Рішення № 4026758, 03.07.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.07.09 р. Справа № 32/28пн

Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.

при секретарі судового засідання: Фесечко Ю.П.

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом: Яїцьков А.В. - директор

від відповідача за первісним позовом: Карауш Ю.В. – ліквідатор

у справі за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „МОСРЕАЛТОРГ” м. Докучаєвськ

до відповідача: Комунального підприємства „ЖИТЛОВО – ЕКСПЛУАТАЦІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ” м. Сніжне

про визнання права власності

та за зустрічним позовом: Комунального підприємства „ЖИТЛОВО –

ЕКСПЛУАТАЦІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ” м. Сніжне

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „МОСРЕАЛТОРГ”

м. Докучаєвськ

про визнання угод недійсними.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „МОСРЕАЛТОРГ” м. Докучаєвськ, 18.06.09р. звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства „ЖИТЛОВО – ЕКСПЛУАТАЦІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ” м. Сніжне про визнання права власності.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на невизнання КП „ЖЕО” права власності ТОВ „МОСРЕАЛТОРГ” на спірне майно, придбане останнім за результатами проведення біржових торгів на підставі біржового контракту № 1 від 27.04.09р. та договору купівлі – продажу від 07.05.09р., у зв’язку з неотриманням відповідачем в повному обсязі грошових коштів за придбані об’єкти нерухомості.

Комунальне підприємство „ЖИТЛОВО – ЕКСПЛУАТАЦІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ”, заперечуючи проти задоволення вимог ТОВ „МОСРЕАЛТОРГ”, вказувало на те, що взагалі біржовий контракт № 1 від 27.04.09р. та договір купівлі – продажу від 07.05.09р. є недійсними угодами, які були укладені внаслідок проведення тендеру, оскільки кредитори та потенційні покупці не були належним чином проінформовані про проведення аукціону з продажу майна банкрута (КП „ЖЕО”), участь яких забезпечила б підвищення вартості майна, та як слід – сприяло б задоволенню грошових вимог всіх кредиторів. Зазначені обставини стали підставою для звернення КП „ЖЕО” до суду з зустрічним позовом, провадження за яким було порушено в межах справи № 32/28пн.

Товариство з обмеженою відповідальністю „МОСРЕАЛТОРГ” зазначило про безпідставність та необґрунтованість зустрічних позовних вимог, оскільки саме ліквідатором КП „ЖЕО” було погоджено з комітетом кредиторів 04.03.09р. та 26.04.09р. процедуру продажу спірного майна, що підтверджується відповідним протоколами.

Розглядаючи заявлені позовні вимоги (як первісні, так і зустрічні), суд вважає за необхідне вирішити спочатку зустрічний позов.

Постановою господарського суду Донецької області від 18.06.07р. по справі № 42/124Б КП „ЖЕО” визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором Карауш Ю.В.

На зборах комітету кредиторів позивача за зустрічним позовом, оформлених протоколом № 10 від 04.03.09р., на яких були присутні кредитори, які володіють 478 голосів з 478 голосів конкурсних кредиторів, було прийнято рішення про:

1)затвердження звіту ліквідатора;

2)виставлення на продаж два об’єкта нерухомості КП „ЖЕО” - будівлю № 26 по вул. Донская та будівлю № 41 по вул. Карапетяна;

3)встановлення умов проведення продажу майна та укладання договору купівлі – продажу.

На зборах комітету кредиторів, оформлених протоколом № 11 від 26.03.09р., було узгоджено з кредиторами питання щодо організації аукціону з реалізації будівлі, огородження та замощення, розташованих за адресою: м. Сніжне, вул. Карапетяна, 41.

Після подання ліквідатором заявки до Товарної біржі „Універсал Плюс” (далі по тексту – біржа) на реалізацію майна, нежитлової будівлі (2А) з льохом (1Пд) загальною площею 1364,1кв.м., огородження та замощення до будівлі, розташованого за адресою: Донецька область, м. Сніжне, вул. Карапетяна, 41, на біржових торгах, у друкованому засобі масової інформації було опубліковане відповідне оголошення.

27.04.09р. відбулись біржові торги з реалізації майна КП „ЖЕО”, нежитлової будівлі (2А) з льохом (1Пд) загальною площею 1364,1кв.м., огородження та замощення до будівлі, розташованого за адресою: Донецька область, м. Сніжне, вул. Карапетяна, 41, про що свідчать протоколи № 1 та № 2 біржового аукціону з продажу майна підприємства – банкрута.

