Ухвала суду № 40266637, 27.08.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Гурін Д.М.

Суддя-доповідач:Одемчук Є.В.

УХВАЛА

іменем України

"27" серпня 2014 р. Справа № 806/916/14

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Одемчука Є.В.

суддів: Бучик А.Ю.

Майора Г.І.,

при секретарі Городнюк В. М. ,

за участю представників сторін:

від позивача: Безпрозванна І.О.,

від відповідача: Ковальчук П.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "20" березня 2014 р. у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Виробничо-комерційна фірма "Леся" до Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2014 року ПАТ "Виробничо-комерційна фірма "Леся" звернулося до адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 8 лютого 2014 року №5-2207 та №6-2207.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 20 березня 2014 року визнано неправомірними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 8 лютого 2014 року №5-2207 та №6-2207, прийняті Головним управлінням Міндоходів у Житомирській області відносно Приватного акціонерного товариства "Виробничо-комерційна фірма "Леся".

Не погоджуючись з даною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржувані рішення відповідача прийнятті не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перевіряючи правомірність прийнятих рішень на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

В період з 20 січня 2014 року до 22 січня 2014 року відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи при митному оформленні товарів «Діелектричне обладнання для термічного оброблення матеріалів, нагрівальна пластина ...», «Запасні частини до швейних машин: універсальний набір шаблонів для кишень...» та «Вироби з чорних металів: - зажим для ролика YAMATO 4200323…»

За результатами вказаної перевірки, складено акт №2/4/101000000/00309097 від 23 січня 2014 року, в якому зафіксовано порушення вимог Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) Закону України від 5 квітня 2001 року №2371-ІІІ «Про митний тариф України», в частині класифікацій товарів: невірно застосовані Правила інтерпретації класифікації товарів, що призвело до невірної класифікації товарів згідно УКТЗЕД, в наслідок чого платником занижено податкові зобов'язання на суму 7184 грн. 16 коп., у результаті чого позивачу визначено додаткові податкові зобов'язання на загальну суму 6898 грн. 95 коп., у тому числі мито - 5749 грн. 12 коп. та податок на додану вартість в сумі 1149 грн. 82 коп.

На підставі результатів вказаної перевірки 08.02.2014 року прийнято податкове повідомлення-рішення №5-2207, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності в розмірі 7186 грн. 00 коп., з яких 5749 грн. 00 коп. основний платіж та 1437 грн. 00 коп. - штрафні санкції та податкове повідомлення-рішення № 6-2207, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість з товарів, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності в розмірі 1437 грн. 00 коп., з яких 1150 грн. 00 коп. основний платіж та 287 грн. 00 коп. - штрафні санкції.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним рішенням, колегія суддів зазначає наступне.

Встановлено, що митне оформлення товару: «Діелектричне обладнання для термічного оброблення матеріалів, нагрівальна пластина артикул RR-0108» та товару «Діелектричне обладнання для термічного оброблення матеріалів, нагрівальна пластина арт. 030106», імпортованих на митну територію позивачем на підставі контракту від 10 грудня 2011 року №29/2011 та відповідно до додатків №4 від 15 січня 2013 року та №6 від 12 березня 2013 року, проводилось за митними деклараціями: №101040000/2013/001152 від 6 лютого 2013 року та №101040000/2013/003317 від 9 квітня 2013 року.

Позивачем було заявлено даний товар до митного оформлення у Житомирській митниці за кодом товару згідно УКТЗЕД 8514400000 «інше індуктивне або діелектричне обладнання для термічного оброблення матеріалів» (ставка ввізного мита 5%).

Відповідно до додатку № 4 від 15 січня 2013 року до контракту №29/2011 від 10 грудня 2011 року, товар - нагрівальна пластина артикул RR-0108 являє собою частину до промислового швейного обладнання і за правилом 1 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД повинен класифікуватися за кодом - 8452900000. Дана позиція була підтримана і у рішенні митного органу від 20 травня 2010 року №КТ-101-275-10, згідно висновку якого товар - нагрівальна пластина являє собою частину швейної машини, і повинен класифікуватись за кодом 8452900000 ставка мита 0%. (а.с.37).

На підставі наведеного рішення вказаний товар був оформлений у 2010 році за ставкою 0% за вантажно-митною декларацією №101040002/2010/001331 від 26 травня 2010 року за кодом 8452900000.

