Вирок № 40256901, 27.08.2014, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

іменем України

Справа № 210/2617/14-к

Провадження № 1-кп/210/303/14

"27" серпня 2014 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Чайкіна О. В.

при секретарі Ромашевський В. Є.,

з участю сторін кримінального провадження: прокурора Ширинова Р.М., обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області матеріали кримінального провадження № 12013040710003670 за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець міста Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянана України, має середню спеціальну освіту, офіційно не працевлаштований, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, раніше судимий: 20 січня 2009 року Дзержинським районним судом міста Кривого Рогу, по ст. 185 ч. 2, ст. 15 ч. 2, ст. 185 ч. 3, ст. 70 ч. 1 КК України, на 3 роки 1 місяць позбавлення волі, звільнено 30.06.2011 року, умовно-достроково на не відбутий термін 4 місяці 1 день,

у вчиненні кримінальних правопорушень за правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, суд,-

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_2, діючи повторно 24 листопада 2013 року, о 02 годині 24 хвилини, знаходячись біля будинку №21 по вулиці Семашко у Дзержинському районі міста Кривого Рогу, маючи умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, та звернення цього майна на свою користь, з корисливих мотивів, та за попередньою змовою із невстановленою слідством особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, таємно шляхом вільного доступу з каналізації зв'язку, викрав кабель зв'язку марки ТППэП - 100х2х0,4 довжиною 40 метрів, що належить Дніпропетровській філії ПАТ «Укртелеком», після чого з місця вчинення злочину з викраденим майном зник, завдавши потерпілому ПАТ «Укртелеком» матеріальних збитків на загальну суму 1485,20 гривень.

Також ОСОБА_2, діючи повторно 29 листопада 2013 року, о 04 годині 00 хвилини, знаходячись біля будинку №4 по вулиці Вокзальна у Дзержинському районі міста Кривого Рогу, маючи умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, та звернення цього майна на свою користь, з корисливих мотивів, та за попередньою змовою із невстановленою слідством особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, потрапивши у каналізацію зв'язку, таємно шляхом вільного доступу викрав кабель зв'язку марки ТППэП - 100х2х0,4 довжиною 40 метрів, що належить ПАТ «Датагруп», після чого з місця вчинення злочину з викраденим майном зник, завдавши потерпілому ПАТ «Датагруп» матеріальних збитків на загальну суму 1663,20 гривень.

Крім того, ОСОБА_2, діючи повторно 02 січня 2014 року, о 04 годині 20 хвилини, знаходячись біля будинку №54 по вулиці Нахімова у Дзержинському районі міста Кривого Рогу, маючи умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, та звернення цього майна на свою користь, з корисливих мотивів, та за попередньою змовою із невстановленою слідством особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, влізши на залізобетонну опору лінії електропередач, таємно шляхом вільного доступу викрав кабель зв'язку марки ТПП 10х2х0,5 довжиною 50 метрів, що належить Дніпропетровській філії ПАТ «Укртелеком», після чого з місця вчинення злочину з викраденим майном зник, завдавши потерпілому ПАТ «Укртелеком» матеріальних збитків на загальну суму 201,35 гривень.

Вищевказані дії ОСОБА_2 кваліфіковні за ч. 2 ст. 185 КК України за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, встановлено, що ОСОБА_2, діючи повторно 25 листопада 2013 року о 14 годині 00 хвилин, знаходячись у квартирі АДРЕСА_1 у Дзержинському районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, куди потрапив з дозволу користувача приміщення громадянки ОСОБА_3, маючи раптово виниклий злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, та звернення цього майна на свою користь, з корисливих мотивів, скориставшись неуважністю останньої, таємно, шляхом вільного доступу викрав належний громадянці ОСОБА_3 мобільний телефон марки «Samsung GT-E 1200», Imei:НОМЕР_5, у корпусі темно-синього кольору, після чого ОСОБА_2 з місця вчинення злочину із викраденим майном зник, завдавши таким чином потерпілій ОСОБА_3 матеріальних збитків на суму 200 гривень.

