Рішення № 4025612, 07.07.2009, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

іменем України

"07" липня 2009 р.

справа № 5020-1/042

Господарський суд міста Севастополя в складі:

судді Алсуф’єва В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі господарську справу

за позовом

Регіонального Відділення Фонду державного майна України по Автономній Республіці Крим та місту Севастополю

(99011, м. Севастополь, площа Повсталих, 6)

до Виробничо-будівельного кооперативу “Опора”

(99014, м. Севастополь, вул. Правди, буд. 10)

про стягнення 3648,62 грн.,

За участю представників:

позивача –не з’явився;

відповідача –Бекірова К.М., довіреність б/н від 15.12.2008.

Суть спору:

19.06.2009 Регіональне Відділення Фонду державного майна України по Автономній Республіці Крим та місту Севастополю (далі –Позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Виробничо-будівельного кооперативу “Опора” (далі –Відповідач) про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна №50/26 від 22.10.2007 в розмірі 3648,62 грн., з яких: 3504,04 грн. –сума основного боргу, 144,58 грн. –пеня. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням Відповідачем умов договору оренди нерухомого майна №50/26 від 22.10.2007 щодо сплати орендної плати та простроченням її внесення.

Позивач явку представників в судові засідання не забезпечив, ухвалу про порушення провадження у справі від 24.06.2009 не виконав, про час, місце та дату розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою від 07.07.2009 провадження по справі припинено в частині стягнення суми основного боргу –3504,04 грн. у зв’язку із сплатою цієї суми Відповідачем в повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 144,58 грн. визнає повністю.

Встановивши, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а нез’явлення представника Позивача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника Відповідача, суд

в с т а н о в и в :

22.10.2007 між Державним підприємством «Севастопольськім управлінням океанічного риболовства»та Відповідачем укладено договір оренди нерухомого майна державної власності № 50/26 (далі за текстом –Договір), відповідно до якого Виробничо-будівельний кооператив “Опора” отримав у платне користування об’єкт нерухомого майна –вбудоване нежитлове приміщення № 305 (литер № 23, 24, 25 за планом БТІ) чотирьохповерхового виробничо-лабораторного корпусу, розташоване на третьому поверсі (загальною площею 46,4 кв.м.), що знаходиться на балансі ДП «СУОР» /а.с. 6-9 /.

Факт передачі Об’єкта в оренду підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна від 01.12.2007 /а.с. 10/.

Предметом позову є вимога про стягнення з Відповідача пені за період з 13.12.2008 по 13.06.2009 в розмірі 144,58 грн.

Пунктом 3.3 Договору встановлений обов’язок Відповідача щомісячно вносити до Державного бюджету України не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним у розмірі 30% орендної плати /а.с. 7/.

Згідно із положеннями частини першої статті 283 Господарського кодексу України та частини першої статті 759 Цивільного кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною третьою статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»встановлено обов’язок Орендаря з внесення орендної плати своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (частина перша статті 548 Цивільного кодексу України).

Приписами статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частиною першою статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

У відповідності із частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України також передбачено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом (неустойка, штраф, пеня), іншими законами або договором.

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов‘язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов‘язання мало бути виконано.

Відповідальність Орендаря (Відповідача) у вигляді пені встановлена у пункті 3.5 Договору, згідно із яким «орендна плата, яка перерахована несвоєчасно або не у повному обсязі, підлягає індексації та стягується до державного бюджету України і Балансоутримувачу у співвідношенні, передбаченому п. 3.3 цього Договору, з урахуванням пені, нарахованої із розрахунку 120%: річних від облікової ставки НБУ, с урахуванням індексації, за кожний день прострочення, зокрема, день оплати».

З огляду на вищезазначене, а також, здійснивши перевірку наданого Позивачем розрахунку розміру пені за період пені за період з 13.12.2008 по 13.06.2009, суд дійшов до висновку, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені у розмірі 144,58 гривень за вказаний період обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито, від сплати якого Позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з Відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита. Окрім того, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у випадку задоволення позову покладаються на Відповідача.

Згідно із підпунктом «а»пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»для заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів встановлено державне мито у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до Розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1258 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2009 № 361) для господарських справ сума зазначених витрат визначається як 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати, встановленої Верховною Радою України у Законі України про Державний бюджет України на відповідний рік. Отже, витрати по сплаті державного мита в розмірі 102 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн. покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 525, 526, 548, 549, 611, та 759 Цивільного кодексу України, статтями 230, 232 та 283 Господарського кодексу України, частиною третьою статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», статтями 22, 33, 34, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Виробничо-будівельного кооперативу “Опора” (99014, м. Севастополь, вул. Правди, буд. 10, код 23010685 р/р 26000054800147 у СФ КБ «Приватбанк», МФО 324935), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (99008, м. Севастополь, пл. Повсталих, буд. 6) пеню в розмірі 144,58 (сто сорок чотири гривні 58 коп.) перерахувавши на р/р 31115094700006 ДУДК в м. Севастополі, МФО 824509, ОКПО 24035612, одержувач Державний бюджет Гагарінського району.

3. Стягнути Виробничо-будівельного кооперативу “Опора” (99014, м. Севастополь, вул. Правди, буд. 10, код 23010685 р/р 26000054800147 у СФ КБ «Приватбанк», МФО 324935), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, в дохід Державного бюджету України (Державний бюджет, Ленінський район м. Севастополя, р/р 31113095700007 в ГУ ДКУ у м. Севастополь, ідентифікаційний код 24035598, МФО 824509, код платежу 22090200) державне мито в розмірі 102 грн. (сто дві гривні).

4. Стягнути з Виробничо-будівельного кооперативу “Опора” (99014, м. Севастополь, вул. Правди, буд. 10, код 23010685 р/р 26000054800147 у СФ КБ «Приватбанк», МФО 324935), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду в дохід Державного бюджету України (Державний бюджет, Ленінський район м. Севастополя, р/р 31216259700007 в ГУ ДКУ у м. Севастополь, ідентифікаційний код 24035598, МФО 824509, код платежу 22050000) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 312,50 грн. (триста дванадцять гривень 50 коп.).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.В. Алсуф’єв