Під час оформлення товару нагрівальна пластина RR-0108 у 2013 році за вантажно-митною декларацією №101040000/2013/001152 від 6 лютого 2013 року, декларантом добровільно було обрано код товару згідно УКТЗЕД - 8514400000 «Діелектричне обладнання для термічного оброблення матеріалів» зі ставкою мита 5%. Тобто декларантом добровільно змінено код товару та відповідно збільшено ставку мита з 0% до 5%. Ця нагрівальна пластина, являється запасною частиною термопреса МАІСА model 1001 (який призначений для пресування заготовок карманів). Дані нагрівальні пластини використовуються в легкій промисловості для розігріву та пресування матеріалу заготовок (текстильних тканин).

Під час розмитнення товару - нагрівальна пластина арт. 030106 за вантажно-митною декларацією №101040000/2013/003317 від 9 квітня 2013 року, декларантом обрано код товару згідно УКТЗЕД 8514400000 «Діелектричне обладнання для термічного оброблення матеріалів» зі ставкою мита 5%, оскільки ця нагрівальна пластина, являється частиною карманного автомата JAM (який призначений для пресування та пришивання заготовок карманів). Дані нагрівальні пластини використовуються в легкій промисловості для розігріву та пресування матеріалу заготовок (текстильних тканин).

З класифікацією даних товарів, а саме: нагрівальна пластина RR-0108 та нагрівальна пластина арт. 030106 за кодом УКТЗЕД 8514400000 «Діелектричне обладнання для термічного оброблення матеріалів» за ставкою мита 5% погодився митний орган.

Що стосується товарів, визначених позивачем за кодом УКТЗЕД 8452909090 «інші частини швейних машин» (універсальні шаблони) колегія суддів зазначає.

Митне оформлення товарів «Запасні частини до швейних машин: універсальний набір шаблонів для кишень артикул 109/62ЕМ» та «Змінні інструменти до швейної машини - універсальний набір шаблонів артикул JTA109/62-EM», імпортованих на митну територію позивачем за контрактом від 10 грудня 2011 року №29/2011 та контрактом від 22 квітня 2013 року №5/2013, відповідно додатку №1 від 22 квітня 2013 року та додатку №6 від 12 березня 2013 року, проводилось за митними деклараціями: №101040000/2013/003317 від 9 квітня 2013 року та №101040000/2013/004969 від 27 травня 2013 року.

Позивачем було заявлено даний товар до митного оформлення у Житомирській митниці за кодом товару згідно УКТЗЕД 8452909090 «інші частини швейних машин» (ставка ввізного мита 0%).

Згідно з додатком №1 від 22 квітня 2013 року до контракту купівлі-продажу №5/2013 від 22 квітня 2013 року та додатком №6 до контракту №29/2011 від 10 грудня 2011 року дані товари являють собою частини до промислового швейного обладнання і за правилом 1 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД повинен класифікуватись за кодом - 8452900000.

Подібний товар до тієї ж машини досліджувався митним органом у 2010 році, а саме шаблон TCAJ109/62-EM для ТС762. У рішенні митного органу про визначення коду товару від 20 травня 2010 року №КТ-101-275-10 було зроблено висновок, що шаблони для ТС762 для тонких тканин та для цупких тканин, являють собою частини автомата, що пришиває кишені, та повинні класифікуватися за кодом УКТЗЕД 8452900000, ставка мита 0%.

На підставі даного рішення позивач у 2010 році розмитнив товар за ставкою 0% за вантажно-митною декларацією №101040002/2010/001331 від 26 травня 2010 року.

Законом України «Про Митний тариф» (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) затверджено Митний тариф України, який являє собою систематизований згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України.

Товарною номенклатурою Митного тарифу України є Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), яка базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів.

Статтею 313 Митного кодексу України встановлено, що митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.

Відповідно до пунктів 1, 2 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД Митного тарифу України класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами: 1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил: 2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного; (b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

Пунктом 3 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД Митного тарифу України передбачено, що у разі якщо згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: (a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі якщо кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару; (b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати; (c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

Відповідно до пункту 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД Митного тарифу України для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів зазначає, що позивач повністю довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Проте, відповідачем в порушення ч. 2 ст. 71 КАС України, не надано доказів в порушення позивачем пунктів 1, 3, 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД Митного тарифу України.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого рішення, яке постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "20" березня 2014 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Є.В.Одемчук

судді: (підпис) А.Ю.Бучик

(підпис) Г.І. Майор

З оригіналом згідно: суддя _______ Є.В.Одемчук

Повний текст cудового рішення виготовлено "27" серпня 2014 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу: Приватне акціонерне товариство "Виробничо-комерційна фірма "Леся" вул.Радянська,3 А,м.Новоград-Волинський,Житомирська область,11700

3- відповідачу Головне управління Міндоходів у Житомирській області вул. Войкова,7,м.Житомир,10003

- ,