Вирок № 40254204, 26.08.2014, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/1227/14-к

Провадження № 1-кп/444/66/2014

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2014 року Жовківський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Ясиновський Р. Б.

при секретарі Реміцька І.П.

з участю прокурора Панилик Т.І.

представника потерпілих ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жовкві кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12013150240000776 від 15.07.2013 року про обвинувачення:

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, народився с. Старі Стрілища, Жидачівського району, Львівської області, проживає та зареєстрований АДРЕСА_1, гр. України, українець, освіта середня, одружений, не працює, не інвалід, не хворіє, раніше не судимий,

за ст. 286 ч. 2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 14.07.2013 року близько 16.40 год. керуючи автомобілем марки "ЗАЗ-Деу" моделі «Сенс Т13110» р.н.з. НОМЕР_1, рухаючись автодорогою сполученням Рава-Руська - Львів на відрізку дороги 24 км. + 850 м., в межах населеного пункту с. Сопошин Жовківського району Львівської області, порушив вимоги п.п. 1.2., п.п. 1.5, п.п. 2.3 (б,д), п.п. 2.9 (б), п.п. 10.1, розділ 34 «Дорожня розмітка» (додаток 2) в частині дорожньої розмітки 1.1 (вузька суцільна лінія) ПДР України, які виразились в тому, що він перебуваючи у стані стомлення заснув за кермом, відволікся від керування керованого ним автомобіля, пересік вузьку суцільну лінію, що поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах, виїхав на зустрічну смугу руху, де здійснив зіткнення з двома автомобілями, а саме автомобілем марки «Рено-Сценік» р.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобілем марки «Міцубісі-Лансер» р.н.з. НОМЕР_3 під керуванням потерпілої ОСОБА_4, завдавши їй тяжкі тілесні ушкодження та пасажиру автомобіля «Міцубісі-Лансер» р.н.з. НОМЕР_3, потерпілій ОСОБА_5 тілесні ушкодження середньої тяжкості, по ознаці тривалого розладу здоров»я.

Відповідно до вимог ст. 349 ч. 3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням висновків судово-медичних експертиз, допитом свідків ОСОБА_6, ОСОБА_3, характеризуючих обвинуваченого матеріалів справи та доказів наданих цивільними позивачами, щодо цивільних позовів, так як проти такого не заперечують учасники судового провадження. Винуватість обвинуваченого у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення стверджується доказами, які є в матеріалах справи. Фактичні обставини справи, які стверджуються цими доказами, не оспорювались в ході судового розгляду ні обвинуваченим, ні іншими учасниками. Судом з"ясовано, чи правильно сторони розуміють зміст цих обставин, чи не мають сумніві у добровільності їх позиції, а також роз"яснено їм, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Підсудний ОСОБА_2 в судовому засіданні винним себе визнав повністю та суду пояснив, що він 14.07.2013 року близько 16.40 год. керував автомобілем марки "ЗАЗ-Деу" моделі «Сенс Т13110» р.н.з. НОМЕР_1, рухався автодорогою сполученням Рава-Руська - Львів, знаходився у стомленому стані, та погано себе почував, однак вважав, що може продовжувати рух, так як спати не хотів. Проїхавши с. Сопошин від втоми заснув, виїхав на смугу зустрічного руху де відбулось спочатку зіткнення з автомобілем Рено, від чого він проснувся та почав намагатися уникнути зіткнення, однак не уникнувши здійснив зіткнення з автомобілем марки Міцубісі. У вчиненому розкаюється, просить суворо не карати.

