Рішення № 40266374, 18.08.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15192/14 18.08.14За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Проперті Протектед»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»

про стягнення 16798,75 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Васютін А.Г. (представник за довіреністю);

від відповідача - Дзюба І.М. (представник за довіреністю).

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Проперті Протектед» (далі - Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (далі - Відповідач) заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, в розмірі 16798,75 грн.

У відповідь на запит суду від МТСБУ надійшла інформація по полісу (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/8787586.

Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не відшкодував Позивачу матеріальну шкоду, завдану страхувальником Відповідача внаслідок ДТП. А право вимагати таке відшкодування перейшло до Позивача від ПрАТ «СК «Нова» на підставі договору купівлі-продажу боргових зобов'язань від 02.04.2014.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав, проте його представник у судовому засіданні не визнав позов, з мотивів, що договір купівлі-продажу боргових зобов'язань від 02.04.2014 він вважає договором факторингу, а у Позивача відсутня ліцензія на право здійснення такої діяльності.

Клопотання Відповідача про витребування в порядку ст. 38 ГПК України повідомлення боржника ОСОБА_4 про переуступку права вимоги його заборгованості Позивачу згідно з п. 6.2 договору купівлі-продажу боргових зобов'язань від 02.04.2014, судом було розглянуто та відхилено, оскільки Відповідачем всупереч вимогам ст. 38 ГПК України не обґрунтовано та не доведено перед судом, які саме обставини у справі може підтвердити цей доказ, тобто, яким чином цей доказ вплине на вирішення спору по суті та чому необхідно його витребування та дослідження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

16.11.2012 по вул. Ігорева, 1 в смт. Калинівка Броварського району Київської області була скоєна ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля «КАМАЗ», д.р.н. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_4, з автомобілем «Фольксваген», д.р.н. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_5

Причинами ДТП стало те, що водій ОСОБА_4, керуючи автомобілем «КАМАЗ», д.р.н. НОМЕР_2, перед початком руху не переконався, що це буде безпечним та не обрав належної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Фольксваген», д.р.н. НОМЕР_1, чим порушив п. 13.1 ПДР України.

Дані обставини підтверджуються короткою довідкою ДАІ про обставини ДТП та постановою районного суду, копії яких містяться у матеріалах справи.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Фольксваген», д.р.н. НОМЕР_1 (Застрахований автомобіль), який відповідно до залученої до матеріалів справи копії реєстраційного талону належить ТОВ «Ілта» на праві власності, та який був застрахований ПрАТ «СК «Нова» на підставі Генерального договору страхування від 10.07.2011 зі страховим сертифікатом № 689 від 18.04.2012 (далі разом - Договір добровільного страхування). Вигодонабувачем за вказаним договором є ПАТ «Креді Агріколь Банк».

На підставі вищевказаного, за умовами Договору добровільного страхування, враховуючи рахунок від 20.11.2012 ремонтного СТО ТОВ «Автосоюз» (22798,75 грн.), а також враховуючи Звіт оцінювача № 918 від 14.12.2012 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику Застрахованого автомобіля (25780,81 грн.), ПрАТ «СК «Нова» було складено Страховий акт, відповідно до якого ПрАТ «СК «Нова» розрахувало та виплатило страхове відшкодування в розмірі 16798,75 грн. шляхом укладення Угоди № 1 від 30.12.2012 про проведення заліку зустрічних однорідних вимог.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак, ПрАТ «СК «Нова», здійснивши виплату страхового відшкодування, набуло права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.

Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно водієм автомобіля «КАМАЗ», д.р.н. НОМЕР_2, ОСОБА_4, під час експлуатації вказаного автомобіля, і його вину у вчиненні ДТП та скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП встановлено постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 12.12.2012 №1007/12916/2012.

На час скоєння вищевказаної ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4, як особи, яка експлуатує автомобіль «КАМАЗ», д.р.н. НОМЕР_2 на законних підставах, була застрахована Відповідачем на підставі договору (полісу) № АВ/8787586 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50000 грн., франшиза - 0 грн.

Отже, Відповідач є особою на яку полісом № АВ/8787586 покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації автомобіля «КАМАЗ», д.р.н. НОМЕР_2 на час спірної ДТП.

Заяву Позивача з вимогою здійснити страхове відшкодування в зв'язку з ДТП Відповідачем було залишено без реагування та задоволення. В матеріалах справи відсутні докази протилежного.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до Звіту оцінювача № 918 від 14.12.2012 вартість відновлювального ремонту Застрахованого автомобіля з урахуванням зносу, завдана внаслідок його пошкодження в ДТП, становить 25780,81 грн., при цьому коефіцієнт фізичного зносу деталей автомобіля дорівнює 0.

Доказів на спростування встановленого Звітом оцінювача № 918 від 14.12.2012 розміру оціненої шкоди, завданої власнику Застрахованого автомобіля, та встановленого коефіцієнту фізичного зносу складових автомобіля, суду надано не було, а також суду не заявлялося клопотання про витребування доказів в порядку ст. 38 ГПК України на спростування наведеного розміру оціненої шкоди, та не заявлялося клопотання про призначення експертизи в порядку ст. 41 ГПК України.

Іншого висновку сертифікованого оцінювача або аварійного комісара щодо встановлення іншого розміру оціненої шкоди, завданої внаслідок пошкодження Застрахованого автомобіля у ДТП, та на доведення іншого коефіцієнту фізичного зносу Застрахованого автомобіля, суду також надано не було.

