реальності його взаємовідносин з контрагентами, судом встановлено наступне.

Згідно п.3.1. та п.3.2. договорів поставки ПММ від 27.09.2013 року № 2709-У-Б, № 2709-У-У та № 2709/13УБ передбачено, що продукція поставляється покупцю на умовах, зазначених у Додаткових угодах до цього Договору, що є його невід'ємною частиною, згідно Інкотермс 2010 року.

Постачальник вважається таким, що виконав своє зобов'язання по поставці продукції з дати передачі продукції в розпорядження покупця по акту прийому-передачі продукції та/або видаткової накладної на продукцію, підписаної уповноваженими представниками сторін. Право власності на продукцію переходить до покупця з дати поставки продукції. Датою поставки продукції є дата підписання акта прийому-передачі продукції та/або видаткової накладної на продукцію.

Позивачем не подані суду для огляду та надання правової оцінки додаткові угоди до договорів поставки ПММ, видаткові накладні на продукцію та/або акти прийому-передачі продукції, що ставить під сумнів їх існування, а також ставить під сумнів реальність господарських операцій поставки позивача з ТОВ «Бізнес Капітал», ТОВ «Укрфрут» та ТОВ «БігБен», оскільки складання зазначених документів є обов'язковими умовами виконання договорів поставки (у тому числі, невід'ємними їх частинами) та підтверджують виконання зобов'язання по поставці продукції. Також позивачем не подані суду докази (банківські виписки) проведення розрахунків позивача з контрагентами.

Суд звертає увагу на те, що зазначені документи не були надані позивачем відповідачу і під час проведення перевірки.

Відповідно п.44.6. ст.44 до Кодексу, уразі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Крім того, позивачем не надані суду докази, які б підтверджували наявність у його контрагентів фізичних, технічних та технологічних можливостей для вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст вищезазначених господарських операції, що додатково ставить під сумнів реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами - з ТОВ «Бізнес Капітал», ТОВ «Укрфрут» та ТОВ «БігБен».

Враховуючи наведені вище правові норми та обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати господарські операції поставки ПММ позивача з зазначеними контрагентами реальними, а подані на їх підтвердження первинні документи, - первинними бухгалтерськими документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», тобто документами, які підтверджують фактичне придбання позивачем продукції від контрагентів, фактичне здійснення господарських операцій та дають позивачу право на формування податкового кредиту.

Системно проаналізувавши викладене суд вважає зазначені господарські операції такими, що фактично не здійснювалися, а надані позивачем до суду первинні документи такими, що складені з метою штучного формування податкового кредиту по взаємовідносинам позивача з контрагентами - ТОВ «Бізнес Капітал», ТОВ «Укрфрут» та ТОВ «БігБен», отже, у позивача не було підстав для податкового обліку операцій з контрагентами, оскільки реальне вчинення господарських операцій між ними не підтверджено.

З урахуванням того, що по справі не встановлено реальності здійснення господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, суд дійшов висновку про законність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідача від 19.03.2014 року № 000002242203.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірне рішення відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, до яких, зокрема, відносяться прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Аналіз викладених законодавчих норм та обставин справи свідчить про те, що відповідач, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та Законами України.

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В свою чергу, відповідачем доведена правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 19.03.2014 року № 000002242203 з урахуванням вимог, встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази і пояснення, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Укройлпродукт» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій