Постанова № 40248272, 19.08.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2014 р. Справа № 915/1712/13Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді: Ліпчанської Н.В.

Суддів: Мацюри П.Ф., Лисенко В.А.

При секретарі судового засідання Стеблиненко В.С..

За участю представників сторін:

від позивача - Коваль К.П., довіреність № 1325, дата видачі : 13.05.13

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський Акціонерний Банк"

на рішення господарського суду Миколаївської області від 19 листопада 2013 року

по справі № 915/1712/13

за позовом Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський Акціонерний Банк"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - АТВТ "Гілєя"

про стягнення відшкодування майнової шкоди в загальному розмірі 4.489.185,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

В вересні 2014 року Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (Далі - Банк) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємеця ОСОБА_3 (Далі - ФОП ОСОБА_3.), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - АТВТ "Гілєя" про відшкодування майнової шкоди в розмірі 4489185,00грн..

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Банк посилається на обставини, щодо неналежного здійснення ФОП ОСОБА_3 обов'язків ліквідатора АТВТ «Гілєя».

04.10.2010 року відповідачем було реалізовано майно АТВТ «Гілєя», яке перебуває в заставі позивача, загальною вартістю 4489185,00грн..

Обґрунтовуючи даний позов, Банк посилається на протиправність дій арбітражного керуючого ОСОБА_3 так як сума коштів в розмірі 4489185,00 грн., що надійшла від реалізації майна не була направлена Банку в погашення їхніх кредиторських вимог, як того передбачає положення п.1 ч.1 ст.31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Враховуючи вищезазначене, Банк на підставі положень статті 1166 Цивільного Кодексу України звернувся до господарського суду із позовом про стягнення із ФОП ОСОБА_3 майнової шкоди в розмірі 4489185,00 грн..

Відповідач із позовом не погоджується, вважає його безпідставним та необґрунтованим, таким, що не підлягає задоволенню.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 19 листопада 2013 року, винесеним суддею Ржепецьким В.О. в задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Обґрунтовуючи дане рішення місцевий господарський суд зазначив, що позивачем не надано будь-яких доказів того, які б могли свідчити про завдання безпосередньо шкоди майну, а тому саме лише факт реалізації, незалежно від його правомірності або неправомірності, не є доказом завдання шкоди даному майну, яке реалізується, оскільки в процесі його реалізації, за відсутності доказів, які б свідчили про протилежне, не відбувається погіршення тих чи інших властивостей майна.

Не погоджуючись із даним рішенням, Банк звернувся до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, Банк вважає, що місцевим господарським судом не взято до уваги протиправність дій Відповідача, якими порушено майнові права та інтереси Банку які спричинили заподіяння майнової шкоди (збитків) у зв'язку з невиплатою коштів, на порушення вимог ч.2 ст.26, п.8 ст.30, п.1 ч.1 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в задоволення вимог заставного кредитора.

Відзив на апеляційну скаргу від ФОП ОСОБА_3 до суду апеляційної інстанції не надходив.

Відповідач в судові засідання суду апеляційної інстанції не з'являвся, хоча про час та місце слухання скарги був повідомлений належним чином, що підтверджується відповідними поштовим повідомленнями.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Ярош А.І., суддів Журавльова О.О., Лисенко В.А. апеляційна скарга Банку прийнята до апеляційного провадження та її розгляд призначено на 21 січня 2014 року.

Ухвалою від 21 січня 2014 року у зв'язку із неявкою в судове засідання відповідача, Одеський апеляційний господарський суд відклав розгляд скарги на 04 лютого 2014 року.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 04 лютого 2014 року, зупинено провадження по даній справі до розгляду заяви про визнання неправомірними дій (бездіяльності) розпорядника майна ОСОБА_3 у справі №14/44/08 про банкрутство АТВТ "Гілея".

Відповідно до розпорядження голови Одеського апеляційного господарського суду №298 від 13.06.2014р., у зв'язку із перебуванням суддів Ярош А.І. та Журавльова О.О. у відпустці, здійснено їх заміну на суддю Ліпчанську Н.В. та суддю Мацюру П.Ф. відповідно.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 20.06.2014р., вищезазначена апеляційна скарга прийнята до провадження головуючим суддею Ліпчанською Н.В., судді Мацюра П.Ф., Лисенко В.А. та на підставі положень статті 79 Господарського процесуального кодексу України поновлено апеляційне провадження по даній справі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що рішення господарського суду, слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено матеріалами справи, Постановою господарського суду Миколаївської області від 13.09.2010р. у справі №14/44/08 про банкрутство, АТВТ "Гілєя" - боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3 (а.с.22-24)

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.10.2010р. постанова господарського суду Миколаївської області від 13.09.2010р. скасована, справу №14/44/08 направлено до господарського суду Миколаївської області для подальшого розгляду.

Постановою Вищого господарського суду України від 25 січня 2011р. постанова Одеського апеляційного господарського суду від 05.10.2010р. та постанова господарського суду Миколаївської області від 13.09.2010р. у справі №14/44/08 - скасовані, справа передана на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області на стадію розпорядженням майном. (а.с.25-31)

Крім того, як встановлено місцевим господарським судом 04.10.2010р. арбітражним керуючим ОСОБА_3 було продано майно боржника на підставі договору купівлі-продажу укладеного між АТВТ "Гілєя" в особі ліквідатора ОСОБА_3 та ВКП "Ківгор" загальною вартістю 4489185,00грн..

