Рішення № 40248205, 20.08.2014, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=====

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

“20” серпня 2014 року Справа № 927/1087/14

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Цимбал-Нарожної М.П., розглянувши матеріали справи

за позовом: публічного акціонерного товариства “Чернігівобленерго”

14000, вул. Горького,б.40, м.Чернігів;

до відповідача: 209 управління начальника робіт

14029, вул. Староказарменна дільниця, 2, м. Чернігів;

предмет спору: стягнення 9233,01 грн.;

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явились;

від відповідача: не з’явились;

в с т а н о в и в :

публічне акціонерне товариство “Чернігівобленерго” звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до 209 управління начальника робіт про стягнення боргу в сумі 9233,01грн. заборгованості згідно договору №2612 від 08.05.2007р. за постачання електричної енергії, з яких 4255,40грн. боргу за активну електроенергію, 3614,43грн. боргу за перевищення договірної величини електроспоживання, 437,02грн. пені, 845,33 грн. інфляційних та 80,83грн. 3%річних.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 18.07.2014р. порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 06.08.2014р., після чого розгляд справи відкладався до 20.08.2014р.

Представники позивача та відповідача в судові засідання не з’явились.

Відповідач відзиву на позов не подав, представників в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями №1400603140313 від 21.07.2014р. та 1400603272384 від 06.08.2014р.

До початку судового засідання від позивача надійшла письмова заява-повідомлення про те, що після порушення провадження у справі відповідачем сплачено 2000грн. заборгованості за активну електроенергію за березень 2014р., отже заборгованість за активну електроенергію всього складає 2255,40 грн..

Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

08.05.2007р. між ВАТ ЕК “Чернігівобленерго”, правонаступником якого є ПАТ “Чернігівобленерго”, та 209 управлінням начальника робіт укладено договір про постачання електричної енергії № 2612 (надалі - Договір).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

За юридичною природою вказаний Договір є договором енергопостачання.

У відповідності до положень ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Крім того, правовідносини в електроенергетиці, зокрема, що стосуються постачання енергії, регулюються положеннями:

- Закону України “Про електроенергетику” N 575/97-ВР від 16 жовтня 1997 року,

- Правил користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. №28 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 14.11.2002р. за №903/7191;

- Порядку постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України N 441 від 24 березня 1999р. в редакції постанови Кабінету Міністрів України №473 від 16.06.2005р.

У відповідності до ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п.1. Договору, постачальник (позивач) продає електричну енергію споживачу (відповідачу) для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю потужністю 400кВА, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п.2.2.2. Договору, постачальник зобов’язується постачати споживачу електроенергію, як різновид товару:

· в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (Додаток №5 „Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу”).

Відповідно до п.7.5 Договору, на підставі показів засобів обліку електричної енергії, умов Додатку №4 до цього Договору «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» та замірів електричної потужності, проведених в установлених нормативними документами періоди максимального навантаження енергосистеми України, оформлюється акт про використану електричну енергію та акт результатів замірів електричної потужності.

На виконання умов Договору позивачем в період з січня 2014р. по квітень 2014р. поставлено відповідачу електроенергію, що підтверджується актами про використану електричну енергію від 25.01.2014р., від 25.02.2014р., від 25.03.2014р., від 25.04.2014р., від 25.04.2014р., з яких вбачається, що обсяг використаної електроенергії становить 3,41 кВтгод. на загальну суму 14809,80грн. Акти підписані без зауважень уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками.

Отже позивач взяті на себе зобов’язання щодо постачання електричної енергії виконав повністю.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Відповідно до п.2.3.3 Договору, відповідач зобов’язувався оплачувати постачальнику вартість спожитої електричної енергії за діючими у цей період тарифами по класах напруги, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період, згідно з умовами Додатку №3 до цього Договору „Порядок розрахунків”, Додатку №4 до цього Договору „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії” та діючого законодавства.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики №1740 від 26.12.2013р., тариф на електроенергію за січень 2013р. для споживачів 2 класу напруги (Додаток №4 до Договору) встановлено 103,24коп/кВт/год (без ПДВ).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики №50 від 25.01.2014р., тариф на електроенергію за лютий 2014р. для споживачів 2 класу напруги (Додаток №4 до Договору) встановлено 103,24коп/кВт/год (без ПДВ).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики №159 від 24.02.2014р., тариф на електроенергію за березень 2014р. для споживачів 2 класу напруги (Додаток №4 до Договору) встановлено 103,24коп/кВт/год (без ПДВ).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики №326 від 27.03.2014р., тариф на електроенергію за квітень 2014р. для споживачів 2 класу напруги (Додаток №4 до Договору) встановлено 103,24коп/кВт/год (без ПДВ).

Відповідно до Додатку №3 до Договору, відповідач здійснює оплату електричної енергії, спожитої протягом розрахункового періоду, у формі попередньої оплати, самостійно за 3 дні до початку розрахункового періоду у розмірі 100% вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на розрахунковий період. Остаточний розрахунок не пізніше 3 операційних днів з дня отримання рахунку.

Частинами 6,7 ст.276 Господарського кодексу України визначено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

На виконання умов Договору, відповідно до п. 2.2.4. відповідачу були виставлені рахунки за активну та реактивну електроенергію на оплату, а саме: №2612_01-2014 від 25.01.2014р. на суму 3215,46грн. (отриманий 25.01.201р.), №2612_02-2014 від 25.02.2014р. на суму 2898,79грн. (отриманий 25.02.201р.), №2612_03-2014 від 25.3 1.2014р. на суму 7427,15грн. (отриманий 25.03.201р.), №2612_04-2014 від 25.04.2014р. на суму 1268,40грн. (отриманий 25.04.201р.).