Переможцем на проведених торгах стало ТОВ „МОСРЕАЛТОРГ ”, з яким в подальшому були укладені біржовий контракт № 1 (договір купівлі – продажу) від 27.04.09р. та договір купівлі – продажу нерухомого майна від 07.05.09р.

Оцінюючи позовні вимоги КП „ЖЕО” суд виходить з наступного.

Пунктом 2 ст. 30 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів.

Статтею 25 цього ж закону визначений обсяг повноважень ліквідатора, до складу якого, також, включено повноваження щодо реалізації майна банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом, тобто статтею 30.

Як вбачається з протоколів №№ 10, 11 зборів комітету кредиторів позивача за зустрічним позовом порядок, склад, умови та строки придбання майна, яке підлягає реалізації, був погоджений ліквідатором з комітетом кредиторів.

Згідно із ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою –третьою, п’ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Так, ст. 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких необхідно для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, та також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Як вказувалось вище, ліквідатором було дотримано усі умови, необхідні для вчинення дій щодо реалізації майна банкрута.

Крім того, посилання КП „ЖЕО” на те, що кредитори та потенційні покупці не були належним чином проінформовані про проведення аукціону з продажу майна банкрута, що позбавило їх можливості прийняти участь в торгах, та, як слід, вплинуло на ціну спірного майна, є безпідставними, оскільки:

по-перше, діючим законодавством не передбачений порядок інформування про проведення торгів в індивідуальному порядку кредиторів, та не встановлений перелік засобів масової інформації, в яких має бути розміщено таке оголошення;

по-друге, кредитори або інші потенційні покупці мали приймати участь у торгах на загальних умовах, як слід – не використання цього права не є чинником, який впливає на дійсність проведеного аукціону.

Виходячи з викладеного, вимога щодо визнання недійсними біржового контракту № 1 (договору купівлі – продажу) від 27.04.09р. та договору купівлі – продажу нерухомого майна від 07.05.09р. не піддягає задоволенню.

Щодо вимоги про визнання права власності на нерухоме майно, нежитлову будівлю (2А) з льохом (1Пд) загальною площею 1364,1кв.м., огородження та замощення до будівлі, розташованого за адресою: Донецька область, м. Сніжне, вул. Карапетяна, 41, то суд виходить з наступного.

На підставі укладання біржового контракту № 1 (договору купівлі – продажу) від 27.04.09р. та договору купівлі – продажу нерухомого майна від 07.05.09р. ТОВ „МОСРЕАЛТОРГ ” набуло право власності на нерухоме майно, нежитлову будівлю (2А) з льохом (1Пд) загальною площею 1364,1кв.м., огородження та замощення до будівлі, розташованого за адресою: Донецька область, м. Сніжне, вул. Карапетяна, 41.

Вартість спірного майна позивач за первісним позовом сплатив в повному обсязі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (аркуші справи 19, 24,25).

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В даному випадку, позивач набув право власності саме за правочинами (біржовим контрактом № 1 (договором купівлі – продажу) від 27.04.09р. та договором купівлі – продажу нерухомого майна від 07.05.09р.), які, як вже зазначалось, в силу ст. 204 ЦК України є правомірними.

Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 334 ЦК України).

Частиною 4 ст. 334 ЦК України встановлено, якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

За таких обставин, позовні вимоги щодо визнання права власності на спірне майно підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст. 203, 204, 215, 328, 334, 392 ЦК України, Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, керуючись ст. ст. 22, 35, 43, 53, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р I Ш И В :

Відмовити в задоволенні зустрічних позовних вимог Комунального підприємства „ЖИТЛОВО–ЕКСПЛУАТАЦІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ” м. Сніжне до Товариства з обмеженою відповідальністю „МОСРЕАЛТОРГ” м. Докучаєвськ про визнання угод недійсними.

Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „МОСРЕАЛТОРГ” м. Докучаєвськ до Комунального підприємства „ЖИТЛОВО–ЕКСПЛУАТАЦІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ” м. Сніжне про визнання права власності.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю „МОСРЕАЛТОРГ” (85740, Донецька область, м. Докучаєвськ, вул. Чапаєва, 4а; ЄДРПОУ 35979091) право власності на нежитлову будівлю (2А) з льохом (1Пд) загальною площею 1364,1кв.м., огородження та замощення до будівлі, розташованого за адресою: Донецька область, м. Сніжне, вул. Карапетяна, 41.

Рішення набирає законної сили 14.07.09р.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.

Суддя