Також ОСОБА_2, діючи повторно 03 лютого 2014 року о 16 годині 30 хвилин, знаходячись у квартирі АДРЕСА_2 у Дзержинському районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, куди потрапив з дозволу користувача приміщення громадянки ОСОБА_4, маючи раптового виниклий злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, та звернення цього майна на свою користь, з корисливих мотивів, користуючись неуважністю з боку останньої, таємно шляхом вільного доступу викрав належний ОСОБА_4 мобільний телефон марки «Samsung Е 1080», у корпусі чорного кольору, вартістю 200 гривень, у якому знаходилася сім картка мобільного оператора «Київстар», із номером мобільного абонента НОМЕР_1 вартістю 25 гривень, після чого з місця вчинення злочину із викраденим майном зник, завдавши таким чином потерпілій ОСОБА_4 матеріальних збитків на загальну суму 225 гривень.

Крім того, ОСОБА_2, діючи повторно 07 лютого 2014 року о 07 годині 00 хвилин, знаходячись у квартирі АДРЕСА_5 куди потрапив з дозволу користувача приміщення громадянина ОСОБА_5, маючи раптово виниклий злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, та звернення цього майна на свою користь, з корисливих мотивів, відвернувши увагу останнього, таємно шляхом вільного доступу викрав належний громадянину ОСОБА_6 мобільний телефон марки «Samsung», з типом корпуса - «to slide», темно-синього кольору, вартістю 500 гривень, у якому знаходилася сім картка мобільного оператора «Київстар», із номером мобільного абонента НОМЕР_2, вартістю 25 гривень, після чого з місця вчинення злочину із викраденим майном зник, завдавши таким чином потерпілому ОСОБА_6 матеріальних збитків на загальну суму 525 гривень.

Також ОСОБА_2, діючи повторно 27 лютого 2014 року, знаходячись біля будівлі гаражу №7, розташованого поблизу із будинком №20 по вулиці Орджонікідзе у Дзержинському районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, маючи умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, та звернення цього майна на свою користь, з корисливих мотивів таємно викрав шість металевих бочок об'ємом 200 літрів кожна, загальною вартістю 600 гривень, а також лист металу вартістю 100 гривень, що належать гр. ОСОБА_7, після чого з викраденим майном з місця вчинення злочину зник, завдавши таким чином потерпілому ОСОБА_7 матеріальних збитків на загальну суму 700 гривень.

Крім того, ОСОБА_2, діючи повторно 29 квітня 2014 року о 07 годині 00 хвилин, знаходячись у квартирі АДРЕСА_4 у Дзержинському районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, куди потрапив з дозволу власника приміщення громадянина ОСОБА_8, маючи раптово виниклий злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, та звернення цього майна на свою користь, з корисливих мотивів, скориставшись неуважністю останнього, таємно шляхом вільного доступу викрав належний громадянину ОСОБА_8 мобільний телефон марки «Samsung», у корпусі чорного кольору із рожевими вставками, Imei:НОМЕР_3, вартістю 250 гривень, в якому знаходилася сім картка мобільного оператора «Київстар», із номером абонента НОМЕР_4 вартістю 50 гривень, після чого ОСОБА_2 з місця вчинення злочину із викраденим майном зник, завдавши таким чином потерпілому ОСОБА_8 матеріальних збитків на загальну суму 300 гривень.

Вищевказані дії ОСОБА_2 кваліфіковні за ч.2 ст. 185 КК України за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.

Крім того встановлено, що ОСОБА_2, діючи повторно 01 лютого 2014 року о 09 годині 00 хвилин, знаходячись по вулиці Орджонікідзе у Дзержинському районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, маючи умисел направлений на таємне викрадення чужого майна та діючи з корисливих мотивів, шляхом проникнення через прикриті двері, проник до технічного приміщення, що розташовано у дворі біля будинку АДРЕСА_6 звідки таємно викрав належні громадянці ОСОБА_9 речі, а саме: слюсарний інструмент гайкові ключі у кількості 10 шт., на загальну суму 200 гривень; слюсарний інструмент «газові» ключі, у кількості 2 шт., загальною вартістю 60 гривень; візок саморобний вартістю 150 гривень; каструлю об'ємом 10 літрів, вартістю 40 гривень, після чого ОСОБА_2 з викраденим майном з місця вчинення злочину зник, завдавши таким чином потерпілій ОСОБА_9 матеріальних збитків на загальну суму 450 гривень.