Як свідчать матеріали справи, відповідач взяті на себе зобов’язання по оплаті електроенергії повністю не виконав. Згідно наданих банківських виписок від 18.03.2014р., від 18.04.2014р., від 05.06.2014р., від 23.06.2014р.до порушення провадження у справі відповідачем сплачено 10554,40грн..

Станом на 07.07.2014 року, фактична заборгованість відповідача за спожиту активну електроенергію становила 4255,40 грн..

Після порушення провадження у справі, 13.08.2014р. відповідачем сплачено 2000грн. заборгованості за активну електроенергію за березень 2013р., що підтверджується банківською випискою від 12.08.2014р.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі за відсутності предмету спору.

Враховуючи вище наведене, суд дійшов висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення 2000,00грн. основного боргу за активну електроенергію.

Таким чином, станом на час вирішення спору заборгованість відповідача за активну електроенергію складає 2255,40грн..

Згідно п.5.1. Договору, для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік Споживач не пізніше “ 01” листопада поточного року надає Постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (Додаток №5 “Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу”).

Так, Додатком №5 до Договору встановлено обсяги постачання енергії відповідачу на 2014р., а саме: за спірний період з 26.02.2014р. по 25.03.2014р.: по об’єкту №2612/ТП-236 - 800кВт/г, по об’єкту №2612ТП-325 - 1500кВт/г.

За розрахунковий період з 26.02.2014р. по 25.03.2014р. відповідачем спожито 5801,00кВт/г, а саме: 706 кВт/г по об’єкту №2612/ТП-236 та 5095 кВт/г по об’єкту №2612ТП-325, що встановлено з акту–звіту про зняття показань розрахункових приладів обліку електроенергії від 25.03.2014р. (який підписаний представниками відповідача без зауважень) та рахунку за активну електроенергію від 25.03.2014р..

Тобто перевищення договірної величини електроспоживання по об’єкту №2612ТП-325 становить 3595Квт/г.

Разом з тим, позивач просить стягнути 3614,43грн. з розрахунку перевищення договірного обсягу споживання на 3501кВтгод.

Відповідно до ст.26 Закону України “Про електроенергетику”, у випадку перевищення договірної величини потужності, споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.

Відповідно до п.4.2.2 Договору, за перевищення протягом розрахункового періоду договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 Договору, споживач сплачує Постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин.

Позивачем було складено та направлено листом на адресу відповідача рахунок № 2D2612_03-2014 від 25.03.2014р. за споживання електроенергії понад договірну величину на суму 3614,43грн., який отриманий відповідачем 04.04.2014р. (поштове повідомлення від 03.04.2014р. , арк. справи 55).

Відповідачем заборгованість за перевищення договірної величини електроспоживання в сумі 3614,43грн. не сплачено.

Станом на час вирішення спору заборгованість перед позивачем не погашена, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги в сумі 2255,40грн. заборгованості за активну електроенергію та 3614,43грн. заборгованості за перевищення договірної величини електроспоживання є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов’язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов’язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Також частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Згідно п.3 статті 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з положенням Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 29.11.1996р., платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 4.2.1. договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених п.п. 2.3.3.-2.3.4. договору, з порушенням термінів, визначених у додатку № 3 „Порядок розрахунків” до цього договору, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який нараховується пеня, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Позивачем заявлено до стягнення пеню за період з 31.01.2014р. по 12.06.2014р. в сумі 437,02грн..

Нарахування пені за період з 31.01.2014р. по 12.06.2014р. в сумі 437,02грн. відповідає вимогам норм матеріального права та умовам Договору та підлягає задоволенню і стягненню на користь позивача.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних за період з 31.01.2014р. по 12.06.2014р. в сумі 80,83грн. та інфляційних за період з 31.01.2014р. по 31.05.2014р.. в сумі 845,33грн.

Нарахування 3% річних за період з 31.01.2014р. по 12.06.2014р. в сумі 80,83грн. та інфляційних за період з 31.01.2014р. по 31.05.2014р.. в сумі 845,33грн. відповідає вимогам норм матеріального права та умовам Договору та підлягає задоволенню і стягненню на користь позивача.

Частиною 6 ст. 84 ГПК України передбачено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.

Згідно статті 49 ГПК України та Закону України „Про судовий збір” від 08.07.2011 року № 3674-VI, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 1827,00грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, ст.75, ст.82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення 2000,00грн. основного боргу за активну електроенергію.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з 209 управління начальника робіт (14029, вул. Староказармена дільниця, 2, м.Чернігів, р/р 26002059995799 в ЗАТ КБ «Приватбанк», МФО 353586, код ЄДРПОУ 08527221) на користь публічного акціонерного товариства “Чернігівобленерго” (14000, вул. Горького,40, м.Чернігів, код ЄДРПОУ 22815333, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання №26032301102791 в філії ЧОУ АТ “Ощадбанк”, МФО 353553, код ЄДРПОУ 22815333) 2255,40грн. заборгованості за активну електроенергію.

4. Стягнути з 209 управління начальника робіт (14029, вул. Староказармена дільниця, 2, м.Чернігів, р/р 26002059995799 в ЗАТ КБ «Приватбанк», МФО 353586, код ЄДРПОУ 08527221) на користь публічного акціонерного товариства “Чернігівобленерго” (14000, вул.Горького, 40, м.Чернігів, п/р 26009301102791 в Філії ЧОУ АТ “Державний ощадний банк України”, МФО 353553, код ЄДРПОУ 22815333) 3614,43грн. заборгованості за перевищення договірної величини електроспоживання, 437,02грн. пені, 80,83грн. 3%річних, 845,33грн.інфляційних, а також 1827,00грн. судового збору.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя М.П. Цимбал-Нарожна

Повний текст рішення підписано 26 серпня 2014 року.

17.0п

Суддя М.П. Цимбал-Нарожна