Ухвала суду № 40254864, 20.08.2014, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2014 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Половінкіної Н. Ю.

суддів Савчук М.В., Бреславського О.Г.

секретаря Тодоряка Г.Д.

за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, прокурора відділу захисту прав і свобод дітей прокуратури Чернівецької області Король Тетяни Олександрівни

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, служби у справах дітей Сторожинецької районної державної адміністрації Чернівецької області про зміну місця проживання дітей за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 21 травня 2014 року,

встановила:

ОСОБА_1 у березні 2014 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про зміну місця проживання дітей.

Вказував, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками малолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Рішенням Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 4 жовтня 2012 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано, дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 залишено проживати з матір»ю ОСОБА_3

Посилався на те, що мешкає з сином ОСОБА_5 та батьками ОСОБА_7, ОСОБА_8 у будинку АДРЕСА_1, обіймає посаду слюсаря Рожнятівського управління по експлуатації газового господарства філії публічного акціонерного товариства «Івано-Франківськгаз», створено матеріально-побутові умови для проживання дітей.

Справа №22ц-1016 2014 рік Головуючий у 1 інстанції Дячук О.О.

Категорія: 46 Доповідач Половінкіна Н.Ю.

Відповідач ОСОБА_3 проживає в донькою ОСОБА_6 та батьками ОСОБА_9, ОСОБА_10 у будинку АДРЕСА_2.

Вказував на неспроможність забезпечити матір»ю ОСОБА_3 належного догляду та виховання дітям, оскільки остання не має постійного місця роботи, перебуває за межами України, виховання доньки ОСОБА_6 фактично здійснюють дідусь ОСОБА_9 та бабуся ОСОБА_10

Просив змінити місце проживання дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та визначити їх місце проживання з батьком.

Сторожинецький районний суд Чернівецької області ухвалою від 14 травня 2014 року залучив до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, службу у справах дітей Сторожинецької районної державної адміністрації Чернівецької області.

Рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 21 травня 2014 року у позові відмовлено.

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 21 травня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає відхиленню з наступних підстав.

Постановляючи судове рішення, суд першої інстанції керувався положеннями ст.161 СК України та вважав недоведеним існування виключних обставин, за яких діти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 можуть бути розлучені зі своєю матір'ю ОСОБА_3

Водночас суд першої інстанції виходив з інтересів дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та встановив наявність матеріальних та житлово-побутових умов для проживання і виховання дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 матір»ю ОСОБА_3

При цьому судом першої інстанції враховано ставлення батька ОСОБА_1 та матері ОСОБА_3 до виконання своїх батьківських обов»язків, особисту прихильність сина ОСОБА_5 до батька ОСОБА_1, доньки ОСОБА_6 - до матері ОСОБА_3

Такі висновки суду першої інстанції стверджуються матеріалами справи.

Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Підсухи Рожнятівського району Івано-Франківської області та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки с.Підсухи Рожнятівського району Івано-Франківської області.

Згідно з ч.1. ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Частиною 1 ст. 161 СК України встановлено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватись судом.

Під час вирішенні спору щодо місця проживання дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини стан її здоров'я та інших обставин, що мають істотне значення.

Рішенням Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 4 жовтня 2012 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано, дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 залишено проживати з матір»ю ОСОБА_3

ОСОБА_1, звертаючись до суду з позовом про зміну місця проживання дітей, обставинами, якими обґрунтовував свої вимоги, тобто підставою позову, зазначав, проживання сина ОСОБА_1 з батьком, неспроможність забезпечити матір»ю ОСОБА_3 належного догляду та виховання дітям, оскільки остання не має постійного місця роботи, перебуває за межами України.

Заперечуючи проти позову, ОСОБА_3 посилалася на те, що син ОСОБА_5 залишився проживати з батьком ОСОБА_1 у зв»язку з тим, що зміна місця проживання може негативно вплинути на психоемоційний стан дитини.

Відповідно до частин 4, 5, 6 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Із висновку органу опіки та піклування Сторожинецької районної державної адміністрації Чернівецької області від 17 жовтня 2013 року №4240/01-28 про доцільність визначення місця проживання дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з батьком ОСОБА_1 убачається, що син ОСОБА_5 висловив бажання проживати з батьком ОСОБА_1, донька ОСОБА_6 - проживати з матір»ю ОСОБА_3, вважати за доцільне визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_5 з батьком ОСОБА_1, малолітньої ОСОБА_6 з матір»ю ОСОБА_3

Так, наданий органом опіки та піклування Сторожинецької районної державної адміністрації Чернівецької області висновок від 17 жовтня 2013 року №4240/01-28 не містить виняткових обставин щодо особи матері ОСОБА_3, її поведінки та іншого, за яких орган опіки та піклування дійшов висновку про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_5 з батьком ОСОБА_1, а не з матір'ю ОСОБА_3

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір?ю.

За змістом ч.2 ст.161 СК України орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року ( далі - Конвенція), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно із ст.9 Конвенції держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

На підставі ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

У матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо існування обставин, передбачених ч.2 ст.161 СК України, чи будь-яких інших виключних обставин, за яких діти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 можуть бути розлучені з матір'ю ОСОБА_3

Сам ОСОБА_1, звертаючись до суду, вказував на наявність у ОСОБА_3 самостійного доходу.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 фактично зводяться до переваг в матеріально-побутовому стані одного з батьків.

Разом з тим матеріально-побутові умови ОСОБА_1 самі по собі не є вирішальною умовою для зміни місця проживання дітей.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 про зміну місця проживання дитини.

З огляду на наведене рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 21 травня 2014 року ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись п.1 ч.1ст.307, ч.1 ст.308 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 21 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий - підпис /Половінкіна Н.Ю./

Судді - підписи /Савчук М.В., Бреславський О.Г./

З оригіналом згідно: