Постанова № 40249389, 11.08.2014, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 1320/56/12

Провадження № 2-а/456/18/2014

ПОСТАНОВА

іменем України

11 серпня 2014 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючого-судді Микитчина І. М.

при секретарі Свержинській І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Стрию адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сколівської міської ради про скасування рішень ,

ВСТАНОВИВ :

позивач ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Сколівської міської ради про скасування рішення № 29 від „11" лютого 2011 року „Про зобов'язання користувачів знести незаконно збудовані господарські, побутові приміщення, гаражі та привести в належний стан території" та рішення № 23 від „09" вересня 2011 року „Про забезпечення дотримання правил благоустрою м. Сколе та вжиття заходів для дотримання санітарно-епідеміологічного та протипожежного стану в багатоповерховому житловому фонді" та стягнути судові витрати, пов»язані з розглядом справи.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що рішенням № 29 від „11" лютого 2011 року „Про зобов'язання користувачів знести незаконно збудовані господарські, побутові приміщення, гаражі та привести в належний стан території" вирішено:

зобов'язати користувачів знести незаконно збудовані господарські, побутові приміщення, гаражі та привести в належний стан території.

Контроль за виконанням даного рішення покласти на постійну депутатську комісію з питань будівництва, благоустрою, комунального обслуговування, земельних відносин та екології (І. Васьків), заступника міського голови І. Свистуна.

Рішенням № 23 від „09" вересня 2011 року „Про забезпечення дотримання Правил благоустрою м. Сколе та вжиття заходів для дотримання санітарно-епідеміологічного та протипожежного стану у багатоповерховому житловому фонді" вирішено:

зобов'язати мешканців багатоквартирного житлового фонду м. Сколе демонтувати самочинно встановлені господарські будівлі та споруди;

доручити КП „Сколівське ЖКГ" розроблення детального планування територій багатоквартирного житлового фонду;

контроль за виконанням даного рішення покласти на заступника міського голови

Р. Спутаника та директора КП „Сколівське ЖКГ" Ю. Дренькала.

Вважає, що строки звернення до адміністративного суду, встановлені ч. 2 ст. 99 КАС України, пропущені з поважних причин, оскільки про існування оскаржуваних рішень позивач дізнався саме в судовому засіданні „04" вересня 2012 року Сколівського районного суду Львівської області, справа № 1320/122/12р. № провадження 2/1320/230/12, а тому просить їх поновити.

Позивачу на праві власності належить квартира АДРЕСА_1, що підтверджується: технічним паспортом за інвентарним № 414, реєстровим № 463, виготовленим Стрийським міжрайонним бюро технічної інвентаризації „20" липня 2007 року з планом квартири, технічною характеристикою квартири, витягом № 5146632 від „14" грудня 2007 року про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів відносно відчужувача ОСОБА_7, витягом № 16037705 від „14" грудня 2007 року з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави відносно боржника ОСОБА_7, витягом № 16037912 від „14" грудня 2007 року з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відносно власника ОСОБА_7, договором від „14" грудня 2007 року купівлі-продажу квартири відносно продавця ОСОБА_7, витягом № 17156970 від „21" грудня 2007 року, реєстраційний № 20469785, тип об'єкта - квартира, адреса об'єкта: АДРЕСА_1, номер запису - 463 в книзі - 2 про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Після набуття у власність квартири за адресою АДРЕСА_2 позивач зареєструвався за місцем свого проживання та це підтверджується відповідною відміткою в його паспорті.

Листом (вих. № 1994 від « 02» листопада 2011 року) Управління держкомзему у Сколівському районі Львівської області Державного агентства земельних ресурсів України вказано, що технічна документація гр. ОСОБА_8 на земельну ділянку для добудови частини будинку по АДРЕСА_4 відсутня.

Згідно ст. 23-1 Закону України «Про планування і забудову територій», особливості вирішення питань забудови територій, пов'язаних із набуттям права на земельні ділянки державної та комунальної власності.

У разі прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування рішення про передачу (надання) земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності для розміщення об'єкта містобудування в порядку, визначеному земельним законодавством, зазначене рішення одночасно дає право на отримання вихідних даних на проектування, здійснення проектно-вишукувальних робіт у порядку, визначеному цим Законом.

Дозволу на виконання будівельних робіт Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області не видавалося, Державний акт права власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_8 не зареєстрований державою.

Проекту відведення земельної ділянки та передачу у власність не затверджувався Сколівською міською радою.

Листом Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області (вих. № 7/13-06-2452 від « 13» квітня 2011 року) зазначено, що проектна документація на переобладнання та перебудову у гр. ОСОБА_8 відсутня. Дозвіл на виконання будівельних робіт йому не видавався».

Дозволу на виконання будівельних робіт Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області не видавалося, Державний акт права власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_8 не зареєстрований державою.

Проект відведення земельної ділянки та передачу у власність не затверджувався Сколівською міською радою.

Господарські будівлі, що розташовані на прибудинковій території, за адресою АДРЕСА_3, якими, зокрема, користується позивач, ні за ким не рахуються на праві власності, не зареєстровані в БТІ, хоч єдиним правонаступником щодо цього майна є Сколівська міська рада.

Згідно з ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до Закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Ч. 1 ст. 217 Цивільного кодексу України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Право власності відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України набувається на підставах, що не забороні Законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із Закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Тепер господарськими будівлями, що розташовані на прибудинковій території, за адресою 82600, АДРЕСА_4 якими, зокрема, користується позивач.

Стрийське МБТІ відмовилось зареєструвати за ним використовувані ним приміщення, спірні господарські будівлі, мотивуючи тим, що в БТІ відсутні дані про реєстрацію господарських будівель, щ розташовані на прибудинковій території, за адресою 82600, АДРЕСА_4, за будь-ким, включаючи комунальну власність.

Відповідно до ст. 344 Цивільного кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_10 підтримав заявлені позовні вимоги покликаючись на викладені в позовній заяві обставини.

В судовому засіданні представник відповідача Сколівської міської ради - Адамовський Ю.В. позовні вимоги заперечив, та пояснив, що набувши статусу належного власника квартири, ОСОБА_1 не набув жодних прав на допоміжну будівлю(сарай), оскільки ні в нього , ні в попереднього власника квартири жодних дозвільних документів на будівництво чи відведення земельної ділянки не було.

Власником земельної ділянки у відповідності до вимог ст. 19 Земельного кодексу є громада на території якої розміщені земельні ділянки - Сколівська міська рада За приписами ст. 12 Земельного кодексу до повноважень міських рад розпорядження землями міських рад, а також здійснення контролю за використанням та охороною таких земель.

Ст.59 ЗУ «Про місцеве самоврядування» визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає ненормативні та інші акти у формі рішень.

Виключною компетенцією ради в тому числі і у сфері земельних правовідносин визначено ст. 26 цього закону, що надає право депутатам приймати рішення в межах своїх повноважень. З метою реалізації ст.. 19 Конституції України органи місцевого самоврядування та її посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах наданих повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та іншими законами України.

З даного приводу були прийняті органом місцевого самоврядування рішення оскаржувані позивачем.

Як вбачається із змісту рішень, такі були прийняті з метою приведення у відповідність до Законів України та інших нормативних актів, порядку використання земельних ділянок у багатоквартирному житловому фонді.

Зокрема, як вбачається з вимог ст. 42 Земельного кодексу визначено такий порядок передачі земель комунальної власності у власність громадян, що проживають у багатоквартирному житловому фонді, тобто виключно під об'єднання вказаних співвласників.

Беручи до уваги той факт, що сараї, побутові приміщення є об'єктами самочинного будівництва, вказане будівництво суперечить інтересам та має істотне порушення будівельних норм чи правил, таке будівництво підлягає знесенню у відповідності до ст.376 ЦК України.

Виходячи із викладеного, рада діяла в межах повноважень та у спосіб визначений діючими правилами та нормами.

Крім цього, дані рішення не являються актом індивідуальної дії, а відтак не можуть оскаржувати ся в повному обсязі позивачем.

А тому заявлений позов є безпідставним та таким, що не підлягає до задоволення.

Третя особа на стороні відповідача ОСОБА_8 та його представник ОСОБА_12 позовні вимоги заперечили, мотивуючи тим, що Сколівська міська рада прийняла оскаржувані рішення в межах своїх повноважень.

Представники третіх осіб на стороні відповідача Держземагенції у Сколівському районі, Інспекції ДАБК у Львівській області, КП «Сколівського ЖКГ», КП «Стрийського МБТІ», КП «Сколівського будинкоуправління» в судове засідання не з»явились, подали заяви про розгляд справ без їхньої участі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, дослідивши подані по справі докази, суд вважає, що позовні вимоги підставні та підлягають до задоволення.

Судом встановлено, що позивачу на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 та він користується господарською спорудою - сараєм, яка знаходиться на прибудинковій земельній ділянці, яка є власністю територіальної громади м.Сколе.

Рішенням № 29 від „11" лютого 2011 року „Про зобов'язання користувачів знести незаконно збудовані господарські, побутові приміщення, гаражі та привести в належний стан території" вирішено:

зобов'язати користувачів знести незаконно збудовані господарські, побутові приміщення, гаражі та привести в належний стан території.

Рішенням № 23 від „09" вересня 2011 року „Про забезпечення дотримання Правил благоустрою м. Сколе та вжиття заходів для дотримання санітарно-епідеміологічного та протипожежного стану у багатоповерховому житловому фонді" вирішено:

зобов'язати мешканців багатоквартирного житлового фонду м. Сколе демонтувати самочинно встановлені господарські будівлі та споруди; доручити КП „Сколівське ЖКГ" розроблення детального планування територій багатоквартирного житлового фонду.

Правовідносини сторін регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про планування і забудову територій" №1699-III від 20.04.2000 (далі - Закон №1699), Законом України "Про основи містобудування"№2780-XII від 16.11.1992 (далі - Закон №2780) (в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин).

Згідно ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод і інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод і інтересів.

Як встановлено у судовому засіданні, позивач дізнався про існування оскаржуваних рішень в судовому засіданні „04" вересня 2012 року в Сколівському районному суді Львівської області, справа № 1320/122/12р. № провадження 2/1320/230/12.

Відповідно до частини другої статті 100 КАС України якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

Частиною першою статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Як убачається з матеріалів справи позивачем заявлялося клопотання щодо поновлення йому строку звернення до суду, оскільки він пропущений з поважної причини.

Суд вважає за необхідне поновити позивачу строк звернення до суду з дійсним адміністративним позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частина 7 статті 376 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.

Таким чином даний припис Цивільного кодексу України передбачає вчинення відповідних дій по знесенню (демонтажу) майна лише за рішенням суду, тому відповідач приймаючи рішення № 29 від „11" лютого 2011 року „Про зобов'язання користувачів знести незаконно збудовані господарські, побутові приміщення, гаражі та привести в належний стан території" та рішення № 23 від „09" вересня 2011 року „Про забезпечення дотримання Правил благоустрою м. Сколе та вжиття заходів для дотримання санітарно-епідеміологічного та протипожежного стану багатоповерховому житловому фонді", оскільки, прийнявши оскаржуване рішення відповідач взяв на себе функції суду, що є недопустимим та суперечить законодавству.

Норми ст. 26 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", якими керувався відповідач при оскаржуваних рішення не надають йому повноважень на зобов'язання користувачів знести незаконно збудовані господарські, побутові приміщення, гаражі і не регулюють такі правовідносини. і не регулюють такі правовідносини.

Відтак суд, приходить до висновку, що позов слід задовольнити та скасувати рішення Сколівської міської ради № 29 від „11" лютого 2011 року „Про зобов'язання користувачів знести незаконно збудовані господарські, побутові приміщення, гаражі та привести в належний стан території" та рішення № 23 від „09" вересня 2011 року „Про забезпечення дотримання Правил благоустрою м. Сколе та вжиття заходів для дотримання санітарно-епідеміологічного та протипожежного стану багатоповерховому житловому фонді" та судові витрати, пов»язані з розглядом справи.

Керуючись ст. 9, 70, 71, 86, 159, 163,167 КАС України,

ПОСТАНОВИВ :

позов задовольнити.

скасувати рішення Сколівської міської ради № 29 від „11" лютого 2011 року „Про зобов'язання користувачів знести незаконно збудовані господарські, побутові приміщення, гаражі та привести в належний стан території" та рішення № 23 від „09" вересня 2011 року „Про забезпечення дотримання Правил благоустрою м. Сколе та вжиття заходів для дотримання санітарно-епідеміологічного та протипожежного стану багатоповерховому житловому фонді".

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Головуючий-суддя І. М. Микитчин