Постанова № 40266731, 21.08.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2014 р. Справа № 804/9956/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Власенка Д.О.

при секретарі судового засідання Пасічнику Т.В.

за участю:

представника позивача Трегуб Ю.Є.,

представника відповідача Баранник О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива-2000" до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нива-2000» звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просить:

- визнати незаконними та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 11.12.2013р. № 0005262203 про нарахування грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 23783,85 грн.;

- визнати незаконними та скасувати податкову вимогу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 11.03.2014 року №228-25 в розмірі 23783,85 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що висновки фактичної перевірки за дотриманням позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності патентів, ліцензій, свідоцтв, ведення касових операцій, є хибними, не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені у зв'язку з невірним застосуванням норм податкового та іншого законодавства, а прийняті на їх підставі податкове повідомлення - рішення та податкова вимога є незаконними та підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні адміністративного позову; обґрунтовуючи свою позицію, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, надав суду письмові заперечення. Відповідно до змісту поданих заперечень представник податкової інспекції посилається на те, що оскаржувані позивачем рішення та вимога винесені в межах повноважень та у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Дослідивши матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, посадовими особами відповідача на підставі наказу від 21.11.2013 року №447 проведено фактичну перевірку за дотриманням позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності патентів, ліцензій, свідоцтв, ведення касових операцій.

За результатами перевірки податковою інспекцією складено акт від 29.11.2013 року №369/04/36/23/30740621 (далі - акт перевірки). Актом перевірки зафіксовано порушення позивачем п. 2.2, 2.6 гл.2, п.3.1, 3.5 гл. 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за №277, а саме: несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів в касі підприємства на підставі прибуткового касового ордеру на суму 4316,77 грн. та перевищення ліміту залишку готівки в касі підприємства на суму 1100,00 грн.

Судом встановлено, що на підставі акту перевірки контролюючим органом відповідача прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.12.2013р. № 0005262203 про нарахування грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) за порушення норм з регулювання обігу готівки в розмірі 23783,85 грн., а саме: за не оприбуткування готівкових коштів в касі в розмірі 21583,85 грн., за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах в розмірі 2200,00 грн. Також 21.03.2014 року позивачем отримано податкову вимогу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 11.03.2014 року №228-25 про сплату податкового боргу в розмірі 23783,85 грн.

Не погоджуючись з винесеним контролюючим органом податковим повідомленням-рішенням та висновками акту перевірки, позивач оскаржував його в адміністративному порядку, проте, його скарга залишена без задоволення. У зв'язку з цим підприємство позивача звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання оскаржуваного рішення та податкової вимоги про сплату податкового боргу протиправними та їх скасування.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі таких висновків спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Судом встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішеня про нарахування грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) за порушення норм з регулювання обігу готівки в розмірі 23783,85 грн. винесено на підставі висновків акту перевірки, яким встановлено порушення п. 2.2, 2.6 гл.2, п.3.1, 3.5 гл. 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за №277, а саме:

- несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів в касі підприємства на підставі прибуткового касового ордеру на суму 4316,77 грн.;

- перевищення ліміту залишку готівки в касі підприємства на суму 1100,00 грн.

Так, у судовому засіданні з пояснень сторін судом щодо несвоєчасного оприбуткування готівкових коштів в касі підприємства на підставі прибуткового касового ордеру на суму 4316,77 грн. встановлено наступне.

Відповідач в акті фактичної перевірки вказує на те, що позивачем було допущено несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів в касі підприємства на підставі прибуткових касових ордерів, а саме: до перевірки надано прибутковий касовий ордер від 21.11.2011 року №24 на суму 4316,77 грн. Дана готівка не відображена в касовій книзі підприємства 21.11.2011 року. Згідно даних касової книги рух готівки за 21.11.2011 року відсутній.

Разом з тим такі доводи відповідача спростовуються наданими у судовому засіданні поясненнями представника позивача та долученими до матеріалів справи письмовими доказами. Так, позивач зазначив, що при заповненні 21.10.2011 року прибуткового касового ордеру №24 було допущено технічну помилку в назрів місяця: замість «жовтня» вказано «листопада». Разом з тим, всі інші документи підтверджують факт оприбуткування готівкових коштів в касі підприємства 21.10.2011 року, що, в свою чергу, виключає рух готівки в касі підприємства 21.11.2011 року в сумі 4316,77 грн.

У судовому засіданні судом досліджено долучені до матеріалів справи письмові докази, що підтверджують факт оприбуткування готівкових коштів в касі підприємства в розмірі 4316,77 грн. саме 21.10.2011 року, а саме:

- касова книга за 2010-2011 роки (сторінка 48);

- видатковий касовий ордер №26 на суму 2980,43 грн. (видача заробітної плати за першу половину жовтня 2011 року);

- відомість про виплату грошей №ВЗП-000020 за жовтень 2011 року від 21.10.2011 року на суму 2980,43 грн.;

- розрахунково-платіжна відомість №НЗП-000018 за першу половину жовтня 2011 року;

- видатковий касовий ордер №25 від 21.10.2011 року на суму 1336,34 грн. (погашення раніше витрачених коштів);

- корінець чека ЛЖ5140411 на 4316,77 грн. від 21.10.2011 року

- виписка по рахунку №26002104310001 за 21.10.2011 року.

Наведені обставини, на переконання суду, підтверджують відсутність порушення з боку позивача при оприбуткуванні готівкових коштів в касі підприємства на підставі прибуткових касових ордерів, оскільки вказана у прибутковому касовому ордері дата 21 листопада замість 21 жовтня - є технічною помилкою.

Зазначене свідчить про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 11.12.2013р. № 0005262203 про нарахування грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в частині 21583,85 грн. та, відповідно, податкової вимоги Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 11.03.2014 року №228-25 в частині 21583,85 грн.

Щодо нарахування грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) за перевищення ліміту залишку готівки в касі підприємства на суму 1100,00 грн., то суд зазначає, що як зазначено в акті фактичної перевірки при здійсненні фактичної перевірки було встановлено перевищення ліміту залишку готівки в касі підприємства в сумі 1100,00 грн., а саме: до каси підприємства прийнято видатковий касовий ордер від 08.04.2013 року №3, не підтверджений одержувачем готівкових коштів.

Жодних пояснень на обґрунтування неправомірності таких висновків відповідача та доказів на їх підтвердження представником позивача у судовому засіданні не надано, а з матеріалів справи не вбачається, тому суд вважає позовні вимоги в цій частині необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки встановлене в ході перевірки контролюючим органом порушення відповідачем як суб'єктом владних повноважень доведено, а позивачем не спростовано.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що наведені в позовній заяві обставини підтверджуються належними та достатніми доказами, які свідчать про необхідність скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги в частині 21583,85 грн.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти позову, відповідач, який за визначенням Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень, правомірність обрахування сум податкового зобов'язання за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням обґрунтував частково.

Згідно частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива-2000» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 11.12.2013р. № 0005262203 про нарахування грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в частині 21583,85 грн.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 11.03.2014 року №228-25 в частині 21583,85 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Судові витрати по справі не стягуються.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 26 серпня 2014 року

Суддя Д.О. Власенко