Вищевказані дії ОСОБА_2 кваліфіковні за ч.3 ст. 185 КК України за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного із проникненням у інше приміщення.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2, свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України за наведених вище обставин визнав у повному обсязі, щиро покаявся і дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення злочинів. Також обвинувачений зазначив, що вчиняв кримінальні правопорушення, а саме крадіжки, за наведених вище обставин, оскільки не мав засобів для проживання, не міг влаштуватись на роботу, має матір пенсіонерку, а також він допомагав своїм знайомим, у яких є діти, та які малозабезпечені. Отримані від крадіжок гроші він частково віддавав матері, частково знайомим для купівлі продуктів їхнім дітям, а також збирав на відновлення паспорту, оскільки хотів працевлаштуватись. Просив суд застосувати до нього положення статті 69 КК України, та призначити покарання, не пов"язане з позбавленням волі. Крім того, клопотав перед судом про застосування до нього амністії.

Покази обвинуваченого ОСОБА_2 в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи те, що сторони кримінального провадження не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даної справи щодо всіх її обставин, із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і обмежитись допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що стосуються витрат на проведення експертиз у кримінальному провадженні, речових доказів, цивільного позову та матеріалів, які характеризують обвинуваченого.

Після з'ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірки їх доказами, які суд вважає належними та допустимими, аналізуючи показання обвинуваченого, які мають логічний та послідовний характер, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно за попередньою змовою групою осіб, та за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, ч. 3 ст. 185 КК України за ознаками таємного викрадення чужого майна, вчиненого повторно поєднаного із проникненням у інше приміщення - знайшла підтвердження під час судового розгляду.

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_2 слід визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень:

- по епізодами, що мали місце: 1) 24 листопада 2013 року о 02год.24хв. біля будинку №21 по вул. Семашко у Дзержинському районі м. Кривого Рогу щодо викрадення кабелю зв'язку марки ТПП 100х2х0,4 довжиною 40 метрів, що належить Дніпропетровській філії ПАТ «Укртелеком» на загальну суму 1485,20грн.; 2) 29 листопада 2013 року о 04год.00хв. біля будинку №4 по вул. Вокзальна у Дзержинському районі м. Кривого Рогу щодо викрадення кабелю зв'язку марки ТППэП - 100х2х0,4 довжиною 40 метрів, що належить ПАТ «Датагруп» на загальну суму 1663,20грн.; 3) 02 січня 2014 року о 04год.20хв. біля будинку №54 по вул. Нахімова у Дзержинському районі м. Кривого Рогу щодо викрадення кабелю зв'язку марки ТПП 10х2х0,5 довжиною 50 метрів, що належить Дніпропетровській філії ПАТ «Укртелеком» на загальну суму 201,35 грн. - за ч. 2 ст. 185 КК України за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно за попередньою змовою групою осіб.

- по епізодам, що мали місце: 1) 25 листопада 2013 року о 14год.00хв. у квартирі АДРЕСА_1 щодо викрадення у гр. ОСОБА_3 мобільного телефон марки «Samsung GT-E 1200», Imei:НОМЕР_5 у корпусі темно-синього кольору на суму 200грн.; 2) 03 лютого 2014 року о 16год.30хв., у квартирі АДРЕСА_2 щодо викрадення у гр. ОСОБА_4 мобільного телефону марки «Samsung Е 1080», у корпусі чорного кольору, в якому з знаходилася сім картка мобільного оператора «Київстар», із номером мобільного абонента НОМЕР_1 на загальну суму 225 грн.; 3) 07 лютого 2014 року о 07год.00хв. у квартирі АДРЕСА_5 щодо викрадення у гр. ОСОБА_6 мобільного телефону марки «Samsung», з типом корпуса - «to slide», темно-синього кольору, у якому знаходилася сім картка мобільного оператора «Київстар», із номером мобільного абонента НОМЕР_2 на загальну суму 525 грн.; 4) 27 лютого 2014 року біля будівлі гаражу №7, розташованого поблизу із будинком №20 по вулиці Орджонікідзе у Дзержинському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області щодо викрадення шести металевих бочок об'ємом 200 літрів кожна, листу металу, що належать гр. ОСОБА_7 на загальну суму 700 грн.; 5) 29 квітня 2014 року о 07год.00хв. у квартирі АДРЕСА_7 щодо викрадення у гр. ОСОБА_8 мобільного телефону марки «Samsung», у корпусі чорного кольору із рожевими вставками, Imei:НОМЕР_3, в якому знаходилася сім картка мобільного оператора «Київстар»,із номером абонента НОМЕР_4 на загальну суму 300грн. - за ч.2 ст. 185 КК України за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.