Рішенням господарського суду Київської області від 23.08.2012р. по справі №26/076-12 залишеним без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2012р. позов Банку до ФОП ОСОБА_3, ВКП "Ківгор", АТВТ "Гілєя" про визнання недійсним результатів торгів (аукціону) з продажу майна та договору купівлі-продажу задоволено в повному обсязі. (а.с.8-17)

Суд визнав недійсними результати торгів у формі аукціону по продажу майна, яке належить АТВТ "Гілєя" на товарній біржі "Ізумруд" щодо продажу залізничної під'їзної колії довжиною 10937,82м. оформлених згідно протоколу №2 від 04.10.2010р..

- визнано недійсними результатів торгів у формі аукціону по продажу майна, яке належить АТВТ "Гілея" на товарній біржі "Ізумруд" щодо продажу машин, механізмів обладнання та устаткування оформлених згідно протоколу №3 від 04.10.2010р.

- визнано недійсними результати торгів у формі аукціону по продажу майна, яке належить АТВТ "Гілєя" на товарній біржі "Ізумруд" щодо продажу транспортних засобів в кількості 33 одиниць, залізничних дорожних машин (тепловози - 3 одиниці, напіввагони, автодрезина), автотракторної техніки та самохідних машин в кількості 70 одиниць оформлених згідно протоколу №4 від 04.10.2010р;

- визнано недійсним Договір купівлі-продажу рухомого майна, що включає в себе машини, механізми, обладнання та устаткування, транспортні засоби, залізничну під'їзну колію, укладений 04.10.2010р. між АТВТ "Гілєя" в особі ліквідатора ОСОБА_3 та ВКП "Ківгор".

Крім того, Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 15.05.2014 року по справі №14/44/08 про банкрутство АТВТ "Гілєя" визнано неправомірною бездіяльність арбітражного керуючого ОСОБА_3 при виконанні обов'язків розпорядника майна АТВТ "Гілєя", щодо невжиття заходів із забезпечення вимог заставного кредитора ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк".

Враховуючи зазначене, Банк вважає, що арбітражним керуючим ОСОБА_3 внаслідок зловмисної бездіяльності завдана матеріальна шкода ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в сумі 4489185,00 грн..

Однак, з даним твердженням Позивача не може погодитись судова колегія, з огляду на наступне.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено, зокрема, положеннями статті 1166 ЦК України.

Так, у відповідності до частини першої зазначеної статті, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 16 ЦК України, у відповідності до якої судовому захисту підлягають права та законні інтереси саме тієї особи, яка звертається за захистом, витікає, що шкода, яку завдано майну підлягає відшкодуванню тій особі, якій це майно належить.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Враховуючи викладене, судова колегія зазначає, що Позивачем не надано доказів, які б свідчили про те, що ним набуто право власності на реалізоване відповідачем заставне майно.

Крім того, Позивачем не доведено, чи має взагалі сам факт наявності причинених йому збитків.

Як зазначалось вище, рішенням господарського суду Київської області від 23.08.2012р. по справі №26/076-12 визнано недійсним результати торгів по продажу майна належного АТВТ "Гілєя" та визнано недійсним договір купівлі-продажу цього майна, а тому відповідно до положень статті 216 Цивільного Кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Матеріали справи не містять також доказів звернення Банком стягнення на майно боржника в порядку, визначеному Законом України «Про заставу», в результаті якого позивачеві було б передано предмет застави.

Положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, чинній на момент реалізації майна) не містять умов передання майна боржника або банкрута кредиторові. Відповідно до ч. 2 ст. 26 цього Закону, заставний кредитор отримує задоволення своїх вимог за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна банкрута.

Крім того, в матеріалах справи відсутні також докази, які б свідчили безпосередньо про завдання шкоди майну, про яке йдеться в позовній заяві.

В процесі розгляду справи як в суді першої так і в суді апеляційної інстанції Позивачем не було надано доказів, а саме: в якій стадії на сьогоднішній день знаходиться справа №14/44/08 про банкрутство АТВТ "Гілєя", в якому розмірі задоволено кредиторські вимоги Банку у справі про банкрутство, чи повернено майно, яке було продане за договором купівлі-продажу від 04.10.2010р., та чи реалізовано воно в рамках справи про банкрутство.

Позивач при розгляді даної справи, ніяких відповідних доказів як до суду першої так і до суду апеляційної інстанції не надав, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підставу своїх вимог, доводів і заперечень.

Зважаючи на вищезазначене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що під час розгляду справи місцевим господарським судом були встановлені всі фактичні обставини справи на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана правомірна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для скасування рішення не вбачається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 99;101;103-105

ГПК України суд, -

Постановив:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський Акціонерний Банк" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 19.11.2013р. по справі № 915/1712/13 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 21.08.2014р.

Головуючий суддя Ліпчанська Н.В.

Суддя Мацюра П.Ф.

Суддя Лисенко В.А.