Постанова № 40255657, 29.07.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2014 р. Справа № 804/8994/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горбалінського В.В.

при секретарі судового засідання - Решетнік А.М.

за участю:

представника позивача - Руденко Є.Д.

представника відповідача - Рєпіна К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КАРІ Україна» до державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

04.07.2014 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КАРІ Україна» до державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002322205 від 19.06.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що на підставі висновків, викладених у акті від 30.05.2014 року № 1148/2204/37989494, податковим органом 19.06.2014 року прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В4» № 0002322205, яким йому зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 31540381 грн. Позивач з зазначеними рішенням не погоджується, вважає його безпідставним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, оскільки висновки викладені в акті перевірки є такими, що не відповідають положенням діючого податкового законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав суду пояснення відповідно до обставин, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечувала та зазначила, що податковим органом правомірно було винесено податкове повідомлення-рішення № 0002322205. Вказане рішення винесено у зв'язку з тим, що відносно позивача було прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.02.2014 року № 0000372201, яке на цей час оскаржується в судовому порядку, а отже є неузгодженим. Тому відсутні підстави для задоволення позову.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши письмові докази, наявні в справі, встановив.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КАРІ Україна» зареєстроване як юридична особа 27.12.2011 року та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська.

30.05.2014 року працівниками ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська проведено камеральну перевірку щодо декларування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по податковій декларації з ПДВ за березень 2014 року, за результатами якої складено Акт № 1148/2204/37989494.

Згідно висновків вказаного Акту встановлено завищення суми від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 31 540 381 грн. Порушення п.п. 54.3.2 п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, до зменшення підлягає залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по податковій декларації з ПДВ за березень 2014 року по ТОВ «КАРІ Україна» у сумі 31 540 381 грн.

Не погодившись з вищевказаними висновками, позивачем 12.06.2014 року подано письмові заперечення на акт перевірки.

Листом від 18.06.2014 року № 10122/10/0465-2204 позивача повідомлено про залишення висновків акту перевірки від 30.05.2014 року № 1148/2204/37989494 без змін.

19.06.2014 року податковим органом, на підставі акут перевірки № 1148/2204/37989494 від 30.05.2014 року винесено податкове повідомлення - рішення форми «В4», яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 31 540 381 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи законність та обґрунтованість вказаних податкових повідомлень-рішень, суд зазначає наступне.

Статтею 200 Податкового кодексу України встановлено Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до пункту 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. (пункт 200.2)

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. (пункт 200.3)

Згідно пункту 200.4, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Позивачем було подано до податкового органу податкову звітність з податку на додану вартість за березень 2014 року з додатками, в якій в рядку 21 «Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду » складає 48 729 650 грн., рядок 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» складає 48 729 650 грн.

Проте, як зазначено податковим органом підприємством не відображено в рядку 21.3 «зменшено/збільшено залишок від'ємного значення на підставі податкового повідомлення-рішення форми «В4» від 10.02.2014 року № 0000372201».

Суд зазначає, що підставою для зменшення залишку від'ємного значення з податку на додану вартість стали обставини, відображені в акті від 30.10.2013 року № 794/2201/37989494, за результатами якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.11.2013 року № 0003062201, та з урахуванням рішення про результати розгляду первинної скарги Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, акт від 15.01.2014 року № 592202/37989494 та податкове повідомлення-рішення від 10.02.2014 року № 0000372201 на суму 31 540 381 грн.

Окремо суд зазначає, що в провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Царікова О.В.) перебуває адміністративна справа № 804/5544/14 предметом розгляду якої є зокрема правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення від 10.02.2014 року № 0000372201.

Згідно п. 57.3. ст. 57 Податкового Кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до абзацу 3 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Окрім того, згідно з п. 4.4 «Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків» (надалі - Порядок), затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 N 1236 - у разі звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення за умови надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків не пізніше настання граничного строку сплати, зазначеного в податковому повідомленні-рішенні, структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення-рішення, у день отримання ухвали вносить відповідні дані до реєстру податкових повідомлень-рішень.

При цьому сума грошового зобов'язання в той самий день виводиться з реєстру податкових повідомлень-рішень та обліковується в окремому реєстрі до дня набрання рішенням суду законної сили.

З урахуванням приписів абзацу 3 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України у взаємозв'язку із обставинами даної справи, суд дійшов висновку, що як станом на дату проведення камеральної перевірки, так і станом на дату прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, відповідач був обізнаний про те, що сума податкового зобов'язання, яка визначена позивачеві податковим органом, є неузгодженою.

А відтак, суд дійшов висновку, що у позивача у березні 2014 року був відсутній обов'язок відображати у податковій звітності суму зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 31 540 381 грн., згідно податкового повідомлення-рішення від 10.02.2014 року № 0000372201 до дня набрання судовим рішенням законної сили за результатами його оскарження.

Вказана позиція також відображена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.02.2013 року по справі К/9991/50678/12.

За таких обставин, суд вважає, що орган державної податкової служби без достатніх на те правових підстав зменшив розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість, а тому позовні вимоги про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення є обґрунтованими.

Отже, суд вважає податкове повідомлення - рішення від 19.06.2014 року № 0002322205 протиправними і таким, що підлягає скасуванню.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст. 9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 7 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а тому позовна заява підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.

Так як, в матеріалах справи містяться докази понесених позивачем судових витрат у розмірі 487,20 грн. сплаченого судового збору, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КАРІ Україна» судові витрати у розмірі 487,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «КАРІ Україна» до державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від № 0002322205 від 19.06.2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КАРІ Україна» судові витрати у розмірі 487,20 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Текст постанови у повному обсязі виготовлений 04.08. 2014 року.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 04.08.2014 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.В. Горбалінський В.В. Горбалінський А.О. Кошля