Ухвала суду № 40263411, 27.08.2014, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Справа № 22-ц/796/10971/2014 Головуючий у 1-й інстанції: Гончарук В.П.

Доповідач Кравець В.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :

Головуючої - Кравець В.А.,

Суддів - Семенюк Т.А., Музичко С.Г.,

при секретарі - Круглику В.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 28 травня 2014 року у справі за заявою ОСОБА_1, зацікавлена особа: Відділ державної реєстрації юридичних осіб-підприємців Печерського району реєстраційної служби Головного управління юстиції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ферліт» про встановлення факту, що має юридичне значення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення і просив встановити юридичний факт його звільнення 20 листопада 2013 року з посади генерального директора ТОВ «Ферліт», код ЄДРПОУ 32981616 на підставі наказу № 20-11/13-К від 20.11.2013р.

В мотивування вимог посилався на те, що з 20.11.2013 року він втратив всі зв'язки з ТОВ «Ферліт», жодних претензій або спорів між ними не існує, а наявність неправдивого запису в державному реєстрі ускладнює його працевлаштування за іншим місцем роботи, чим порушуються його особисті права.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 28 травня 2014 року - у вікритті провадження відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду, заявник подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу, посилаючись на її невідповідність нормам процесуального права.

Вказує на те, що суд не вказав з приводу чого і між ким саме він вбачає спір про право.

Заслухавши доповідь судді Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відмовляючи у відкритті провадження, суд виходив з наявності у справі спору про право, який належить розглядати в порядку позовного провадження.

Висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону.

Відповідно до 4 ст. 256 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.

Спір про право пов'язаний виключно з порушенням або оспорюванням суб'єктивного права, тобто коли відсутнє порушення права, то не може бути також і спору про право цивільне. Звернення особи за судовим захистом у такому випадку зумовлюється неможливістю здійснити своє право через неможливість його довести відповідному органу (РАЦСу, нотаріусу та ін..) або громадянам та на підставі її впевненості в існуванні права. Характерним для справ окремого провадження є положення, коли звернення особи до суду зумовлюється неможливістю здійснити своє право через недоведеність певної юридичної обставини, з існуванням якої закон надає особі відповідні права. Якщо у справі беруть участь заінтересовані особи, які позитивно ставляться до встановлення даного факту у суді, спір про право не може виникнути.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Колегія суддів погоджується з аргументованим висновком суду першої інстанції про те, що із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, оскільки ОСОБА_1, фактично, не погоджується із записом у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, де він значиться як керівник підприємства , у той час, коли ним , як Генеральним директором ТОВ «Ферліт», було видано наказ №20-11/13-К про своє звільнення за власним бажанням.

Таким чином, посилання апелянта на порушення норм процесуального права при розгляді заяви - є безпідставні.

Оскільки, ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 312-315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 28 травня 2014 року - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.

Головуючий Судді