Ухвала суду № 40253264, 26.08.2014, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 748/1609/14-ц Провадження № 22-ц/795/1718/2014 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Хоменко Л. В. Доповідач - Онищенко О. І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2014 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОнищенко О.І.,суддів:Лакізи Г.П., Скрипки А.А.,при секретарі:Позняк О.М.,за участю:представника відповідача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 21 липня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ПАТ «Дельта Банк» просить скасувати рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 21 липня 2014 року та ухвалити нове рішення, яким позов ПАТ «Дельта Банк» задовольнити в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду є незаконним, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вважає, що судом першої інстанції безпідставно застосовано до спірних правовідносин загальну позовну давність.

Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 21 липня 2014 року в задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що 06 квітня 2007 року між ТОВ КБ«Дельта» та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір № 001-24034-060407, згідно якого кредитодавець зобов'язувався надати позичальнику кредит в сумі 2 750 грн. 00 коп. на придбання певного майна, а останній в свою чергу погасити кредит в строк до 05 квітня 2009 року, сплатити проценти і комісійні за користування кредитом (а.с.6-10).

ТОВ КБ «Дельта» свої зобов'язання за кредитним договором № 001-24034-060407 від 06 квітня 2007 року виконано і надано кредитні кошти позичальнику в повному обсязі, про що свідчить меморіальний ордер № 11720038 від 06 квітня 2007 року (а.с.5).

Згідно статуту ПАТ «Дельта Банк» є правонаступником ТОВ КБ «Дельта» з усіма правами та обов'язками.

Внаслідок порушення позичальником умов кредитного договору, утворилась заборгованість, яка станом на 27 лютого 2014 року становила 3 269 грн. 59 коп., з яких 1959 грн. 59 коп. - заборгованість за сумою кредиту; 321 грн. 95 коп. - заборгованість по відсоткам та 988 грн. 05 коп. - комісії (а.с.16-17).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ПАТ «Дельта Банк», суд першої інстанції, виходив з того, що позов поданий з пропуском строку позовної давності, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню наслідки спливу позовної давності, передбачені ст. 267 ЦК України.

Такий висновок місцевого суду підтверджується матеріалами справи, яким суд дав правильну оцінку і не суперечить нормам матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини. Отже посилання суду на ст. 257 ЦК України слід визнати правильним.

Не може бути задоволена апеляційна скарга банку, щодо необґрунтованості в рішенні суду відмови в задоволенні позовних вимог в зв'язку з пропуском строку позовної давності, яка на думку апелянта переривалась шляхом вчинення особою дії, що свідчила про визнання нею свого боргу, а саме: шляхом погашення заборгованості ОСОБА_6 22 жовтня 2009 року в сумі 300 гривень, 03 листопада 2009 року в сумі 220 гривень, 29 серпня 2011 року в сумі 200 гривень, 14 листопада 2011 року в сумі 300 грн., оскільки суд правомірно дійшов висновку, щодо застосування строку позовної давності до спірних правовідносин.

Факт внесення коштів на погашення кредитної заборгованості, поза межами позовної давності, категорично заперечувався представником відповідача, який вважає, що перериву строку позовної давності не було. Рахунки, надані позивачем не є належним доказом.

Суду першої інстанції у відповідності до вимог ст.64 ч.2 ЦПК України, не було надано оригіналів документів, які б свідчили про сплату відповідачем ОСОБА_6 коштів в сумі 300 гривень, 220 гривень, 200 гривень та 300 гривень на погашення заборгованості по кредиту.

Обов'язок доказування та подання доказів покладено на сторони. А отже в судовому засіданні не було доведено, вчинення відповідачами дій спрямованих на переривання строку позовної давності.

Рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування апеляційний суд не знаходить.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», відхилити.

Рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 21 липня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: