Вирок № 40259833, 27.08.2014, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/1700/2014-к 1-кп/219/208/2014

В И РО К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.08.2014 року. Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого - судді : БУКРЄЙ С. П.

при секретарі: Смага Н.М..

з участю прокурора: Мирошниченко І.Г.

потерпілої : ОСОБА_1

обвинуваченого: ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Артемівську Донецької області кримінальне провадження за фактом спричинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014050150000462 від 24 лютого 2014 року у відношенні обвинуваченого :

ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця м. Артемівська, Донецької області

українця, громадянина України

освіта: середня - спеціальна

не одруженого

не працюючого

раніше судимого : 22 жовтня 2008 року Артемівським

міськрайонним судом за ст.. 185 ч.1 КК України до

штрафу у розмірі 850 гривень 00 копійок (покарання не

відбув)

зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_1

мешкає за адресою :

АДРЕСА_3

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч.1 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_2 заподіяв умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння при наступних обставинах:

24 лютого 2014 року, приблизно о 09 годині 00 хвилин, ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння і знаходячись в приміщенні кухні квартири АДРЕСА_2, в процесі сварки, що виникла на ґрунті неприязних стосунків, не переслідуючи мети вбивства, діючи умисно, за те, що співмешканка ОСОБА_1 облаяла його нецензурною лайкою, нанесла не менш 5 ударів кулаками по голові та обличчю, вкусила за палець, заподіявши синці волосистої частини голови, обличчя, укушену рану 2-го пальця правої кисті, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, а також із ревнощів, за те, що співмешканка, на його думку, зраджувала йому з іншими чоловіками, узявши правою рукою зі стола кухонний ніж та завдав ОСОБА_1 один удар цим ножем в область живота, заподіявши тим самим проникаюче колото-різане поранення передньої черевної стінки з наскрізним пораненням лівої долі печінки, що ускладнилося внутрішньочеревною кровотечею і які, як небезпечні для життя в момент заподіяння, відноситься до тяжких тілесних ушкоджень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчинені інкримінованого йому злочину визнав повністю, підтвердив обставини та події, встановлені органами слідства під час проведення досудового слідства та які стали підставою для пред'явлення ОСОБА_2 обвинувачення, за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які правильно розуміють обвинувачений, інші учасники судового провадження і які ніким не оспорюються. Тому суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження справи, що характеризують особу обвинуваченого.

При цьому суд роз'яснив обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати визнанні ними фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Оцінивши докази, які є в матеріалах кримінального провадження, як з точки зору допустимості, так і з точки зору достовірності, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 в судовому розгляді доведена повністю у встановленому судом обсязі, а вчинений ним злочин правильно кваліфіковано органами досудового слідства по епізоду обвинувачення і має всі ознаки злочину передбаченого ст. 121 ч.1 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження , небезпечне для життя в момент заподіяння .

Прокурором заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого на користь ЦРЛ м. Артемівська на відшкодування витрат на лікування потерпілої ОСОБА_1 у розмірі 843 гривні 99 копійок. Ці позовні вимоги ОСОБА_2 визнані у повному обсязі в силу чого вони підлягають задоволенню.

Потерпілою ОСОБА_1 цивільний позов не заявлявся.

Обговорюючи питання про міру покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, що він, в силу ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, який ним скоєно у стані алкогольного сп*яніння, наявність рецидиву злочинів, що є обставинами яка обтяжують покарання.

Одночасно, суд вважає необхідним прийняти до уваги щиросердне розкаяння обвинуваченого в скоєному, активне сприяння розкриттю злочину що є обставиною, що пом'якшує покарання, і з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ним злочину, особи винного, обставин, що пом'якшує та обтяжує покарання, а також приймаючі до уваги особисті стосунки потерпілої з обвинуваченим (співмешканці) та категоричну позицію потерпілої щодо призначення обвинуваченому покарання не пов*язаного з позбавленням волі, суд вважає можливим виправлення обвинуваченого без відбування покарання шляхом застосування ст. 75 КК України, яка передбачає звільнення від відбування покарання з випробуванням, з покладенням ряду обов*язків, передбачених ст.76 КК України, вважаючи таке покарання необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових злочинів.

Судом встановлено, що вироком Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 22 жовтня 2008 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України і йому призначено покарання у виді штрафу в дохід держави у розмірі 50 неоподатковуваних податків мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті складає 850 гривень 00 копійок, що підтверджується копією вироку (а.с.кр.пр-ня 130-131).

Згідно довідки № 19-11032014\14029 про судимість ОСОБА_2, останній був засуджений вироком Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 22 жовтня 2008 року за ст. 185 ч.1 КК України і йому призначено покарання у виді штрафу в дохід держави у розмірі 50 неоподатковуваних податків мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті складає 850 гривень 00 копійок, але покарання не відбув (а.с.кр.пр-ня 128).

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_2 після постановлення вироку суду від 22 жовтня 2008 року, але до повного відбуття покарання, скоїв новий злочин, передбачений ст. 121 ч.1 КК України, суд вважає необхідним при призначенні ОСОБА_2 остаточного покарання за сукупністю вироків застосувати вимоги ст. 71 КК України.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. №7 (Із змінами, внесеними згідно з постановами Пленуму Верховного Суду України № 18 від 10 грудня 2004 р., № 8 від 12 червня 2009 р. та № 11 від 6 листопада 2009 р.) «Про практику призначення судами кримінального покарання» у разі призначення покарання, яке згідно з ч. 3 ст. 72 КК за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягає, суд, незважаючи на це, має застосувати вимоги ст. 71 КК і визначити за сукупністю вироків таке остаточне покарання, яке має бути більшим як від покарання, призначеного за новий злочин, так і від невідбутої частини покарання за попереднім вироком. У такому випадку суд визначає остаточне покарання у виді сукупності невідбутої частини покарання за попереднім вироком та покарання за новим вироком, ухваливши рішення про їх самостійне виконання.

Керуючись ст. ст. 84, 369-371,373, 374, 376 КПК України суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у пред'явленому обвинувачені у вчинені злочину, передбаченому ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у вигляді ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ строком на 5 ( п*ять) років .

В силу ст.71 КК України до призначеного покарання повністю приєднати не відбуте покарання за вироком Артемівського міськрайонного суду від 22 жовтня 2008 року у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 50 неоподатковуваних податків мінімумів доходів громадян , що в грошовому еквіваленті складає 850 гривень 00 копійок та, відповідно до ст. 72 ч.3 КК України, виконувати покарання у вигляді штрафу у розмірі 850.00 гривень самостійно.

В силу ст.ст.75, 76 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 ( п*ять) років встановивши йому іспитовий строк в 03 ( три ) роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов*язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

- періодично з*являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )на користь Центральної районної лікарні м. Артемівська Донецької області /Донецька область м. Артемівськ вул. Сібірцева, 15/ р/р 35412031002151 банк: ГУДКУ в Донецькій області УДК м. Артемівськ МФО 834016, ОКПО 01990217 на КЕКВ 1132 за рахунок витрат, понесених на лікування та утримання потерпілої ОСОБА_1 - 843 гривні 99 копійок.

Речові докази - кухонний ніж з плямами бурого кольору, схожими на кров, який зберігається в камері зберігання речових доказів Артемівського МВ ( з обслуговування м. Артемівськ та Артемівського району ) ГУМВС в Донецькій області, згідно квитанції № 025485 - знищити .

Вирок суду набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення, якщо на нього не буде подано апеляційну скаргу у вказаний строк.

Вирок суду може бути оскаржений, шляхом подання апеляційної скарги, особами зазначеними ст. 393 КПК України, до апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Вирок виготовлений у нарадчій кімнаті у єдиному примірнику.

Суддя С. П.Букрєй