Рішення № 40246315, 22.08.2014, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 0519/6297/2012

Провадження №2-др/263/18/2014

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

22 серпня 2014 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя в складі судді Помогайбо В.О., при секретарі Грачової О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Обслуговуючого кооперативу човнової станції "Волна" про визнання заповіту, договорів дарування недійсними, визнання права власності в порядку спадкування за законом та відсторонення від спадкування, треті особи: Приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_4, ОСОБА_5, за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про розподіл спадкового майна в натурі,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 25 грудня 2013 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Обслуговуючого кооперативу човнової станції "Волна" про визнання заповіту, договорів дарування недійсними, визнання права власності в порядку спадкування за законом та відсторонення від спадкування, треті особи: Приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_4, ОСОБА_5 задоволений частково. Визнано недійсним заповіт від 24.11.2011 року складений ОСОБА_6 на ім'я ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_4 та зареєстрований у реєстрі за №3526. Визнано недійсною довіреність від 24.11.2011 року видану ОСОБА_6 на ім'я ОСОБА_3, посвідчену приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_4 та зареєстровану у реєстрі за №3527. Визнано недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_4 та зареєстрований у реєстрі за № 3592. Визнано недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_3, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_4 та зареєстрований у реєстрі за № 3590. Визнано недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_4, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_4 та зареєстрований у реєстрі за № 3591. Визнано недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_2, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 12.12.2011 року, посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_4 та зареєстрований у реєстрі за № 3594. В задоволенні інших позивних вимог ОСОБА_1 - відмовлено. Позивні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 до

ОСОБА_1 про розподіл спадкового майна в натурі - задоволені в повному обсязі. Визнано права власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, померлої, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ОСОБА_1 та ОСОБА_5 в розмірі 1/4 частки за кожним, та за ОСОБА_2 в розмірі ? частки, на наступне спадкове майно: квартиру АДРЕСА_1, квартиру АДРЕСА_3, квартиру АДРЕСА_4, квартиру АДРЕСА_2, квартиру АДРЕСА_5. Розділено спадкове майно та визнати право власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті спадкодавця - ОСОБА_6,

померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, наступним чином: Виділено в натурі у власність ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1, квартиру АДРЕСА_3, квартиру АДРЕСА_5; Виділено в натурі у власність ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_4; Виділено в натурі у власність ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_2. Стягнуто грошову компенсацію з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 у сумі 106 380 грн.. та на користь ОСОБА_1 у сумі 99 518 грн.

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 04.06.2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Вищевказане рішення суду першої інстанції від 25.12.2013 року скасовано в частині задоволення позову ОСОБА_2, ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про розподіл спадкового майна в натурі та визнання права власності в порядку спадкування, та в задоволенні цих вимог відмовлено. В решті рішення залишено без змін.

03.07.2014 року за заявою ОСОБА_1 судом ухвалено додаткове рішення по вказаній цивільній справі. Так стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені останнім на оплату судової психіатричної експертизи, в розмірі 1797,50 грн. з кожного, в задоволенні інших вимог ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення відмовлено.

Згідно п.4 ч.1 ст.220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Так судом з власної ініціативи постановлення питання про ухвалення додаткового рішення по справі, оскільки як при ухваленні рішення від 25.12.2013 року, так і при ухваленні додаткового рішення від 03.07.2014 року судом не було вирішено питання про стягнення витрат понесених ОСОБА_1 при сплаті судового збору при зверненні до суду з позовною заявою та заявою про забезпечення позову.

Учасники процесу в судове засідання не з'явились з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду заяви були повідомлені у встановленому законом порядку, що в силу ст. 220 ЦПК України не є перешкодою для вирішення зазначеного питання у їх відсутність.

Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

У відповідності до ч.1 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Як вбачається з наявної в матеріалах цивільної справи квитанції від 06.06.2012 року за подання позовної заяви ОСОБА_1 було сплачено на рахунок державного бюджету Жовтневого району м. Маріуполя 3282,00 грн.

Проте рішенням суду від 25.12.2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені лише частково, а саме в частині визнання недійсними: заповіту, довіреності та договорів дарування, тобто лише в частині немайнових позовних вимог.

Так у відповідності до ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VІ від 08.07.2011 року за подання до суду позивної заяви не майнового характеру встановлена ставка судового збору в такому розмірі - 0,1 розміру мінімальної заробітної плати (що дорівнює 114,70 гривень).

Тому на підставі пропорційності до розміру задоволених позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 57,35 грн. з кожного.

Крім того з матеріалів цивільної справи вбачається, а саме з квитанції від 06.06.2012 року, про сплату ОСОБА_1 судового збору в розмірі 109,40 грн. за подання заяви про забезпечення позову, яка ухвалою суду від 26.06.2012 року була задоволена.

Тому також відповідно до ст.88 ЦПК України з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 підлягають до сплати 54,70 грн. з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 79, 88, 209, 212, 214, 215, 220 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Доповнити рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 25 грудня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Обслуговуючого кооперативу човнової станції "Волна" про визнання заповіту, договорів дарування недійсними, визнання права власності в порядку спадкування за законом та відсторонення від спадкування, треті особи: Приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_4, ОСОБА_5, за позовом ОСОБА_2

Вікторовича, ОСОБА_3, ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про розподіл спадкового майна в натурі, наступним:

«Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені останнім на сплати судового збору за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову в розмірі 112,05 грн. з кожного.»

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду в м. Маріуполі через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом 10 днів після його проголошення, а особою, яка не була присутня в судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: В.О. Помогайбо