Рішення № 40247026, 20.08.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/6502/14-ц Провадження № 22-ц/772/2501/2014Головуючий в суді першої інстанції:Дернова В. В.Категорія: 9 Доповідач: Панасюк О. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2014 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі: головуючого - судді Панасюка О.С., суддів Медвецького С.К., Зайцева А.Ю., з участю секретаря Руденко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційні скарги ОСОБА_2, Приватного підприємства «Компанія «Володимирський масив» на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 1 липня 2014 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Керамік», в особі арбітражного керуючого - ліквідатора Відкритого акціонерного товариства «Керамік» Лещенка Анатолія Михайловича до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватне підприємство «Компанія «Володимирський масив», про витребування майна з чужого незаконного володіння, -

встановила:

У квітні 2014 року Відкрите акціонерне товариство «Керамік», в особі арбітражного керуючого - ліквідатора Відкритого акціонерного товариства «Керамік» Лещенка Анатолія Михайловича (далі ВАТ «Керамік») звернулося до суду з цим позовом, вказуючи, що постановою господарського суду Вінницької області від 14 червня 2012 року ВАТ «Керамік» було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено арбітражного керуючого Лещенка А.М. ліквідатором банкрута. ВАТ «Керамік» належав комплекс нежитлових будівель та споруд, розташований у м. Вінниці АДРЕСА_1 та земельна ділянка, загальною площею 8,2357 га. Договір купівлі-продажу нерухомого майна (комплексу нежитлових будівель та споруд, розташованого за адресою: м. Вінниця АДРЕСА_1) від 14 липня 2009 року, укладений між ПП «Компанія «Володимирський Масив» та ВАТ «Керамік» визнано недійсним ухвалою господарського суду Вінницької області від 31 жовтня 2013 року.

Оскільки в подальшому майновий комплекс та земельна ділянка, що є предметом недійсного правочину, був на підставі договору іпотеки від 1 грудня 2010 року переданий в іпотеку ОСОБА_2 і 14 листопада 2013 року у наслідок вжиття заходів позасудового врегулювання право власності на комплекс нежитлових приміщень та споруд, а 6 грудня 2013 року на земельну ділянку, розташовані у м. Вінниці по АДРЕСА_1, зареєстровано за ОСОБА_2, просило витребувати це нерухоме майно з його незаконного володіння.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 1 липня 2014 року позов задоволено. Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ВАТ «Керамік» комплекс нежитлових будівель та споруд, розташований у м. Вінниці по АДРЕСА_1 і складається з: будівлі адмінкорпусу, позначеної на плані літерою «А», загальною площею 2915,6 кв.м; будівлі прохідної, позначеної на плані літерою «Б», загальною площею 235,9 кв.м; будівлі прохідної, позначеної на плані літерою «В», загальною площею 111,5 кв.м; будівлі побутового корпусу, позначеної на плані літерою «Д», загальною площею 563,4 кв.м; гаражів, позначених на плані літерою «Е», загальною площею 109,9 кв.м; будівлі овочесховища, позначеної на плані літерою «Г», загальною площею 60,7 кв.м; будівлі їдальні, позначеної на плані літерою «Ж», загальною площею 1517,4 кв.м; будівлі ГРП, позначеної на плані літерою «З», загальною площею 18,3 кв. м; ангару, позначеного на плані літерою «Л», загальною площею 320,8 кв.м; будівлі складу ДОП, позначеної на плані літерою «М», загальною площею 256,9 кв.м; будівлі майолікового цеху - незавершене будівництво готовністю 83%, позначеної на плані літерою «П»; складу, позначеного на плані літерою «Р», загальною площею 135,5 кв.м; операторської, позначеної на плані літерою «С», загальною площею 4,5 кв.м; будівлі гаражу, позначеної на плані літерою «Т», загальною площею 653,1 кв.м; будівлі гаражу, позначеної на плані літерою «У»; будівлі газових підтопок, позначеної на плані літерою «X», загальною площею 13145,6 кв.м; вагової, позначеної на плані літерою «Щ», загальною площею 15,0 кв.м.; будівлі шихтовочного цеху - незавершене будівництво, позначеної на плані літерою «Ц»; будівлі відділу прийому глини - незавершене будівництво, позначеної на плані літерою «Ч»; відкритого залізобетонного складу, загальною площею 707,2 кв.м; убиральні, позначеної на плані літерою «О»; будівлі складського приміщення незавершеного будівництва, готовністю 44%, позначеної на плані літерою «Ф»; трансформаторної підстанції, позначеної на плані літерою «Ш»; трансформаторної підстанції, позначеної на плані літерою "Ю"; трансформаторної підстанції, позначеної на плані літерою «Я»; огорожі, позначеної на плані літерою № 1; воріт, позначених на плані літерою № 2; криниці, позначеної на плані літерою № 3; ємкості ПММ, позначеної на плані літерою № 4; а також земельну ділянку, загальною площею 8,2357 га, кадастровий номер 0510136600:02:015:0114, розташовану у м. Вінниці по АДРЕСА_1. Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційних скаргах ОСОБА_2 та ПП «Компанія «Володимирський масив», посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду встановленим обставинам справи, просили скасувати рішення і ухвалити нове про відмову у позові.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вони підлягає задоволенню з таких підстав.

Ч. ч. 1, 2 ст. 303 ЦПК України передбачає, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції; апеляційний суд досліджує лише ті докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Таким чином, судова колегія розглядає справу та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених ОСОБА_5 в суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Цим вимогам рішення не відповідає з огляду на таке.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив із того, що оскільки спірні майновий комплекс та земельна ділянка, вибули із володіння ВАТ «Керамік» на підставі недійсного правочину, при відчуженні цього майна ПП «Компанія «Володимирський Масив» ОСОБА_2 зазначене підприємство відповідно до ухвали господарського суду Вінницької області від 31 жовтня 2013 року уже не було його власником, воно підлягає витребуванню з незаконного володіння відповідача на користь позивача.

Проте, погодитись з таким висновком суду не можна з таких міркувань.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як видно зі змісту позовної заяви, позивач вимагав витребувати майно з незаконного володіння відповідача, тобто з підстави, передбаченої ст. 387 ЦК України. При цьому доводив у суді першої інстанції саме незаконність володіння ОСОБА_2 спірним майновим комплексом, зокрема, про те, що останній знав про відсутність у ПП «Компанія «Володимирський масив» права на його відчуження. Саме на таку підставу позову посилалась представник позивача і у суді апеляційної інстанції.

Проте, суд першої інстанції всупереч приписам п. 1 ч. 6 ст. 130, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 214 ЦПК України не уточнив позовні вимоги (підставу позову), не визначився з тим які правовідносини сторін випливають із обставин справи та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, у наслідок чого застосував до спірних правовідносин дві взаємовиключних правових підстави (ст. ст. 387 та 388 ЦК України).

Встановлено, що 2 квітня 2010 року господарським судом Вінницької області було порушено провадження у справі № 10/47-10 про банкрутство ВАТ «Керамік»; ухвалою господарського суду Вінницької області від 21 червня 2010 року розпорядником ВАТ «Керамік» призначено арбітражного керуючого Лещенка А.М.; постановою господарського суду Вінницької області від 14 червня року у справі №10/47-10 ВАТ «Керамік» визнаний банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура та призначений арбітражний керуючий Лещенко А.М. ліквідатором банкрута (а.с.14-19).

ВАТ «Керамік» належав комплекс нежитлових будівель та споруд, що розташований у м. Вінниці по АДРЕСА_1 (право власності зареєстроване КП «ВМБТІ» 3 липня 2009 року за реєстраційним № 27529466), та земельна ділянка, загальною площею 8,2357 га, кадастровий № 0510136600:02:015:0114, розташована там же (на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 16 листопада 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим № 6129 (зі змінами), Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 423153, виданого Вінницькою міською радою 20 грудня 2007 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020700100078) (а.с.21-24, 34).

Договір купівлі-продажу нерухомого майна (комплексу нежитлових будівель та споруд, розташованого за адресою: м. Вінниця АДРЕСА_1) від 14 липня 2009 року, укладений між ПП «Компанія «Володимирський Масив» та ВАТ «Керамік», посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_7. за реєстровим № 744, зареєстрований КП «ВМБТІ» 18 липня 2009 року за реєстровим № 605 (а. с. 28 - 30, 33), визнано недійсним ухвалою господарського суду Вінницької області від 31 жовтня 2013 року (а. с. 58 - 61), постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17 грудня 2013 року цю ухвалу скасовано і у позові ВАТ «Керамік» про визнання договору купівлі-продажу від 14 липня 2009 року недійсним відмовлено (а. с. 62 - 64); постановою Вищого господарського суду України від 18 березня 2014 року скасовано постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17 грудня 2013 року і залишено в силі ухвалу господарського суду Вінницької області від 31 жовтня 2013 року (а.с.65-66). Зазначеним судовими рішеннями було також зобов'язано ПП «Компанія «Володимирський масив» повернути ВАТ «Керамік» майно, а саме: комплекс, нежитлові будівлі та споруди, що розташовані за адресою: м. Вінниця АДРЕСА_1 і складаються з: будівлі адмінкорпусу, позначеної на плані літерою «А», загальною площею 2915,6 кв.м.; будівлі прохідної, позначеної на плані літерою «Б», загальною площею 235,9 кв.м.; будівлі прохідної, позначеної на плані літерою «В», загальною площею 111,5 кв.м.; будівлі побутового корпусу, позначеної на плані літерою «Д», загальною площею 563,4 кв.м.; гаражів, позначених на плані літерою «Е», загальною площею 109,9 кв.м.; будівлі овочесховища, позначеної на плані літерою «Г», загальною площею 60,7 кв.м.; будівлі їдальні, позначеної на плані літерою «Ж», загальною площею 1517,4 кв.м; будівлі ГРП, позначеної на плані літерою «З», загальною площею 18,3 кв.м.; ангару, позначеного на плані літерою «Л», загальною площею 320,8 кв.м.; будівлі складу ДОП, позначеної на плані літерою «М», загальною площею 256,9 кв.м.; будівлі майолікового цеху - незавершене будівництво готовністю 83%, позначеної на плані літерою «П»; складу, позначеного на плані літерою «Р», загальною площею 135,5 кв.м.; операторської, позначеної на плані літерою «С», загальною площею 4,5 кв.м.; будівлі гаражу, позначеної на плані літерою «Т», загальною площею 653,1 кв.м.; будівлі гаражу, позначеної на плані літерою «У»; будівлі газових підтопок, позначеної на плані літерою «X», загальною площею 13145,6 кв.м.; вагової, позначеної на плані літерою «Щ», загальною площею 15,0 кв.м.; будівлі шихтовочного цеху - незавершене будівництво, позначеної на плані літерою «Ц»; будівлі відділу прийому глини - незавершене будівництво, позначеної на плані літерою «Ч»; відкритого залізобетонного складу, загальною площею 707,2 кв.м.; убиральні, позначеної на плані літерою «О»; будівлі складського приміщення незавершеного будівництва, готовністю 44%, позначеної на плані літерою «Ф»; трансформаторної підстанції, позначеної на плані літерою "Ш"; трансформаторної підстанції, позначеної на плані літерою «Ю»; трансформаторної підстанції, позначеної на плані літерою «Я»; огорожі, позначеної на плані літерою №1; воріт, позначених на плані літерою № 2; криниці, позначеної на плані літерою №3; ємкості ПММ, позначеної на плані літерою № 4.