Винуватість підсудного у вчиненому злочині підтверджується його особистим поясненням, доказами які здобуті на досудовому слідстві, які перевірені в судовому засіданні, а також показами свідків допитаних в судовому засіданні.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що 14.07.2013 року він зі своєю сім»єю та ще двома сім»ями їхали відпочивати, близько 16.40 год. він керував автомобілем марки Рено-Сценік» р.н.з. НОМЕР_2, рухався автодорогою сполученням Львів-Жовква, де в цей час був дуже високий рух, було багато машин, особливо назустріч і при в»їзді в с. Сопошин побачив, як водій автомобіля марки "ЗАЗ-Деу" чомусь виїхав на зустрічну смугу руху, а потім з»їхав на зустрічну (для ОСОБА_3 попутну) обочину, після чого, практично перед ним різко виїхав з обочини знову на дорогу, у зв»язку із чим він різко вивернув руль вліво щоб уникнути лобового удару та зіткнувся з дорожньою конструкцією, що обмежує виїзд з дороги після чого зупинився. Як відбувалась подія далі не бачив.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що 14.07.2013 року вона зі своєю сім»єю та ще двома сім»ями їхали відпочивати. Вона знаходилася в автомобілі марки «Міцубісі-Лансер» р.н.з. НОМЕР_3 на сидінні правого пасажира. Близько 16.40 год. рухалися автодорогою сполученням Львів-Жовква. Перед ними їхав невідома їй машина, а перед останньою їхав ОСОБА_3. Через деякий час вона побачила, як з не відомих для неї причин водій ОСОБА_3 чомусь поїхав різко вліво, а водій який рухався на невідомому для неї автомобіля перед ними різко звернув вправо, після чого відразу ж відбулося практично лобове зіткнення з автомобілем марки «ЗАЗ-Деу»

Підстав не вірити показам свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_3 у суду не має, так як такі узгоджуються з доказами дослідженими в судовому засіданні, а тому суд такі покази наведених свідків вважає правдивими і покладає в основу вироку.

З висновку судово-медичної експертизи № 00776 від 21.10.2013 року видно, що у потерпілої ОСОБА_4 виявлено наступні ушкодження: закритий перелом 7-го ребра справа, правобічний пневмогемоторакс /проникнення свобідного повітря, крові в праву плевральну порожнину/; закритий перелом 2-х кісток правої гомілки, закритий перелом зовнішньої кісточки на лівій гомілці. Вказані ушкодження могли утворитися при контакті з тупими предметами салону автомобіля під час дорожньо-транспортної пригоди 14.07.2013 р., були небезпечними для життя в мить причинення і по цій ознаці відносяться до тяжкого тілесного ушкодження. /а.с. 111-113 том 2/

З висновку судово-медичної експертизи № 0776 від 21.10.2013 року видно, що у потерпілої ОСОБА_5 виявлено наступні ушкодження: закритий перелом правої лонної кістки /тазової/ котрий міг утворитися при контакті з тупими предметами салону автомобіля під час дорожньо-транспортної пригоди 14.07.2013 р., викликав тривалий розлад здоров»я і по цій ознаці відноситься до тілесного ушкодження середньої важкості. /а.с. 114-116 том 2/

Дані висновки експертиз ніхто не оспорює, вони відповідають обставинам події, а тому суд вважає їх правильними і покладає в основу вироку.

Отже винуватість підсудного ОСОБА_2 у вчиненому злочині є доведеною повністю.

Суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_2 за ст.. 286 ч. 2 КК України, так як він порушив правила безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, які заподіяли тяжке тілесне ушкодження потерпілому.

Разом з цим злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України за вчинення якого судиться ОСОБА_2, згідно із ч. 4 ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких. При цьому необережній формі вини у ставленні особи до наслідків вчиненого нею суспільно небезпечного діяння у виді заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, що охоплюється ч. 2 ст. 286 КК України, кореспондує умисел винного на порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту. За таких обставин слід виходити з того, що вказаний склад злочину характеризується змішаною формою вини і хоча особа не бажає спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілого, проте своїми умисними діями, спрямованими на порушення Правил дорожнього руху, спричиняє такі тяжкі наслідки. А тому слід взяти до уваги те, що на підвищену суспільну небезпеку вчиненого ОСОБА_2 злочину, вказує факт умисного ігнорування ним встановлених правил керування транспортними засобами.

При обрані покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує тяжкість скоєного ним злочину, обставини справи, а саме, дані, що характеризують особу підсудного, обтяжуючі та пом"якшуючі покарання обставини, і з врахуванням наведеного перспективи його виправлення та попередження з його боку нових злочинів, а саме, що підсудний за місцем проживання та попередньої роботи характеризується позитивно, на даний час не працює, раніше не судимий, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не хворіє, не інвалід, непрацездатних осіб на утриманні не має.