- по епізоду, що мав місце 01 лютого 2014 року о 09год.00хв. щодо проникнення до технічного приміщення, розташованого у дворі біля будинку АДРЕСА_6 та викрадення звідти належних гр. ОСОБА_9 речей на загальну суму 450 грн. - за ч.3 ст. 185 КК України за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного із проникненням у інше приміщення.

При призначенні покарання, суд керується положенням ст. 65 КК України і враховує характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Пом'якшуючими покарання, згідно ст. 66 КК України, є щире розкаяння в скоєному, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України судо не встановлено.

Суд, призначаючи покарання ОСОБА_2, враховує ступінь тяжкості вчинених правопорушень, які в силу ст. 12 КК України є злочинами середньої тяжкості (ч. 2 ст. 185 КК України) та тяжким злочином (ч. 3 ст. 185 КК України) особу винного, який на момент вчинення злочину мав незняту та непогашену судимість за вчинення корисливих злочинів проти власності, офіційно не працевлаштований, не одружений, його задовільний стан здоров"я, наявність виразкової хвороби шлунку, який на обліку в ОКЗ «Психоневрологічний диспансер» у лікаря-психіатра та лікаря нарколога не перебуває, а також відсутність обставни, що обтяжують покарання, та наявність обставини, які пом"якшують покарання.

Таким чином, суд, враховуючи вище викладені обставини у своїй сукупності вважає, що обвинуваченому ОСОБА_2 повинно бути призначено покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України.

Суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 та попередження скоєння нових злочинів не можливо досягти без ізоляції його від суспільства, тому до останнього за вчинення кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, слід застосувати міру покарання у вигляді позбавлення волі.

Крім того, остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_2 має бути призначене за правилами ч. 1 ст. 70 КК України за сукупності злочинів шляхом часткового складання призначених покарань.

Суд не вбачає підстав для застосування положень ст. 75 КК України, оскільки на думку суду виправлення та перевиховання обвинуваченого, з урахування його особи, неможливо досягти без ізоляції від суспільства.

Також суд не вбачає підстав для застосування положень ст. 69 КК України, незважаючи на те, що обвинувачений у повному обсязі визнав свою провину у вчиненні 9-ти епізодів крадіжок, та активно сприяв у розкритті злочинів, оскільки кримінальне правопорушення по епізоду викрадення у гр. ОСОБА_8, що мав місце 29 квітня 2014 р. ОСОБА_2 вчинив після застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді домашньго арешту та покладання на нього обов"язку не залишати приміщення квартири АДРЕСА_3 період часу з 20год.00хв. до 08год.00хв. Крім того, суд урахувоє характер та систематичність його протиправних дій, невідшкодування завданих збитків. Стан здоров"я обвинуваченого, зокрема виразкова хвороба, не є безумовною підставою для застосування положень ст. 69 КК України, та враховується судом при призначенні покарання. Що стосується посилання обвинуваченого на тяжкий матеріальний стан родини, та надання виручених від крадіжок грошових коштів матері та друзям, які мають дітей, така обставина не може слугувати підставою для застосування ст. 69 КК України, оскільки незважаючи на наміри обвинуваченого допомогти близьким людям, обвинувачений вчинив ряд протиправних корисливих кримінально-караних дій, які завдали шкоди потерпілим, і яким шкода не відшкодована.

Суд, керуючись ст.65 КК України вважає, що таке покарання за своїм видом і розміром є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним злочинів, відповідає вимогам ст. ст. 50, 65 КК України.

Вирішучи клопотання обвинуваченого про застосування до нього положень закону України "Про амністію у 2014 році", а саме у зв"язку з тим, що він має тяжку хворобу, суд виходить з наступного.

Обвинувачений в судовому засіданні просив звільнити його від відбування покарання на підставі закону України "Про амністію у 2014 році", а саме п. (г) статті 1 Закону, т.я. він має тяжку хворобу, або застосувати до нього ст. 6 цього ж закону, про що подав відповідне клопотання.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення такого клопотання, оскільки підстави для застосування закону України "Про амністію у 2014 році" відсутні.

Згідно вимог п. "г" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2014 році" звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, підлягають засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, осіб, яких на день набрання чинності цим Законом в установленому порядку визнано інвалідами першої, другої чи третьої групи, а також хворими на активну форму туберкульозу (диспансерні категорії 1 - 4), онкологічні захворювання (III, IV стадії за міжнародною класифікацією TNM), СНІД (III, IV клінічні стадії за класифікацією ВООЗ) та інші тяжкі хвороби, що перешкоджають відбуванню покарання та підпадають під визначення Переліку захворювань, які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, затвердженого наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерства охорони здоров'я України від 18 січня 2000 року N 3/6.