Судом встановлено, що наведені у вищевказаному звіті роботи, деталі та матеріали знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з тими пошкодженнями Застрахованого автомобіля, що зафіксовані ДАІ за результатами ДТП, а також зафіксовані на фотознімках пошкоджень, що додані до вказаного звіту, і суду не надано доказів протилежного, а також, як зазначалось вище, не спростовано належними засобами доказування, що оцінена вартість робіт, деталей та матеріалів для відновлення Застрахованого автомобіля є необґрунтованою (завищеною або заниженою).

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (стаття 9 Закону України «Про страхування»).

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу № АВ/8787586 та положення статей 12, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статей 9, 27 Закону України «Про страхування», статі 993, 1192 ЦК України, суд прийшов до висновку, що Відповідач повинен відшкодувати ПрАТ «СК «Нова» шкоду в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком (50000 грн.), обмежуючись з оціненим розміром матеріального збитку, завданого власнику Застрахованого автомобіля в зв'язку з його пошкодженням в ДТП, який встановлений вищевказаним звітом (25780,81 грн.), в межах суми, право на вимогу якої перейшло до ПрАТ «СК «Нова» в зв'язку з виплатою (угода про зарахування вимог від 30.12.2012) страхового відшкодування (16798,75 грн.), за мінусом франшизи (0 грн.) та отже в сумі 16798,75 грн.

02.01.2014 між Позивачем та ПрАТ «СК «Нова» було укладено Договір купівлі-продажу боргових зобов'язань, згідно з умовами якого ПрАТ «СК «Нова» продав (переуступив) Позивачу права на регресні вимоги, який включає в себе регресні справи (Додаток №1 до договору), а Позивач приймає такі регресні вимоги та зобов'язується сплатити на користь продавця винагороду в розмірі 300000 грн.

На підтвердження факту передачі Регресних вимог, в момент укладення цього Договору Продавець зобов'язується передати Покупцю Регресні справи. Передача Регресних справ (з усіма документами) Покупцю підтверджується підписанням відповідного акту прийому-передачі Регресних справ Сторонами цього Договору.

Згідно витягу з Додатку №1 до Договору Позивачу від ПрАТ «СК «Нова» було передано регресну справу стосовно Відповідача по вищеописаному в рішенні ДТП.

За умовами розділу № 3 Договору купівлі-продажу від 02.01.2014, права, що переходять до Покупця за Регресними вимогами у зв'язку з продажем Регресних справ: 1. З урахуванням положень статті 3, Покупець набуває усі права вимоги за Регресними вимогами, що є дійсними на Дату підписання Договору, включаючи, але не обмежуючись правами вимоги до Боржників щодо сплати суми основного боргу; правами вимоги до Боржників щодо сплати процентів, нарахованих на суму основного боргу; а також правами вимоги до Боржників щодо сплати штрафних санкцій та будь-які інші платежі; 2. Право нараховувати проценти та штрафні санкції на суму основного боргу за Регресними вимогами з Дати підписання Договору.

Так, матеріали справи містять докази внесення Позивачем частини оплати в розмірі 145000 грн. за передані йому регресні вимоги до боржників ПрАТ «СК «Нова».

Разом з цим, умови Договору купівлі-продажу від 02.01.2014 та положення чинного законодавства не пов'язують перехід регресних вимог з наявністю обов'язкового факту повідомлення боржників про такий перехід та факту внесення оплати за них по договору, та натомість умови Договору пов'язують перехід прав вимоги з фактом передачі Регресних справ. Як було встановлено вище судом, на підставі Додатку №1 до Договору Позивачу від ПрАТ «СК «Нова» було передано регресну справу стосовно Відповідача по вищеописаному в рішенні ДТП, а отже і право вимоги до Відповідача як до страхувальника винної в ДТП особи.

При цьому судом відхиляються посилання Відповідача, що Договір купівлі-продажу боргових зобов'язань від 02.01.2014 є договором факторингу, оскільки даний договір не містить обов'язкової для договору факторингу умови, як то зазначення про передачу (або зобов'язання передати) однією стороною грошових коштів в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, та натомість обов'язку клієнта відступити факторові свого права грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Також матеріали справи не містять доказів, що Позивачем ведеться факторингова діяльність.

Відтак, з огляду на умови та предмет договору від 02.01.2014 суд погоджується з Позивачем, що даний договір є договором купівлі-продажу, предметом якого є боргові зобов'язання-вимоги, а не договором факторингу, як на цьому наполягає Відповідач.

З матеріалів справи слідує, що Позивач з метою отримання коштів від Відповідача звернувся до останнього з заявою від 17.04.2014, і дана заява та документи, які необхідні для виплати страхового відшкодування на користь Позивача, були отримані Відповідачем 22.04.2014, що вбачається зі зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення.

Враховуючи вимоги пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування (регламентна виплата) за полісами ОСЦПВВНТЗ повинна бути виплачена страховиком (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.

Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Проте, Відповідач після отримання вищезазначеної заяви та обов'язкового відповідно до закону переліку документів, обґрунтованих заперечень до Позивача не висунув, до суду не подав, та у встановлений пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» строк суми страхового відшкодування на користь Позивача не виплатив.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

А відтак, з огляду на все вищенаведене, заявлені позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають повному задоволенню.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на Відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (м. Київ, проспект Повітрофлотський, 25; ідентифікаційний код 23510137) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Проперті Протектед» (м. Київ, вул. Марини Раскової, 11, офіс 2; ідентифікаційний код 39033190) 16798 (шістнадцять тисяч сімсот дев'яносто вісім) грн. 75 коп. відшкодування матеріальної шкоди (виплати страхового відшкодування), а також 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.08.2014

Суддя Сташків Р.Б.