Обставини які пом"якшують відповідальність підсудного ОСОБА_2 є щире каяття у вчиненому злочині та активне сприяння розкриттю злочину, так як ОСОБА_2 як під час досудового розслідування, так і в судовому засіданні дав правдиві пояснення про обставини вчиненого ним злочину.

Обставин які б обтяжували відповідальність підсудного ОСОБА_2 судом не встановлено.

Санкцією ст. 286 ч. 2 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавлення права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого. З врахуванням особи обвинуваченого, його відношення до вчиненого, суд прийшов до переконання, що достатнім покаранням у вигляді позбавлення волі для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 та попередження з його боку нових злочинів буде достатнім строк у вигляді 4 років позбавлення волі.

Крім цього, суд з врахуванням всіх вище перелічених обставин, зокрема, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 щиро розкаявся у вчиненому, дав правдиві покази, чим активно сприяв слідству та суду, враховуючи те, що ОСОБА_2 злочин вчинив вперше, вчинений ним злочин є вчинений з необережності, а також враховуючи його вік, приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, і що обвинуваченого ОСОБА_2 слід звільнити від відбуття покарання з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України, встановивши йому іспитовий термін строком 2 роки та покласти на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.

Разом з тим суд бере до уваги той факт, що як вбачається із характеристики ТзОВ «Електрон-буд» /а.с. 77 том 1/ підсудний ОСОБА_2 станом на жовтень місяць 2013 року працював на даному підприємстві водієм, у зв»язку із фінансовими труднощами та ліквідацією відділу будівництва та реконструкції був звільнений із підприємства, однак враховуючи покращення фінансового становища підприємства у вересні 2014 р. заплановане відновлення відділу будівництва та реконструкції де ОСОБА_2 буде запропонована робота на його попередній посаді, і так як право керувати транспортними засобами є єдиним джерелом отримання доходів для нього, а також його сім»ї, а тому, суд прийшов до переконання, що до підсудного ОСОБА_2 не доцільно застосовувати додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

Що до вирішення питання про відшкодування матеріальної та моральної шкоди на користь потерпілих, цивільних позивачів, суд виходить з принципу виваженості, розумності, справедливості та бере до уваги характер вчиненого злочину, тяжкість моральних страждань перенесених потерпілими в звязку із отриманими ушкодженнями, майновий стан підсудного та його відношення як до вчиненого ним правопорушення так і відношення до самих цивільних позовів, які він визнав в судовому засіданні повністю.

Потерпіла ОСОБА_4 звернулася до суду із цивільним позовом до підсудного ОСОБА_2, СК ПЗУ України, третя особа: ОСОБА_7 в якому просить стягнути солідарно з відповідачів на її користь матеріальну шкоду у розмірі 38400 грн. відшкодування витрат на ремонт автомобіля та 8807,46 грн. витрат на лікування, а також стягнути з СК ПЗУ України на її користь моральну шкоду в розмірі 10000 грн. та з підсудного ОСОБА_2 на її користь моральну шкоду в розмірі 100000 грн.. /а.с. 18-23 том 1/

Крім цього потерпілі ОСОБА_5 звернулася до суду з цивільним позовом до підсудного ОСОБА_2 та СК ПЗУ Україна в якому просить стягнути з СК ПЗУ Україна на її користь 1147 грн. матеріальної шкоди та 5000 грн. моральної шкоди, а також просить стягнути з підсудного ОСОБА_2 на її користь 50000 грн. моральної шкоди. /а.с. 50-54 том 1/

Крім цього, цивільний позивач ОСОБА_3, особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, звернувся до суду з цивільним позовом до підсудного ОСОБА_2 в якому просить стягнути з останнього 59239,51 грн. матеріальної шкоди. /а.с. 82-83 том 1/

Суд вивчивши матеріали справи, проаналізувавши всі докази в їх сукупності, прийшов до переконання, що цивільні позови ОСОБА_4, ОСОБА_5 до СК ПЗУ Україна, підсудного ОСОБА_2 підлягають до часткового задоволення, а позов цивільного позивача ОСОБА_3 не підлягає до задоволення, відповідно до ст. ст. 127-129 КПК України та ст. ст. 1166, 1167, 1187 ЦК України.

Зокрема, щодо цивільного позову ОСОБА_4, суд вважає, що такий підлягає до часткового задоволення як в частині матеріальної шкоди так і в частині моральної шкоди виходячи з наступного.

Позивачка ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 та СК ПЗУ Україна про солідарне стягнення матеріальної шкоди в розмірі 47207,46 грн., з яких витрати на ремонт автомобіля у розмірі 38400 грн. та витрати на лікування у розмірі 8807,46 грн..

Однак відповідно до ст.. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом. Як вбачається із матеріалів кримінального провадження /а.с. 47 том 2/, транспортний засіб марки "ЗАЗ-Деу" моделі «Сенс Т13110» р.н.з. НОМЕР_1 належить на праві власності гр.. ОСОБА_8. Будь-яких доказів які б свідчили, що підсудний ОСОБА_2 на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом марки "ЗАЗ-Деу" моделі «Сенс Т13110» р.н.з. НОМЕР_1, сторонами кримінального провадження суду не представлено, не здобуто таких і в судовому засіданні, відсутні такі і в матеріалах кримінального провадження. З даного приводу сторони кримінального провадження також і не зверталися до суду із жодними клопотаннями.

А тому суд прийшов до переконання, що в даному випадку розмір матеріальної шкоди в розмірі 47207,46 грн. з яких витрати на ремонт автомобіля у розмірі 38400 грн. та витрати на лікування у розмірі 8807,46 грн. підлягають стягненню з СК ПЗУ Україна так як витрати на ремонт автомобіля у розмірі 38400 грн. та витрати на лікування у розмірі 8807,46 грн. повністю підтверджуються документально /а.с. 24-32 том 1, а.с. 74 том 1/, та не підлягає солідарному стягненню з ОСОБА_2 оскільки у суду відсутні будь-які докази які б свідчили, що підсудний ОСОБА_2 на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом марки "ЗАЗ-Деу" моделі «Сенс Т13110» р.н.з. НОМЕР_1.

Щодо стягнення моральної шкоди з СК ПЗУ Україна на користь ОСОБА_4, то суд прийшов до переконання, що така підлягає до часткового задоволення, в розмірі 5000 грн., так як така сума є максимальним розміром виплати передбачена Законом.

Щодо стягнення моральної шкоди з підсудного ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4, то суд прийшов до переконання, що така також підлягає до часткового задоволення, не дивлячись на те, що сам підсудний ОСОБА_2 повністю визнав цивільний позов.

Приймаючи рішення щодо зменшення розміру відшкодування моральної шкоди підсудним ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_4, судом прийнято до уваги матеріальний стан підсудного, який на даний час не працює, неповнолітніх дітей на утриманні не має та можливість ним покрити завдані збитки.

Задовольняючи частково позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що потерпілій ОСОБА_4 дійсно спричинена моральна шкода, внаслідок дій підсудного ОСОБА_2, було тимчасово порушено нормальні життєві зв'язки особисто її та її сім'ї, дана ситуація призвела до тяжкості вимушених змін у її життєвих стосунках, необхідно затратити значний час та зусилля, щоб повернутися до попереднього розкладу життя, в результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпіла ОСОБА_4 отримала тяжке тілесне ушкодження, терпіла фізичні страждання, на даний час продовжує лікування, а також суд враховує відношення ОСОБА_2 до вчиненого ним злочину.

А тому суд прийшов до переконання, що моральна шкода яка підлягає стягненню з підсудного ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_4 повинна становити 65000 грн.

Щодо цивільного позову ОСОБА_5, суд вважає, що такий підлягає до повного задоволення в частині стягнення як матеріальної так і моральної шкоди з СК ПЗУ Україна на користь потерпілої ОСОБА_5, відповідно до Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме ст.. ст. 9, 22.1, 22.3, 24.1, 24.2.

А тому суд прийшов до переконання, що з СК ПЗУ Україна належить стягнути на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду у розмірі 1147 грн. та моральну шкоду у розмірі 5000 грн.