14 листопада 2013 року на підставі Договору іпотеки від 1 грудня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим № 2515 (зі змінами відповідно до Договору про внесення змін та доповнень до Договору іпотеки від 13 листопада 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим № 1613) право власності на вищевказане нерухоме майно було зареєстровано за ОСОБА_2 у порядку позасудового врегулювання відносин між Іпотекодавцем (ПП «Компанія «Володимирський Масив») та Іпотекодержателем (ОСОБА_2) (а. с. 67 - 71).

Рішенням господарського суду Вінницької області від 3 квітня 2012 року, яке набуло законної сили на підставі постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 7 червня 2012 року, було визнано за ПП «Компанія «Володимирський масив» право власності на земельну ділянку площею 8,2357 га, розташовану у м. Вінниці по АДРЕСА_1 (а. с. 43 - 52).

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10 червня 2014 року рішення господарського суду Вінницької області від 3 квітня 2012 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 7 червня 2012 року скасовано, прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено (а. с. 145 - 147).

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Проте майно не може вважатись набутим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків. Зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені ч. 2 ст. 11 ЦК України.

Однак, суд першої інстанції не звернув уваги, що спірне майно набуте відповідачем на підставі договору іпотеки від 1 грудня 2010 року, (зі змінами від 13 листопада 2013 року) у порядку позасудового врегулювання відносин між іпотекодавцем та іпотеко держателем, тобто на підставі договору (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

При цьому не можна також погодитись із висновком суду першої інстанції про те, що на момент відчуження майна 14 листопада 2013 року ПП «Компанія «Володимирський масив» не мала права на його відчуження, оскільки 31 жовтня 2013 року ухвалою господарського суду Вінницької області договір купівлі-продажу нерухомого майна (комплексу нежитлових будівель та споруд, розташованого за адресою: м. Вінниця АДРЕСА_1) від 14 липня 2009 року, укладений між ПП «Компанія «Володимирський Масив» та ВАТ «Керамік» було визнано недійсним.

Відповідно до ч. 6 ст. 122-11 ГПК України у разі подання апеляційної скарги ухвала господарського суду набирає законної сили після розгляду справи господарським судом апеляційної інстанції.

Як видно із матеріалів справи ухвала господарського суду Вінницької області від 31 жовтня 2013 року була оскаржена а апеляційному порядку і постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17 грудня 2013 року цю ухвалу скасовано, а у позові ВАТ «Керамік» про визнання договору купівлі-продажу від 14 липня 2009 року недійсним відмовлено. Отже, станом на 14 листопада 2013 року у ПП «Компанія «Володимирський масив» не існувало законних перешкод для відчуження майна ОСОБА_2

Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту його порушеного права - витребування майна з чужого незаконного володіння - до цих правовідносин застосуванню не підлягає, а з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства суд першої інстанції не міг самостійно змінювати підставу позову і застосовувати до цих правовідносин ст. 388 ЦК України, якою передбачено витребування майна від добросовісного набувача.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 309, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційні скарги ОСОБА_2, Приватного підприємства «Компанія «Володимирський масив» задовольнити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 1 липня 2014 року скасувати.

У позові Відкритого акціонерного товариства «Керамік», в особі арбітражного керуючого - ліквідатора Відкритого акціонерного товариства «Керамік» Лещенка Анатолія Михайловича до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватне підприємство «Компанія «Володимирський масив», про витребування майна з чужого незаконного володіння відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: