Рішення № 40260922, 26.08.2014, Генічеський районний суд Херсонської області

Справа № 653/1788/13-ц

Провадження № 2/653/45/14

РІШЕННЯ

іменем України

"26" серпня 2014 р. м. Генічеськ

Генічеський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Постол В.С.,

при секретарі Бондар О.В.,

за участю позивача, представників:

від позивача ОСОБА_1,

від відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_5 про повернення безпідставно набутого майна,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовом, який мотивує тим, що між нею та відповідачем 01.11.2009 р. було укладено договір оренди нежитлового приміщення - будівлі кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» з подальшим викупом у розстрочку строком на сім-десять років, зі щомісячною орендною платою в розмірі 10 000 грн. та щомісячною платою за викуп орендованого майна. Вказані домовленості були оформлені письмово. Цим договором та додатком до нього було передбачено, що загальна сума, яка підлягала сплаті за викуп цієї споруди складала 300 000 доларів США, при цьому вона мала сплатити відповідачу початковий внесок в сумі 25 000 доларів США і кожного наступного місяця сплачувати їй по 3000 або 3500 доларів США за умови, що річна сума таких виплат становитиме не менше 40 000 доларів США. Після сплати суми викупу в розмірі 300 000 доларів США, кафе мало перейти у її власність.

Строк дії договору починався з 01.11.2009 року і діяв до повної виплати суми викупу. Також відповідно до умов договору, відповідачка передала їй згідно акту приймання-передачі від 01.11.2009 року будівлю кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» , яка розташована в АДРЕСА_1, а вона зі свого боку сплативши їй 04.10.2009 року та 25.11.2009 року в рахунок оплати за викуп орендованого майна відповідно 22 200 доларів, 2800 доларів, та 4000 доларів США, почала сплачувати щомісячні платежі в розмірі 3 000 доларів США. Прийняттям від неї грошових коштів та оформленням їх надходження до відповідачки займалась ОСОБА_5. При цьому за їх спільною домовленістю як форму підтвердження отримання коштів відповідачем за викуп орендованого майна, для можливості у майбутньому підтвердити факт взаємних розрахунків, було обрано видачу квитанцій до прибуткових касових ордерів.

Усього нею було сплачено відповідачу 41 000 доларів США, що визнавалося відповідачем. Але коли в травні 2012 року вона пред'явила до неї позов про визнання недійсним іншого правочину та стягнення з відповідачки, як спадкоємця, на її користь отриманих за недійсним правочином грошових коштів, ОСОБА_6 відмовилась від їх повернення. Вважає, що така поведінка відповідачки була обумовлена також тим, що рішенням апеляційної інстанції у задоволенні позову їй (ОСОБА_3.) було відмовлено, оскільки судом було встановлено, що спірний правочин не було укладено, у зв'язку з чим вона не могла вимагати визнання його недійсним. Оскільки відповідачка переконалась, що вона не зможе саме в такий правовий спосіб повернути сплачені нею грошові кошти за договором оренди нерухомого майна з викупом, а це також стосувалось і грошей отриманих нею за договором від 01.11.2009 року, вона в квітні 2013 року відмовилась від їх повернення, та безпідставно утримує їх у себе.

Просить суд, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, стягнути з відповідача безпідставно набуті нею належні ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 41 000 доларів США, що в перерахунку на національну валюту станом на 27.06.2013 р. дорівнює 327 713 грн., а також проценти за безпідставне отримання належних їй грошових коштів у сумі 6144,6 грн.. А всього 333 857, 6 грн.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали, підтвердили обставини, викладені в позовній заяві. Збільшили позовні вимоги, просять стягнути з відповідача безпідставно набуті нею належні ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 41 000 доларів США, що в перерахунку на національну валюту станом на 11.08.2014 р. дорівнює 516 876 грн., а також проценти за безпідставне отримання належних їй грошових коштів у сумі 6144 грн.. А всього 523 021 грн..

Також пояснили, що про умови договору вона домовлялася як з чоловіком відповідачки - ОСОБА_7, так і з самою ОСОБА_4, та це ніяким чином не було пов'язано з її підприємницькою діяльністю. Також між ними було досягнуто згоди, що прийняттям від неї грошових коштів та оформленням їх надходження до відповідачки буде займатися ОСОБА_5.

Пізніше їй було запропоновано замість кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» придбати житловий будинок по АДРЕСА_2 з умовою, що всі гроші, сплачені нею за викуп кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», будуть зараховані у суму, що підлягає виплаті за житловий будинок. Вона погодилася на цю пропозицію, і тому 25.03.2010 року виплати за кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» припинилися, та було укладено угоду про оренду з викупом житлового будинку по АДРЕСА_2.