Щодо стягнення моральної шкоди з підсудного ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_5, то суд прийшов до переконання, що така підлягає до часткового задоволення, не дивлячись на те, що сам підсудний ОСОБА_2 повністю визнав цивільний позові.

Приймаючи рішення щодо зменшення розміру відшкодування моральної шкоди підсудним ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_5, судом прийнято до уваги матеріальний стан підсудного, який на даний час не працює, неповнолітніх дітей на утриманні не має та можливість ним покрити завдані збитки.

Задовольняючи частково позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що потерпілій ОСОБА_5 дійсно спричинена моральна шкода, внаслідок дій підсудного ОСОБА_2, було тимчасово порушено нормальні життєві зв'язки особисто її та її сім'ї, дана ситуація призвела до тимчасових вимушених змін у її життєвих стосунках, в результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпіла ОСОБА_5 отримала тілесне ушкодження середньої тяжкості, терпіла фізичні страждання, ОСОБА_5 станом на час розгляду справи повернулася до попереднього ритму життя, продовжує навчання в Республіці Польща, а також суд враховує відношення ОСОБА_2 до вчиненого ним злочину.

А тому суд прийшов до переконання, що моральна шкода яка підлягає стягненню з підсудного ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_5 повинна становити 15000 грн.

Щодо цивільного позову ОСОБА_3, особа, якій кримінальним правопорушенням яке вчинив ОСОБА_2 завдано майнову шкоду, суд вважає, що такий позов не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Як вбачається із даного цивільного позову, ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з винуватця ДТП ОСОБА_2 у його користь грошові кошти в сумі 59239,51 грн. збитків пов»язаних із пошкодженням автомобіля який отримав технічні пошкодження які не відповідають відновлювальним ремонтам, а також послуги евакуатора в сумі 750 грн. та 1440 грн. за зберігання т/з на платній стоянці. Таким чином суд прийшов до переконання, що в даному випадку ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом про стягнення матеріальних збитків.

Однак відповідно до ст.. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом. Як вбачається із матеріалів кримінального провадження /а.с. 47 том 2/, транспортний засіб марки "ЗАЗ-Деу" моделі «Сенс Т13110» р.н.з. НОМЕР_1 належить на праві власності гр.. ОСОБА_8. Будь-яких доказів які б свідчили, що підсудний ОСОБА_2 на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом марки "ЗАЗ-Деу" моделі «Сенс Т13110» р.н.з. НОМЕР_1, сторонами кримінального провадження суду не представлено, не здобуто таких і в судовому засіданні, відсутні такі і в матеріалах кримінального провадження. З даного приводу сторони кримінального провадження також і не зверталися до суду із жодними клопотаннями.

А тому суд прийшов до переконання, що в задоволенні цивільного позову ОСОБА_3, особа, якій кримінальним правопорушенням яке вчинив ОСОБА_2 завдано майнову шкоду, до ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди в розмірі 59239,51 грн. слід відмовити.

Крім цього з підсудного ОСОБА_2 в користь держави належить стягнути 917,70 грн. за проведення експертизи № 1/609 від 21.08.2013 р. /а.с. 56 том 2/, 979,20 грн. за проведення експертизи № 3819 від 19.12.2013 р. /а.с. 140 том 2/, 2754 грн. за проведення експертизи № 3798 від 27.12.2013 р. /а.с. 145 том 2/, 4048 грн. за проведення експертизи № 3799 від 10.01.2014 р. /а.с. 160 том 2/, 2448 грн. за проведення експертизи № 3820 від 25.02.2014 р. /а.с. 178/, 1735,20 грн. за проведення експертизи № 1683/1684 від 15.05.2014 р. /а.с. 224 том 2/, а всього - 12882,10 грн.

Речовий доказ, автомобіль «Рено-Сценік» н.з. НОМЕР_2, що знаходиться на відповідальному зберіганні у гр.. ОСОБА_3, на думку суду слід залишити у розпорядженні гр.. ОСОБА_3. /а.с. 74 том 2/

Речовий доказ, автомобіль «Деу-Сенс» н.з. НОМЕР_1, що знаходиться на відповідальному зберіганні у гр.. ОСОБА_2, на думку суду слід залишити у розпорядженні гр.. ОСОБА_2 /а.с. 75 том 2/

Речовий доказ, автомобіль «Міцубісі-Ланцер» н.з. НОМЕР_3, що знаходиться на відповідальному зберіганні на території ТзОВ «Геслан», за адресою с. Сопошин, Жовківського району, Львівської області, на думку суду слід передати у розпорядження гр.. ОСОБА_7 /а.с. 50, 76 том 2/

Речовий доказ, праве передньо колесо (металевий диск та шина), що знаходиться на відповідальному зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Жовківського РВ ГУМВСУ у Львівській області, на думку суду слід передати гр.. ОСОБА_10 /а.с. 235-236 том 2/

Керуючись ст. 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винним та засудити

- за ч. 2 ст. 286 КК України на 4 /чотири/ роки позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Відповідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 2 (два) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально виконавчої інспекції, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 - не обирався.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 до ОСОБА_2, Страхова компанія ПЗУ Україна, третя особа: ОСОБА_7 - задовольнити частково.

Стягнути з Страхової компанії ПЗУ Україна (04112, м. Київ, вул.. Дегтярівська, 62, р/р № 26508001334127 в АТ «ОТР банк» МФО 300528, код ЄДРПОУ 20782312) в користь ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 (проживає АДРЕСА_2) - 47207,46 грн. матеріальної шкоди та 5000 грн. моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, (народився с. Старі Стрілища, Жидачівського району, Львівської області, проживає та зареєстрований АДРЕСА_1) в користь ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 (проживає АДРЕСА_2) - 65000 грн. моральної шкоди.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 до ОСОБА_2, Страхова компанія ПЗУ Україна - задовольнити частково.

Стягнути з Страхової компанії ПЗУ Україна (04112, м. Київ, вул.. Дегтярівська, 62, р/р № 26508001334127 в АТ «ОТР банк» МФО 300528, код ЄДРПОУ 20782312) в користь ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 (проживає АДРЕСА_3) - 1147 грн. матеріальної шкоди та 5000 грн. моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, (народився с. Старі Стрілища, Жидачівського району, Львівської області, проживає та зареєстрований АДРЕСА_1) в користь ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 (проживає АДРЕСА_3) - 15000 грн. моральної шкоди.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 59239,51 грн. - відмовити.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2 в користь держави - 917,70 грн. за проведення експертизи № 1/609 від 21.08.2013 р. /а.с. 56 том 2/;

- 979,20 грн. за проведення експертизи № 3819 від 19.12.2013 р. /а.с. 140 том 2/;

- 2754 грн. за проведення експертизи № 3798 від 27.12.2013 р. /а.с. 145 том 2/;

- 4048 грн. за проведення експертизи № 3799 від 10.01.2014 р. /а.с. 160 том 2/;

- 2448 грн. за проведення експертизи № 3820 від 25.02.2014 р. /а.с. 178/ та

- 1735,20 грн. за проведення експертизи № 1683/1684 від 15.05.2014 р. /а.с. 224 том 2/, а всього - 12882,10 грн.

Речові докази, а саме:

- автомобіль «Рено-Сценік» н.з. НОМЕР_2, що знаходиться на відповідальному зберіганні у гр.. ОСОБА_3 - залишити у розпорядженні гр.. ОСОБА_3. /а.с. 74 том 2/;

- автомобіль «Деу-Сенс» н.з. НОМЕР_1, що знаходиться на відповідальному зберіганні у гр.. ОСОБА_2 - залишити у розпорядженні гр.. ОСОБА_2 /а.с. 75 том 2/;

- автомобіль «Міцубісі-Ланцер» н.з. НОМЕР_3, що знаходиться на відповідальному зберіганні на території ТзОВ «Геслан», за адресою с. Сопошин, Жовківського району, Львівської області - передати у розпорядженні гр.. ОСОБА_7 /а.с. 50, 76 том 2/;

- праве передньо колесо (металевий диск та шина), що знаходиться на відповідальному зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Жовківського РВ ГУМВСУ у Львівській області - передати гр.. ОСОБА_10 /а.с. 235-236 том 2/

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 30 діб з часу проголошення. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, а інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія судового рішеня не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження , який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя Ясиновський Р. Б.