Рішення № 40257167, 06.08.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 32/55/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2014 Справа № 908/1934/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларан-07" (69106, м. Запоріжжя, вул. Скворцова, буд. 236)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Укржелдоррем-сервіс" (69076, м. Запоріжжя, пр. Ювілейний, 26-а, прим. 34)

про стягнення 34498,80 грн.

Суддя Н.А. Колодій

Представники:

Від позивача: Дзецина Н.М., довіреність б/н від 03.03.2014 р.

Від відповідача: Мамотенко О.В., довіреність № 3 від 04.08.2014 р.

Перепічка Д.Г., довіреність № 1 від 04.08.2014 р.

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларан-07" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укржелдоррем-сервіс" про стягнення збитків в сумі 34498,80 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.06.2014 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1934/14, присвоєно номер провадження справи 32/55/14, з призначенням судового засідання на 23.07.2014 р. Ухвала направлялась на адресу сторін в установленому законом порядку.

Поштові повідомлення свідчать, що сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання.

Ухвалою суду від 23.07.2014 р., за клопотанням позивача строк розгляду спору було продовжено відповідно до ст. 69 ГПК України, розгляд справи відкладено до 06.08.2014 р.

Представник позивача в судовому засіданні 06.08.2014 р. підтримав позовні вимоги та обґрунтовує їх ст. ст. 15, 16, 22, 526, 530, 651, 840, 847, 858 Цивільного кодексу України та умовами договору підряду № 42/0813 від 20.08.2013 р.

Відповідач не визнав, вважає вимоги позивача необґрунтованими, з підстав викладених у відзиві на позов (відзив на позов долучений до матеріалів справи).

За клопотанням представників сторін судове засідання велось без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Судовий процес завершено 06.08.2014 р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

20 серпня 2013 року між ТОВ «Ларан-07» (далі - позивач, замовник) та ТОВ Укржелдоррем-сервіс» (далі - відповідач, підрядник) був укладений договір підряду № 42/0813 (далі - договір).

Згідно п. 1.1. договору, у відповідності з умовами договору відповідач зобов'язався провести роботи по ремонту залізничного переїзду з наданням затвердженого технічного паспорту на залізничну гілку ТОВ "Ларан -07" з внесеними змінами, а позивач зобов'язався в повній мірі та своєчасно оплатити вартість робіт, а також забезпечити виконання необхідних умов для їх проведення у відповідності з умовами діючого договору.

Строк виконання робіт 30 календарних днів з моменту здійснення передоплати (п.3.1. договору).

Відповідно п. 3.3. договору, строк виконання позивачем робіт 20 календарних днів з моменту підписання двохстороннього акту виконаних робіт.

Загальна вартість договору, відповідно до пункту 2.2 договору, складає 15549,20 грн., з урахуванням вартості наданого та узгодженого технічного паспорту на залізничну гілку ТОВ "Ларан-07" з внесеними змінами відповідно до вимог діючої нормативної документації.

Пунктом 2.4. договору сторони передбачили умови оплати: 20 % від загальної суми договору-передоплата, 80 % - протягом 5 банківських днів після надання затвердженого та узгодженого технічного паспорту на залізничну гілку.

На виконання умов договору позивач 17.09.2013 р. здійснив передоплату в розмірі 20 % від загальної суми договору - в сумі 3 109,98 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2171 від 17.09.2013 р.

Згідно пункту 3.2 договору в редакції, викладеній в додатковій угоді від 30.08.2013 р., в ході виконання підрядником робіт, використовувалися матеріали позивача.

17.09.2013 р. позивач передав відповідачу матеріали, необхідні для виконання ремонту залізничного переїзду на загальну суму 62 988, 42 грн., що підтверджується підписаними актами прийому - передачі матеріалів, а саме:

1) плита (2700x908x190, залізобетонна, внутрішня для залізничного переїзду) у кіль кості 4 шт;

2) плита (2700x908x190, залізобетонна, зовнішня для залізничного переїзду) у кількості 8 шт;

3) шпала (2700мм, залізобетонна, залізнична під плиту) у кількості 20 шт;

4) прокладка (10 мм, пластик, горизонтальна, для плит залізничного переїзду) у кіль кості 104 шт;

5) заглушка (ф160 мм, пластик, торцева, для плит залізничного переїзду) у кількості 136 шт;

6) балка (2700x400, для залізничного переїзду) у кількості 8 шт;

7) шпилька (М20, цб, ОГМ975) у кількості 20 шт.

Підрядні роботи були виконані відповідачем , однак за Актом приймання-передачі не передані.

10.10.2013р. факсограмою вих. № 283 позивач запросив представників Компанії «Укржелдорем-сервіс» прибути на його територію у зв'язку з руйнуванням плит залізничного переїзду.