Представник відповідача позов не визнала. Пояснила, що у 2009 році у позивачки були проблеми з бізнесом - намагання його рейдерського захвату, в зв'язку з чим вона звернулась до чоловіка ОСОБА_4 - ОСОБА_7 з проханням про допомогу. ОСОБА_7, який мав у місті Генічеську авторитет серед мешканців міста, запропонував їй оформити нібито угоду купівлі-продажу для того, щоб склалася уява, що ОСОБА_3 всі гроші, що заробляє, віддає йому. Оскільки у нього не було нерухомого майна, яке можна було б продати, то 01.11.2009 року було складено договір про купівлю-продаж кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», яке належить ОСОБА_6, куди ОСОБА_3 разом з родиною і переїхала жити для більшої переконливості. Вважає, що насправді гроші за цим договором ОСОБА_3 не сплачувалися. Наявність графіків пояснює тим, що таким чином підтверджувалася безгрошовість угоди - спочатку ОСОБА_5 розписувалася в графіку ОСОБА_3 про те, що отримала від неї гроші, а потім ОСОБА_3 чи інша особа за її дорученням розписувалися в тому, що гроші ОСОБА_3 повернуті. Тобто ОСОБА_3 гроші не платила, а ОСОБА_4 ніяких грошей від позивачки не отримувала.

Крім того, просить застосувати наслідки пропуску строку позовної давності, початок якого вона рахує з 01.11.2009 р. - дати, зазначеної на договорі, оскільки за законом цей договір є неукладеним.

Третя особа ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, надала заяву та письмові пояснення (а.с. 133), відповідно до яких ОСОБА_3 гроші їй не передавала. Наявність своїх підписів в квитанціях до приходно-касових ордерів та в графіках пояснює тим, що це вона робила по вказівці ОСОБА_7. Просить в задоволенні позову відмовити.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що у 2010 році він вирішив придбати будівлю кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» про що повідомив батьку - ОСОБА_7. На що останній відповів, що кафе перебуває у оренді з викупом у ОСОБА_9, та якщо вона погодиться помінятися на іншу нерухомість за умови, що гроші, сплачені за викуп кафе перейдуть в рахунок оплати іншої нерухомості, то тоді договір оренди з викупом кафе можна буде укладати з ним. ОСОБА_3 погодилась на пропозицію ОСОБА_10, та у 2010 році він став орендатором кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» з подальшим його викупом.

Зазначив, що ОСОБА_5 була касиром, та хоча і була оформлена на фірмі його батька, проте працювала також і у дружини батька - ОСОБА_4. Він особисто бачив, що ОСОБА_3 передавала ОСОБА_5 гроші за викуп кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», які остання передавала ОСОБА_7 та ОСОБА_4.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що за усним дорученням ОСОБА_3 вона один чи декілька разів носила гроші за викуп ОСОБА_3 будівлі кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1». Гроші вона передавала ОСОБА_5, а та їй давала квитанцію до прибуткового касового ордеру. Також для підтвердження розрахунку велись графіки.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що вона працювала в аптеці у ОСОБА_3 санітаркою - прибирала приміщення. Перебуваючи на роботі, чула, що ОСОБА_3 уклала договір оренди з викупом кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», і щомісячно 25 числа сплачує кошти за цим договором.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що договір про оренду з викупом кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» у м. Генічеську укладався між ОСОБА_4 та його дружиною ОСОБА_3, оскільки ОСОБА_4 є власником цієї будівлі. Але всі домовленості обговорювалися з ОСОБА_7 - чоловіком ОСОБА_4, та саме ОСОБА_7 сказав, щоб гроші передавались ОСОБА_5, а вона буде видавати квитанції до прибуткового касового ордеру та розписуватися у графіку. Також пояснив, що він також декілька разів приносив платежі за викуп кафе. В підтвердження того, що кошти передані ОСОБА_5 його дружина, чи інша особа, яка за її дорученням приносила гроші, розписувалися в графіку, який залишався у ОСОБА_5

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Суд, вислухавши сторін, свідків вивчивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

01.11.2009 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було укладено договір оренди нежитлового приміщення - будівлі кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» з подальшим викупом у розстрочку строком на 7-10 років, з щомісячною орендною платою в розмірі 10000 грн. (а.с. 5-7).

Відповідно до доповнень до договору про оренду, викуп кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» без дати, кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» викупається у розстрочку на 7-10 років. Загальна сума викупу складає 300 000 доларів США. Вноситься застава в розмірі 25000 доларів США та щомісячною платою за викуп орендованого майна в сумі 3000-3500 доларів США (а.с. 9).

