Постанова № 40256397, 22.08.2014, Народицький районний суд Житомирської області

Народицький районний суд Житомирської області

Справа № 284/871/14-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2014 року смт. Народичі

Суддя Народицького районного суду Житомирської області Діброва О.В., розглянувши у скороченому провадженні в смт.Народичі справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду і просить зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області провести донарахування доплати до заробітної плати за ст.39 Закону за період з 11.01.2014 року по 30.06.2014 року й подати розрахункові документи до Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м.Житомира, мотивуючи тим, що доплата виплачувалась їй не в розмірах, встановлених Законом, а згідно Постанови КМУ №836 від 26.07.1996 року, що призвело до порушення її прав.

Позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач протягом зазначеного ним періоду працювала в смт.Народичі Житомирської області, яке Переліком населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 106 від 23.07.91 та розпорядженням КМ України № 17 від 12.01.93, віднесено до зони безумовного (обов'язкового) відселення.

Вказані обставини підтверджуються наданими розрахунковими листами відповідача.

Згідно Закону позивач має право на відповідну доплату, які отримував згідно постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року в конкретних розмірах, а зокрема ст.39 - в сумі 13,2 грн.(пропорційно відпрацьованому часу).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Законом на час виникнення правовідносин були передбачені слідуючи виплати:

-ст.39 Закону - громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - 3 мінімальні заробітні плати.

Зазначеною вище постановою №836 усупереч Закону, який визначив кратність одноразової компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, встановлено конкретні розміри компенсацій і доплат, зокрема:

- для доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - 1320 тис.крб. (13,2 грн. за гр.реф.).

Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Законом (статті 62 та 67) Кабінету Міністрів надано право проводити лише роз'яснення порядку застосування цього Закону та підвищувати розміри доплат, пенсій і компенсацій, відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшувати та встановлювати їх у твердій сумі.

Частиною 2 ст.9 КАС України встановлено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

За таких обставин, коли підзаконний нормативний акт суперечить Закону, обмежуючи права громадян, визначені останнім, застосування зазначеної постанови неможливе.

Згідно роз'яснень п.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 4 від 16.03.2012 року (із відповідними змінами) «Про судову практику вирішення адміністративними судами спорів, що виникають у зв'язку із застосуванням статей 39, 48, 50, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» судам варто враховувати Рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012, яким дано тлумачення, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України під час вирішення справ про соціальний захист підлягають застосуванню тоді, коли вони видані у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/2012 від 25.01.2012 року визначено, що в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 95, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України та пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв'язку з положеннями статті 6, частини другої статті 19, частини першої статті 117 Конституції України треба розуміти так, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" №1622-VІІ від 31.07.2014 року, який набрав чинності 03.08.2014 року, Кабінету Міністрів України надано повноваження щодо визначення в 2014 році розміру виплат, передбачених Законом.

Однак, враховуючи положення ст.58 Конституції України, згідно якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, суд вважає, що відсутні обмеження щодо застосування норм і положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" до правовідносин, що виникли до набрання зазначеним вище Законом України №1622-VІІ законної сили.

Розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив: з 01.01.2014 року -1218 грн.

Пунктом 7 статті 3 КАС України визначено, що суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно п.п. 5,6 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України №936 від 20.09.05, соціальні виплати за ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" проводяться за місцем основної роботи (служби) громадян підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності без утворення юридичної особи, установами, організаціями та військовими частинами відповідно до розрахункових даних, поданих до уповноваженого органу за формою, затвердженою Мінпраці, а тому підприємства, установи, організації та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності виступають в даних правовідносинах як суб'єкти владних повноважень на основі законодавства. Керівники підприємств несуть персональну відповідальність за несвоєчасність подання розрахункових документів до уповноваженого органу та правильність призначення і нарахування компенсаційних виплат та допомоги певних видів. Уповноважений орган перевіряє, реєструє, обліковує розрахунки та подає органам Державного казначейства платіжні документи для здійснення відповідних видатків, що проводяться в установленому законодавством порядку.

З урахуванням викладеного, суд дійшов переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Позивач при поданні до суду позовної заяви сплатила судовий збір в сумі 73,08 грн., а тому, відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, сплачену позивачем суму слід стягнути із Державного бюджету України.

На підставі ст.19 Конституції України, ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та керуючись ст.ст. 8-11, 18, 71, 160-162, 183-2 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області провести ОСОБА_1 донарахування доплати до заробітної плати (ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи") за період з 11.01.2014 року по 30.06.2014 року, в розмірі трьох мінімальних заробітних плат, визначених Законом України „Про Державний бюджет України на 2014 рік", щомісяця, з урахуванням виплачених коштів, та подати розрахункові документи до Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м.Житомира.

Зобов'язати управління Державного казначейства України в Народицькому районі стягнути із Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 73,08 грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

На постанову суду до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Народицький районний суд Житомирської області може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: