Ухвала суду № 40266577, 14.08.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/827/14

Головуючий у 1-й інстанції: Фелонюк Д.Л.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Смілянця Е. С.

суддів: Полотнянка Ю.П. Сушка О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі Хмельницької області до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно виплаченої пенсії в розмірі 2211,72 грн, -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2014 року управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно виплаченої пенсії в розмірі 2211,72 грн. за період з 01.07.2006 по 30.11.2013, призначеної на підставі довідки №921 і №922 від 04.06.2004 виданої управлінням будівництва Богучанської ГЄС Красноярського краю про заробітну плату за період з 01.04.1982 по 31.12.1987, яка містить недостовірні відомості.

Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 23.06.2014 року у задоволенні вказаного позову відмовив.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Обгрунтовуючи апеляційні вимоги скаржник зауважує, що внаслідок зловживань зі сторони пенсіонера (надання недостовірної довідки), в останнього виникла переплата за період з 01.07.2006 по 30.11.2013 в розмірі 2211,72 грн., тобто кошти отримані ОСОБА_2 неправомірно та підлягають поверненню, що не враховано судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі в судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Волочиському районі з 04.02.2000 та отримує пенсію за віком, розмір якої (перерахунок пенсії) визначений на підставі довідок №921, №922 від 04.06.2004 про заробітну плату за період з квітня 1982 року по грудень 1987 року виданої управлінням будівництва Богучанської ГЄС Красноярського краю.

29.05.2013 та 07.10.2013 з метою перевірки достовірності зазначених довідок УПФ України у Волочиському районі надіслані запити до управління Пенсійного фонду Російської Федерації (державна структура в Кежемському районі Красноярського краю).

17.09.2013 і 18.11.2013 на адресу позивача надійшла відповідь управління Пенсійного фонду Російської Федерації в Кежемському районі (№АШ-3222-13/40-10, №ТЛ-4023-13/40-10) з наданням акта зустрічної перевірки та довідки управління будівництва Богучанської ГЄС Красноярського краю від 14.11.2013 №214 про заробітну плату ОСОБА_2 за період квітень 1982 року по травень 1990 року, копії яких містяться в матеріалах справи. Після їх надходження позивачем виявлено розходження по заробітній платі.

У зв'язку із цим позивач здійснив перерахунок пенсії ОСОБА_2 та встановив переплату пенсії за період з 01.07.2006 по 30.11.2013 в розмірі 2211,72 грн., стягнення якої слугувало підставою для звернення до суду.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови та відмови у задоволенні позову виходив з того, що позивачем не доведено, а судом не встановлено зловживань з боку відповідача, які згідно чинного законодавства могли б бути визнані підставою для стягнення з нього надміру виплачених сум пенсії.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.

Пунктом 1 ч.1 ст.49 Закону передбачено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється, якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості.

Згідно з ч.1 ст.50 Закону суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відповідно до п.3 Порядку відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 №6-4, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.05.2003 за №374/7695, повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, проводиться відповідно до статті 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміни у складі сім'ї тощо.

В силу ст.103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

У розрізі вказаних норм, обов'язковою умовою стягнення з пенсіонера надміру виплачених пенсій є встановлений факт зловживання з боку пенсіонера, які призвели до безпідставного призначення пенсії.

В даному випадку суд апеляційної інстанції зауважує, що жодних зловживань з боку апелянта на момент його звернення у 2000 році до позивача встановлено не було, водночас останнім для призначення пенсії пред'являлись достовірні документи, які надавались останньому державними органами у встановленому законом порядку, що не заперечується і самим позивачем.

Всупереч ст.71 КАС України позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б вказували на те, що видані довідки, на підставі яких призначена пенсія підроблені або сфальсифіковані відповідачем. Факт підроблення відповідачем чи будь-якими іншими особами довідок №921 і №922 від 04.06.2004 відповідним судовим рішенням не встановлений.

Натомість, досліджені судом докази (довідки №921 і №922 від 04.06.2004 про заробітну плату за період з квітня 1982 по грудень 1987) свідчать про те, що довідки, на підставі яких відповідачу призначена пенсія за віком, оформлені та видані управлінням будівництва Богучанської ГЄС Красноярського краю.

Тому, посилання позивача про те, що пенсія, виплачена відповідачу надміру внаслідок його зловживань, які спричинили подання ним недостовірних даних, є припущеннями, що не ґрунтуються на доказах.

Суд також враховує, що за змістом п.38 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою управління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення в трьохмісячний термін з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.

В силу п.1 ч.1 ст.64 Закону при прийомі документів орган, що призначає пенсію перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.64 Закону виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності відомості, пов'язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Тому, отримавши від відповідача заяву про перерахунок пенсії та додані до неї довідки про заробітну плату, відповідач не позбавлений був можливості перевірити достовірність зазначених довідок. Проте, не скористався наданим йому правом.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з апелянта безпідставно отриманої пенсії, оскільки жодних доказів на підтвердження факту зловживання пенсіонером щодо подання недостовірних даних до Пенсійного органу матеріали справи не містять, що свідчить про недоведеність позовних вимог останнього.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

В силу ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 червня 2014 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Смілянець Е. С.

Судді Полотнянко Ю.П.

Сушко О.О.