Приміщення кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_4 передала ОСОБА_3 01.11.2009 р., про що складено акту прийому-передачі. Також зі змісту акту вбачається, що приміщення кафе знаходиться у відмінному стані, придатному як для використання у різноманітних напрямках, в тому числі і для проживання.

Як пояснює позивач, дане приміщення вона вирішила придбати для проживання у ньому разом з родиною.

Тобто з тексту договору оренди від 01.11.2009 р. та доповнення до нього без дати, акту прийому-передачі, показів позивача вбачається, що він містить умови договору оренди житла з викупом.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 811 ЦК України договір оренди житла з викупом підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Згідно з ч. 1 ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до ч. 3 ст. 640 ЦК України договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладений з дня такого посвідчення.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 8 постанови № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», відповідно до частини 1 статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 2043 ЦК України, саме на момент вчинення правочину.

Частиною 2 статті 215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В матеріалах справи містяться копії квитанцій до прибуткового касового ордеру, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні, відповідно до яких ОСОБА_3 внесено гроші за викуп кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» загальною сумою 41000 доларів США. При цьому квитанція на суму 22200 доларів США датована 04.10.2009 року, тобто до укладення договору.

Відповідно до графіків, наданих сторонами, вперше гроші для погашення виплати по викупу кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» також сплачені 04.10.2009 р. (а.с. 10, 64). Позивач пояснила, що дата 04.10.2009 рік зазначена помилково, допущена описка, оскільки гроші були передані після укладення договору.

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_5 вона гроші від ОСОБА_3 взагалі жодного разу не отримувала, а лише виписувала квитанції до прибуткового касового ордеру за вказівкою ОСОБА_7, проте її пояснення спростовуються показами свідків ОСОБА_8, який особисто бачив, як ОСОБА_9 передавала гроші ОСОБА_5, та ОСОБА_11, ОСОБА_13, які особисто за проханням ОСОБА_9 декілька разів передавали гроші ОСОБА_14 як платіж за викуп кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Пояснення представника ОСОБА_2 про те, що гроші сплачувалися ОСОБА_9 та одразу ж їй поверталися, що на її думку підтверджується з однієї сторони графіком погашення по викупу кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» з підписом ОСОБА_5 (а.с. 10), а з іншого боку аналогічним графіком з підписами ОСОБА_3 та її чоловіка ОСОБА_13, суд вважає такими, що не відповідають дійсним обставинам.

Суд вважає, що ці графіки свідчать про реальну сплату ОСОБА_3 грошей за кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», при цьому в підтвердження цього на руках у ОСОБА_3 залишався графік з підписами ОСОБА_5 про отримання грошей, а у ОСОБА_4 залишався графік з підписами ОСОБА_3 та її чоловіка про внесення цих коштів. В іншому випадку графік повернення коштів мав би відповідну назву, з якої можна б було встановити саме повернення коштів ОСОБА_3, але він має назву «Графік погашення по викупу кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Відповідно до показів свідка ОСОБА_8 у 2010 році він захотів орендувати кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1». Його батько ОСОБА_7 запропонував ОСОБА_3, яка на той час була орендарем цього кафе, іншу нерухомість - будинок у АДРЕСА_2 - з умовою, що сплачені нею кошти за кафе будуть зараховані у сплату нею вартості запропонованого будинку. ОСОБА_3 погодилася на цю пропозицію.

Як пояснила в судовому засіданні ОСОБА_3, між нею та ОСОБА_10 було досягнуто згоди, що гроші, які вона виплачувала за викуп кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», будуть зараховані за викуп житлового будинку по АДРЕСА_2. При цьому ОСОБА_4 не заперечувала щодо цієї домовленості.

Аналізуючи в сукупності покази свідка ОСОБА_15, пояснення позивача ОСОБА_3, договір оренди з викупом кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 27.08.2010 р., договір оренди з викупом житлового будинку по АДРЕСА_2, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_10 01.09.2010 р., суд приходить до висновку, що між сторонами було досягнуто згоди, що гроші, які ОСОБА_3 виплачувала за викуп кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» у сумі 41 000 доларів США, будуть зараховані за викуп житлового будинку по АДРЕСА_2, та внаслідок цих домовленостей між ОСОБА_3 та ОСОБА_10 було укладено договір оренди з викупом житлового будинку по АДРЕСА_2. Тобто вищевказані грошові кошти були зараховані за викуп житлового будинку по АДРЕСА_2, а тому ОСОБА_4 не може їх безпідставно утримувати.

Таким чином, позовні вимоги не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 1212 ЦК України, ст.ст. 10, 15, 16, 60, 61, 88, 209, 213, 218, 223 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_5 про повернення безпідставно набутого майна - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Херсонської області через Генічеський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: В. С. Постол