Актом від 10.10.2013 р. у складі комісії від позивача: головного інженера Макарченка В.М., заступника керівника ВТТ Сидоренка О.В., інспектора ВЕБ Заботіна А.В.; зі сторони відповідача - менеджера Самородського К.В. було проведено огляд стану залізобетонних плит, змонтованих відповідачем по договору 42/0013 від 20.08.2013 р. на переїзді залізничної гілки ТОВ "Ларан-07", після проїзду по ньому залізничного составу в ніч з 09 жовтня на 10 жовтня 2013 р. виявлено пошкодження прилеглої сторони до рейок зовнішніх плит у кількості 8 шт. з деформацією металевих кутків та руйнуванням бетону, а також провели заміри висоти укладки зовнішніх плит по відношенню до головки колії, висота склала 20-43 мм. Плиті пошкоджені дією невстановленого предмету.

Позивач зазначив, що відповідач за актом не передав позивачу роботи з ремонту залізничного переїзду, що передбачені договором, та відповідно не надав затвердженого та угодженого технічного паспорту на залізничну гілку ТОВ «Ларан-07» з внесеними змінами, тобто в односторонньому порядку відмовився від зобов'язань по договору.

ТОВ "Ларан-07" листом за вих. № 331 від 29.11.2013 р. повідомило ТОВ «Укржелдоррем-сервіс» про свою відмову від договору № 42/0813 від 20.08.2013 р. та вимагало відшкодувати збитки в сумі 34 498, 80 грн. згідно частини 3 ст. 858 ЦК України.

Оскільки відповідач в добровільному порядку не відшкодував збитки, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Згідно з приписами ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків (шкоди).

Статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Виходячи з загальних принципів цивільного права для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки; 2) наявності збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини.

Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань, оскільки в даному випадку його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Тобто, для застосування відповідальності у вигляді стягнення збитків, позивач повинен довести наявність у нього збитків, протиправних винних дій відповідача у вигляді неналежного виконання договірних зобов'язань, та причинного зв'язку між збитками позивача та діями відповідача, і. як наслідок, вимога про відшкодування збитків може пред'являтися виключно у разі, якщо збитки є результатом порушення права і виключно до особи, яка це право порушила.

З огляду на викладене можливо зробити висновок, що збитками (шкодою) у розумінні положень цивільного законодавства, є реальні витрати, зроблені кредитором, втрата або пошкодження його майна, а також неодержані доходи, які він би отримав у разі якщо його право не було би порушено. Зобов'язання відшкодування завданої шкоди (збитків) є наслідком неправомірної поведінки особи, яка порушує законні цивільні права іншої особи.

Позовні вимоги ґрунтуються на тих обставинах, що внаслідок протиправної поведінки відповідача, а саме використання ним без попередження замовника при виконанні підрядних робіт непридатного для цих робіт матеріалу, позивач поніс збитки у зв'язку з руйнуванням плит залізничного переїзду.

На підтвердження факту спричинення збитків позивач надає в якості доказу Акт комісії зі складу повноважних представників ТОВ «Ларан-07» від 10.10.2013 р., яким зафіксовано пошкодження плит залізничного переїзду. Комісією було проведено огляд стану залізобетонних плит, змонтованих відповідачем по договору 42/0013 від 20.08.2013 р. на переїзді залізничної гілки ТОВ "Ларан-07", та зроблено висновок, що після проїзду по ньому залізничного потягу в ніч з 09 жовтня на 10 жовтня 2013 р. відбулося пошкодження прилеглої сторони до рейок зовнішніх плит у кількості 8 шт. з деформацією металевих кутків та руйнуванням бетону. Комісія зробила заміри висоти укладки зовнішніх плит по відношенню до головки колії, замірами встановлено, що висота склала 20-43 мм. Комісією зроблено висновок, що плити пошкоджені дією невстановленого предмету.

На думку позивача протиправна поведінка відповідача полягає в тому, що в порушення приписів статті 847 Цивільного кодексу України підрядник не попередив замовника про непридатність одержаного від замовника матеріалу, а саме не повідомив про те, що плита (2700х089х190, залізобетонна, зовнішня для залізничного переїзду) у кількості 8 шт., не придатна для проведення ремонту залізничного переїзду.

Відповідач свою вину заперечує, мотивуючи тим, що з моменту фактичного виконання робіт, а саме з 17.09.2013 р., коли ремонт був виконаний якісно і в повному обсязі, пройшов достатній час для використання та втручання в результати робіт. Наполягає на тому, що отриманий ним від замовника матеріал був придатний для використання в роботі, про будь-які застереження щодо укладення плит йому не було відомо і не відомо зараз.

Оцінюючи обставини справи, суд вважає, що позивач належним чином не довів факт протиправної поведінки відповідача в частині завідомого неповідомлення замовника про непридатність матеріалу для використанні його при проведенні підрядних робіт.

Як встановлено матеріалами справи предметом укладеного між сторонами договору є виконання робіт по ремонту залізничного переїзду з наданням затвердженого технічного паспорту на залізничну гілку ТОВ "Ларан -07". Згідно додаткової угоди від 30.08.2013 до договору, в ході виконання підрядником робіт використовуються матеріали замовника.

17.09.2013 р. на виконання умов додаткової угоди, між ТОВ "Ларан-07" та ТОВ "Укржелдоррем-сервіс" був підписаний Акт приймання-передачі матеріалів, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв згідно Договору № 42/0813 матеріли для виконання робіт (ремонт) на залізничній колії. Зазначений Акт приймання-передачі скріплений підписами уповноважених осіб та печатками обох сторін і підписаний без зауважень і претензій з боку будь-якої сторони.

Статтею 840 Цивільного кодексу України встановлено, що підрядник відповідає за невиконання або неналежне виконання роботи, спричинене недоліками матеріалу, наданого замовником, якщо не доведе, що ці недоліки не могли бути ним виявлені при належному прийманні матеріалу.

Як слідує з пояснень сторін претензій по якості щодо переданого замовником матеріалу не було. Позивач вважає, що руйнування плит сталося внаслідок непридатності цього матеріалу для такого виду робіт.

Відповідач, заперечуючи свою вину, посилається на те, що при використанні для ремонту переданих йому плит, дотримувався нормативів п.3.1.5. Інструкції з улаштування та експлуатації залізничних переїздів № 54 від 26.01.2007 р., зареєстрованої Міністерством юстиції України 22 лютого 2007 р. за № 162/13429 (далі - Інструкція). Відповідач вважає, що виконав доручені йому роботи по ремонту залізничного переїзду ще 17.09.2013 р у повному обсязі без недоліків та провів заміри на відповідність встановленим нормативам, які відповідали Інструкції.

Згідно 849 ЦК України замовник має право в будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Як свідчать фактичні обставини справи, під час виконання робіт за Договором і до жовтня 2013 р. позивач будь-яких претензій відповідачу з приводу якості проведених робіт не пред'являв. Роботи були прийняті позивачем без оформлення сторонами відповідного Акту, а залізничний переїзд введений в експлуатацію та використовувався за призначенням. Після того, як по цьому переїзду стали проходити потяги, позивач виявив пошкодження плит, що і зафіксував Актом комісії у складі своїх представників.

На думку суду, наданий в матеріали справи Акт від 10.10.2013р. не може бути прийнятий судом як доказ протиправної поведінки відповідача. По-перше, в Акті не було встановлено причин руйнування плит : після проїзду поїзду в ніч з 09 на 10 жовтня 2013р. було виявлено пошкодження прилеглої сторони до рейок зовнішніх плит в кількості 8 шт. з деформацією металевих кутів. Комісія зробила висновок, що «плити пошкодженні невідомим предметом».

Будь-яких інших висновків зроблених компетентними спеціалістами щодо причин пошкодження плит та придатності їх для використання саме для таких видів робіт суду не надано.

Крім того, позивач не довів той факт, що відповідач знав про непридатність наданих йому матеріалів, але умисно не попередив замовника.

Так в судовому засіданні позивачем були надані сертифікат відповідності, паспорт, технічні умови на плити залізобетонні для переїзного настилу, які свідчать про відповідність даного матеріалу вимогам, які до нього пред'являються відповідно до чинного законодавства. Будь-яких застережень щодо його використання чи сумісності з іншими матеріалами вони не містять. Крім того, як свідчать надані матеріали позивач придбав плити безпосереднього у виробника саме для ремонту залізничного переїзду. У разі сумнівів щодо придатності цих плит він повинен був провести певні консультації з виробником.

Таким чином, суду не було надано належних доказів на підтвердження доводів позивача.

Суд також вважає, що позивачем не доведено наявність причинного зв'язку між діями відповідача та спричиненими збитками, оскільки матеріалами справи взагалі не встановлено причини руйнування плит.

Крім того, не доведеним, на думку суду, є і розмір спричинених збитків.

Збитками у розумінні положень цивільного законодавства, є реальні витрати, зроблені кредитором, втрата або пошкодження його майна, а також неодержані доходи, які він би отримав у разі якщо його право не було би порушено.

Позивач визначає розмір спричинених збитків виходячи з повної вартості 8 пошкоджених плит ( 31 388,82 грн.) та розміру перерахованої ним за договором підряду передоплати в сумі 3 109,98 грн. Чому саме цими сумами позивач визначає розмір збитків він не обґрунтував. Якщо збитки були спричинені пошкодженням майна, то чи потрібна насправді повна заміна цих плит та повне відшкодування їх вартості за рахунок відповідача. Ці обставини також належним чином не доведені.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Надані суду матеріали у їх сукупності, свідчать про те, що позивач не довів належними та допустимими доказами, в розумінні ст. 32 ГПК України, вчинення відповідачем протиправних дій щодо невиконання умов Договору, факту наявності збитків та причинного зв'язку між неправомірними діями відповідача та настанням збитків.

З урахуванням викладеного, проаналізувавши надані докази, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення 34498,80 грн. збитків.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст., ст. 32, 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

В позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларан-07" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укржелдоррем-сервіс" про стягнення збитків в сумі 34498,80 грн. відмовити в повному обсязі.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "20" серпня 2014 р.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.