Згідно з інформаційного повідомлення з Криворізької установи виконання покарань ДПС України у Дніпропетровській області (№3) ОСОБА_2 знаходиться під наглядом лікаря-терапевта з приводу діагнозу: хронічний алкоголізм, виразкова хвороба шлунку.

Згідно з наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерства охорони здоров'я України від 18 січня 2000 р. N 3/6 яким затверджено Перелік захворювань, які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засуджених від дальшого відбування покарання , виразкова хвороба шлунку не належить до захворювань, які перешкоджають відбуванню покарання.

Таким чином, підстав для застосування до обвинуваченого положень п "г" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2014 році" не вбачається.

Також у суду відсутні підстави застосовувати статтю 6 Закону України "Про амністію у 2014 році", оскільки на обвинуваченого поширюються обмеження, передбачені п. "б" ст. 8 Закону України "Про амністію у 2014 році" .

Заявлений цивільний позов Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" до ОСОБА_2 на суму 4042грн.18коп. обвинуваченим визнано у повному обсязі.

Враховуючи положення ст. 50,51, 128 КПК України, ст. 22, 1166, 1177 ЦК України, заявлений цивільний позов ПАТ "Укртелеком" до ОСОБА_2 підлягає задоволенню в повному обсязі.

Що стосується пред"явленого позову Приватного акціонерного товариства "ДАТАГРУП" до ОСОБА_2, суд, з урахуванням думки прокурора, обвинуваченого, залишає його без розгляду, оскільки він пред"явлений після того, як судом розпочато судовий розгляд, зокрема після оголошення обвинувального акту, що в силу ст. 128 КПК України є підставою для залишення його без розгляду.

Разом з тим, залишення позову без розгляду не перешкоджає цивільному позивачу пред"явити позов в порядку цивільного судочинства.

Судові витрати у кримінальному провадженні за проведення експертизи № 51/02-50 від 06.03.2014р. у розмірі 393,20 грн. необхідно стягнути з ОСОБА_2 на користь держави.

Долю речових доказів визначити з урахуванням ст. 100 КПК України.

Дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід залишити без змін, строк відбуття покарання рахувати з моменту затримання, а саме: з 06 травня 2014 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 373-376 КПК України, Закону України "Про амністію у 2014 році"суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н. визнати винним у пред'явленому обвинуваченні у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання

- за ч.2 ст.185 КК України - у вигляді 1-го року 6-ти місяців позбавлення.

- за ч. 3 ст. 185 КК України - у вигляді 3-х років позбавлення волі

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань - призначити покарання за сукупністю злочинів у вигляді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з відбуванням покарання в кримінально-виконавчому закладі..

Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_2 - тримання під вартою, залишити без змін до набуття вироком чинності.

Початок строку відбування покарання відраховувати з 06 травня 2014 року з 18 години 20 хвилин - з моменту затримання ОСОБА_2

У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про застосування амністі - відмовити.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: фрагмент пластикової оболонки кабелю зв'язку, пилку по металу, що знаходиться в камері зберігання речових доказів Дзержинського РВ КМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області за квитанцією № 30 - знищити.

Судові витрати у кримінальному провадженні за проведення експертиз у розмірі 393,20 грн. (триста дев"яносто три грн. двадцять коп.), необхідно стягнути з засудженого ОСОБА_2 на користь держави.

Цивільний позов Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди заподіяної злочинним діями у розмірі 4042 грн. 18 коп. задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (ЄДРПОУ 21560766) суму 4042 грн. 18 коп.

Цивільний позов Приватного акціонерного товариства "ДАТАГРУП" до ОСОБА_2 - залишити без розгляду, роз"яснивши цивільному позивачу право пред"явлення позову в порядку цивільного судочинства.

Матеріали кримінальних проваджень № 12013040710003670 № 12014040710001179 залишити при обвинувальному акті з подальшим зберіганням у справі за № 210/2617/14-к, провадження № 1-КП/210/303/14.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Дніпропетровської області всіма учасниками процесу протягом 30 днів з дня проголошення, засудженим, що перебуває під вартою в той же строк з моменту отримання копії вироку.

На виконання ч.6 ст.376 КПК України копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: О. В. Чайкіна