Ухвала суду № 40254447, 21.08.2014, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 455/785/14 Головуючий у 1 інстанції: Бонецький Л.Й.

Провадження № 22-ц/783/5420/14 Доповідач в 2-й інстанції: Тропак О. В.

Категорія: 32

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Тропак О.В.,

суддів: Приколоти Т.І., Федоришина А.В.,

за участю секретаря : Іванової О.О.,

з участю: представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_4 на ухвалу Старосамбірського районного суду Львівської області від 06 червня 2014 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю» Мрія» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином,-

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Старосамбірського районного суду Львівської області від 06 червня 2014 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю» Мрія» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином.

Одночасно з пред»явленням позову позивачем було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно ( рухоме та нерухоме ) та кошти ОСОБА_5 та ТзОВ «Мрія» та оголосити заборону на їх відчуження.

Ухвалою Старосамбірського районного суду Львівської області від 06 червня 2014 року у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу від 06 червня 2014 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову і постановити нову, якою задоволити заяву про забезпечення позову. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що поза увагою суду першої інстанції залишені обставини за яких виникли підстави для пред»явлення позивачем позову, а саме: обставини вчинення ОСОБА_5, котрий обіймав посаду директора ТзОВ «Мрія» внаслідок неналежного виконання ним службових обов»язків щодо охорони життя та здоров»я неповнолітніх внаслідок несумлінного до них ставлення, що 21.06.2013 року спричинило смерть сина позивача - неповнолітнього ОСОБА_6, чим ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.137 КК України, що встановлено вироком Сколівського районного суду Львівської області від 30.10.2013 року.

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову полягала в тому, що подальше вільне користування та розпорядження ОСОБА_5 і ТзОВ «Мрія» майном (рухомим та нерухомим ) та належними коштами, може призвести до приховування чи перереєстрації майна ( рухомого та нерухомого ) на третіх осіб, а також переведення коштів на користь третіх осіб, що очевидно - утруднить та зумовить неможливість виконання в майбутньому рішення суду в разі задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, межі і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні з наступних мотивів.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що необхідність вжиття заходів забезпечення позову полягала в тому, що подальше вільне користування та розпорядження ОСОБА_5 і ТзОВ «Мрія» майном (рухомим та нерухомим ) та належними коштам , може призвести до приховування чи перереєстрації майна ( рухомого та нерухомого ) на третіх осіб, а також переведення коштів на користь третіх осіб, що очевидно - утруднить та зумовить неможливість виконання в майбутньому рішення суду в разі задоволення позову.

Відмовляючи у задоволенні заяви про вжиття забезпечення позову, суд першої інстанції зазначив, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв»язку із застосуванням відповідних заходів. Оскільки накладення арешту на майно та кошти ТзОВ»Мрія» може перешкодити господарській діяльності даного товариства та призвести до незворотних негативних наслідків, суд першої інстанції дійшов висновку , що в забезпеченні позову накладенням арешту на майно та кошти товариства слід відмовити. Враховуючи те, що позивачем у своїй заяві не доведено співмірності забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та кошти ОСОБА_5 заявленим позивачем вимогам, то слід відмовити і у задоволенні заяви щодо майна і коштів ОСОБА_5,

Колегія суддів погоджується з правильністю оскаржуваної ухвали про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, і крім цього вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У заяві про забезпечення позову, позивачем не наведено обставин, щодо вжиття з боку відповідачів якихось дій, спрямованих на відчуження ними майна або коштів, що свідчило б про вжиття ними заходів, які унеможливлять або утруднять виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Отже, за відсутності належного обґрунтування необхідності вжиття щодо відповідачів заходів забезпечення позову , одного лише бажання позивача вжити заходи забезпечення позову, недостатньо для задоволення заяви про забезпечення позову.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з додержанням вимог закону, доводи апеляційної скарги правильності оскаржуваної ухвали не спростовують, тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржувану ухвалу - залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.2 ст.307, п.1 ч.1 ст.312, ст.313, п.4 ч.1 ст.314, ст.ст.317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_4 - відхилити.

Ухвалу Старосамбірського районного суду Львівської області від 06 червня 2014 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Тропак О.В.

Судді Приколота Т.І.

Федоришин А.В.