Ухвала суду № 40246036, 14.08.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2014 року Справа № 77491/11/9104 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Гудима Л.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 18 липня 2011 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Ковельсільмаш» до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

ПАТ «Ковельсільмаш» 20.06.2011 року звернулося в суд з адміністративним позовом до Ковельської МДПІ Волинської області, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 06 червня 2011 року №0001761500 та №0001741500, якими до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу, що становить 1001,63 грн. з орендної плати та 5004,4 грн. із земельного податку..

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 18 липня 2011 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Ковельської МДПІ від 06 червня 2011 року: №0001761500 - в частині визначення ПАТ "Ковельсільмаш" штрафних санкцій у сумі 1 000,63 грн. (одна тисяча грн. 63 коп.) та №0001741500 - в частині визначення штрафних санкцій у сумі 5 003,64 грн. (п'ять тисяч три грн. 64 коп.). В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Ковельська МДПІ Волинської області оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити з підстав неправильного застосування норм матеріального права.

Апелянт зазначив, що актом камеральної перевірки позивача від 20 травня 2011 року із змінами, внесеними 03 червня 2011 року, встановлено порушення з його боку пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України в частині порушення строків погашення узгоджених податкових зобов'язань, визначених платником самостійно у 2010 році. Відтак на підставі статті 126 Податкового кодексу України застосовано штрафні санкції у розмірі 10 відсотків від погашеної суми податкового боргу. Доводи позивача вважає необгрунтованими.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 20 травня 2011 року Ковельською МДПІ проведено камеральну перевірку ПАТ «Ковельсільмаш» з питань своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання із земельного податку з юридичних осіб та орендної плати за землю, про що складено акт №572/15-00238138, а 03 червня 2011 року висновки акта викладено у новій редакції (а.с.6- 7).

Відповідно до висновку перевірки в порушення ст. 17 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-ХІІ «Про плату за землю» (чинному до 01 січня 2011 року, далі - Закон № 2535-ХІІ), пункту 287.3 статті 287 та пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України (чинному з 01 січня 2011 року, далі - ПК України) платником допущено несвоєчасну сплату земельного податку та орендної плати за землю, за що передбачена відповідальність згідно зі статтею 126 ПК України.

На підставі вказаного акта перевірки 06 червня 2011 року та відповідно до розрахунку (а.с.11) відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу: №0001741500 у сумі 5004, 64 грн. (а.с.9) за несвоєчасну сплату земельного податку з юридичних осіб та №0001761500 у сумі 1001,63 грн. (а.с.10) за несвоєчасну сплату орендної плати.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив, з чим погоджується апеляційна інстанція, що факт порушення строків підтверджений, проте розмір штрафних санкцій нараховано з порушенням Податкового кодексу України.

Так, ст. 14 Закону № 2535-ХІІ визначено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

На виконання вимог статті 14 Закону № 2535-ХІІ (в редакції, чинній на момент визначення платником податкових зобов'язань) ПАТ «Ковельсільмаш» до Ковельської МДПІ подано розрахунок земельного податку за 2010 рік (вх. № 914 від 27 січня 2010 року) та податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2010 рік (вх. № 905 від 27 січня 2010 року, вх. № 24110 від 11 серпня 2010 року). Позивачем самостійно визначено податкові зобов'язання за 2010 рік з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у сумі 119 408,05 грн., в тому числі за грудень 2010 року 10 016,31 грн. (а.с.43) та земельного податку у сумі 602 793,27 грн., в тому числі за грудень 2010 року 50 232,77 грн. (а.с.25).

Відповідно до статті 17 Закону № 2535-ХІІ податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Отже, позивач визначене самостійно за грудень 2010 рік податкове зобов'язання був зобов'язаний сплатити протягом 30 календарних днів січня 2011 року.

Підпунктом 5.3.3 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року №2181-111 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (Закон № 2181-III), який до 01 січня 2011 року був спеціальним законом з питань оподаткування та встановлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), було встановлено що, якщо останній день строків погашення податкового зобов'язання припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем кожного з таких строків вважається наступний за вихідним або святковим робочий операційний (банківський) день.

Проте, Закон №2181-111 втратив чинність з 01 січня 2011 року у зв'язку із набранням чинності ПК України, пунктом 57.1 статті 57 якого встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Строки сплати податкового зобов'язання за землю визначено підпунктом 287.3 статті 287 ПК України: податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом ЗО календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Нормами ПК України, зокрема, пунктом 49.20 статті 49, встановлено лише можливість перенесення на наступний робочий день строків подання податкової звітності, якщо останній граничний строк подання припадає на вихідний чи святковий день, але така можливість не стосується термінів сплати податкових зобов'язань.

Тобто, з 01 січня 2011 року була відсутня норма, яка б дозволяла переносити строк розрахунків з бюджетом на наступний робочий день.

Як видно з платіжних доручень № 174 та № 175 (а.с.22), податкові зобов'язання за грудень 2010 року з орендної плати за землю та земельного податку погашені позивачем у повному обсязі лише 31 січня 2011 року.

Таким чином, факт порушення з боку позивача податкового законодавства в частині порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання за грудень 2010 року мав місце.

При визначені розміру штрафної санкції відповідачем застосовувались норми статті 126 ПК України, відповідно до якої у разі, якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Однак, з таким розміром штрафної санкції вірно не погодився суд першої інстанції, оскільки згідно з пунктом 7 підрозділу 10 розділу XX ПК України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1,00 грн. за кожне порушення.

Порушення позивачем законодавства щодо термінів сплати земельного податку і податку з орендної плати за землю мало місце 31 січня 2011 року (тобто, в період з 1 січня по 30 червня 2011 року), відтак розмір штрафної санкції не повинен перевищувати 1,00 грн. за кожне порушення, тому адміністративний позов обгрунтовано задоволено частково у вказаному вище розмірі .

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому така задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 18 липня 2011 року у справі №2а/0370/1679/11 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.М. Багрій

Л.Я. Гудим